Перейти до вмісту

Саєнко Іван Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:30, 19 серпня 2023, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Саєнко Іван Єгорович
Народився26 березня 1921(1921-03-26)
Новобахмутовка
Помер22 серпня 1994(1994-08-22) (73 роки)
Україна
ГромадянствоСРСР СРСР
Україна Україна
Alma materОдеський державний університет
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Вчене званнядоцент
ЗакладОдеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського, Ізмаїльський державний педагогічний інститут, Одеський державний університет імені І. І. Мечникова
НагородиОрден Олександра НевськогоОрден Вітчизняної війни I ступеня

Іван Єгорович Саєнко (26 березня 1921, с. Новобахмутовка, Дзержинський район, Сталінська область, нині Ясинуватського району Донецької області — 22 серпня 1994) — український літературознавець, ректор Ізмаїльського державного педагогічного інституту.

Біографія

[ред. | ред. код]

І. Є Саєнко народився 26 березня 1921 року в селі Новобахмутовка на Донбасі (нині Ясиноватського району Донецької області).

У 1941—1945 роках перебував у лавах Червоної Армії, воював у складі частин Південно-Західного, 2-го та 3-го Українських фронтів.

1947 року закінчив філологічний факультет Одеського державного університету. Навчався в аспірантурі.

У 1950-х роках обіймав посаду старшого викладача кафедри української літератури Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського.

У 1955 році захистив дисертацію «Леся Українка — літературний критик: естетичні принципи літературно-критичної діяльності» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Згодом присвоєно вчене звання доцента.

У 1958—1962 роках працював ректором Ізмаїльського державного педагогічного інституту.

З початку 1960 років викладав в Одеському державному університеті імені  І. І. Мечникова. Протягом 1971—1981 років обіймав посаду доцента кафедри української літератури.

Помер 22 серпня 1994 року.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Досліджував творчість Лесі Українки, історію української літератури XX століття.

Деякі праці

[ред. | ред. код]
  • «Неоромантизм» Лесі Українки /І. Є. Саєнко// Наукові записки Ізмаїльського педагогічного інституту. — 1961. — Вип. 2. — С. 68—76.
  • До з'ясування ролі біблійних мотивів у творчості Т. Г. Шевченка / І. Є. Саєнко // Праці Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. Серія: Філологічні науки. — 1962. — Т. 152, вип. 14: Т. Г. Шевченко. — С. 34—39.
  • Про ідейно-художню концепцію поеми І. Франка «Похорон» / І. Є. Саєнко // Українське літературознавство. — 1970. — Вип. 11. — С. 39—46.
  • Серед щирих друзів: Леся Українка в Одесі / І. Є. Саєнко // Горизонт. — Одеса: Маяк, 1971. — С. 54—57.
  • Франко про діалектичний зв'язок національного й інтернаціонального в історико-літературному процесі/ І. Є. Саєнко// Українське літературознавство. — 1977. — Вип. 28. — С. 34—41.
  • З болгарських контактів Лесі Українки / І. Є. Саєнко // Українське літературознавство. — 1978. — Вип. 31. — С. 75—82.
  • Пьеса Н. Зарудного «Тыл»: жанрово-композиционные особенности/ И. Е. Саенко// Вопросы литературы народов СССР. — 1978. — Вып. 4. — С. 101—110.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]