Перейти до вмісту

Аппакова Даржія Сейфуллівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:29, 25 травня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Аппакова Даржія Сейфуллівна
Народилася2 (14) березня 1898 Редагувати інформацію у Вікіданих
Байгулово[d], Каєнлінське сільське поселенняd, Нижньокамський район, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла28 травня 1948(1948-05-28) (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Казань, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняQ56542278?[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materQazan Central Keräşen Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладKiñäşd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівтатарська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих

Даржія Сейфуллівна (Дарина Семенівна) Аппакова (14 березня 1898, с. Байгулово, Казанська губернія — 28 травня 1948, Казань) — татарська радянська письменниця, драматургиня, журналістка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дочка селянина-бідняка. З хрещених татар. Закінчила центральну хрещено-татарську школу в Казані[2]. Отримала спеціальність педагога. У 1914—1919 вчителювала, працювала кореспондентом газети «Кизил Алям» («Червоний Прапор», 1919—1925).

У 1922—1923 навчалася у драматичній студії при Казанському Великому драматичному театрі, у 1923—1925 виступала на сцені Казанського політвідділу РСЧА.

У 1928—1943 рр. проживала у Середній Азії.

Член Союзу письменників СРСР з 1935 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Літературний дебют відбувся в 1932 році в Узбекистані. Основна тема творів: боротьба трудящих Узбекистану і Туркменії за колективізацію («Михнат», 1-2 ч., 1933—1935).

Більшість творів Д. Аппаковой були призначені для дітей та юнацтва.

Оповідання «Мамет і старий Амон» (1934), повість «Люди» (1937) розповідає про важке становище туркменських і циганських дітей до Жовтневої революції. У повісті «Історія маленької Бану» («Кечкенә Бануның тарихи», 1938) показано безпросвітне життя татарських наймитів, зміни в їх побуті після революції.

Автор п'єс і казок для дітей.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Проза
  • «Рөстәм»
  • «Скрипучі черевички» («Шагырдавыклы башмаклар», збірник, 1948),
  • «Оповідання та п'єси» («Хикәяләр һәм пьесалар», 1953),
  • «Вибрані твори» (1957). «Історія маленької Бану»
П'єси
  • «Тапкыр егет» (1943),
  • «Шүрәле» (1944),
  • «Бишек җыры» (1946),
  • «Кмітливий юнак» (1945, постановка Театр ім. Камала, Казань),
  • «Колискова пісня» (1949, постановка татарської трупи Тюгу, Казань),
  • «Ільдус» (1947, постановка татарської трупи Тюгу, Казань, 1950)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (unspecified title) — вип. ф.П15, оп.1, д.794.
  2. Василий Тимофеев и крещено-татарская школа. Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 29 травня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Гиниятуллина А., Писатели советского Татарстана. Био-библиографический справочник, Казань, 1957

Посилання

[ред. | ред. код]