Assassin's Creed

Assassin’s creed
Розробник	Ubisoft Montreal,
Видавець	Ubisoft
Дистриб'ютор	Steam, Good Old Games, PlayStation Store і Epic Games Store
Жанр(и)	Стелс-екшен/Пригода
Платформа	ПК, Microsoft Windows, PlayStation 3, Xbox 360, Мобільний телефон
Дата випуску	PS3, Xbox 360  США 13 листопада 2007  Європейський Союз 16 листопада 2007  Австралія 21 листопада 2007  Росія 12 грудня 2007 Софт Клаб ПК  США 8 квітня 2008[1]  Європейський Союз 11 квітня 2008  Росія 11 квітня 2008 Акелла
Режим гри	однокористувацька гра[2]
Мова	англійська[3], французька[3], італійська[3], німецька[3], іспанська[3] і російська
Вік. обмеження	CERO: Z — Ages 18 and up only ESRB: Mature 17+[d]  PEGI: 18 — PEGI 18 USK: 18 — USK 18
Творці
Продюсер	Джейд Реймонд
Режисер(и)	Патріс Десіле і Simon Peacockd[5]
Композитор(и)	Йеспер Кюд
Технічні деталі
Рушій	Anvil engine
Носій	DVD, DVD-DL, Blu-ray
Assassin's Creed (серія ігор)
Наступна гра	Assassin's Creed 2
Офіційний сайт
Assassin's Creed у Вікісховищі

Assassin's Creed (укр. Кредо вбивць) — відеогра в жанрі action-adventure, розроблена компанією Ubisoft. Вперше гра була представлена ​​під назвою Project Assassin на виставці X '05, що проводиться Microsoft. На E³ 2006 гра була офіційно анонсована для PlayStation 3 під назвою Assassin's Creed. Пізніше Ubisoft також заявила про вихід гри на PC та Xbox 360. Версія для консолей з'явилася у продажу в листопаді 2007 року, PC-версія з'явилася в продажу 6 березня 2008 року. Гра розроблялася людьми, які брали участь у створенні Prince of Persia: The Sands of Time. Музику для всіх трейлерів гри написав Йеспер Кюд.

5 лютого 2008 року ознаменувався виходом приквела Assassin's Creed — ігри Assassin's Creed: Altaïr's Chronicles для Nintendo DS. 8 квітня 2008 з'явилася розширена версія Assassin's Creed для ПК - Assassin's Creed Director's Cut Edition. Відмінністю є розширений н��бір способів вести розслідування.

На міжнародній виставці E³ в 2009 році була представлена гра для PSP — Assassin's Creed: Bloodlines, яка є прямим продовженням першої частини гри. Вона поширюється як на UMD, так і через мережу PlayStation Network.

Дія гри відбувається паралельно в 2012 і 1191 рр. У першому випадку головним героєм є бармен Дезмонд Майлз, викрадений вченими корпорації «Абстерго Індастріз». За допомогою машини під назвою Анімус вони намагаються відновити фрагмент з життя далекого предка Дезмонда — Альтаїра ібн Ла-Ахад, асасина, що діяв в епоху Хрестових походів, — щоб отримати якусь необхідну їм інформацію.

Дія гри розгортається в недалекому майбутньому і минулому, а саме в 1191 році під час Третього Хрестового походу. Бармена Дезмонда Майлза, головного героя, викрадає корпорація «Абстерго», яка за допомогою Анімуса, машини для добування генетичної пам'яті, хочуть знайти артефакт тамплієрів. У курс справи Дезмонда вводять вчений Уоррен Відік і його асистентка Люсі Стілман. Вони розповідають йому, що він є нащадком асасина Альтаїра ібн-Ла-Ахад, який виявив артефакт, і через нього хочуть дізнатися місцезнаходження артефакту.

У минулому, предок Дезмонда Альтаїр разом з асасинами Маліком і Кадаром прибувають в Храм Соломона в Єрусалимі, щоб не дати тамплієрам заволодіти артефактом. У храмі Альтаїр зустрічає Робера де Сабле, магістра Ордена Тамплієрів, і засліплений гординею Альтаїр невдало атакує його. Після невдалої спроби вбивця біжить, залишивши своїх товаришів на розтерзання тамплієрам.

