Перейти до вмісту

Ліліан Байльс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:51, 11 грудня 2024, створена Nina Lpsh. (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Ліліан Байльс
Народилася28 листопада 1916(1916-11-28)[1][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Пом��рла7 червня 2002(2002-06-07)[1][2][…] (85 років) Редагувати інформ��цію у Вікіданих
Ватерлоо, округа Нівельd, Валлонський Брабант, Валлонія, Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняRoyal Cryptd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьаристократка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська, нідерландська і французька Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулPrincess of Belgiumd і Princess of Réthyd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Saxe-Coburg and Gothad Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоHenri Baelsd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиAnne Marie de Visscherd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЛеопольд III Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиОлександр Бельгійський, Марія Крістін Бельгійська[4] і Princess Marie-Esméralda, Lady Moncadad[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 15872964 Редагувати інформацію у Вікіданих

Ліліан, принцеса де Реті (фр. Lilian Baels; 28 листопада 1916, Лондон — 7 червня 2002, Ватерлоо) — друга дружина короля Бельгії Леопольда III.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дочка Генріха Байльса, власника риболовецької компанії і колишнього губернатора Західної Фландрії. Король зустрів її в 1938 році під час гри в гольф. 11 вересня 1941 року Ліліан стає його другою дружиною, з якою він одружився після смерті королеви Астрід Шведської. Весілля відбулося в таємниці. Як дружина Леопольда одержала звання принцеси де Реті. Ліліан ніколи не була прийнята в Бельгії. Її називали чорним ангелом Лакена. У 1958 році вона заснувала фонд принцеси Ліліани для надання допомоги хворим серцем. Вона дуже любила своїх пасинків, які назвали її «мамою». Після смерті чоловіка в 1983 році заснувала фонд Леопольда III для збереження пам'яті про нього.

Примітки

[ред. | ред. код]