Регель Альберт Едуардович
Альберт Едуардович Регель | |
---|---|
рос. Альберт Эдуардович Регель | |
Народився | 12 грудня 1845[1][2] Цюрих, Швейцарія[1][2] |
Помер | 6 липня 1908[3][4][5] (62 роки) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1][2] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | ботанік, мистецтвознавець, археолог, лікар |
Членство | Російське географічне товариство[6] |
Батько | Регель Едуард Людвигович |
Брати, сестри | Регель Роберт Едуардович |
Регель Альберт Едуардович у Вікісховищі |
Альберт Едуардович Регель (рос. Альберт Эдуардович Регель; також Іоанн-Альберт Регель (рос. Иоанн-Альберт Регель); 12 грудня 1845, Цюрих — 6 липня 1908, Одеса) — російський ботанік, мандрівник Середньою Азією.
Народився в родині ботаніка німецького походження Едуарда Людвіговича Регеля. Здобув медичну освіту в Дерптському університеті.
У 1875 р. його призначили лікарем у м. Кульджу Семиреченської області, з 1876 р. він служив чиновником особливих доручень Кульджинської канцелярії при Семиреченському військовому губернаторі. Там він зайнявся вивченням місцевої флори.
У 1876-84 роках Регель здійснив низку подорожей Середньою Азією. Зокрема, влітку 1882 р. Регель здійснив зухвалу подорож на Памір і став першим європейцем, який відвідав озеро Шива. У цій подорожі Регель був добре прийнятий правителем Шугнана Юсуф-Алі-Ханом і користувався його гостинністю. Афганський емір Абдур-Рахман, дізнавш��сь про перебування мандрівника в Бар-Пянджі (столиці Шугнана), запідозрив, що правитель Шугнана веде переговори з росіянами про вступ Шугнана під протекторат Росії. Тоді Абдур-Рахман відрядив свого начальника кавалерії Гульзар-Хана до Юсуф-Алі-Хана. На цього посланця було покладено місію умовити правителя Шугнана негайно випровадити Регеля. У Бар-Пянджі в афганця сталася велика сварка з Регелем і, хоча Юсуф-Алі-Хан помирив їх, але Регель був змушений покинути Шугнан. Згодом правитель Шугнана Юсуф-Алі-хан був страчений Абдур-Рахманом за гостинність, надану Регелю.
У подорожах Регель зібрав безліч комах, рослин, опудал птахів і тварин.
- Регель А. Э. Ботаническая экскурсия от Ташкента до Кульджи Туркестанские ведомости. 1878. 10-13.
- Регель А. Э. 1881—1884. Отчет о географических результатах поездок к верховьям Аму-Дарьи за 1881-83 гг. С приложением маршрутов 1882—1884 гг. — Архив РГО. — Р. 65, оп. 1. N7 — 77с.
- Регель А. Э. 1882. Поездка в Каратегин и Дарваз // Изв. РГО. — Т. 15, вып. 2 — c. 137—141.
- Регель А. Э. 1884. Путешествие в Шугнан // TВ. — N17. — c. 66-67.
- Регель А. Э. 1884. Путешествие в Шугнан // Изв. РГО. — Т. 20. вып. 3. — c. 268—274.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116390409 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Zürich Herbaria, Zürcher Herbarien — ETH Zurich, University of Zurich.
- ↑ Geographische Zeitschrift — Franz Steiner Verlag, 1895. — ISSN 0016-7479; 2365-3124
- ↑ verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
- ↑ https://books.google.de/books?id=L5P2amcixS0C&pg=PA177
- ↑ Иконников С. С. Вклад петербургских и ленинградских ботаников и географов в изучение природы Памира, A Contribution by Botanists and Geographers of Petersburg-Leningrad to the Study of the Pamir’s Nature // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 2. — С. 28–43. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- Гохнадель В. И. Регель Альберт Эдуардович // Ученые-естественники немецкого происхождения. — СПб. : Гуманистика, 2014. — Кн. 2. — С. 225—227. — 584 с. — (Великая Россия : российская биографическая энциклопедия). — ISBN 5-86050-338-5 (012).
- Биография [недоступне посилання з 14 жовтня 2012]
- Флористические районы ЮКО
- История Шугнана
- Эминиум
- Клен опушенный