Чугуєво-Бабчанське лісове господарство

Державне підприємство «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» засновано на державній власності, входить до складу Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]  і підпорядковане Державному агентству лісових ресурсів України.

Чугуєво – Бабчанський  держлісгосп створений як учбово-дослідний в 1927 році на базі лісів Чугуєво – Бабчанської  та Малинівської лісових дач і прилеглих „Башкірський” та „Лаптівський” бори загальною площею 8734га. Ведення господарства в цих лісах розпочато ще на початку ХІХ століття.

Історія організації лісового господарства на території теперішнього лісгоспу відома ще з 1837 року, коли ліси лісгоспу (Чугуєво-Бабчанська лісова дача) відносились до Управління Південних військових поселень, а в 1862 році були передані Міністерству Державного Майна.

Після Жовтневої соціалістичної революції 1917 року “Чугуєво-Бабчанська лісова дача” увійшла до складу Державного лісового фонду і було утворено учбово-дослідне  лісництво.

В 1923 році були націоналізовані ліси приватних володінь і передані в склад Чугуєво-Бабчанського учбово-дослідного лісництва.

В 1927 році Чугуєво-Бабчанське учбово-дослідне лісництво було реорганізовано в Чугуєво-Бабчанський учбово-дослідний лісгосп, який був розділений на два лісництва: Кочетоцьке і Малинівське.

Лісгосп знаходився в господарському користуванні Харківського інституту сільського господарства і лісівництва.

В 1936 році, після організації Головного Управління лісової охорони і лісонасаджень при СНК СССР, Чугуєво – Бабчанський  учбово-дослідний лісгосп був підпорядкований Харківському управлінню лісового господарства, будучи одночасно базою для проведення учбової і виробничої практики студентами Чугуєво – Бабчанського  лісового технікуму. У січні 1922 року на базі учбово-дослідного лісництва (Кочетоцька дача) відкрито лісову професійну школу, яку у 1929 році реорганізовують у Чугуєво – Бабчанський лісний технікум.

З 1936 року в лісгоспі відбулося ряд реорганізацій, визваних прийманням,  або передачею із його складу цілих лісництв і їх частин:

1943 рік – в склад лісгоспу входять Кочетоцьке, Малинівське і частина Печенізького лісництва (Миколаївські посадки);

1943 рік  до лісгоспу приєднані Скрипаївське, Мохначанське і Краснополянське лісництва із ліквідованого Мохначанського лісгоспу. Лісгосп був підпорядкований Міністерству лісового господарства УССР;

1948 рік в листопаді місяці був відновлений Мохначанський лісгосп, в склад якого ввійшли Малинівське, Мохначанське і Скрипаївське лісництво, в лісгоспі залишилось Кочетоцьке лісництво;

1953 рік лісгосп був підпорядкований Управлінню лісами зеленої зони міста Харкова;

1954 рік знову ліквідований Мохначанський лісгосп, всі його 4 лісництва передані Чугуєво-Бабчанському лісгоспу. На території Кочетоцької дачі було організовано Тетлізьке, Чугуївське і Кочетоцьке лісництва;

1955 рік Скрипаївське і Мохначанське лісництва були передані Харківському сільськогосподарському інституту ім. В.В. Докучаєва і на їх базі був створений Скрипаївський учбово-дослідний лісгосп;

1959 рік було ліквідовано Управління лісами зеленої зони  міста Харкова і був створений Чугуєво – Бабчанський  лісгоспзаг Харківського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель;

1971 рік до Чугуєво – Бабчанського лісгоспу було приєднано Печенізьке лісництво Вовчанського лісгоспу, площею 8792 га;

1989 рік прийнято від Куп’янського лісгоспу 694 га і передано Зміївському лісгоспу Краснополянське  лісництво площею 3615 га і 151 гектар Жовтневому лісгоспу.

1990 рік – прийнято 20 га до Малинівського лісництва від радгоспу “Єсхар” МО СРСР;

1995 рік – було організовано Тетлізьке лісництво на базі Кочетоцького лісництва, загальна площа лісництва склала – Кочетоцького – 5165 га, Тетлізького – 3408 га;

2003 рік – згідно з наказом об’єднання “Харківліс” № 48 від 27.06.2003 року прийнято від Куп’янськогоДЛГ 552 га і організовано Шевченківське лісництво, до якого ввійшла частина Печенізького лісництва. Площа Шевченківського лісництва склала – 1246 га, а лісгоспу – 21565 га.;

2005 рік – перейменовано Чугуєво – Бабчанське  державне лісогосподарське підприємство в Державне Підприємство “Чугуєво – Бабчанське  лісове господарство” скорочено ДП “Чугуєво – Бабчанський лісгосп”;

2006 рік – до складу Шевченківського лісництва прийнято від сільських рад 624 га, Шевченківського району  площа лісгоспу склала – 22016 га.