Альтаїр прибуває в місто Масьяф, де розташована фортеця асасинів, до лідера асасинів Аль-Муаліма (з арабск. учитель), який був вкрай розчарований провалом завдання. Однак слідом за Альтаїром прибуває Малік, врятувавшись з Храму, разом з артефактом. Як з'ясовується Кадар загинув, а Малік привів за собою тамплієрів в Масьяф, які вбивають жителів міста. Альтаїр допомагає асасинам врятувати жителів і евакуювати їх до фортеці. Тамплієрів привів особисто Робер, який вимагав у Аль-Муаліма повернути йому артефакт. Аль-Муалім відмовився і наказав Альтаїру, Рауфу і асасину, знищити тамплієрів. Альтаїр здійснив диверсію і відбив армію Робера. Після відступу Робера Аль-Муалім відчитав Альтаїра за порушення Кредо Асасинів в Храмі Соломона і в покарання пронизав його кинджалом і звів до найнижчого рангу. Щоб знову повернути довіру братства, Аль-Муалім дав завдання знайти зрадника в Масьяфі. Інформатор асасинів вказав на місцевого глашатая Масуна. Саме він відкрив ворота тамплієрам в Масьяф. В ході допиту Масун вказав на Джамаля, асасина, який велів відкрити йому ворота. Сам Масун був страчений Аль-Муалімом.

Після виявлення зрадника Аль-Муалім наказав Альтаїру вбити Таміра, торговця з Дамаску. Альтаїр прибуває в Дамаск, в бюро асасинів. Там Рафік, глава бюро, дає дозвіл на вбивство Таміра. Альтаїр знаходить Таміра на ринку, жорстоко вбиває главу місцевого цеху, в супроводі особистої охорони. Альтаїру вдається вбити Таміра, який перед смертю сказав, що він постачає зброю таємничому братству.

Альтаїр знову прибуває в Масьяф, де Аль-Муалім дає 2 нових завдання: вбити работорговця Талала в Єрусалимі та магістра госпітальєрів Гарньє де Налуза в Акрі. В Єрусалимі за допомоги Маліка, який став головою бюро в Єрусалимі, Альтаїр виходить на Талала. Альтаїр знаходить Талала, але потрапляє в пастку влаштовану ним і його вартою. У результаті Альтаїр вбиває Талала, який встигає сказати, що він постачав рабів для якогось братства. В Акрі, Альтаїр знаходить Гарньє в лікарні, де він ставить свої експерименти над хворими. Альтаїр також забирає життя Гарньє, і той зізнається, що теж працював на таємне братство.

Альтаїр прибуває в Масьяф, і Аль-Муалім говорить йому про те, що його жертви належали до Ордена Тамплієрів і підпорядковувалися Роберу де Сабле. Вони хочуть закінчити війну між хрестоносцями і сарацинами, та створити нову державу на Святій Землі. Але тамплієри ще сильні, і Аль-Муалім дає нові імена тих, хто повинен померти: Абу-аль-Нуквод — багатий купець в Дамаску, Мадж-Аддін — регент Єрусалиму і Вільям Монферрат — намісник Акри.

Альтаїр проникає в Дамаск, в палац Абу-аль-Нуквода, де той влаштовує бенкет для місцевої аристократії. Але святкування є пасткою, і господар вбиває гостей. Альтаїру вдається вбити купця. Перед смертю він зізнався, що хотів убити прихильників Салах ад-Діна і бажав передати Дамаск тамплієрам. Після Дамаску Альтаїр прибуває в Єрусалим, де йому вдається врятувати одного ассасина і вбити Мадж-Аддіна. Перед смертю той говорить про те, що хотів очистити Єрусалим від скверни, щоб він став столицею нової держави тамплієрів на Святій землі. Пізніше Альтаїр прибуває в Акру, де в цей час перебував король Англії Річард I Левове Серце. Альтаїр стає свідком сварки Вільяма і Річарда. Вільям відправляється в свою цитадель, де Альтаїру вдається вбити його. Перед смертю жертва зізнається, що готував армію для повалення Річарда і приєднання Акри тамплієрам.

