Фаєрмарк Сергій Олександрович

Сергій Олександрович Фаєрмарк
Народився	14 березня 1962(1962-03-14) (62 роки) м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Громадянство	Україна
Діяльність	політик
Галузь	політик і промисловець
Alma mater	Криворізький національний університет (1984)
Членство	Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада	народний депутат України[1] і народний депутат України
Партія	Народний фронт
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (ВО «Батьківщина»)	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014
8-го скликання
Народний фронт	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Сергі́й Олекса́ндрович Фаєрмарк (нар. 14 березня 1962, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український політик. Народний депутат України.

З 1968 по 1979 роки — загальноосвітня середня школа № 73, м. Кривий Ріг;

З 1979 по 1984 роки — Криворізький гірничорудний інститут. Спеціальність: промислове та цивільне будівництво. Інженер-будівельник.

З липня по серпень 1981 року — слюсар 4-го розряду з ремонту устаткування дробильної фабрики Південного гірничо-збагачувального комбінату;

З 1984 року — майстер по монтажу сталевих труб і залізобетонних конструкцій Кіровоградського спеціалізованого управління № 125 тресту «Кріворізьстальконструкція»;

З 1987 року — бригадир монтажників з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 6-го розряду Харківського спеціалізованого управління «Стальконструкція» № 127;

З серпня 1987 року — майстер з ремонту технологічного устаткування агломераційного цеху Південного гірничо-збагачувального комбінату;

З січня 1989 року — начальник дільниці капітального ремонту господарських засобів агломераційного цеху;

З 1996 року — головний спеціаліст з маркетингу, ВАТ «Крівбасрудремонт», м. Кривий Ріг;

З 1997 року — заступник директора з економіки підприємства «Рудоуправління ім. Кірова»;

З жовтня 1998 року — заступник директора підприємства «Рудоуправління ім. Кірова» з комерційно-фінансової частини;

З грудня 2000 року — начальник територіального безбалансового відділення філії «Укрсімбанк», м. Кривий Ріг;

З жовтня 2001 року — генеральний директор ВАТ «Стальканат», м. Одеса;

З листопада 2001 року — в.о. голови правління ВАТ «Стальканат», м. Одеса;

З 2002 року — голова правління ВАТ «Стальканат», м. Одеса;

З травня 2002 року — директор ТОВ «Стальканат», м. Одеса;

З серпня 2004 року — в.о. генерального директора ВАТ «Силур», м. Харцизьк;

З грудня 2004 року — голова Ради директорів ТОВ «Індустріально-метизна спілка», м. Одеса;

З березня 2006 року — директор ТОВ "Компанія з управління активами «Теком естет менеджмент», м. Одеса;

З липня 2006 року по 2010 рік — голова Ради директорів ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія «Денкер», м. Одеса.

З 2006 по 2010 роки — депутат Одеської обласної ради V скликання від СПУ.

З 2010 по 2012 роки — депутат Одеської обласної ради VI скликання від політичної партії «Фронт Змін».

З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 39 в списку. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань промислової та інвестиційної політики, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом^[2].

Одружений, має сина.

• Офіційний портал