Перейти до вмісту

Авілова Ольга Матвіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авілова Ольга Матвіївна
Народилася10 вересня 1918(1918-09-10)
Бежиця, Брянський повітd, Орловська губернія, Московська область[d], Російська СФРР
Померла27 грудня 2009 (91 рік)
Київ
ПохованняБерковецьке кладовище в Києві
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьлікарка, лікарка-хірургиня, викладачка університету
Галузьхірургія, торакальна хірургія і пульмонологія
Alma materСмоленський державний медичний університет (1941)
Науковий ступіньдоктор медичних наук (1974)
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий керівникАмосов Микола Михайлович
ВчителіАмосов Микола Михайлович
Відомі учніГетьман Вадим Григорович, Багіров Мамед Мансурович і Макаров Анатолій Васильович
ЗакладНаціональний медичний університет імені О.О. Богомольця
Учасникнімецько-радянська війна
Посадапрофесор
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки
Ленінська премія Державна премія СРСР Заслужений лікар УРСР заслужений діяч науки і техніки Української РСР

Авілова Ольга Матвіївна (10 вересня 1918, м. Бежиця, нині у межах м. Брянськ, Росія — 27 грудня 2009, м. Київ[1]) — український та радянський лікар. У 1941 р. закінчила Смоленський медичний інститут. У 1974 р. захистила докторську дисертацію «Резекція і пластика бронхів і медіастінальної трахеї». Учениця академіка М. М. Амосова. Автор близько 300 наукових праць, у тому числі двох монографій. Науковий напрямок — реконструктивна хірургія трахеї, бронхів, стравоходу. Засновник наукової школи реконструктивної хірургії трахеї та бронхів. Вона була науковим консультантом 1 докторської дисертації, під її керівництвом виконані 19 кандидатських дисертацій. Учні — професори М. М. Багіров, Я. В. Гоєр[2], А. В. Макаров. Учасниця німецько-радянської війни.

Лауреат Державної премії СРСР (1975), Заслужений діяч науки України (1982), Заслужений лікар України (1962), доктор медичних наук (1974), професор (1975), завідуюча кафедрою торакальної хірургії та пульмонології (1975−1988).

Нагороджена орденами Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Померла 27 грудня 2009 р. у Києві[3]. Похована на Берковецькому кладовищі[4] в столиці.

Джерела

  1. Професія як життя. Ольга Матвіївна Авілова (1918–2009). Український медичний часопис. 4 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  2. Гоєр Ярослав Володимирович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua) . Процитовано 24 вересня 2018.
  3. Професія як життя. Ольга Матвіївна Авілова (1918–2009). Український медичний часопис. 4 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.
  4. Професія як життя. Ольга Матвіївна Авілова (1918–2009). Український медичний часопис. 4 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2018.