Перейти до вмісту

Байки Харківські

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Байки Харківські»
Одна з сторінок першого видання 1837 року
АвторГригорій Сковорода
Назва мовою оригіналуБасни Харьковскія
КраїнаРосійська імперія
Моваросійська[прим. 1]
ВидавництвоИздание Московского попечительного комитета «Человеколюбивого общества»
Видано1837
Видання українською
Видано українською1920
Перекладач(і)Гнат Хоткевич (1920)
Федір Бурлака (1946)
Валерій Шевчук (1994)
Назар Федорак (2009)
Леонід Ушкалов (2015)

«Байки Харківські» (рос. Басни Харьковскія) — російськомовна збірка із 30 байок українського філософа і письменника Григорія Сковороди; видана посмертно в 1837 році московським видавництвом «Человеколюбивое общество» (укр. Людинолюбне товариство)[7].

Історія створення й видання

[ред. | ред. код]

Байки написані Сковородою в 1760-70-их роках. За словами Сковороди, з пів десятка байок він написав у 1770-их роках, решта ж 15 байок написані 1774 року в селі Бабаях[8]. У тому ж 1774 році Сковорода надіслав увесь збірник до свого приятеля Панаса Панкова з листом-посвятою, у якому висловив свої погляди на жанр байки. Збірка вперше видана в 1837 році московським видавництвом «Человеколюбивое общество» (укр. Людинолюбне товариство)[7].

Автограф збірки не зберігся. Відомо про три списки збірки, один з яких, що дату��ть 1774 роком, зберігається у Біблотеці Вернадського (ЦНБВ)[7].

Список байок

[ред. | ред. код]
  1. "Пси".
  2. "Ворон і Чиж".
  3. "Жайворонки".
  4. "Голова і Тулуб".
  5. "Чиж і Щиглик".
  6. "Годинникові колеса".
  7. "Орел і Сорока".
  8. "Голова і Тулуб".
  9. "Мурашка і Свиня".
  10. "Дві курки".
  11. "Вітер і Філософ".
  12. "Оселка і Ніж".
  13. "Орел і Черепаха".
  14. "Сова і Дрізд".
  15. "Змія і Буфон".
  16. "Жаби".
  17. "Два коштовні камені — Діамант і Смарагд".
  18. "Собака та Кобила".
  19. "Нетопир і двоє пташат — Горленя та Голубок".
  20. "Верблюд і Олень".
  21. "Зозуля та дрізд".
  22. "Гній та Діамант".
  23. "Собака і Вовк".
  24. "Кріт і Лінкс".
  25. "Лев та Мавпи".
  26. "Щука і Рак".
  27. "Бджола та Шершень".
  28. "Олениця та Кабан".
  29. "Баба та Гончар".
  30. "Соловей, Жайворонок та Дрізд".

Переклади та видання українською

[ред. | ред. код]

Вперше окремі байки зі збірки Байки Харківські в перекладі українською мовою було надруковано в 1920 році в перекладі Гната Хоткевича у збірці Григорій Савич Сковорода (український фільософ), виданій харківським видавництвом Союз[9]. Саме Гнат Хоткевич з його збіркою Григорій Савич Сковорода (український фільософ) разом з Грицем Коваленком та його збіркою Григорій Сковорода, його життя і твори[10], на зламі 1910-1920-их років стали першими перекладачами творів Сковороди українською мовою[11][12][13].

Обкладинка видання 1946 року

Переклад Гната Хоткевича

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Байки Харківські // Григорій Сковорода. Григорій Савич Сковорода (український фільософ). Короткий його життєпис і вибрані місця з творів та листів. Упорядник та перекладач з російської: Гнат Хоткевич. Харків: Союз, 1920. 168 с.: С. 86-95[9]

Переклад Федора Бурлаки

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Харківські байки. Переклад з російської: Федір Бурлака; за редакцією Павла Тичини; передмова: проф. С. Чавдаров. Київ: Держлітвидав, 1946. 32 с[14].
    • (передрук) Григорій Сковорода. Харківські байки. Переклад з російської: Федір Бурлака; за редакцією Павла Тичини. Нью-Йорк: Говерля, 1955. 32 с.
    • (передрук) Григорій Сковорода. Харківські байки. Переклад з російської: Федір Бурлака; за редакцією Павла Тичини. Нью-Йорк: Видавництво Чарторийських, 1972. 32 с.
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки харківські; Афоризми. Переклад з російської: Федір Бурлака (байки харківські), Надія Батюк (афоризми); за редакцією О. Р. Мазуркевича; упорядник і автор передмови: Надія Батюк. Харків: Прапор, 1972. 132 с.
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки Харківські // Григорій Сковорода. Вибрані твори в українських перекладах. Упорядкування, передмова, переклад з російської: Леонід Ушкалов, Мирослав Рогович, Микола Зеров, Федір Бурлака, Григорій Коваленко, Гнат Хоткевич, Петро Пелех. Харків: Ранок, 2003. 144 с. ISBN 966-314-322-3
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки Харківські // Григорій Сковорода. Вибрані твори в українських перекладах. Упорядкування, передмова, переклад з російської: Леонід Ушкалов, Мирослав Рогович, Микола Зеров, Федір Бурлака, Григорій Коваленко, Гнат Хоткевич, Петро Пелех. Харків: Ранок, 2009. 240 с. ISBN 978-966-6728-26-8

