Еміль з Льонеберґи
Еміль з Льонеберґи | |
---|---|
швед. Emil Svensson | |
Творець: | Астрід Ліндґрен |
Твори: | Emil from Lönnebergad, That Boy Emild, Emil's Pranksd, Emil and the Great Escaped і Розумна свиня Еміляd |
Стать: | чоловічаd |
Національність: | Швеція |
Місце проживання: | Катгультd[1] |
Роль виконує: | Jan Ohlssond |
Медіафайли у Вікісховищі |
Еміль з Льонеберґи (швед. Emil i Lönneberga — дослівно «Еміль в Льонеберзі») — літературний персонаж, головний герой циклу з шести творів шведської письменниці Астрід Ліндґрен, які вперше вийшли у Швеції з 1963 по 1986 роки.[2]
Дія книг відбувається у Швеції на рубежі XIX і XX століть.
Сім'я Свенсон живе на хуторі Катгульт поблизу містечка Льонеберґи в окрузі Смоланд.[2]
Еміль Свенсон — «маленький шибеник і дурень», веселий, цікавий і винахідливий шестирічний сільський хлопчик, який постійно потрапляє в різні комічні ситуації. Він дуже тямущий і знає, як заробити гроші самому, не просячи у батьків. У нього є задатки дбайливого господаря і гарного бізнесмена, чому частково заздрить батько.
У Еміля є молодша сестричка Іда, яка, не по своїй волі, також часто виявляється замішана в витівки брата.[2]
Уже в цьому віці у нього є власна худоба — жеребець Лукас, корова Релла, порося Свинушок і курка, кульгава Лотта.
Із захоплень хлопчика виділяється столярна справа. Кожен раз, коли його замикають в столярній майстерні за пустощі, Еміль вирізає по одному дерев'яному чоловічкові, і з часом їх стає понад 300 штук.
Антон, батько Еміля — церковний староста, що вирізняється дбайливим ставленням до грошей. Багато працює в полі нарівні з найманим працівником Альфредом. Любить свого сина, але найчастіше саме батько мимоволі опиняється в центрі витівок спадкоємця, які відбуваються в Еміля по чистій випадковості. І якщо син чує крик батька: «Еміль!!!» то біжить щодуху в столярну майстерню, закриваючись зсередини, де і перечікує батьківський гнів, вирізаючи дерев'яні фігурки.
Альма, мати Еміля — домогосподарка, яка знає безліч різних рецептів. Веде записи проступків свого сина у спеціальних зошитах, для яких вже немає місця в ящиках столу. Пише з безліччю орфографічних помилок, але це не заважає їй бути найкращою господаркою в окрузі. Особливо їй вдається кров'яна ковбаса — улюблена страва Еміля.
Найкращий друг Еміля — працівник Альфред. Саме завдяки йому маленький шибайголова навчився дуже добре розбиратися в конях, поводитися з худобою і плавати. У хлопця немає сім'ї, тому спілкується він з пустуном, як з власним сином або маленьким братом.
Служниця Ліна, закохана в Альфреда, яка Еміля вельми недолюблює і каже раз у раз, який він шибеник.
Недалеко від Катхульта в будиночку у лісі живе стара Кресе-Мая. Вона приходить іноді до Свенсонів у гості допомогти по господарству і доглянути за дітьми. Любить розповідати всім страшні історії.
Цикл творів про Еміля включає три повісті (що зазвичай об'єднуються у збірку), три оповідання (також зазвичай об'єднуються у збірку) і чотири книжки-картинки: Повісті:
- 1963 — «Пригоди Еміля з Льонеберґи» (Emil i Lönneberga)[3]
- 1966 — «Нові витівки Еміля з Льонеберґи» (Nya hyss av Emil i Lönneberga)
- 1970 — «Ще живе Еміль у Льонеберзі» (Än lever Emil i Lönneberga)
Розповіді:
- 1984 — «Як маленька Іда надумала побешкетувати» (När lilla Ida skulle göra hyss)
- 1985 — «325-а витівка Еміля» (Emils hyss nr 325)
- 1986 — «Чим більше, тим краще, — сказав Еміль з Льонеберґи» (Inget knussel, sa Emil i Lönneberga)
Книжки-картинки:
- 1972 — «Ох вже цей Еміль! »(Den där Emil)
- 1976 — «Як Еміль вирвав зуб у Ліни» (När Emil skulle dra ut Linas tand)
- 1995 — «Як Еміль вилив тісто на голову татові» (Emil med paltsmeten)
- 1997 — «Як Еміль потрапив головою в супницю» (Emil och soppskålen)
Збірки:
- 1984 — «Пригоди Еміля з Льонеберґи» (Stora Emilboken) — містить всі три повісті.
- 1989 — «Еміль і малятко Іда» (Ida och Emil i Lönneberga) — містить всі три розповіді.
Український переклад книг про Еміля здійснила Ольга Сенюк.[4]
Всі книги про Еміля ілюстрував шведський художник Бйорн Берг. Саме його ілюстрації найбільш відомі в усьому світі.
Рік | Країна | Назва | Режисер | Еміль | Примітка |
---|---|---|---|---|---|
1971 | Швеція ФРН |
Еміль з Льонеберґи (швед. Emil i Lönneberga) | Олле Геллбом | Ян Ольссон | Телевізійний художній фільм. |
1972 | Швеція ФРН |
Нові витівки Еміля з Льонеберґи (швед. Nya hyss av Emil i Lönneberga) | Олле Геллбом | Ян Ольссон | Телевізійний художній фільм. |
1973 | Швеція ФРН |
Еміль і Свінушок (швед. Emil och griseknoen) | Олле Геллбом | Ян Ольссон | Телевізійний художній фільм. |
1974 — 1976 | Швеція ФРН |
Еміль з Льонеберґи (швед. Emil i Lönneberga) | Олле Геллбом | Ян Ольссон | Серіал (13 серій). Всі герої говорять німецькою, а персонажа звуть Міхель. |
1985 | СРСР | Витівки шибеника[5] | Варіс Брасла | Маріс Зонненбергс-Замбергс | Художній телевізійний фільм, знятий на Ризькій кіностудії . |
- ↑ https://www.astridlindgren.com/en/book/emil-and-the-great-escape
- ↑ а б в Emil i Lönneberga. www.astridlindgren.comhttps (швед.). Процитовано 21 червня 2019.[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Пригоди Еміля з Льонеберги. www.machaon.kiev.ua. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Труднощі перекладу. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
- ↑ Проделки сорванца (1985), архів оригіналу за 21 червня 2019, процитовано 21 червня 2019