Альтаїр знову прибуває в Масьяф, де Аль-Муалім показує артефакт тамплієрів, який називає Яблуком Едему. Воно володіє надприродною силою: з його допомогою Мойсей розсунув море, а Ісус перетворював воду на вино і ходив по воді. Лідер асасинів дає Альтаїру нове завдання вбити Джубаїра — придворного вченого єгипетського султана в Дамаску і Сібранта — магістра Тевтонського Ордена в Акрі. У Дамаску Альтаїр знаходить Джубаїра в бібліотеці, де він і його послідовники спалюють всі книги. Перед смертю жертва зізнається в тому, що хотів звільнити розум людей, так як книги позбавляють їх можливості самостійно думати. Пізніше Альтаїр відправляється в доки Акри, і потрапивши на корабель Сібранта, вбиває його. Перед смертю той зізнається, що готував флот для блокади Святої Землі

Після, Альтаїр прибуває в Масьяф. Аль-Муалім дає останнє завдання — вбити Робера де Сабле. Альтаїр вирушає в Єрусалим, де отримує дані про те, що жертва буде присутня на похоронах Мадж-Аддіна. Альтаїр приходить на цвинтар і потрапляє в пастку, де з ним стикається сам магістр. Після тривалої бійки Альтаїр дізнається про те, що замість Сабле бився з Марією Торп, а Робер відправився в Арзуф, щоб укласти союз між сарацинами і хрестоносцями проти асасинів. Альтаїр відпускає дівчину, а сам вирушає до Маліка.

Вбивця відправляється в Арзуф, де зустрічає Робера і Річарда. Альтаїр намагається довести Річарду, що Робер зрадник, і король вирішує, щоб вони билися між собою. Перемагає ассасин, і Робер розкриває справжню суть змови: Аль-Муалім був у змові з тамплієрами, але зрадив їх, щоб не ділитися яблуком Едему і одноосібно правити. Він використовував братство асасинів, щоб знищити тих, хто знав про артефакти.

Альтаїр терміново прямує в Масьяф, де на нього нападають асасини, розум яких помутнілий яблуком. Але Малік, Рауф та інші незламані вбивці допомагають Альтаїру. Альтаїр направляється до фортеці, де б'ється з Аль-Муалімом. У результаті духовний лідер убитий, з його руки випадає Яблуко, з якого з'являється голограма Землі з зазначеними точками, де ймовірно зберігаються інші частинки (яблука) Едему.

В майбутньому Дезмонд дізнається, що «Абстерго» і Віддік є тамплієрами, а Люсі — асасином, яка працює під прикриттям. Також він виявляє в комп'ютерах «Абстерго» дані про якусь Лейлу, яка працювала до Люсі у Віддіка і про об'єкт 16, якого тримали до Дезмонда і який залишив по всій лабораторії криваві символи. В кінці гри Віддік повідомляє керівництву «Абстерго», що здобув координати частинок Едему. «Абстерго» пропонує вбити Дезмонда, але Люсі пропонує керівництву, щоб вони його залишили в живих, тому що він може володіти кориснішою інформацією. Після розмови Віддік і Люсі йдуть, а Дезмонд починає розглядати криваві символи.

Персонажі з майбутнього

• Дезмонд Майлс — асасин, бармен, заручник «Абстерго», нащадок Альтаїра
• Уоррен Віддік — вчений «Абстерго», тамплієр
• Люсі Стілман — асистент «Абстерго», асасин
• Лейла Марино — колишній асистент «Абстерго», подруга Люсі, загинула

Персонажі з минулого

• Альтаїр ібн Ла-Ахад — ассассин, знищив змову тамплієрів
• Аль-Муалім — лідер асасинів, зрадив змовників, убитий Альтаїром
• Робер де Сабле — магістр Ордену Тамплієрів, лідер змовників, убитий Альтаїром
• Джубаїр — придворний учений Саладіна, змовник, убитий Альтаїром
• Сібрант — магістр Тевтонського Ордена, змовник, убитий Альтаїром
• Абу-аль-Нуквод (Король-купець) — купець, змовник, убитий Альтаїром
• Мажд-Аддін — регент Єрусалиму, змовник, убитий Альтаіром
• Вільям Монферрат — намісник Акри, змовник, убитий Альтаіром
• Тамір — купець, змовник, убитий Альтаїром
• Талал — работорговець, змовник, убитий Альтаїром
• Гарньє де Налуз — магістр Ордена іоаннітів (госпітальєрів), змовник, убитий Альтаїром
• Малік — ассасин, глава бюро асасинів в Єрусалимі, друг Альтаїра
• Річард I Левове Серце — хрестоносець, король Англії
• Рафік — ассасин, глава бюро в Дамаску
• Рауф — ассасин, глава варти в Масьяфі
• Аббас Софіан — ассасин
• Масун — глашатай в Масьяфі, тамплієр, убитий Аль-Муалімом
• Кадар — ассасин, брат Маліка, убитий тамплієрами в Храмі Соломона
• Нумаїр — інформатор в Акрі
• Джамаль — ассасин, зрадив Братство, відкривши ворота Масьяфа і пустивши на його територію тамплієрів
• Салах ад-Дін (Саладін) — сарацин, султан Єгипту
• Хішаб — сарацин, тамплієр
• Аллен — госпітальєр

Гра дає нам можливість побувати в Масьяфі, який у давні часи дійсно був фортецею асасинів. Основний ж час герой проведе в трьох великих містах, розташованих на Святій землі — Дамаску, Єрусалимі, Акрі. Їх архітектурний вигляд схожий з оригінальним, при цьому в Assassin's Creed зустрічаються знамениті історичні будівлі, наприклад Храм Соломона.

