Салівончик Руслан Сергійович
Салівончик Руслан Сергійович | ||
---|---|---|
Капітан | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 31 січня 1983 Костопіль | |
Смерть | 29 серпня 2014 (31 рік) Іловайськ | |
Громадянство | Україна | |
Alma Mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | |
Псевдо | «Позитивчик» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | МВС | |
Рід військ | Спеціальна міліція | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
Русла́н Сергі́йович Саліво́нчик (1983-2014) — капітан (посмертно), Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1983 року в місті Костопіль. 1998 року закіничв костопільську ЗОШ № 8; по тому — Костопільську філію медичного коледжу. Навчався у Національному університеті внутрішніх справ, по його закінченні працював 6 років в Каховському райвідділі міліції — сектор карного розшуку.
З початком бойових дій записався добровольцем, капітан міліції, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон».
29 серпня 2014 року загинув при виході з оточення поблизу Іловайська — на дорозі поміж селами Многопілля і Червоносільське. 3 вересня 2014 року його тіло разом з тілами 96 інших загиблих було привезено до дніпропетровського моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.
Залишилися дружина Тетяна та маленька донька 2007 р. н.; батьки Сергій Якимович та Галина Петрівна, братом Олександр, сестрою Ольга.
Похований 6 вересня 2014 року в Костополі. 6-7 вересня в Костопільському районі оголошені днями жалоби.
Нагороди та вшанування
- 31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 23 серпня 2015-го в Костополі відкрито Меморіал Героям України, де викарбувано імена героїв Небесної Сотні та загиблих земляків під час війни на сході країни: Віталія Ставського, Руслана Салівончика, Сергія Головчака та Романа Пиясюка.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 5
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- На стіні при вході до Каховського райвідділу міліції йому встановлена меморіальна дошка[2]
Примітки
Джерела
- Указ № 838/2014 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Салівончик Руслан Сергійович [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Завтра Костопіль прощатиметься з Русланом Салівончиком
- Революція гідності. Війна. Рівненщина [Архівовано 15 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (МВС)
- Народились 31 січня
- Народились 1983
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Військовики роти поліції «Херсон»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Костополя
- Випускники Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
- Померли в Іловайську
- Поховані в Костополі