Горянський Євген Іванович

Євген Горянський
Особисті дані
Повне ім'я	Євген Іванович Горянський
Народження	28 лютого 1929(1929-02-28)
	Москва, СРСР
Смерть	13 липня 1999(1999-07-13) (70 років)
	Москва, Росія
Зріст	174
Вага	72
Громадянство	СРСР
Позиція	півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	Завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1949—1952 ОБО (Львів) ? (?) 1953—1956 «Локомотив» (Москва) 33 (8)
Тренерська діяльність**
1958—1960 «Зірка» (Кіровоград) 1961 «Суднобудівник» 1962 «Десна» 1963 «Карпати» (Львів) 1963 «Динамо» (Київ) 1966—1967 «Зоря» (Луганськ) 1968 «Локомотив» (Москва) 1970—1972 «Зеніт» (Ленинград) 1973 СРСР 1975—1976 «Динамо» (Мінськ) 1978 «Динамо» (Махачкала) 1980 «Динамо» (Москва) 1983—1984 «Десна» 1992 «Ока» (Коломна)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Євген Іванович Горянський (рос. Евгений Иванович Горянский, 28 лютого 1929(19290228), Москва — 13 липня 1999, Москва, Росія) — радянський футболіст і футбольний тренер.

Починав грати в 1945 році в Москві в юнацькій команді «Динамо». Перший тренер — Володимир Хайдін. Потім у 1949—1952 роках грав у команді Будинку офіцерів (Львів), в 1953—1956 роках — в «Локомотиві» (Москва). Через важку травму передчасно закінчив грати у футбол^[1].

У 1960 році закінчив Луганський педагогічний інститут. У 1958—1960 роках працював старшим тренером «Зірки» (Кіровоград), в 1961 — «Суднобудівника» (Миколаїв), у 1962 — «Десни» (Чернігів).

У 1963 році (по липень) році був начальником команди «Карпати» (Львів), а з серпня цього ж року був тренером «Динамо» (Київ). У 1964 році працював тренером відділу футболу Всесоюзної ради добровільних спортивних товариств профспілок, в 1965 році був тренером олімпійської та молодіжної збірних СРСР.

У 1966—1967 роках — старший тренер «Зоря» (Луганськ). Під керівництвом Євгена Горянського «Зоря» у 1966 році виграла чемпіонат у другій групі класу «А» і вийшла у вищу лігу.

У 1968 році (по серпень) — начальник команди «Локомотив» (Москва), після чого з вересня 1968 року по травень 1969 року — тренер збірної СРСР

З червня 1969 року по червень 1970 року працював заступником начальника Управління футболу Спорткомітету СРСР, після чого з липня 1970 року два роки був старшим тренером «Зеніту» (Ленінград).

У 1973 році недовго очолював національну збірну СРСР. Під його керівництвом команда провела 10 матчів — 3 перемоги, 2 нічиї і 5 поразок.

З серпня 1974 року був старшим тренером «Динамо» (Мінськ), яке в 1975 році під його керівництвом виграло чемпіонат у першій лізі і вийшла у вищу лігу.

У 1978 році працював головним тренером «Динамо» (Махачкала), після чого був начальником відділу футболу і хокею Центральної Ради «Динамо».

З початку і до вересня 1980 року очолював «Динамо» (Москва).

У серпні 1983 року вдруге у своїй кар'єрі очолив чернігівську «Десну», де пропрацював один рік.

У 1986—1988 роках був тренером СДЮШОР «Локомотив» (Москва)^[2]

Останнім місцем роботи став клуб «Ока» (Коломна) з Другої ліги Росії, в якому Горянський працював тренером протягом 1992 року.

Помер 13 липня 1999 року на 71 році у Москві^[3].

• Майстер спорту
• Заслужений тренер Української РСР (1963)
• Заслужений тренер РРФСР (1973)
• Заслужений тренер Білоруської РСР (1975)

• Профіль на сайті zenit-history.ru [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• 78 років з дня народження Євгена Горянського^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)