Перейти до вмісту

Аріель Лопес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Аріель Лопес
Особисті дані
Повне ім'я Аріель Максиміліано Лопес
Народження 5 квітня 1974(1974-04-05) (50 років)
  Ланус, Аргентина
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Прізвисько "Chupa" López
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1998 Аргентина «Ланус» 141 (49)
1998 Італія «Дженоа» 17 (4)
1998–2003 Іспанія «Мальорка» 23 (3)
1999–2000  Аргентина «Сан-Лоренсо» 29 (6)
2000–2001  Аргентина «Ланус» 22 (8)
2001–2002  Іспанія «Еркулес» 3 (0)
2003–2004 Аргентина «Кільмес» 44 (12)
2004–2007 Мексика «Некакса» 48 (17)
2006–2007   Мексика «УНАМ Пумас» 22 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Аріель Лопес (ісп. Ariel López, нар. 5 квітня 1974, Ланус) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуб «Ланус».

Володар Кубка КОНМЕБОЛ.

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1994 року виступами за команду клубу «Ланус», в якій провів чотири сезони, взя��ши участь у 141 матчі чемпіонату й відзначився 50-ма голами. Більшість часу, проведеного у складі «Лануса», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Лануса» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 голу за гру першості. А в Клаусурі 1996 року став найкращим бомбардиром. Впевнена гра форварда на батьківщині привернула до нього увагу європейських клубів, і в 1998 році Аріель Лопес перейшов до «Дженоа». Вже влітку 1998 році перейшов до «Мальорки», цей трансфер клубу з Балеарських островів обійшовся у 2 мільйони євро. Вихованець «Лануса» був одним з найкращих гравців «гранатових» того покоління, яке виховав Ектор Купер, серед інших гравців того покоління можна ��азвати Уго Моралеса, Аріеля Ібагаси, Барлета, Габріеля Шуррера, Карлос Роа, Хуана Хосе Серрісуели, Оскара Алсідеса Мени Фернандеса, Густаво Ліонеля Сільвейро...

В юності Лопес під час тренування «Лануса» не зупинявся навіть тоді, коли у нього кровоточив палець, і, зрештою, стати одним із провідників моди на аргентинських футболістів, його намагалися придбати «Рівер Плейт», «Універсідад де Чилі» і навіть «Расінг» (Сантандер), проте Аріель віддавав перевагу італійському футболу, тому віддав перевагу «Дженоа» з Серії B у 1997 році. В італійському клубі справи в нього пішли не дуже добре, зігравши у семи матчах, в яких мало, треба зазначити, він відзначився 5-ма голами, цього виявилося достатньо для «Мальорки» Ектора Купера, щоб запросити гравця для виступів на нйвищому рівні й надати гравцеві шанс вибороти своє місце в основному складі в атаки разом з Лео Бьяджині, Дані Гарсією та Карлітос Домінгесом.

У футболці клубу з Мальорки зіграв 30 матчів, в яких відзначився лише 3-ма голами, але був членом найсильнішої в історії клубу команди (того сезону команда завоювала бронзові нагороди іспанського чемпіонату, стала віце-чемпіоном Кубку володарів кубків та володарем Суперкубку Іспанії). Справжній «таран» і по суті бомбардиром іспанського футболу, проте був дуже високим, тому змушений був повернутися на батьківщину, щоб виступати на правах оренди в «Сан-Лоренсо» і «Ланус» пізніше, після чого у сезоні 2001/02 років повернутися до Мальорки, в складі якої перебував до грудня, допоки не перейшов на правах оренди у «Еркулес» з Сегунда Дивізіону Б. Після завершення контракту з клубом Балеарських островів перейшов у «Ланус» (2002), а потім до «Кільмеса» (2003—2004). У 2005 році переїхав до Мексики, де підписав контракт з місцевим клубом «Некакса» (провів сезон 2005/06 років). Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «УНАМ Пумас», за команду якого виступав на правах оренди протягом 2006—2007 років.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]