Перейти до вмісту

Емілія Перес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:40, 10 грудня 2024, створена Horim (обговорення | внесок) (→Нагороди)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 грудня 2024, заснована на цій версії.
«Емілія Перес»
фр. Emilia Pérez
Жанркримінальний мюзикл
РежисерЖак Одіар
ПродюсериЖак Одіар
Паскаль Кошето
та інші
СценаристЖак Одіар
На основіглави роману «Послухай» Бориса Разона
У головних
ролях		Карла Софія Гаскон
Зої Салдана
Селена Гомес
Адріана Пас
ОператорПоль Гійом
КомпозиторКлеман Дюколь
Каміль
МонтажЖюльєт Вельфлінг
ХудожникЕмануель Дюпле
Віржині Монтель
КостюмерВіржині Монтель
КінокомпаніяWhy Not Productions
Pathé
Page 114
Дистриб'юториPathé
Netflix
Україна Артхаус Трафік
Тривалість132 хвилини
Моваіспанська
КраїнаФранція Франція
Рік2024
Дата виходу18 травня 2024 (77-й Каннський кінофестиваль
7 листопада 2024 (український прокат)
13 листопада 2024 (Netflix)
Кошторис25 млн євро
Касові збори$5,774,750
IMDbID 20221436
Рейтинг16+
CMNS: Емілія Перес у Вікісховищі

«Емілія Перес» (фр. Emilia Pérez) — французький кінофільм 2024 року режисера Жака Одіара в жанрі кримінального мюзиклу. Адаптація оперного лібрето, написаного Одіаром за мотивами однієї глави роману Бориса Разона «Послухай» (фр. Écoute). Відзнятий у Франції іспанською мовою з мультинаціональним жіночим акторським ансамблем: Карлою Софією Гаскон, Зої Салданою, Селеною Гомес і Адріаною Пас.

Світова прем'єра відбулась 18 травня 2024 року в основній конкурсній програмі 77-го Каннського кінофестивалю, де чотири головні акторки були відзначені призом за найкращу жіночу роль. Сам фільм нагороджений призом журі (третє місце фестивалю) та призом за найкращу музику[1]. 21 серпня 2024 року стрічка вийшла в театральний прокат у Франції. 7 листопада того ж року відбувся прокат в Україні, 13 листопада прем'єра відбулась в потоковому сервісі Netflix.

У вересні 2024 року «Емілія Перес» була обрана претендентом від Франції на премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм»[2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Успішна адвокатка Ріта Моро Кастро погоджується допомогти очільнику мексиканського наркокартелю Хуану Дель Монте виконати давню мрію — стати жінкою. Селена Гомес грає дружину Хуана, Джессі, якій повідомляють, що чоловік загинув[3].

В ролях

[ред. | ред. код]

Створення

[ред. | ред. код]

Першу сценарну чернетку Жак Одіар написав під час пандемії COVID-19. Прочитавши роман Бориса Разона «Послухай» (фр. Écoute), де історія майбутнього фільму згадувалась тільки в одній главі, режисер вирішив зробити кримінальний сюжет про гендерний перехід у формі оперного лібрето. Головний герой, адвокат, був замінений амбіційною, цинічною жінкою. Пошук акторки на роль Емілії Перес тривав довго, поки Одіар не побачив у Карлі Софії Гаскон, іспанській трансакторці, свою ідеальну кандидатку[4].

Навесні 2020 року до роботи над піснями майбутнього мюзиклу долучились дует композитора Клемана Дюколя та співачки Каміль. Мексика, як початкова локація для фільмування («трошки шизофренічна країна», на думку режисера) була змінена на студійний простір у Парижі. Для створення театральної, примарної особливості фільму, актори тісно співпрацювали з хореографом Дам'єном Жале та оператором Steadicam Сашою Насері. Зої Салдана починала кар'єру, як танцівниця балету, тому знала, що «на репетиціях живеш і помираєш, завжди по-справжньому знаходячи себе»[4].

Обираючи акторку на роль Джессі, дружини наркобарона, Жак Одіар згадав, що давно хотів попрацювати з Селеною Гомес, яку знав не за музикальною кар'єрою, а за ролями у фільмах «Відв'язні канікули» та «Дощовий день у Нью-Йорку»[5]. Найскладнішою для Гомес була мова її ролі, оскільки навіть режисер не володів іспанською. Єдиними на майданчику, для кого ця мова є рідною, були Карла Софія Гаскон, Адріана Пас і Едгар Рамірес. Проте співочі номери для Гомес навпаки були навіть простішими, ніж англомовні. Через спів акторці вдалось потрапити всередину своєї складної персонажки та глибше її зрозуміти[4]. Після прем'єри Гомес назвала створення «Емілії Перес» найкращим знімальним досвідом у своєму житті разом із «Відв'язними канікулами»[6].

Фільмування повинні були початись восени 2022 року, але через розбіжності в графіках акторів знімальний процес відклали на пів року — до травня 2023 року. Постійний співавтор Жака Одіара, Тома Бідеґен, допомагав режисеру у творчих питаннях написання сценарію[7].

