Георг I (король Великої Британії)
Георг I англ. George I | |
---|---|
Dei Gratia Magnæ Britaniæ Franciæ et Hiberniæ Rex Fidei Defensor, Brunswicensis et Lunenburgensis Dux Sacri Romani Imperii Architesaurarius et Princeps Elector | |
Король Великої Британії | |
Правління | 1714-1727 |
Коронація | 20 жовтня 1714 |
Попередник | Анна Стюарт |
Наступник | Георг II |
Інші титули | Король Франції Король Ірландії |
Біографічні дані | |
Імена | Georg Ludwig (Ґеорґ Людвіґ) |
Релігія | лютеранство |
Національність | німець |
Народження | 28 травня 1660 Ганновер, Брауншвейг-Люнебурзьке герцогство, Священна Римська імперія[1] |
Смерть | 11 червня 1727 (67 років) Оснабрюк, Prince-Bishopric of Osnabrückd, Священна Римська імперія[1] інсульт |
Поховання | мавзолей Вельфівd[2] |
Дружина | Софія Доротея Целльска |
Діти | Георг, Софія Доротея Гановерська |
Династія | Гановери |
Батько | Ернест Август |
Мати | Софія Ганноверська |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ге́орг I (англ. George Louis, за англійською традицією Джордж I; 28 травня 1660 — 11 травня 1727) — король Великої Британії та Ірландії (з 1714 року), перший представник Ганноверської династії.
Будучи сином Ернста Августа, першого брауншвейгського курфюрста, курпринц Георг Людвіг отримав права на британську корону завдяки своїй матері, принцесі Софії Ганноверській, онучці Якова I, а також Актові про спадкування престолу, прийнятому англійським парламентом у 1701 році. Відповідно до цього Акту, престоли Англії та Шотландії не могли займати католики; принцеса Софія виявилась найближчою протестантською родичкою дому Стюартів.
У 1682 році Георг одружився зі своєю кузиною, принцесою Софією Доротеєю Целльською. Від цього шлюбу народилось двоє дітей — син Георг (майбутній британський король Георг II) і дочка Софія Доротея (майбутня мати прусського короля Фрідріха Великого). Але тривав союз недовго — у 1687 році принц розлучився з дружиною.
У 1698 році, після смерті батька, Георг Людвіг успадкував брауншвейзьке курфюрство. При його дворі працювали такі видатні діячі як математик Готфрід Лейбніц і композитор Георг Гендель.
Мати Георга, Софія, спадкоємиця англійського престолу, померла за кілька тижнів до смерті британської королеви Анни, що сталась 1 серпня 1714 року. Георг спочатку не хотів займати британський престол, проте ганноверські радники умовили його прийняти корону. Він прибув до Лондона 18 вересня й коронувався у Вестмінстерському абатстві.
У 1715 році в Англії спалахнуло повстання якобітів, які бажали бачити на престолі брата покійної Анни, католика Якова (Джеймса) Стюарта. Невдовзі повстання було придушене.
У 1717 році Георг взяв активно участь у створенні анти-іспанського Троїстого союзу Британії, Фран��ії та Нідерландів. У подальшому він все частіше відвідував рідну Німеччину, яка завжди залишалась ближчою до його душі, аніж Велика Британія. Дорогою до Ганновера він і помер. Йому спадкував старший син, Георг II.
Дружина: з 21 листопада 1682 року (розлучились 28 грудня 1694 року) Софі Доротея Брауншвейг-Целльска (15 вересня 1666 — 13 листопада 1726), дочка герцога Георга II Вільгельма Брауншвейг-Люнебург-Целльського. У них народилось двоє дітей:
- Георг Август (10 листопада 1683 — 25 жовтня 1760), король Великої Британії та Ірландії (Георг II), курфюрст Брауншвейг-Люнебургський;
- Софія Доротея (16 березня 1687 — 28 червня 1757), вийшла заміж за короля Пруссії Фрідріха Вільгельма I, мати Фрідріха II.
Окрім того, у Георга I також було три позашлюбних дочки від коханки Мелюзіни фон дер Шуленбург:
- Анна-Луїза-Софія (1692—1773),
- Петронелла Мелюзіна (1693—1778),
- Маргарита-Гертруда (1701—1728).
На честь Георга I названо штат США — Джорджія.
Наступні актори грали короля Георга І у фільмах та серіалах:
- Пітер Балл — у британському фільмі 1948 року «Сарабанда» (англ. Saraband)[3]
- Ерік Польман — в американо-британському фільмі 1954 року «Роб Рой — гірський розбійник» (англ. Rob Roy: The Highland Rogue)[4]
- Отто Валдіс — в американському фільмі 1954 року «Залізна рукавичка» (англ. The Iron Glove)[5]
- Анґус Семпсон — в американському серіалі 2022 року «Наш прапор означає смерть» (англ. Our Flag Means Death)[6]
- Кривонос Р. Л. Георг I // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
- Beattie John M. The English Court in the Reign of George I. — Cambridge, 1967. (англ.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118538535 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Saraband (1948). Kinobaza. Процитовано 27 лютого 2024.
- ↑ Rob Roy The Highland Rogue (1953). Kinobaza. Процитовано 27 лютого 2024.
- ↑ The Iron Glove (1954). Kinobaza. Процитовано 27 лютого 2024.
- ↑ Наш прапор означає смерть (2022—2023). Kinobaza. Процитовано 27 лютого 2024.
- Ґеорґ I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Попередник Анна Стюарт |
Король Великої Британії 1714-1727 |
Наступник Георг II |
Попередник Анна Стюарт |
Король Ірландії 1714-1727 |
Наступник Георг II |
Попередник Анна Стюарт |
Король Франції титулярний 1714-1727 |
Наступник Георг II |