Федеральний канцлер Швейцарії
| Федеральний канцлер Швейцарії
нім. Bundeskanzler der Schweiz фр. Chancelier fédéral de la Suisse італ. Cancelliere federale della Svizzera романш. Chancelier federala da la Svizra | |
|---|---|
 | |
| Федеральна канцелярія Швейцарії | |
| Тип | посадова особа і federal chancellord |
| Підзвітний | Федеральна рада Швейцарії |
| Резиденція | Федеральний палац, Берн |
| Місце | Федеральний палац Швейцарії |
| Призначає | Федеральні збори Швейцарії |
| Термін каденції | 4 роки |
| Твірний інструмент | Акт посередництва Федеральна конституція Швейцарії |
| Попередник | канцлер кантону, головуючого в конфедеративному уряді |
| Створення | 1803 рік |
| Перший на посаді | Жан-Марк Муссон |
| Платня | 360 000 франків на рік (станом на 1 січня 2021)[1][2] |
| Вебсайт | www.bk.admin.ch |
.svg)
Федеральний канцлер Швейцарії — очільник Федеральної канцелярії Швейцарії, найстарішого федерального органу влади в країні, головна адміністративна посада у швейцарському уряді. Його головним обов'язком є організація роботи Федеральної ради.[3] Відмінно від Федерального канцлера Німеччини та Федерального канцлера Австрії, Федеральний канцлер Швейцарії не є «прем'єр-міністром» і не очолює уряд, цю посаду можна найкраще охарактеризувати як «голова адміністрації президента».[1][4]
Поточний Федеральний канцлер, Віктор Россі, член Зеленої ліберальної партії з кантону Берн, приступив до виконання своїх обов'язків 1 січня 2024 року.
Канцлер відвідує щотижневі засідання Федеральної ради, але не має там права голосу. До обов'язків Канцлера належить підготовка звітів про діяльність та рішення Федеральної ради від її імені для Федеральних зборів. Хоч посада Федерального канцлера є технократичною (по суті, це секретар), його часто називають «восьмим членом Федеральної ради».
Федеральний канцлер обирається на чотирирічний термін обома палатами Федеральних зборів Швейцарії, одночасно і за тією ж процедурою, що і всі члени Федеральної ради.[5] Відбувається таємне голосування, під час якого кожен член парламенту може проголосувати за одного будь-якого кандидата в першому чи другому турі, або за будь-якого із тих кандидатів, хто залишився, в наступних турах. Якщо жоден кандидат не набирає абсолютної більшості голосів, кандидати з найменшою кількістю голосів вибувають і проводиться ще один тур.[6]
На додачу до Федерального канцлера, обирають ще одного чи двох віцеканцлерів, при чому обирає їх Федеральна рада, в не Федеральні збори. Один із віцеканцлерів виконує функції речника Федеральної канцелярії. До 1852 року посада віцеканцлера називалась Державним секретарем конфедерації.
Чинними віцеканцлерами є Андре Сімоначчі (з 2009 року), безпартійний з кантону Вале, та Віктор Россі (з 2019 року), член Зеленої ліберальної партії з кантону Берн.
| № | Термін повноважень | Ім'я | Портрет | Роки життя | Політична партія | Кантон | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 1803–1830 | Жан-Марк Муссон | 
|
1776–1861 | Ліберальна партія |  Во
| |
| 2 | 1831–1847 | Йозеф Франц Карл Амрін | 
|
1800–1849 | Ліберальна партія |  Люцерн
| |
| 3 | 1848–1881 | Йоганн Ульріх Шісс | 
|
1813–1883 | Ліберальна партія |  Аппенцелль-Ауссерроден
| |
| 4 | 1882–1909 | Ґоттліб Рінг'єр | 
|
1837–1929 | Ліберальна партія |  Ааргау
| |
| 5 | 1910–1918 | Ганс Шатцманн | 
|
1848–1923 | Вільна демократична партія | Ааргау
| |
| 6 | 1919–1925 | Адольф фон Штайгер | 
|
1859–1925 | Вільна демократична партія |  Берн
| |
| 7 | 1925–1934 | Роберт Кеслін | 
|
1871–1934 | Вільна демократична партія |  Нідвальден
| |
| 8 | 1934–1943 | Джордж Бове | 
|
1874–1946 | Вільна демократична партія |  Невшатель
| |
| 9 | 1944–1951 | Оскар Лаймгрубер | 
|
1886–1976 | Християнсько-демократична народна партія |
 Фрібур
| |
| 10 | 1951–1967 | Чарльз Озер | 
|
1902–1994 | Вільна демократична партія |  Базель-Штадт
| |
| 11 | 1968–1981 | Карл Губер | 
|
1915–2002 | Християнсько-демократична народна партія |
 Санкт-Галлен
| |
| 12 | 1981–1991 | Вальтер Бузер | .jpg)
|
1926–2019 | Соціал-демократична партія |  Базель-Ланд
| |
| 13 | 1991–1999 | Франсуа Кушпен | .jpg)
|
1935– 2023 | Вільна демократична партія |  Вале
| |
| 14 | 2000–2007 | Аннемарі Хубер-Хотц | 
|
1948–2019 | Вільна демократична партія |  Цуг
| |
| 15 | 2008–2015 | Коріна Казанова | 
|
нар. 1956 | Християнсько-демократична народна партія |
 Граубюнден
| |
| 16 | 2016-2024 | Вальтер Турнгерр | .jpg)
|
нар. 1963 | Християнсько-демократична народна партія |
Ааргау
| |
| Центристи[a] | |||||||
| 17 | з 2024 | Віктор Россі | .jpg)
|
нар. 1968 | Зелена ліберальна партія | Берн
| |
- Федеральна канцелярія Швейцарії
- Федеральна рада Швейцарії
- Президент Швейцарської Конфедерації
- Список президентів та віцепрезидентів Швейцарії
- Державний лад Швейцарії
- ↑ а б Зігенталер, Петер (31 грудня 2019). What does the Swiss chancellor actually do? [Чим взагалі займається швейцарський канцлер?]. Swissinfo. Процитовано 30 березня 2022. (англ.)
- ↑ How much does a federal councillor earn? (Скільки заробляють члени Федеральної ради?) — офіційний сайт Федеральної адміністрації Швейцарії (англ.)
- ↑ The Swiss Confederation — a brief guide(ст. 56) [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Федеральний канцлер Швейцарії німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ FAQ Élection du Conseil fédéral, Élection du Chancelier de la Confédération — офіційний сайт Федеральних зборів Швейцарії (фр.)
- ↑ Federal Act on the Federal Assembly (Федеральний закон про Федеральні збори) — офіці��на база законодавства Швейцарської Конфедерації (англ.)
- Виноски
- ↑ Вальтер Турнгерр обидва рази обирався як член Християнсько-демократичної народної партія, яка в січні 2021 року об'єдналась із Консервативно-демократичною партією в партію «Центристи», і до складу якою він потрапив автоматично після об'єднання.
.svg)