Панкін Борис Дмитрович
Панкін Борис Дмитрович | |
---|---|
Панкин Борис Дмитриевич | |
Народився | 20 лютого 1931 (93 роки) Бішкек, |
Країна | СРСР Росія |
Місце проживання | Стокгольм |
Діяльність | Дипломат |
Alma mater | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова. |
Знання мов | російська[1], кигризька, шведська і чеська |
Членство | СП СРСР |
Посада | Міністр закордонних справ СРСР |
Термін | 1991 |
Попередник | Бессмертних Олександр Олександрович |
Наступник | Шеварднадзе Едуард Амвросійович |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Бори́с Дми́трович Па́нкін (рос. Панкин Борис Дмитриевич; нар. 20 лютого 1931, Фрунзе) — радянський і російський дипломат, журналіст. Міністр закордонних справ СРСР (серпень — листопад 1991), посол Росії у Великій Британії (1992—1993).
У 1953 закінчив факультет журналістики Московський державний університет імені М. В. Ломоносова.
У 1953—1965 на журналістській роботі в газеті «Комсомольська правда»: кореспондент, спеціальний кореспондент, завідувач відділу, заступник головного редактора. Згодом головний редактор (1965—1973).
У 1973—1982 — голова правління Всесоюзного агентства з авторських прав (ВААП).
З 1982 по 1990 — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Швеції
З 1990 по серпень 1991 — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в ЧСФР
У 1991 — відкрито засудив серпневий заколот Державний комітет з надзвичайного стану в СРСР.
З 28 серпня по 14 листопада 1991 останній Міністр закордонних справ СРСР. Одночасно член Політичної консультативної ради при Президенті СРСР; член Ради оборони при Президенте СРСР.
З 1991 по 1992 — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР у Великій Британії.
З 1992 по 1993 — Надзвичайний і Повноважний Посол Росії у Великій Британії.
З 16 вересня 1993 — вийшов на пенсію. Проживає в Швеції. Працює політичним оглядачем «Російської газети» в Стокгольмі.
Має дипломатичний ранг: Надзвичайний і Повноважний Посол.
Член Спілки письменників СРСР (1970), обирався членом правління Спілки письменників РСФРР (з 1991), секретарем правління Спілки журналістів СРСР (1973—1987), був членом Комітета з Ленінської премії та Державної премії СРСР.
Автор ряду книг з історії і літератури. «Четыре „Я“ Константина Симонова», «Сто оборванных дней», «Строгая литература», «Пресловутая эпоха в лицах и масках, событиях и казусах».
- Два ордени Трудового Червоного Прапора.
- Орден Дружби народів
- Лауреат Державної премії СРСР в області літератури (1982)
- Лауреат премії Ленінського Комсомолу.
- Лауреат премії Спілки журналістів СРСР.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Біографія, коментарій, досьє. Панкін Борис Дмитрович[недоступне посилання з липня 2019]
- Панкін
- Панкін Борис Дмитрович
- Народились 20 лютого
- Народились 1931
- Члени Спілки письменників СРСР
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Лауреати Державної премії СРСР
- Лауреати премії Ленінського комсомолу
- Дипломати СРСР
- Російські журналісти
- Російські дипломати
- Посли СРСР у Швеції
- Посли СРСР в Чехословаччині
- Посли СРСР у Великій Британії
- Посли Росії у Великій Британії
- Міністри закордонних справ СРСР
- Випускники факультету журналістики Московського університету
- Уродженці Бішкека