Балясинський Ізяслав Генріхович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:32, 24 листопада 2024, створена MikeZah (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Балясинський Ізяслав Генріхович
Народився2 вересня 1921(1921-09-02)
Воронеж, Російська СФРР
Помер3 лютого 2014(2014-02-03) (92 роки)
Москва, Росія
Національністьполяк
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За трудову доблесть» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За трудову відзнаку» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Ізяслав Генріхович Балясинський (2 вересня 1921(19210902), місто Воронеж, тепер Російська Федерація — 3 лютого 2014, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Куйбишевського сільського обласного комітету КПРС, голова Куйбишевського облвиконкому. Депутат Верховної ради СРСР 6-го скликання (в 1963—1966 роках).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині польського інженера-залізничника Балясинського Генріха Леопольдовича та вчительки ��росько Марії Олександрівни (у дівоцтві Михайлової); в сім'ї росло п'ятеро дітей. У 1939 році родина переїхала до Краснодарського край і оселилася в селі Кулєшовка Білоглинського району. У 1940 році Ізяслав закінчив середню школу № 12 села Біла Глина і був призваний на службу до Червоної армії.

У 1940—1946 роках служив старшим аерофотограмметристом у військових частинах Забайкальського військового округу.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1951 роках — студент агрономічного факультету Кубанського сільськогосподарського інституту.

У 1951—1953 роках — агроном, старший агроном свинорадгоспу Краснодарського краю.

У 1953 році закінчив курси підвищення кваліфікації при Ставропольському сільськогосподарському інституті.

У 1953—1954 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У 1954—1955 роках — 2-й секретар, у 1955—1956 роках — 1-й секретар Курганинського районного комітету КПРС Краснодарського краю.

У грудні 1956—1957 роках — заступник завідувача сільськогосподарського відділу Краснодарського крайового комітету КПРС.

У 1957—1959 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Краснодарського крайового комітету КПРС.

У грудні 1959 — березні 1961 року — заступник голови виконавчого комітету Краснодарської крайової ради депутатів трудящих.

У березні — вересні 1961 року — інструктор сільськогосподарського відділу ЦК КПРС по РРФСР.

23 жовтня 1961 — 5 січня 1963 року — 2-й секретар Куйбишевського обласного комітету КПРС.

5 січня 1963 — 14 грудня 1964 року — 1-й секретар Куйбишевського сільського обласного комітету КПРС.

15 грудня 1964 — 19 листопада 1965 року — голова виконавчого комітету Куйбишевської обласної ради депутатів трудящих.

У 1965—1966 роках — заступник міністра сільського господарства СРСР.

У березні 1966—1969 роках — 1-й заступник голови Державного комітету заготівель Ради міністрів СРСР.

У 1969—1977 роках — 1-й заступник міністра заготівель СРСР.

У 1977—1988 роках — на дипломатичній роботі в Угорській Народній Республіці.

З 1988 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 3 лютого 2014 року в Москві.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]