У грі описуються часи третього Хрестового походу (1191). Головні цілі Альтаїра в кожній з місій, а також деякі персонажі гри списані з реальних історичних особистостей: зокрема, в сюжеті фігурують король Річард I Левове Серце, його намісник в Акрі Вільгельм V Старий Монферрат, магістр ордена тамплієрів Робер де Сабле, Великий магістр Мальтійського ордена Гарньє де Наплуз, засновник Тевтонського ордена Сібранд. А глашатаї в Єрусалимі та Дамаску згадують султана Салах ад-Діна (Саладіна).

Гра відноситься до розряду Freeplay — проектів, тобто гравцеві надана можливість досліджувати світ у вільному порядку. Весь ігровий простір являє собою спрощену модель Святої землі і поділено на 7 основних частин. Це три великих міста (Дамаск, Акра і Єрусалим), замок асасинів (Масьяф) і простір між ними (Королівство), розбите на дві частини, а також цитадель Арсуф, локація біля Акри, яка відкривається гравцеві в 6-му блоці пам'яті. Королівство являє собою досить великі площі міжгір'я з невеликими поселеннями місцевих жителів і таборами хрестоносців. По території королівства гравець може вільно пересуватися як пішки, так і на коні. Майже всі солдати, яких він зустрічає — вороги Альтаїра і Братства. Якщо привертати до себе увагу, вони можуть впізнати асасина і спробувати вбити. Масьяф — перше поселення, що показується в грі. Він побудований на горі і кожна наступна його вулиця розташовується вище попередньої. На самому піку стоїть замок Братства, оточений потужними стінами. У цьому селі гравець може пристосуватися до міського способу пересування в грі — в стилі паркур, а також дізнається основи розслідування і виконає своє перше після пониження в ранзі завдання — знайти зрадника серед жителів Масьяфа.

На будь-яку будівлю, вежу або стіну можна залізти. У всіх великих містах неприступними є тільки міські стіни, які не мають виступів і не дозволяють вибратися за межі ігрового світу. Архітектура міст в Assassin's Creed спеціально спроектована так, щоб Альтаїр міг видертися на будь-який дах. Але тільки цим варіанти пересування в грі не обмежуються. З будівель тут і там стирчать балки і дерев'яні блоки. На них можна стрибати, на що робився акцент у багатьох рекламних роликах проекту. Забираючись на будівлі і переміщаючись по горизонталі, ��равець може з легкістю втекти від переслідування, перестрибуючи з бруківки на ящики, з ящиків — на балки, а з балок — на дах. Протягом всієї гри ці навички будуть не раз використовуватися для виконання додаткових завдань.

Дуже важливою частиною гри є розслідування і сполучена з ними необхідність злитися з натовпом. Кожен раз, потрапляючи у велике місто, Альтаїр повинен як слід роздивитися і знайти Бюро асасинів. Глава Бюро розповість йому про його майбутню жертву і наведе на деяких людей, які володіють корисною інформацією. Збір інформації зводиться до кількох міні-ігор. Також, можна простежити за проповідником, щоб після з пристрастю його допитати; підслухати розмову на вулиці; вкрасти потрібний предмет з пояса жертви; виконати прохання інформатора. Зустрічаються завданн�� з руйнування торгових прилавків, на які з тих чи інших причин вкаже інформатор. Для виконання такого завдання необхідно штовхнути якусь людини на прилавок, що завжди провокує перебуваючих поруч сторожів на напад. Нарешті, іноді необхідно просто усунути лучників на дахах або представляючих небезпеку людей, на час зібрати деяку кількість прапорів тощо. Все це необхідно проробити непомітно для сторонніх очей, інакше належить битися з вартою, тікати й ховатися, після чого робити спробу знову.

