Перейти до вмісту

Каєтан Абґарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:01, 17 червня 2023, створена Oleole-if (обговорення | внесок) (Біографічні відомості)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Каєтан Абґарович
пол. Kajetan Abgarowicz
ПсевдонімSoltan Abgar
Народився7 серпня 1856(1856-08-07)
Чернів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія[1][2]
Помер27 липня 1909(1909-07-27)[1][2] (52 роки)
Трускавець, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1][2]
Країна Австро-Угорщина
Національністьвірмени[1]
Діяльністьжурналіст, прозаїк, письменник, редактор
Мова творівпольська[3]

CMNS: Каєтан Абґарович у Вікісховищі

Каєєта́н Абґаро́вич (пол. Kajetan Abgarowicz, вірм. Աբգարովիչ Կայտան; псевдонім — Абґар Солтан); 7 серпня 1856(18560807), село Черніїв, нині Тисменицького району Івано-Франківської області — 27 липня 1909, місто Трускавець, нині Львівської області) — польський письменник. За походженням вірменин.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Закінчив початкову школу у Станиславові, а після цього гімназію у Львові. Далі здобував освіту у Львівському університеті (до 1875). Перервавши навчання, займався сільським господарством на Підгаєччині. Тут розпочав літературну діяльність.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор романів «Клуб кажанів» (пол. Klub nietoperzy; томи 1—2, Львів, 1892), «Полюбовна угода» (пол. Polubowna ugoda; Львів, 1894). У збірці новел «З сільського двору» (пол. Z wiejskiego dworu; Львів, 1895) змалював побут і звичаї польської шляхти, що жила на Поділлі. У збірках оповідань «Русини» (пол. Rusini; Краків, 1893), «Добра научка» (пол. Dobra nauczka; Львів, 1896) з великопольських позицій зобразив життя українського народу, українсько-польські відносини, за що його різко критикував Іван Франко:

Абгар-Солтан дійсно знає українців хіба що зовні, знає лише кілька типів, з якими люди його категорії звикли ближче стикатися, — гувернера, студента університету і… лакея. Саме ці типи стали героями його повісті? Але ні! Героїнею є його власна тенденція, яка полягає в тому, що освічений українець, раз вирваний з селянської колії життя, не повинен уже бути українцем, повинен стати поляком чи москалем, причому, звичайно, того українця, який стає поляком, автор підносить до висот ідеалу, а той, що стає москалем, — або марно гине, або смажиться ще за життя в смальці власної підлості. Якщо польська громадськість, яка читає і хвалить книжку п. Абгара-Солтана, вважає, що остання дає якісь реальні, правдиві і хоча б трохи глибокі спостереження з життя українців, а отже, якщо вона думає, що з цієї книжки про щось можна довідатися, чогось навчитись, то прикро помиляється.

Автор літературознавчих праць про Юрія Федьковича («Осип-Юрій Федькович — руський народний поет на Буковині», 1892), Льва Толстого («Лев Толстой», 1901) та інших творів.

Окремі твори Каєтана Абґаровича переклав українською мовою Павло Кирчів.

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • При стрілецькій ватрі (пол. Przy ognisku mysliwskiem). — Львів, 1892.
  • Осип-Юрій Федькович — руський народний поет на Буковині // Юрій Федькович в розвідках і матеріалах. — К., 1958.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. а б в Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. ԱյվազյանԵրևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 10.
  3. Ստեփանյան Գ. Կենսագրական բառարան — 1973. — Т. 1. — С. 9. — ISBN 978-5-550-00265-0