Переклад Валерія Шевчука

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Твори у 2-х т. Переклад з російської: Марія Кашуба, Валерій Шевчук; редакційна колегія: Омелян Пріцак (голова) та ін.; Київ: Видавництво «Обереги»; Кембридж: Український науковий інститут Гарвардського університету; Національна Академія Наук України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 1994. (Гарвардська бібліотека давнього українського письменства) (Корпус українських перекладів)
    • Том 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. 1994. 528 с. ISBN 5-8104-0052-3
    • Том 2 : Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи. 1994. 479 с. ISBN 5-8104-0053-1
    • (2-е вид., випр.) Григорій Сковорода. Твори у 2-х т. Переклад з російської: Марія Кашуба, Валерій Шевчук; редакційна колегія: М. Жулинський та ін.; Київ: Видавництво «Обереги»; Національна Академія Наук України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2005. (Київська бібліотека давнього українського письменства: Студії ; Т. 6)
      • Том 1: Поезії. Байки. Трактати. Діалоги. 2005. 528 с. ISBN 966-513-081-1
      • Том 2: Трактати. Діалоги. Притчі. Переклади. Листи. 2005. 450 с. ISBN 966-513-086-2
  • Григорій Сковорода. Твори. Упорядник, передмова, примітки: Валерій Шевчук; Переклад з російської: Валерій Шевчук, В. Маслюк, Микола Зеров, М. Рогович. Київ: Веселка, 1996. 271 стор. : ілюстр., портр.

Переклад Назара Федорака

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Байки харківські. Переклад з російської: Назар Федорак. Львів: Свічадо, 2009. 71 стор. (Короткі історії для душі). ISBN 978-966-395-329-8
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки харківські. Переклад з російської: Назар Федорак. // Григорій Сковорода. Найкраще. Переклад з російської: Назар Федорак, Марія Кашуба, Галина Сварник. Київ: Terra Incognita. 2017. 320 стор.: С. 262—303. (Українська езотерика). ISBN 978-966-97596-7-2
    • (передрук) Григорій Сковорода. Байки харківські. Переклад з російської: Назар Федорак. Київ: Terra Incognita. 2019. 108 стор. (Українська езотерика). ISBN 978-966-975-968-9

Переклад Леоніда Ушкалова

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода. Байки харківські. // Григорій Сковорода. Буквар миру. Книга для сімейного читання. Переклад з російської: Леонід Ушкалов. Харків: КСД, 2015. 320 стор.: 8-36 сс. ISBN 978-966-14-9255-3
  • Григорій Сковорода. Байки. Переказ Леоніда Ушкалова, ілюстрації Інокентія Коршунова. К.; Vivat, 2020. 63 с. ISBN 978-966-982-135-5

Переказ Олександра Виженка

[ред. | ред. код]
  • Григорій Сковорода - дітям. Байки в переказі Олександра Виженка і малюнках-загадках Анни Сезон. К.; Час майстрів, 2020. 108 с. ISBN 978-966-915-298-5

Переклади іншими мовами

[ред. | ред. код]
  • Болгарською — у 2021 році в Болгарії опублікували переклади творів українського філософа «Байки» (адаптовані для дітей у перекладі Христини Йотової, видавництво «Softpress») та «Байки. Трактати» (у перекладі Дімітра Хрістова та Маріана Петрова, видавництво КВЦ). Переклад здійснено за підтримки Українського інституту книги у межах програми Translate Ukraine[15].
  • Македонською — у 2022 році в Північній Македонії у видавництві «Makedonika Litera»вийшли «Байки Харківські». Переклад здійснено за підтримки Українського інституту книги у межах програми Translate Ukraine[16].

Електронні видання

[ред. | ред. код]