Розробники називають Assassin's Creed «соціальним стелс-екшном». У грі дуже важливу роль грає натовп, який може стати як перешкодою, так і підмогою. Гравець може, майже не привертаючи уваги, змішуватися з натовпом людей, але варто йому повести себе зухвало — і хвиля обурення прокотиться по вулиці, Альтаїра стануть шукати варта. Після скоєння гравцем вбивства натовп з криками розбігається, хоча, якщо вбити ворога непомітно, народ навпаки збереться подивитися. В біжучому людському потоці вбивці легше сховатися від переслідування. При цьому треба обов'язково використовувати елементи управління, щоб розштовхувати біжучих, інакше Альтаїр може втратити рівновагу і спіткнутися.

Битви в грі відбуваються в реальному часі, необхідно лише «захопити ціль» і вихопити меч. Звичайно, набагато краще зробити непомітне вбивство, але після вдалого замаху з солдатами все одно доведеться мати справу. В Ubisoft створили досить просту бойову систему, яка завдяки різноманітності та якісній анімації, а також кінематографічній роботі камери виглядає ефектно і жорстоко. Бої завжди проходять на мечах, і Альтаїр може виконувати випади, ставити блок і контратакувати. Перші дві дії цілком можуть принести користь проти невеликої кількості ворогів. Контратаки, в свою чергу, є наріжним каменем гри і найяскравішим способом вбивства. Втім, як тільки гравець навчиться їх правильно використовувати, битви перестають бути як і раніше захоплюючими, тому складність додається кількістю і досвідом суперників. Весь бій, навіть якщо проти Альтаїра стоїть ціла армія, є дуель: солдати нападають строго по одному. Від гравця потрібно тільки зачекати в блоці зручного моменту і контратакувати. Альтаїр теж може наносити атакуючі удари, причому як слабкі, так і сильні (в залежності від тривалості натискання на клавішу), а й досвідчені суперники можуть контратакувати.

Альтаїр користується кількома видами зброї.

• Крім необхідного і отриманого насамперед кинджала, у нашого героя є короткий меч, часто корисний для дуелей з вартою. Ним складніше блокувати удари, але можна швидше атакувати і виконувати інші контрудари.
• На великих дистанціях замість короткого меча Альтаїр використовує метальні ножі, число яких змінюється від 5 до 15 протягом всієї гри. Якщо метнути його в людину, то ворог майже напевно буде вбитий. На жаль, ця зброя марна проти ключових цілей, за якими полює Альтаїр (одним ножем їх вбити не можна). Крім того, використання метальних ножів майже завжди вимагає «фіксування цілі», інакше велика ймовірність промаху. Кинуті ножі підбирати не можна, тому з часом вони закінчуються. Нові можна вкрасти у бандитів в місті. Якщо зробити це непомітно, Альтаїру дістанеться п'ять штук, якщо ж спровокувати бійку і виграти її — то тільки один. Під час гри метальні ножі викликаються тією ж клавішею, що і короткий меч.
• Найбільш часто використовуваною зброєю непомітного вбивці служить прихований клинок. Він укріплений в спеціальному механізмі на зап'ясті і висувається в разі необхідності вздовж долоні. З таким пристроєм Альтаїр може вбивати ворогів, не привертаючи зайвої уваги, і швидко ховатися з місця розправи. Нападати можна з будь-якого боку. Важливим фактором тут є швидкість — якщо солдат обчислить ассасина раніше, ніж тому вдасться витягнути клинок, то він заблокує удар і зав'яжеться звичайний бій. Хоча в режимі дуелі з прихованим клинком Альтаїр не може блокувати чужі атаки, контратаки за допомогою нього дуже ефективні і дозволяють одним ударом вбивати навіть тамплієра. Відкритий напад з прихованим клинком працює лише тоді, коли ворог дражнить героя або віддає накази іншим солдатам.
• Найбільш марною «зброєю» є власні кулаки Альтаїра. Вони потрібні тільки для бійок з бандитами, допитів або для того, щоб схопити ворога і відштовхнути вбік. Останній прийом корисний у боях з вартою, якщо гравець розумно скористається навколишнім середовищем.

Крім того, в заставці «Assassin's Creed» і одному з трейлерів, заснованих на цій заставки, у Альтаїра можна було побачити невеликий арбалет. З гри арбалет був виключений, оскільки його перезарядка зайняла б надто багато часу.

