Марко Вешович

Марко Вешович
Народився	1945[1][2][3] Бієло-Полє, Чорногорія
Помер	17 серпня 2023(2023-08-17) Сараєво, Боснія і Герцеговина
Країна	Югославія[4]
Діяльність	письменник, публіцист, політик
Галузь	публіцистика[1] і політика[1]
Alma mater	Сараєвський університет і Белградський університет
Знання мов	сербська[4], боснійська[1] і чорногорська[1]
Нагороди	Branko's Awardd (1970)

Марко Вешович (босн., хорв., серб. і чорн. лат. Marko Vešović, серб. і чорн. кир. Марко Вешовић; березень 1945, с. Папе поблизу Бієло-Поля, Чорногорія — 17 серпня 2023) — чорногорський і боснійський письменник. Член хорватського ПЕН-клубу.

Закінчив гімназію у Бієло-Полі, філософський факультет Сараєвського університету, магістерський курс філологічного факультету Белградського університету. Працював учителем у гімназії, викладав у Сараєвському університеті. 2000 року захистив дисертацію на тему «Мова поезії Зоговича». Лауреат «Бранкової премії» Спілки письменників Воєводини. Живе і працює у Сараєві.

• Nedjelja (1970)
• Osmatračnica (1974)
• Sijermini sinovi (1979)
• Kralj i olupina (1997)
• Poljska konjica (2002, 2004)

• Rodonačelnik (1982)
• Četvrti genije (1989)
• Smrt je majstor iz Srbije (1994, 2003)
• Moj svijete izgubljeni (2000)
• Bosanska priča (2003)
• Markovi konaci (2005)

• Na ledu zapisano (1999)

• Марко Вешович на сайті хорватського ПЕН-клубу (хорв.) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Марко Вешович. «Коли сербський снайпер застрелив дитину моєї приятельки…» — «ТекстOver» [Архівовано 6 листопада 2021 у Wayback Machine.]

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.