Комбінаторна геометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:32, 29 листопада 2024, створена Ванька Жуков (обговорення | внесок) (брат Фредеріка Гатрі)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубічне гранецентроване пакування

Комбінаторна або дискретна геометрія — розділ геометрії, в якому вивчаються комбінаторні властивості геометричних об'єктів та пов'язані з ними конструкції. У комбінаторній геометрії розглядають скінченні і нескінченні дискретні множини або структури базових однотипних геометричних об'єктів (точок, прямих, кіл, многокутників, тіл з однаковим діаметром, цілочисельних ґраток тощо) і ставлять питання, пов'язані з властивостями різних геометричних конструкцій з цих об'єктів або на цих структурах. Проблеми комбінаторної геометрії простягаються від конкретних «предметно»-комбінаторних питань (хоча і не завжди з простими відповідями) — замощення, пакування кіл на площині, формула Піка — до питань загальних і глибоких — гіпотеза Борсука, проблема Нельсона — Ердеша — Гадвігера.

Історія

[ред. | ред. код]

Хоча многогранники, замощення і пакування куль досліджувалися ще Кеплером і Коші, сучасна комбінаторна геометрія почала формуватися в кінці 19-го століття. Одними з перших завдань були: щільність пакування кіл Акселя Туе[ru], проективна конфігурація Штайніца[ru], геометрія чисел Мінковського і проблема чотирьох фарб Френсіса Гатрі[en]).

Приклади задач

[ред. | ред. код]

Уявлення про діапазон задач комбінаторної геометрії дають такі приклади.

Ромботришестикутне пакування куль, одне з 11 можливих симетричних пакувань
Вісім точок в загальному положенні, для яких немає опуклого п'ятикутника
  • Задача зі щасливим кінцем стверджує, що в будь-якій достатньо великій множині точок у загальному положенні на площині можна знайти точок, які є вершинами опуклого многокутника. Гіпотезу Ердеша — Секереша про найменше число точок, які обов'язково містять опуклий -кутник, на сьогодні не доведено. Дана задача є також завданням теорії Рамсея.
  • Теорема Мінковського про опукле тіло. Нехай  — замкнуте опукле тіло, симетричне відносно початку координат -вимірного евклідового простору, що має об'єм . Тоді в знайдеться цілочисельна точка, відмінна від . Ця теорема поклала початок геометрії чисел.
  • Гіпотеза Борсука стверджує, що будь-яке тіло діаметра в -вимірному евклідовому просторі можна розбити на частину так, що діаметр кожної частини буде меншим, ніж . Цю гіпотезу було доведено для розмірностей і , але спростовано для просторів більшої розмірності. За відомою сьогодні оцінкою вона не правильна для просторів розмірності 64 і більше[2].
  • Задача Данцера — Ґрюнбаума полягає в пошуку скінченної множини з якомога більшої кількості точок у багатовимірному просторі, між якими можна побудувати тільки гострі кути.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Chang, Hai-Chau; Wang, Lih-Chung (2010). A Simple Proof of Thue's Theorem on Circle Packing. arXiv:1009.4322v1 [math.MG].
  2. Thomas Jenrich, A 64-dimensional two-distance counterexample to Borsuk's conjecture [Архівовано 26 Грудня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]