Сприйняття

[ред. | ред. код]
Команда фільму на каннській прем'єрі, травень 2024 року

Після показу в Каннах аудиторія зустріла фільм та його творців 11-хвилинною (згідно з іншими повідомленнями, 9-хвилинною) стоячою овацією — однією з найдовших серед прем'єр тогорічного фестивалю. Критики відзначали незвичну поліжанровість «Емілії Перес», музичну складову стрічки та роботу акторок. Окремою увагою преси був відзначений «один із найсексуальніших іспанських монологів, коли-небудь написаних» у виконанні Селени Гомес: «Це сценарій, це не я. Вкрай потужний момент фільму, дуже поетичний» — відповідала акторка на пресконференції[8]. За підсумковим вердиктом критиків «Емілія Перес» зайняла четверте місце серед усіх фільмів основного конкурсу Канн: середній бал — 2,5 з 5[9]. З цим були практично солідарні й судді, які присудили стрічці приз журі, що вважається «бронзою» фестивалю.

Наталія Серебрякова (Vogue Ukraine) так писала про пісенну сторону фільму[3]:

У фільмі великий діапазон різноманітних музичних номерів: від латиноамериканської попмузики до мексиканського фолку. Результат виявляється дуже хвилюючим: наратив шалено розгойдується під натиском багатошарової драматургії.

Тара Брейді (The Irish Times) назвала роботу Зої Салдани «відкриттям», відзначила переосмислення жанру мюзикл Жаком Одіаром за допомогою хореографії, операторської роботи та дизайну, які «порівну розділили між собою шпрехгезанські інновації режисера»[10].

Сам Жак Одіар називав свій фільм «сумішшю мильної опери, комедійного мюзиклу та наркотиків»[5]. Натепер рейтинг «Емілії Перес» на Metacritic — 71 %, на Rotten Tomatoes — 76 %[11][12].

На��ороди

[ред. | ред. код]
  • Каннський кінофестиваль 2024 — приз журі, приз за найкращу жіночу роль (Карла Софія Гаскон, Зої Салдана, Селена Гомес, Адріана Пас), приз за найкращу музику (Клеман Дюколь, Каміль)
  • Міжнародний кінофестиваль в Торонто — 2 місце призу «Вибір глядачів»[13]
  • Стокгольмський міжнародний кінофестиваль — 2 призи: за найкращий фільм (ФІПРЕССІ), приз глядачів
  • Кінофестиваль у Мілл-Веллі — приз за роботу акторського ансамблю (Карла Софія Гаскон, Зої Салдана, Селена Гомес, Адріана Пас, Едгар Рамірес, Марк Іванір)
  • Кінофестиваль у Міддлбурзі — приз за акторську роботу (Зої Салдана)
  • Міжнародний кінофестиваль кіно та музики на Іскії — приз за акторський прорив (Карла Софія Гаскон)
  • Голлівудська премія за музику у візуальних медіа — 2 номінації: «Найкраща оригінальна пісня» (El Mal, Mi Camino), 3 перемоги: «Найкращий музичний фільм», «Найкраще виконання пісні» (Зої Салдана, El Mal), «Найкраща музика» (Каміль, Клеман Дюколь)
  • Європейський кіноприз — 5 нагород: «Найкращий фільм», «Найкращий режисер» (Жак Одіар), «Найкраща акторка» (Карла Софія Гаскон), «Найкращий сценарист» (Жак Одіар), «Найкращий монтаж» (Жюльєт Вельфлінг)
  • Премія «Астра» — 4 нагороди: «Найкращий міжнародний фільм», «Найкраща акторка другого плану» (Зої Салдана), «Найкраща музика» (Каміль, Клеман Дюколь), «Найкраща пісня» (Mi Camino); 7 номінацій: «Найкращий фільм», «Найкращий режисер» (Жак Одіар), «Найкраща акторка» (Карла Софія Гаскон), «Найкраща акторка другого плану» (Селена Гомес), «Найкращий акторський ансамбль», «Найкраща пісня» (El Mal), «Найкращий кастинг»
  • Премія «Золотий глобус» — 10 номінацій: «Найкращий фільм — комедія або мюзикл», «Найкращий іншомовний фільм», «Найкращий режисер» (Жак Одіар), «Найкращий сценарій» (Жак Одіар), «Найкраща акторка у комедії або мюзиклі» (Карла Софія Гаскон), «Найкраща акторка другого плану» (Зої Салдана, Селена Гомес), «Найкраща музика» (Каміль, Клеман Дюколь), «Найкраща пісня» (El Mal, Mi Camino)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Awards 2024
  2. ↑ Oscars: France Selects ‘Emilia Pérez’ For Best International Feature Film Race
  3. ↑ а б Канни-2024: чому фільм «Емілія Перес» — один з головних претендентів на «Золоту пальмову гілку»
  4. ↑ а б в Inside Emilia Perez: Selena Gomez, Zoe Saldaña, and Karla Sofía Gascón Go Deep on Their 2024 Cannes Sensation
  5. ↑ а б 'Emilia Pérez' Director Was Completely Unaware of Selena Gomez's Following
  6. ↑ Selena Gomez Says ‘Emilia Pérez’ Was Her ‘Best Experience’ on Set Since ‘Spring Breakers’
  7. ↑ Jacques Audiard Details His Selena Gomez-Starring Musical ‘Emilia Perez’
  8. ↑ Selena Gomez on her 'iconic' line in Cannes title ‘Emilia Perez’: «It's a very powerful moment»
  9. ↑ ‘Anora' Leads Cannes Critics Poll
  10. ↑ Cannes 2024: Stars get shady on the carpet as the Nicolas Cage renaissance rages on with Irish director Lorcan Finnegan
  11. ↑ Emilia Perez — Metacritic
  12. ↑ Emilia Perez — Rotten Tomatoes
  13. ↑ ‘The Life Of Chuck’ is surprise winner of TIFF People's Choice Award — but who will buy it?

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Емілія Перес на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емілія_Перес&oldid=44132556