Григорій Сковорода. Байки харківські (Електронна книга: PDF). Переклад з російської: Назар Федорак. Львів: Свічадо, 2009.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ в середовищі вчених мова Сковороди класифікується як «мова наближена до російської», зокрема саме таку класифікацію творам сковороди надають мовознавці як наприклад Петро Бузук[1], Юрій Шевельов[2][3][4] та Валерій Шевчук[5][6]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Петро Бузук. [Мова і правопис в творах Г. С. Сковороди] // Пам’яті Г. С. Сковороди (1722–1922). Збірка статтів. Одеса, 1923. С. 62–84
  2. ↑ К. Д. Каруник. Мова Григорія Сковороди в оцінці Юрія Шевельова: кристалізація поглядів // Слов'янський збірник. 2013. Вип. 17. С. 119-135
  3. ↑ George Y. Shevelov. Prolegomena to Studies of Skovoroda's Language and Style // Richard H. Marshall; Thomas E. Bird, ред. (1994). Hryhorij Savyč Skovoroda: An Anthology of Critical Articles. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Toronto: CIUS Press. с. 93–132. ISBN 978-1-895571-03-5. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка) (англ.) (вперше надруковано у 1991 році: Shevelov G. Y. Prolegomena to studies of Skovoroda's language and style // G.Y. Shevelov (1991). In and around Kiev. Twenty-two studies and essays in Eastern Slavic and Polish linguistics and philology. Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag. : pp. 251–297. ISBN 978-3-533-04436-9 (англ.))
  4. ↑ Юрій Шевельов. Попередні зауваги до вивчення мови та стилю Сковороди. Переклад з англ.: Марія Габлевич // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том CCXXXIX. Праці Філологічної секції. Львів, 2000. С. 177-211 (інша україномовна версія статті в перекладі Ростислава Доценка друкувалася у 1998 та 2008 роках: Юрій Шерех. Пролеґомена до вивчення мови та стилю Г. Сковороди. Переклад з англ.: Ростислав Доценко // Юрій Шерех. Поза книжками і з книжок. Київ: Час, 1998. 456 стор.: С. 393–437. ISBN 9789669523839; Юрій Шерех. Пролеґомена до вивчення мови та стилю Г. Сковороди. Переклад з англ.: Ростислав Доценко // Пороги і запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології. У 3 томах: Т. 3. Упорядник і автор приміток Р.М. Корогодський. Харків: Фоліо, 1998. 431 стор.: С. 364–413. ISBN 966-03-0015-8; Юрій Шерех. Пролеґомена до вивчення мови та стилю Г. Сковороди. Переклад з англ.: Ростислав Доценко // Юрій Шевельов. Вибрані праці. Кн. 1: Мовознавство. Упорядник: Лариса Масенко. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 2008. 584 стор.: С. 511—566. ISBN 978-966-518-495-9)
  5. ↑ “Споконвіку було Слово”. radiosvoboda.org, 19 липня 2003
  6. ↑ Григорій Сковорода. [Поезія] // Антологія української поезії: У 6 т, Т. 1: Українська дожовтнева поезія. Твори поетів XI–XVIII ст. Упорядник: Валерій Шевчук. Київ: Дніпро, 1984. 454 стор.: С. 330–344.
  7. ↑ а б в Іван Іваньо. Примітки [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] // Григорій Сковорода. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. Київ: Наукова думка, 1983. 542 стор.: C. 485—486 (Дожовтнева українська література)
  8. ↑ Чистилін В. Подорож до Сковороди [Архівовано 6 грудня 2020 у Wayback Machine.] // «Історична правда», 3 грудня 2020
  9. ↑ а б Гнат Хоткевич. Григорій Савич Сковорода (український фільософ): короткий його життєпис і вибрані місця з творів та листів [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Упорядник та перекладач з російської: Гнат Хоткевич. Харків: Союз. 1920. 168 стор. (Культурно-історична бібліотека / під ред. Д. І. Багалія).
  10. ↑ Гриць Коваленко. Григорій Сковорода, його життя і ��вори [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Упорядник та перекладач з російської: Гриць Коваленко. Полтава: З друкарні товариства ”Печатне діло”, 1919. 156 стор.
  11. ↑ Леонід Ушкалов. Переклади творів Сковороди // Леонід Ушкалов. Григорій Сковорода: семінарій. Харків: Майдан, 2004. 776 стор.: 447—450. ISBN 966-8478-76-2
  12. ↑ Епоха Григорія Сковороди // Перекладознавчий аналіз – теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 510 стор.: C. 117-119 ISBN 978-617-10-0245-6
  13. ↑ Переклади творів Сковороди сучасною українською мовою. // Укладачі: Леонід Ушкалов, Сергій Вакуленко, Алла Євтушенко. Два століття сковородіяни: бібліограчічний довідник. Харків: Акта, 2002. 527 стор.: повне зібрання творів: С. 1614; збірки: C. 331, 340, 820, 888, 892, 982, 1012, 1015, 1017, 1137 (74), 1213, 1248, 1276, 1305, 1483, 1540, 1563, 1681, 1682, 1753, 1793 (47); окремі твори: С. 384, 721, 780, 1019, 1249, 1409 ISBN 9789667021580
  14. ↑ Григорій Сковорода. Харківські байки [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Переклад з російської: Федір Бурлака; за редакцією Павла Тичини; передмова: проф. С. Чавдаров. Київ: Держлітвидав, 1946. 32 стор.
  15. ↑ Твори поета з Полтавщини видали македонською та болгарською мовами. Процитовано 6 червня 2022 року.
  16. ↑ Твори Григорія Сковороди видали македонською та болгарською мовами. Процитовано 6 червня 2022 року.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Байки_Харківські&oldid=42839379