Перейти до вмісту

Гарапко Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гарапко Іван Іванович
Народження30 вересня 1909(1909-09-30)
Завидово
Смерть12 травня 2002(2002-05-12) (92 роки)
КраїнаАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЧехословаччина ЧехословаччинаУгорщина Угорщина УРСРУкраїна Україна
НавчанняВища художньо-промислова школа в Празі
Діяльністьскульптор
Відомі учніБровді Лариса Олександрівна, Іванчо Марія Федорівна і Іванчо Мігаль Балінтович
ЧленНаціональна спілка художників України

Іва́н Іва́нович Гара́пко (* 30 вересня 1909 року, Завидово — нині Мукачівський район — † 2002) — український скульптор, 1947 — член Національної спілки художників України.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

1939 року закінчив Вищу художньо-промислову школу в Празі — скульптурний факультет, педагогами були Карел Дворжак, Ян Лауда, Йозеф Маржатка. Протягом 1939—1944 років працював викладачем Державної деревообробної школи смт Ясіня, з 1946 року — директор промислової школи.

З 1947 року — учасник обласних художніх виставок, з 1972 — всеукраїнських та всесоюзних.

В 1947—1958 роках — ректор Ужгородського художнього училища. Протягом 1958—1976 років — викладач училища прикладного мистецтва.

1999 рік — лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі в галузі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.

Його твори придбані Міністерством культури і мистецтв України та Закарпатським художнім музеєм ім. Й. Бокшая.

Серед робіт

[ред. | ред. код]
  • «Танець дівчат», 1946),
  • «Телятниця», 1953,
  • «П. Милославський», 1954,
  • «Лісоруб», 1961,
  • «Потиск руки визволителя», 1965,
  • «Материнство», 1969,
  • «У полі», 1972,
  • «Д. Захаров», 1975,
  • «На пляжі», 1977, 1995,
  • «Три вершники», 1984,
  • «Ю. Гойда», 1988,
  • «А. Ерделі», 1989,
  • «Сімейне щастя», 1990,
  • «Щаслива сім'я», 1991;
  • серія «Письменники і культурні діячі Радянського Закарпаття», 1976;
  • пам'ятники — Герою Радянського Союзу С. Вайді, 1976,
  • поету Д. Вакарову, 1988.

Джерела

[ред. | ред. код]