Перше лісовпорядкування частини лісів, які  входять до складу лісгоспу було  проведено в 1837 році (Кочетоцька дача), в 1848 році (Малинівська дача), 1850 році Башкирський і Лаптівський бір; 1872 р.; 1882 р.; 1901 – 1918 роках. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1926-1936 роках, матеріали були втрачені в роки фашистської окупації, тому лісовпорядні роботи були проведені в 1947 році за програмою первинного лісовпорядкування, а лісовпорядкування 1957 р., 1966р. (Печенізьке лісництво), 1970р.,1980р., проведені за вимогами лісовпорядної інструкції (1964 року) по 1 розряду Харківською експедицією за методом класів віку.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1990 році Харківською державною лісовпорядною експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог Лісовпорядної інструкції 1986 року по першому розряду.

Згідно з лісорослинним районуванням, територія лісгоспу належить до південно-східної частини лівобережного лісостепу України. (Згідно з районуванням, розробленим С.А.Генеіруком).

Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний з недостатнім і непостійним зволоженням.

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, слід відзначити пізні весняні приморозки, високі коливання температури в літній період, нерівномірність опадів, сильні вітри в зимово-весняний період, а також малосніжні з��ми з глибоким промерзання  ґрунту, та зимові відлиги.                                           В цілому клімат  лісорослинного району розташування лісгоспу сприятливий для успішного зростання таких деревних та чагарникових порід: сосни звичайної, дуба черешчатого та червоного, кленів, ясеня звичайного, акації білої, тополі, ліщини, бузини чорної і червоної, та інших порід.

Територія лісгоспу розташована в рівнинних лісах України. За характером рельєф представляє собою місцевість з широкологими балками, які в деяких місцях сильно розмиті і розрізані довгими і глибокими ярами.

Основний лісовий масив лісгоспу (Тетлізьке і Кочетоцькі лісництва)  розташований на правому нагорному березі ріки Сіверський Донець і на водорозділі його притоків.

Рельєф лівобережних лісових масивів Малинівського і частини Печенізького лісництв  відрізняються більш спокійною поверхнею,  характерною для заплавних долин і надлугових терас.

Рельєф Шевченківського лісництва більше пересічений, лісові масиви приурочені до схилів балок та глибоких ярів і представлені дрібними ділянками лісу.                           Ґрунти лісгоспу унікальні в Харківській області, оскільки тут поширені темно-сірі лісові опідзолені суглинисті ґрунти, які практично в умовах області не  зустрічаються і займають 65% площі лісгоспу. Дерново-підзолисті ґрунти займають 24% площі лісгоспу. 11% площі лісгоспу представлені ґрунти сірі лісові опідзолені, суглинисті, заплавно-лугові (частина Малинівського л-ва), чернозхеми різної ступені вимиті (змиті).

Ерозійні процеси розвинуті слабо. Ерозійно небезпечні ділянки вкриті деревною та чагарниковою рослинністю, що перешкоджує розвитку ерозійних процесів.

Територія лісгоспу розташована в басейні річки Сіверський Донець і її притоків (Уди, Тетліжка, Зачуговка, Бабка).

Печенізьке водосховище розташоване на р. Сіверський Донець від с. Стариця до сел.Печеніги. Акваторія водосховища 86,2 км², об’єм види 383 млн.м³, довжина 65 км, ширина 1,33 км, глибина середня 4,4 м. 

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до категорії свіжих ґрунтів.На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 0,6% площі, вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу  155,4 га.

Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу  не виконуються.

Загальна площа земель лісового фонду складає 22074 га, з них  вкриті лісовою рослинністю – 20330,9 га, в тому числі з перевагою твердолистяних порід – 15054 га та  хвойних – 4604 га.

Примітка:  Заказник “Печенізька лісова дача” кв.26 вид.1-8, пл.3,8 га; кв.27 вид.1-5, пл.6,2 га  вилучені із заповідного фонду;

кв. 125 пл.5,1 га включені в заповідний фонд – рішенням Харківської облради від 23.12.2003 року.

Об’єкти природно-заповідного фонду відповідають  межі заповідання.

• На сайті Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Додаток до рішення обласної ради [Архівовано 3 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Печенізька лісова дача [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.]
• Кочетоцька лісова дача [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.]