Перейти до вмісту

АЕС Какрапар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
АЕС Какрапар
Атомна станція Какрапар
Країна Індія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місцезнаходженняштат Гуджарат, Сурат
Початок будівництва1984
Початок експлуатації1993
ОрганізаціяІндійська корпорація з атомної енергії
Технічні параметри
Кількість енергоблоків3
Будується енергоблоків1
Тип реакторівPHWR
Реакторів в експлуатації2 × 200 МВт, 1 × 700 МВт
Генеруюча потужність1100 МВт
Інша інформація
Сайтnpcil.nic.in
Мапа
CMNS: АЕС Какрапар у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Атомна електростанція Какрапар — атомна електростанція в Індії, яка розташована поблизу річок Мандві, Сурат і Тапі в штаті Гуджарат.

Етап I

[ред. | ред. код]

Етап I складається з двох 220 МВт водно-водяних ядерних реактора потужності з важкою водою як сповільнювачем (PHWR). Блок-1 вийшов на критичний стан 3 вересня 1992 року, а через 6 місяців, розпочав комерційне виробництво електроенергії в травні 1993 року. Блок-2 вийшов на критичний стан 8 січня 1995 року та почав комерційне виробництво 1 вересня 1995 року. У січні 2003 року CANDU Owners Group (COG) оголосила KAPS найефективнішим важководним реактором під тиском[1].

Блок-2 був зупинений через витік теплоносія в каналі в липні 2015 року, а подібна проблема призвела до зупинки блок-1 у березні 2016 року. У вересні 2018 року після заміни каналів теплоносія і живильних труб блок-2 вийшов на критичний стан. Ремонт на блока-1 завершено достроково та введено в експлуатацію 19 травня 2019 року[2].

Вартість будівництва спочатку оцінювалася в 382,52 рупії; завод був нарешті закінчений за ціною ₹1335 рупій.

Етап II

[ред. | ред. код]

У 2007 році уряд Індії схвалив плани будівництва двох реакторів PHWR-700 місцевої розробки, а також двох сестринських реакторів трохи пізніше на атомній електростанції Раджастхан. У 2009 році схвалення було підтверджено, і підготовка майданчика була завершена до серпня 2010 року. Перший бетон для Kakrapar 3 і 4 був у листопаді 2010 року та березні 2011 року відповідно, а експлуатація спочатку очікувалася на початку та кінці 2018 року відповідно[3][4].

Проект перевиконувався в основному через налаштування конструкції IPHWR-700 і повільну доставку поставок[3]. Зараз очікується, що експлуатація відбудеться до жовтня 2020 року та вересня 2021 року відповідно. 22 липня 2020 року енергоблок 3 досяг першого критичного стану, і очікується, що він почне комерційну експлуатацію до грудня 2022 року[5][4].

Блок № 3 підключено до мережі 10 січня 2021 року[6].

Інформація про енергоблоки

[ред. | ред. код]
Блоки Тип Валовий МВт Початок будівництва Початок операції Примітки
Етап I
Какрапар 1 PHWR-220 220 1 грудня 1984 року 6 травня 1993 року [7]
Какрапар 2 PHWR-220 220 1 квітня 1985 року 1 вересня 1995 року [8]
Етап II
Какрапар 3 PHWR-700 700 22 листопада 2010 р 10 січня 2021 р [9][10]
Какрапар 4 PHWR-700 700 22 листопада 2010 р Березень 2024 (заплановано) [11]
PHWR будується в Kakrapar Gujarat India

Інциденти

[ред. | ред. код]
  • 1998 р. КАЕС-1 була вимкнена через течі в контурі охолодження на 66 діб.
  • 10 березня 2004 року під час робіт з технічного обслуговування було непоправно пошкоджено (на момент) постачання тяг керування. У відповідь на це в систему додали отрути і реактор вимкнули.
  • 22 серпня 2006 року жителі села повідомили, що на територію навколо електростанції проникли. Обшук, проведений поліцією, жодних знахідок не дав.
  • 11 березня 2016 року КАЕС-1 автоматично зупинилася через витік важкої води-охолоджувача, залишивши обидва реактори неробочими[12][13]. Витік вдалося закрити через десять днів[14]. На каналі теплоносія виявлено корозію та тріщини, а також подібні плями корозії виявлені на КАЕС-2, яка не експлуатувалася з липня 2015 року через витік каналу теплоносія[15][16]. КАПС-2 вийшов на критичний стан 17 вересня 2018 року після заміни каналів теплоносія та живильних трубок. КАПС-1 достроково запрацювала 19 травня 2019 року[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Kurian, Vinson (26 березня 2003). Indian N-reactors set new global benchmark. The Hindu Business Line. Процитовано 16 лютого 2017.
  2. ↑ а б KAPS-1 connected to grid (PDF). NPCIL. Процитовано 24 травня 2019.
  3. ↑ а б Bright prospects for India's future fleet. Nuclear Engineering International. 16 серпня 2017. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020. [Архівовано 2020-07-20 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б Kakrapar 3 achieves first criticality. World Nuclear News. 22 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  5. ↑ Kakrapar 3 to begin commercial operation this year, minister says. Процитовано 28 серпня 2022.
  6. ↑ Unit 3 of Kakrapar nuclear plant synchronised to grid. Live Mint. 10 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  7. ↑ Nuclear Power Reactor Details - KAKRAPAR-1. Power Reactor Information System. International Atomic Energy Agency (IAEA). 23 листопада 2010. Процитовано 23 листопада 2010.
  8. ↑ Nuclear Power Reactor Details - KAKRAPAR-2. PRIS. (IAEA). 23 листопада 2010. Процитовано 23 листопада 2010.
  9. ↑ Questions : Lok Sabha. loksabhaph.nic.in.
  10. ↑ Nuclear Power Corp to spend Rs 18,000 cr on capex in FY22. Telangana Today. 17 травня 2021.
  11. ↑ Varadhan, Sudarshan (31 травня 2022). Operation of nuclear power unit in India's western Gujarat state delayed. Reuters (англ.).
  12. ↑ Harikumar, S. (11 березня 2016). Shutdown of Unit-1 of KAPS Nuclear Power Plant following an incident leakage from Coolant System (PDF). aerb.gov.in. Процитовано 16 лютого 2017.
  13. ↑ More than 100 hours later, Kakrapar nuclear leak not fixed. 16 березня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  14. ↑ Kakrapar Nuclear Reactors to Get New Coolant Channels. News18. Indo-Asian News Service. 1 лютого 2017.
  15. ↑ Fernandes, Snehal (19 березня 2017). A year after KAPS-1 heavy water leak, corrosion spots found: AERB. Hindustan Times (англ.).
  16. ↑ Balan, Premal (11 березня 2017). Ahmedabad: No power from Kakrapar plant for at least a year. The Times of India.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/АЕС_Какрапар