Плоскостопість

Плоскостопість
Спеціальність	подологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	M21.4, Q66.5
МКХ-9	734
DiseasesDB	4852
MedlinePlus	001262
eMedicine	orthoped/540
MeSH	D005413
Flat feet у Вікісховищі

Плоскостопість (також її називають pes planus або впала дуга) — це постуральна деформація, при якій склепіння ноги опускаються, при цьому вся підошва стопи вступає в повний або майже повний контакт із землею. Приблизно 20–30 % загального населення має склепіння, яке ніколи не випрямляється.

Найхарактернішими ознаками плоскостопості є швидка втомлюваність і больові відчуття в ногах під час ходьби. Через те, що між фалангами пальців ніг проходить безліч кровоносних судин і нервових волокон вся стопа навантажується і її кістки перетискають судини і нервові волокна. Через це виникає біль. Попри те, що плоскостопість може не виявляти значних симптомів, нехтувати хворобою не рекомендується. Якщо людина із пласкостопістю багато рухається, існує ризик отримання перелому стопи — так званий «маршовий». Таку назву цей тип перелому отримав тому, що вперше був діагностований у солдатів під час великих марш-кидків.

Можливі причини виникнення хвороби та симптоми:

• Спадковість (вроджена слабкість зв'язкового апарату стопи);

• Слабкість м'язів і зв'язків стопи і гомілки через гіподинамію;

• Тривалі навантаження на ноги (довге стояння, взуття на високих підборах, вагітність та ін.);

• З'являється втома і біль у ногах, судоми, відчуття тяжкості, набряклість;

• Різкий ріст розміру ноги, особливо вшир.

Лікують цю хворобу насамперед за допомогою масажом стопи й задньої групи м'язів гомілки, які підтримують її в нормальному положенні. Є різноманітні види масажу при плоскостопості у дітей, детальніше про це можна почитати і переглянути фото тут — техніки масажу при плоскостопості . Ходіння по пласких поверхнях з дитинства може допомогти в лікуванні. Призначають також ванночки для ніг та електростимуляцію м'язів гомілки. Активний спосіб життя та заняття спортом часто входять у рекомендаційний список лікування. Існують ортопедичні вкладки для взуття, які підтримують склепіння стопи в оптимальному положенні, що може допомогти із деякими проявами плоскостопості. Супінатори та пронатори можна замовляти на ортопедичних заводах, у спеціалізованих майстернях.

Профілактику плоскої стопи починають з чотирирічного віку через спадковість хвороби. Велике значення має правильний підбір взуття. Як дізнатися чи потрібно дитині ортопедичне взуття? Читайте статтю детальніше про те коли необхідно одягати ортопедичне взуття дитині. Особливу увагу звертають на ортопедичні вкладки. Взуття повинне мати поперечні та поздовжні вкладки, які сприяють формуванню обох склепінь стопи, а також задники, які фіксують стопу в одному положенні. Спеціальної дієти для запобігання плоскостопості немає, хоча харчування теж може грати певну роль у профілактиці. Ортопеди не рекомендують заняття такими видами спорту, як важка атлетика та біг^[1].

Наслідки плоскостопості підпадають під дві категорії: безсимптомні та симптоматичні. Люди з сильною плоскостопістю мають схильність до таких симптоми, як тендиніт стопи та коліна. Таким людям рекомендується розглянути хірургічне лікування. Люди, що мають гнучку стопу, як правило, проявляють мало або взагалі не проявляють жодних симптом^[2].

Відповідно до шлюзу новин та журналів AAP, гнучкі форми плоскостопості не впливають на спортивні показники.^[3]

Як правило, професійні легкоатлети (в першу чергу включаючи тренерів, ортопедів та виробників взуття) вважають, що людина з плоскостопістю має схильність до надмірного нахилу ноги під час бігу. Однак деякі також запевняють, що люди з плоскостопістю можуть мати занизький кут нахилу. Зі стандартними кросівками, запевняють професіонали, людина, яка має надмірни�� кут нахилу ноги, може бути більш чутливою до травм гомілки, проблем із спиною та тендиніту в коліні. Біг у взутті з додатковою медіальною опорою або використання спеціальних вкладок для взуття, ортопедичного взуття, може допомогти скомпенсувати біг за рахунок зменшення пронації та може зменшити ризик отримання травм^[4].

Дослідження, що аналізують взаємозв'язок між плоскостопістю та фізичними травмами у солдатів, виявилися недостатніми, але жодне не свідчить про те, що плоскостопість є перешкодою, принаймні, у солдатів, які досягли віку військового набору без попередніх проблем з ногами. Натомість, у цій популяції є припущення про більший шанс травмування високих дугоподібних ніг. У 2005 році дослідження військовослужбовців Військово-повітряних сил Королівства Австралії, яке відстежувало новобранців протягом їхнього основного навчання, виявило, що ні плоска стопа, ні високі ноги не впливали на фізичну діяльність, рівень травматизму та здоров'я стоп. У будь-якому випадку, у людей з плоскостопістю було навіть менше травм^[5]. В іншому дослідженні 295 новобранців оборонних сил Ізраїлю було встановлено, що ті, хто має високі дуги ніг, зазнали майже в чотири рази більше стресових переломів, ніж ті, у кого найменші дуги. Пізніше дослідження 449 практикуючих спеціальних бойових дій ВМС США не виявило суттєвої різниці в частоті переломів стресу серед матросів та морських піхотинців різної висоти дуги^[6].

• Лікування плоскостопості
• Медичний портал. Плоскостопість
• Вправи для стоп при плоскостопості. Стаття на Олві (olvi.org.ua), 15.12.2015.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2011)

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2011)

Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.