Ян Фітцке

Ян Юзеф Фітцке
пол. Jan Józef Fitzke
Ян Фітцке. Кінець 1920-х років.
Народився	20 січня 1909(1909-01-20)  Ґдув, Ґміна Ґдув, Велицький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер	квітень 1940 (31 рік)  Катинь, Смоленський район, Смоленська область, РРФСР, СРСР  ·розстріл
Поховання	Катинь
Країна	Російська імперія →  Польща
Діяльність	офіцер, історик, археолог
Alma mater	Ягеллонський університет
Ян Фітцке у Вікісховищі

Ян Юзеф Фітцке (пол. Jan Józef Fitzke, *20 січня 1909, с. Гдув Малопольського воєводства — †квітень 1940, Катинь) — польський історик, археолог, організатор музейної справи в місті Луцьк та на Волині.

Ян Юзеф Фітцке народився 20 січня 1909 року в с. Гдув Малопольського воєводства (Польща).

В 1929—1933 роках навчався в Ягеллонському університеті (Краків), вивчаючи давню історію.

З 1930 року Фітцке — член Польського Археологічного Товариства.

Після диплома проводив розкопки у Велюнському, Меховському та Лаському повітах.

У серпні 1936 року Ян Фітцке приїжджає працювати археологом у Волинський музей у Луцьку, а з початку 1937 року стає його головним хранителем (тепер Волинський краєзнавчий музей).^[1]

Протягом 1936—1939 років молодий археолог проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства. Найвідоміші дослідження і знахідки були зроблені в Луцьку (в районах Красне, Гнідава, Яровиця), де досліджувалися поселення культури лінійно-стрічкової кераміки; смт. Торчині — могильник стжижовської культури епохи бронзи; с. Піддубцях — розкопано кургани Х-ХІІ ст. з тілопокладеними похованнями із супровідним матеріалом (предмети побуту, прикраси, зброя), м. Любомлі — дослідження на давньоруському городищі Х-ХІІІ ст.; с. Боратині та с. Шепель — розкопано кургани епохи бронзи; у с. Дружкополі та с. Черську — кремаційні могильники лужицької культури; у с. Берестяни — давньоруські кургани. Фітцке здійснив також розвідки на поселеннях і городищах у місті Рожище, селах Кульчин, Жидичин, Коршів, Маркостав, Амбуків, Дерев'яне, Баїв, Буяни, Линів, Білосток, Несвіч.

Активну участь брав Ян Фітцке і в роботі Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, був причетний до організації музейної справи у Волинському воєводстві (опікувався колекціями музею князів Острозьких; збирав матеріали, пов'язані із перебуванням на Волині Ю. І. Крашевського; упорядкував нумізматичну колекцію Волинського музею (видав також каталог монет); сприяв створенню регіональних музеїв у Дубно та Крем'янці.

Важливе значення мала для молодого дослідника і робота у редакційному комітеті щомісячника «Земля Волинська» — органу Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства, що був присвячений культурним та краєзнавчим проблематикам. Опублікував тут статті

• «Праісторичний Любомль»,
• «Над Случчю»,
• «Важливі відкриття у замку Любарта в Луцьку» та ін.

Роботу молодого і перспективного дослідника перервала друга світова війна. За день до її початку, як підпоручик запасу, Ян Фітцке був призваний до Польської армії. Разом із своєю частиною він відбуває до Нового Сончу, а потім до Бережан. За кілька днів піхотна частина, у якій служив Ян Фітцке, потрапляє в полон до підрозділів Червоної Армії. Разом з тисячами інших польських офіцерів він опиняється в таборі для військовополонених у Козельську на Смоленщині, звідки написав до рідних у Краків в листопаді 1939 р. останнього листа. Наприкінці квітня 1940 року, під час ліквідації табору в Катинському лісі, Ян Фітцке був розстріляний органами НКВС (див. «Катинський розстріл»).

Тіло науковця знайшли в 1943 році. У кишені мундира Фітцке були документи, поштівки та записки на аркушах. Це дозволило ідентифікувати знавця музейної справи.

Під номером 2482 прізвище історика зафіксовано в ексгумаційному списку. У документах, які передані владі Польщі радянським президентом Михайлом Горбачовим, дата смерті не вказана. За записами солдат, яких відвезли до Смоленська та згодом знайшли в Катинському лісі, визначили останнє місцеперебування Яна Фітцке.

Як зазначає відома дослідниця Анна Кульчицька-Лецеєвич:

…діяльність Яна Фітцке була імпонуюча. Адже він зробив диплом лише в 1933 році, а в 1939 р. все закінчилося.

Ян Фітцке увічнений на пам'ятній таблиці Ягеллонського університету в Кракові, на меморіальній дошці в Луцьку. Не завершені ним археологічні дослідження на теренах Волині були продовжені в радянські часи та за роки незалежності України: у Торчині — М. Пелещишиним, Берестянах — В. Гупало, Шеплі — М. Кучінком, у Луцьку — М. Кучінком, Г. Охріменком та О. Златогорським.

Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Культурний простір Житомирщини-Волині ХІХ-ХХ століть : Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції (24 квітня 2012 року, м. Житомир). Т. 1 (українською) . Житомир: М. Г. Косенко. 2012. с. 124.