• Ассасини традиційно використовували мечі-наручи. Їх називали «кіготь диявола». Їх конструкція полягала в тому що невелике тонке лезо утримувалося на ru:наручах. Спочатку клинок був трохи коротше долоні, що робило носіння такої зброї прихованим. Для застосування такого меча потрібно було підняти долоні, оголивши леза. Пізніше майстри навчилися робити висувні клинки. Такою зброєю користувалися ассасини. Це був клан найманих вбивць і подібна зброя прекрасно підходило для їх діяльності. Асасини майже завжди вбивали ззаду: підійшовши до жертви зі спини, вбивця закривав їй рот і протикав клинком, після чого швидко йшов, а мрець падав на землю через кілька секунд. Рідко коли ассасини вбивали людей спереду, так як це було б помітно. Крім того, часто, кромки леза зброї змащувалися сильнодіючою отрутою. В цьому випадку, необхідності в нанесенні смертельного удару не було — достатньо невеликого порізу шкіри — і жертва гинула від отрути.

У «Assassin's Creed», як і в багатьох інших Freeplay-проектах, гравець заохочується за дослідження ігрового світу. Так, в кожному місті і в королівстві є певне число захованих прапорів. Щоб їх знайти, потрібно проявити увагу і вміння, використовувати внутрішньоігрові навички паркуру. Зрозуміло, що прапори отримали назви виходячи з їх місця розташування. Наприклад, в Акрі знаходиться армія госпітальєрів, як наслідок, гравець повинен зібрати Hospitaliers 'Flags; в зайнятому ж мусульманами Дамаску знаходяться прапори сарацинів (Saracens' Flags). Ще одним додатковим завданням є знищення 60 тамплієрів, яких можна знайти по всьому ігровому світу. Тамплієри знають Альтаїра в обличчя, тому не побояться напасти першими, як тільки помітять його. Тамплієри б'ються набагато краще міської варти, тому сутичка навіть з одним лицарем може стати смертельно небезпечною для Альтаїра. Важливим для проходження сторонніх завдань є дослідження всіх точок огляду. Зазвичай ними служать високі вежі, які набагато перевищують за висотою інші будови і відмічені спеціальним знаком на карті. Якщо Альтаїр залізе на таку вежу, він зможе відкрити ділянку місцевості і побачити нові деталі (доступні розслідування тощо). Іншим способом відкрити карту можна, навіть якщо обійти кожен квадратний метр. Останнім додатковим завданням є допомога жителям. У будь-якому місті можна знайти кілька громадян, яких пригноблює варта. Якщо вбити цих солдатів і поговорити з врятованою людиною, то на ц��ому місці з'являться кілька городян. Вони будуть допомагати Альтаїру втекти від переслідування, приховуючи його або затримуючи переслідуючих сторожів.

У «Assassin's Creed» немає традиційного для багатьох ігор рівня здоров'я, він замінений рівнем синхронізації Дезмонда і Альтаїра. Падіння з висоти, пропущені випади варти, точні попадання стріл і вбивства невинних людей зменшують синхронізацію з ДНК. Якщо вона зменшується до нуля, відбувається десинхронізація і завантажується останній стабільний спогад. Також варто зазначити, що Альтаїр не вміє плавати, тому падіння у воду для нього є смертельним. Після десинхронізації гра починається з останнього збереження (збереження відбуваються автоматично, а також при порятунку жителів, знаходженні прапорів тощо). Синхронізація зростає після кожної успішно виконаної місії. Крім того, її можна збільшити за допомогою додаткових завдань. Кожні 15 виконаних сторонніх місій, які включають порятунок жителів і відкриття точок огляду, додають одну поділку. У підсумку можна отримати 20 поділок синхронізації, виконуючи всі сторонні завдання та проводячи всі розслідування, і тільки 13, якщо виконувати тільки сюжетні завдання.

Натисканням кнопки голови гравець може активувати спецздібності «Орлиний зір». У цьому режимі гравець переходить до виду від першої особи. Неінтерактивні об'єкти зливаються з фоном, темніють, вороги виділяються червоним кольором; союзники (монахи) виділяються синім кольором; укриття (сади на дахах, стоги сіна і лавки) білим кольором; мети завдання (жертви вбивства) жовтим кольором. Орлиний зір дозволяє швидко провести тактичний аналіз обстановки, виявити малопомітні об'єкти.

