Анаперо смугастохвостий
| Анаперо смугастохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Nyctiprogne leucopyga (Spix, 1825) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Caprimulgus leucopygus Spix, 1825 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Анапе́ро смугастохвостий[2] (Nyctiprogne leucopyga) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає в Амазонії.
Довжина птаха становить 16-20 см, самці важать 23-24 г, самиці 23-26 г. Довжина крила становить 135 мм, хвоста 95 мм, дзьоба 5 мм[3]. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, поцяткована світло-коричневими, чорнувато-бурими, охристими і рудувато-коричневими плямками і смужками. "Комір" на шиї відсутній. Махові пера чорнувато-бурі, поцятковані рудувато-коричневими смужками. На горлі з боків невеликі білі плямки. Груди коричневі, поцятковані світло-коричневими смужками. Стернові пера темні, поперек хвоста проходить біла смуга.
Виділяють п'ять підвидів:[4]
- N. l. exigua Friedmann, 1945 — східна Колумбія і південна Венесуела;
- N. l. pallida Phelps & Phelps Jr, 1952 — північно-східна Колумбія, західна і центральна Венесуела;
- N. l. leucopyga (Spix, 1825) — від східної Венесуели до Французької Гвіани і північної Бразилії;
- N. l. latifascia Friedmann, 1945 — крайній південь Венесуели;
- N. l. majuscula Pinto & Camargo, 1952 — північний схід Перу, північ і схід Болівії, захід і центр Бразилії.
Смугастохвості анаперо мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Парагваї, Гаяні, Французькій Гвіані та в Бразилії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях, у вологих саванах, на болотах, на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті, іноді великими згрями. Сезон розмноження у Венесуелі триває з січня по березень. Відкладають яйця в неглибоку ямку на землі.
- ↑ BirdLife International (2016). Nyctiprogne leucopyga. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 3 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ C.E. Hellmayr. The Birds of Rio Madeira. „Novitates Zoologicae”. 17, 1910.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 03 травня 2022.
- D.T. Holyoak: Nightjars and Their Allies: The Caprimulgiformes. Oxford University Press, 2001. ISBN 9780198549871.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |