Кожара Леонід Олександрович
Леонід Олександрович Кожара | ||
---|---|---|
11-й Міністр закордонних справ України | ||
21 грудня 2012 — 23 лютого 2014 | ||
Президент | Віктор Янукович | |
Прем'єр-міністр | Микола Азаров | |
Попередник | Костянтин Грищенко | |
Наступник | Андрій Дещиця (в.о.) | |
Народився | 14 січня 1963 (61 рік) Полтава, тепер Україна | |
Відомий як | політик, дипломат | |
Громадянство | СРСР → Україна | |
Національність | українець | |
Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету | |
Політична партія | політичної партії «Соціалісти» | |
Звання | Надзвичайний і Повноважний Посол | |
Нагороди | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
Партія регіонів | 12 грудня 2012 | — | 25 грудня 2012[1] |
Леоні́д Олекса́ндрович Кожа́ра (нар. 14 січня 1963, Полтава, Українська РСР) — український дипломат і державний діяч. Колишній міністр закордонних справ України (2012 —2014), колишній голова ОБСЄ та ОЧЕС.
Член партії «Соціалісти». Колишній член Партіï регіонів.
1985 року закінчив Київський університет ім. Шевченка за фахом юрист-міжнародник, референт-перекладач з англійської мови.
У 1991 році закінчив аспірантуру Інституту держави і права НАНУ за спеціальністю «Державне, адміністративне та фінансове право, радянське будівництво».
1985–1990 — науковий працівник Вищої партійної школи при ЦК КПУ.
1990–1992 — старший консультант Комісії з питань державного суверенітету, міжнаціональних і міжреспубліканських відносин Секретаріату Верховної Ради України.
1992–1994 — в Службі з міжнародних питань Адміністрації Президента України.
1994–1997 — перший секретар політичної секції Посольства України в США.
Після повернення з дипломатичного відрядження працював в Адміністрації Президента України на посадах заступника завідувача відділу, завідувача відділу, заступника керівника Головного управління з питань зовнішньої політики.
14 листопада 2002 — 6 липня 2004 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Швеція[2][3].
Липень 2004 — січень 2005 — заступник Глави — керівник Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України. Секретар Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України (з вересня 2004)[4].
Народний депутат Верховної Ради України 5-го, 6-го та 7-го скликань. Заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах в 2007—2012 роках.
З жовтня 2008 — президент Центру міжнародних та порівняльних досліджень.
24 грудня 2012 року Указом Президента України призначений Міністром закордонних справ України[5].
23 лютого 2014 року Верховна Рада звільнила з посади в.о. міністра МЗС Леоніда Кожару, за проголосували 237 депутатів[6].
Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посланник 1-го класу (серпень 2001)[7], Надзвичайний і Повноважний Посол (грудень 2003)[8]. Державний службовець 4-го (січень 2002)[9], 3-го (серпень 2004)[10], 2-го рангу (жовтень 2004)[11].
15 грудня 2018 року на з'їзді партії «Соціалісти» Кожару висунули кандидатом у Президенти України[12].
22 лютого 2020 року в будинку Кожари в селі Чайки під Києвом було знайдено тіло Сергія Старицького, колишнього члена правління телеканалу Інтер, знайомого Кожари[13]. Спочатку розглядалася версія про самогубство, яку згодом було перекваліфіковано в навмисне вбивство[14][15].
25 березня Кожару було затримано поліцією за підозрою в умисному вбивстві. За даними поліції, у будинку того вечора було троє осіб: Кожара з дружиною та Старицький. Під час розпиття алкогольних напоїв між чоловіками на кухні сталася сварка, яка переросла у бійку. Кожара, взявши у спальні пістолет, вистрілив у Старицького. Кожару звинувачують за ч. 1 ст. 115 (Умисне вбивство) КК України[16].