Персонаж	Англійський актор озвучування[6]	Російський актор озвучування
Альтаїр ібн Ла-Ахад	Філіп Шахбаз	Кузнєцов, Всеволод Борисович
Дезмонд Майлс	Нолан Норт	Гаврилін, Олександр Олегович
Люсі Стіллман	Крістен Белл	Чебатуркіна, Олена
Уоррен Відік	Філіп Проктор	Котов, Олександр Євгенович
Аль-Муалім	Ренедей, Пітер	Груздьов, Олександр Рудольфович
Малік А-Саїф	Слейман, Хаазе	Хвостіков, Ілля Юрійович
Рафік, глава Бюро в Акрі	Ален Бенатар	Бархударов, Андрій Олександрович
Рафік, глава Бюро в Дамаску	Ферро, Карлос	Семенов-Прозоровський, Микита Юрійович
Робер де Сабле	Данденод, Жан-Філіп	Олександр Тараньжін
Тамір	Даресех, Аммар	Некрасов, Денис
Гарньє де Наплуз	Філда, Хуберт	Філімонов, Дмитро Федорович
Талал	Еберлі, Джейк	Антоник, Володимир Володимирович
Вільям де Монферрат	Станджовскі, Гаррі	Чихачов, Сергій Ігорович
Річард I Левове Серце	Женін, Марсель	Новиков, Геннадій
Джубаір-аль-Хакім	Татаскіоре, Фред	Сухов, Федір Володимирович
Абу-аль-Нуквод	Татаскіоре, Фред	Леньков, Олександр Сергійович
Мажди-аддін	Хейворт, Річард	Куценко, Олег Костянтинович
Сібранд	Холден, Артур	Копп, Владислав Володимирович
Марія	Нобл, Елеанор	Шитова, Тетяна Ігорівна
Голос «Анімус»	Сігвін, Дженніфер	Шевчук, Єлизавета
Різні голоси	Ширін Аміні Шон Байч Аклан Бейтс Чарльз Бендер Ноел Бертон Джуліан Кейсі Айдар Дарвіш Анне Дей-Джонс Ізабелль Гуймон Сьюзан Гловер Зухаїр Хаддад Метт Холланд Грег Крамер Стівен М. Крамер Паулін Літтл Джассан Машини Джон Моунстівен Тоні Робіном	Наталія Казначева Антон Морозов Михайло Георгіу Денис Юченков Ольга Звєрєва Ольга Кузнецова

Перша реакція критиків була дуже добродушною. Видовищна презентація гри, многочисленні трейлери і фрагменти геймплея принесли Assassin's Creed на E3 2006 велике число нагород. Гра визнавалася найкращою грою виставки або найкращою грою на PS3 (демонстрація відбувалася в рамках PS3-проектів) поряд провідних ігрових ресурсів.

Game Critics Award

• Найкращий Екшен / Пригодницька гра^[17]

IGN

• Перше місце: Найкраща Екшен Гра, Найкраща Гра Виставки для PS3, Найкраща Екшен Гра для PS3, Найкраща Графіка на PS3
• Друге місце: Найкраща Консольна Гра, Найкращий Дизайн на PS3, PS3 Нагорода за Технологічне Досконалість
• Номінація: Найкраща Гра Виставки, Найкраща Графіка^[18]

GameSpy

• Найкраща Гра Виставки на PS3^[19]

GameSpot

• Перше місце: Найкраща Гра Виставки для PS3
• Друге місце: Найкраща Гра Виставки, Найкращий Рекламний Ролик, Найкраща Графіка, Найкраща Екшен / Пригодницька Гра^[20]

GameTrailers

• Перше місце: Найкраща на Виставці
• Друге місце: Найкращий Рекламний Ролик, Самая Інноваційна, Найкращий Екшен / Пригода^[21]

1 UP

• Перше місце: Найкраща гра для PS3
• Друге місце: Найкраща Графіка, Найкраща Гра Виставок^[22]

Проте, з виходом гри журналісти знайшли ряд огріхів, який не дозволив середньому балу по всіх рецензіях піднятися вище 8 з 10.^[23][24] Зокрема, в недоліки гри записали одноманітність ігрового процесу: кожне з дев'яти вбивств відбувається за єдиною схемою, розрізняються лише локації і сюжетні сцени. Крім того, власники PS3-версії скаржилися на критичні помилки в грі, що приводили до вильотів.

Гра зайняла третє місце в номінації «Екшен року» (2008) журналу Ігроманія.^[25]

• У березні 2008, при нез'ясованих до кінця обставинах у мережу, більш ніж за місяць до офіційного релізу, просочилася повна версія гри, яку міг скачати будь-хто. Причому в мережу потрапили як англійська, так і російська версії. Англійська версія була повним білдом, але представляла сиру, неналагоджену бету і містила безліч помилок, і тому на заході багато тих, хто завантажили гру раніше релізу, були розчаровані якістю, вважаючи, що фінальна версія буде такою ж сирою, і не стали її купувати. Це сильно ударило по продажам гри на заході, що викликало невдоволення видавця, компанії Ubisoft. Піратські копії розійшлися числом в 700 000 екземплярів, легальних було продано всього 40 000^[26] В результаті розслідування було знайдено працівника компанії, який нібито і був відповідальний за те, що трапилося, його ім'я в інтересах слідства не було названо, всі звинувачення проти нього будувалося лише на тому, що у нього вдома була знайдена копія гри, а враховуючи доступ підсудного до проекту, теоретично він міг викласти AC в мережу. У Росії винні у витоку гри в інтернет теж були знайдені і віддані під суду.

