Перейти до вмісту

Новогригорівка (Кам'янський район)

Координати: 48°34′19″ пн. ш. 34°15′40″ сх. д. / 48.57194° пн. ш. 34.26111° сх. д. / 48.57194; 34.26111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:00, 3 жовтня 2024, створена Duppertip (обговорення | внесок) (зміни через перейменування)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
село Новогригорівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Тер. громада Верхньодніпровська міська громада
Код КАТОТТГ UA12040050310091809
Облікова картка Новогригорівка 
Основні дані
Населення 177
Поштовий індекс 51640
Телефонний код +380 5658
Географічні дані
Географічні координати 48°34′19″ пн. ш. 34°15′40″ сх. д. / 48.57194° пн. ш. 34.26111° сх. д. / 48.57194; 34.26111
Водойми р. Самоткань
Відстань до
районного центру
27 км
Найближча залізнична станція Платформа 125 км
Місцева влада
Адреса ради 51640, с. Перше Травня, вул. Шевченка, 18
Сільський голова Найда Михайло Іванович
Карта
Новогригорівка. Карта розташування: Україна
Новогригорівка
Новогригорівка
Новогригорівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Новогригорівка
Новогригорівка
Мапа
Мапа

Новогриго́рівка (в минулому — Солдатські Хутори) — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року складало 177 осіб. Входить до складу Верхньодніпровської міської громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Новогригорівка знаходиться на правому березі річки Самоткань, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Матюченкове, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Богодарівка, на протилежному березі — село Авксенівка.

Історія

[ред. | ред. код]

В першій половині 19 століття в селі селилися звільнені солдати російської армії, звідси походить первинна назва села — Солдатські Хутори.

За даними на 1859 рік в казенному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 464 дворових господарства, у яких мешкала 991 особа (495 чоловічої статі та 496 — жіночої), існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік село відносилось до Пушкарівської волості, у ньому мешкало 1373 особи, налічувалось 229 дворів, православна церква[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2284 осіб (1142 чоловічої статі та 1142 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

У 1908 році село було Ново-Григорівської волості, кількість мешканців (разом з селищем Козинка — нині частина міста Верхівцеве) зросла до 4228 осіб (410 чоловіків та 390 — жінок), налічувалось 523 дворових господарства[4].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 88 жителів села[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 94,9 %
російська 4 %
інші/не вказали 1,1 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1429) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  5. Новогригорівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]