Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Масаліт.
Масаліт — мова, що належить до ніло-сахарської макросімʼї, мабанської сімʼї. Поширена в Судані (штати Західний Дарфур і Південний Дарфур) та Чаді (регіони Ваддай і Сіла). Мовою масаліт виходять радіопередачі[1].
Писемність
Мова масаліт користується латинським алфавітом[2][3][4][5].
A a |
 â |
B b |
C c |
Ch ch |
D d |
E e |
Ê ê |
F f |
G g |
H h |
I i
|
/a/ |
/ʌ/ |
/b/ |
/t͡ʃ/ |
/ʃ/ |
/d/ |
/ɛ/ |
/e/ |
/f/ |
/ɡ/ |
/h/ |
/ɪ/
|
Î î |
J j |
K k |
L l |
M m |
Mb mb |
N n |
Nd nd |
Nj nj |
N̰ n̰
|
/i/ |
/d͡ʒ/ |
/k/ |
/l/ |
/m/ |
/mb/ |
/n/ |
/nd/ |
/nd͡ʒ/ |
/ɲ/
|
Ŋ ŋ |
Ŋg ŋg |
O o |
Ô ô |
P p |
S s |
T t |
U u |
Û û |
W w |
Y y |
Z z
|
/ŋ/ |
/ŋg/ |
/ɔ/ |
/o/ |
/p/ |
/s/ |
/t/ |
/ʊ/ |
/u/ |
/w/ |
/j/ |
/z/
|
|
- Довгі голосні передаються подвоєнням букв для голосних. Довгота позначається лише в двох випадках — при передачі множини і для уточнення значення слова. Наприклад: dee (корови), ûsee (боби); kaara (ліжко), maama (заєць)[6].
- Подвоєння приголосних позначається написанням двох букв для приголосних. Наприклад: kalla [kalːa] (добрий), lirra [lɪrːa] (важкий)[7].
- Тони на письмі не передаються[6].
- Для мови масаліт характериний сингармонізм, тобто в одному слові може зустрічатися або тільки перша група голосних ([ʌ], [e], [o], [u], [i]), або тільки друга ([a], [ɛ], [ɔ], [ʊ], [ɪ]). Тому якщо у слові наявні тільки голосні [ʌ], [e], [o], [u], [i], то на письмі це передається написанням циркумфлекса (ˆ) тільки над першою буквою для голосного. Наприклад: kima [kɪma] (дитина), gendegu [gɛndɛgʊ] (вчора), kirima [kɪrɪma] (солодкий), kîrima [kirimʌ] (холод), ûse [use] (біб), mûco [mut͡ʃo] (жінка)[7].
Зображення
Примітки
Література
- Abdo, Alsadig Adam (2013). Contrastive Analysis Between Masalit and English Language (PDF) (Masalit та English) . University of Khartoum, Sudan: unpublished.
- Edgar, J. (1990). Masalit stories. African Languages and Cultures, 3(2), 127—148.
- Jakobi, A. (1991). Au Masali Grammar: With Notes on Other Languages of Darfur and Wadai. Anthropos, 86(4-6), 599—601.
Додаткові джерела і посилання