21 травня Кожара вніс 2,1 млн грн застави і вийшов з СІЗО.[17] 11 червня Кожару було заарештовано в залі суду за підозрою в убивстві Сергія Старицького[18][19]. 13 липня Шевченківський районний суд Києва продовжив Кожарі запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 25 серпня з можливістю внесення застави у 14 млн грн[20].
Володіє англійською, шведською мовами. Захоплення: країнознавство, музика, риболовля. Дружина Марина Козерод, донька Катерина Кожара[21].
- Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2011)[22]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 25 грудня 2012 року № 12-VII «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кожари Л.О.»
- ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2002 року № 1027/2002 «Про призначення Л. Кожари Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Швеція»
- ↑ Указ Президента України від 6 липня 2004 року № 756/2004 «Про звільнення Л. Кожари з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Швеція»
- ↑ Указ Президента України від 30 вересня 2004 року № 1162/2004 «Про призначення Л. Кожари Секретарем Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України»
- ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2012 року № 742/2012 «Про призначення Л. Кожари Міністром закордонних справ України»
- ↑ Кожару звільнили з посади. Архів оригіналу за 27 Лютого 2014. Процитовано 23 Лютого 2014.
- ↑ Указ Президента України від 2 серпня 2001 року № 587/2001 «Про присвоєння Л. Кожарі дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу»
- ↑ Указ Президента України від 13 грудня 2003 року № 1432/2003 «Про присвоєння Л. Кожарі дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 15 січня 2002 року № 55 «Про присвоєння рангів державним службовцям».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2004 року № 1070 «Про присвоєння рангів державним службовцям».
- ↑ Указ Президента України від 11 жовтня 2004 року № 1198/2004 «Про присвоєння рангу державного службовця»
- ↑ Голову партії "Соціалісти" Леоніда Кожару висунули кандидатом у президенти. ukranews_com (ua) . 15 грудня 2018. Архів оригіналу за 19 Грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ У Київській області знайшли мертвим екс-главу правління "Інтера". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 Лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Вбивство екс-глави правління "Інтера": поліція розповіла подробиці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 Лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Поліція розслідує смерть бізнесмена в домі ексглави МЗС Кожари як умисне вбивство. Новинарня (укр.). 23 лютого 2020. Архів оригіналу за 23 Лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Екс-міністр закордонних справ затриманий за підозрою в умисному вбивстві 14:10, 25.03.2020 [Архівовано 25 Березня 2020 у Wayback Machine.]
Відео затримання екс-глави МЗС Кожари. 25.03. 2020, 19:04 [Архівовано 25 Березня 2020 у Wayback Machine.] - ↑ Підозрюваний у вбивстві ексміністр Кожара вніс 2 мільйони застави. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 14 Липня 2020. Процитовано 28 Липня 2020.
- ↑ Суд знову заарештував Кожару за підозрою у вбивстві. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 Червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
- ↑ Київський апеляційний суд взяв під варту колишнього Міністра закордонних справ України, підозрюваного у вбивстві Сергія Старицького | Київський апеляційний суд. www.apcourtkiev.gov.ua. Архів оригіналу за 11 Червня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
- ↑ Суд продовжив запобіжний захід Кожарі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 Липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
- ↑ Замок, Високий (31 березня 2020). Вбивство Старицького: на одязі дружини Леоніда Кожари знайшли речові докази — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 Червня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
- В. М. Матвієнко. Кожара Леонід Олександрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Кожара Леонід Олександрович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.203
- Встреча Кожары с послами закончилась скандалом [Архівовано 25 Січня 2014 у Wayback Machine.]
Попередник Грищенко Костянтин Іванович |
11-й Міністр закордонних справ України 24 грудня 2012 — 23 лютого 2014 |
Наступник Дещиця Андрій Богданович |
- Народились 14 січня
- Народились 1963
- Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Міністри закордонних справ України
- Другий уряд Миколи Азарова
- Уродженці Полтави
- Українські дипломати
- Посли України у Швеції
- Члени Партії регіонів
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Голови ОБСЄ
- Члени РНБО