Перейти до вмісту

Золоте Поле

Координати: 45°7′20″ пн. ш. 35°0′1″ сх. д. / 45.12222° пн. ш. 35.00028° сх. д. / 45.12222; 35.00028
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Золоте Поле
Герб Золотого Поля Прапор Золотого Поля
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Феодосійський район
Рада Золотополенська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01180190010054761
Облікова картка Золоте Поле 
Основні дані
Населення 3 285
Поштовий індекс 97330
Телефонний код +380 6555
Географічні дані
Географічні координати 45°7′20″ пн. ш. 35°0′1″ сх. д. / 45.12222° пн. ш. 35.00028° сх. д. / 45.12222; 35.00028
Місцева влада
Адреса ради 97330, с. Золоте Поле, вул. Центральна, 14
Карта
Золоте Поле. Карта розташування: Україна
Золоте Поле
Золоте Поле
Золоте Поле. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Золоте Поле
Золоте Поле
Мапа
Мапа

CMNS: Золоте Поле у Вікісховищі

Золоте́ По́ле (до 1945 року — Цюрихталь, до 1805 — Джайлав-Сарай, крим. Caylav Saray) — село Феодосійського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 3285 осіб. Орган місцевого самоврядування — Золотополенська сільська рада. Розташоване на півдні району.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване в східній частині Кримського півострова в долині біля підніжжя гори Агармиш. Через село протікає річка Мокрий Індол. Відстань до районного центру селища Кіровське (де розташована найближча до села залізнична станція Кіровська) — 24 км, до Феодосії (де знаходиться морський порт) — 45 км, до аеропорту міста Сімферополя — 85 км. У селі діють храм Благовіщення Пресвятої Богородиці[1] та мечеть «Фатіх Джума Джамі»[2].

Археологічні розвідки

[ред. | ред. код]

Поблизу Золотого Поля виявлено поселення епохи бронзи, скіфського періоду та часів раннього середньовіччя.

Історія

[ред. | ред. код]

За часів Кримського ханства село мало назву Джайлав-Сарай, вперше зустрічається у "Камеральному Описі Криму…" 1784 року.[3]

У 1805 року в селі німцями-переселенцями з швейцарського кантону Цюрих було засновано переселенську колонію. Колоністи (31 домогосподарств) одержали земельні наділи по 60 десятин та ряд позичок. Крім того, вони на 30 років звільнялися від натуральних та грошових повинностей, від служби в царській армії (рекрутчини) та військових постоїв.

1820 року в колонії Цюрихталь налічувалося вже 79 домогосподарств. Займалися вони рільництвом, вівчарством та садівництвом.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 629 осіб (321 чоловічої статі та 308 — жіночої), з яких 100 — православної віри, 480 — протестантської[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
російська 69,59 %
кримськотатарська 15,59 %
українська 12,73 %
білоруська 0,55 %
інші/не визначилися 1,54 %

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кіровсько-Білогірське благочиння. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 2 листопада 2015.
  2. Мечеть Фатіх Джума Джамі. IMUSLIM. Архів item = 196 оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
  3. ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 11 липня 2024.
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-219. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних