Абу Хамму I

Абу Хамму I
Абу Хамму I
Народився	1266
Помер	1318; Тлемсен, Алжир; ·атентат
Країна	Kingdom of Tlemcend
Діяльність	суверен, правитель
Титул	султан
Посада	Zayyanid sultand і емір
Рід	Заяніди
Батько	Абу Саїд Усман I
Брати, сестри	Абу Заян I
Діти	Абу Ташуфін I
	; ; ;

Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Абу Хамму I Муса (араб. أبو حمو موسى الأول; д/н — 22 червня 1318) — 4-й султан Держави Заянідів у 1308—1318 роках. Повне ім'я Абу Хамму Муса ібн Абу Саїд Усман ібн Ягморасан.

Життєпис

Син султана Абу Саїд Усмана I. Про дату народження та молоді роки обмаль відомостей. 1308 року після смерті брата Абу Заяна I успадкував трон. Продовжив політику з відновлення єдності держави, змусивши племена берберів-маграва на сході підкоритися, завдавши їм поразки в битві неподалік від Шлефу, де загинув шейх супротивника Абд ар-Рахман ібн Манділ. В результаті підкорив усі племена, суттєво зміцнивши державу.

За цим почав активно відбудовувати столицю Тлемсен, що істотно постраждала після 8-річної облоги з боку Маринідів. Крім того, в долині річки Шеліфф звів численні укріплення, які мали контролювати племена маграва і туджин.

1310 року підкорив регіон Зібан у Сахарському Атласі. 1312 року ліквідував напівнезалежну владу в містах Аїт-Тедел і Алжир (тут звів укріплення Азфун). За цим втрутився в боротьбу за владу в Державі Хафсідів, атакувавши загони аль-Ліх'яні. На деякий час у 1313 році вдалося захопити Беджаю і Костянтину. 1315 року відбив напад Маринідів біля Уджди. 1317 року поновив боротьбу за Беджаю і Костянтину з Хафсідами. 1318 року загинув внаслідок змови сина Абу Ташуфіна, що став новим султаном.

Джерела

Stephan Ronart, Nandy Ronart: Lexikon der Arabischen Welt. Ein historisch-politisches Nachschlagewerk. Artemis, Zürich u. a. 1972, ISBN 3-7608-0138-2.
Bel, A. (1986) [1960]. «Abū Ḥammu I». In Bearman, P.; Bianquis, Th.; Bosworth, C.E.; van Donzel, E.; Heinrichs, W.P. (eds.). Encyclopaedia of Islam. I (2nd ed.). Leiden, Netherlands: Brill Publishers. p. 122. doi:10.1163/1573-3912_islam_SIM_0192. ISBN 9004081143.