• 28 вересня 2006 року в інтерв'ю IGN продюсер гри Джейд Реймонд повідомила, що Альтаїр — це «середньовічний вбивця з загадковим минулим», що він не мандрівник у часі. Повідомлення «Система Відключена» (англ. System Offline), помічене журналістами на презентації, може бути послано комп'ютером, декодувальним спогади героя, і смерть у спогадах може бути збоєм в системі. Схожий виверт використовувалася в Prince of Persia: The Sands of Time, де смерть героя інтерпретувалася, як помилка Принца в оповіданні історії.^[27]

• 13 грудня 2006 року в інтерв'ю IGN Крістен Белл (актриса, що дала голос однієї з героїнь ігри та брала участь в процесі motion capture) розповідала про сюжет . Згідно з інтерв'ю, сюжет концентрується навколо генетичної пам'яті і корпорації, яка шукає нащадків якогось вбивці. «Це дійсно дуже цікаво. Сюжет розмірковує про те, що твої гени можуть зберігати пам'ять. Гра про наукову корпорації, що намагається, в стилі Матриці, увійти в мозок людей і знайти у їхніх родинних ДНК предка-асасина, який жив дуже давно.»^[28]

• Інформатори, які допомагають Альтаїр в його розслідуваннях, сигналізують про свою приналежність до братства лівою рукою прикладеної до грудей, при цьому пригинаючи безіменний палець. Після шостого блоку пам'яті, під час розмови Дезмонда і Люсі, вона підносить ліву руку до грудей і так само пригинає безіменний палець. Дезмонд дізнається, що Люсі одна з ассасинів. Ближче до кінця гри Люсі рятує Дезмонда від розправи над ним, сказавши що герой може ще знадобитися організації для подальших досліджень.

• Вся інформація, яку збирає Альтаїр під час розслідувань, зберігається в меню пам'яті. Там можна побачити і прочитати всі вкрадені або придбані за допомогою інформаторів листи і карти, а також нотатки самого головного героя з приводу того, що відбувається.

• Після повного проходження гри можна повернутися в «Анімус» і пройти будь-яке вбивство заново, при цьому етап буде починатися в Масьяфі з розмови з Аль-Муалімом. На відміну від першого проходження, все інформатори спочатку відкриті, а також дозволяється вбивати «невинних», наприклад жебраків, зменшення шкали синхронізації при цьому не відбувається.

• Якщо в кінці гри, коли у Дезмонда з'явиться Орлиний зір, встигнути з його допомогою подивитися на Люсі й вигляд до того, як вони підуть з лабораторії, то можна побачити, що Люсі є союзником, а Відік — ворогом.

• Також у «спальні» Дезмонда, включивши Орлиний зір, можна побачити на стіні дивні написи латиною та ієрогліфами. Деякі з них можна зустріти як гліфи в наступній частині гри.

• Після проходження гри, коли Люсі і Віддік підуть з лабораторії, на Анімус можна знайти ключ від сусідньої кімнати, а також поритися в комп'ютері анімуса і прочитати зашифрованні повідомлення для Люсі від асасинів.

Про те, що у гри Assassin's Creed буде продовження, стало відомо ще на початку 2008 року^[29]. Сюжет першої частини, нового ігрового серіалу, був явно не завершений і залишав багато питань з приводу подальшої долі головних героїв. З жовтня 2008 року на різних форумах і в інтернет-виданнях, присвячених ігровій індустрії, стали з'являтися чутки про розробку гри і передбачуваному сюжеті^[30] . Ubisoft підтвердила факт розробки гри, але коментарів з приводу сюжету розробники не дали.

Офіційний анонс гри відбувся 16 квітня 2009 року на сторінках журналу Game Informer^[31]. Гра вийшла в листопаді 2009 року на консолях і в березні 2010 на РС.

Системні вимоги
Мінімальні Рекомендовані Windows Операційна система XP SP3 Обсяг оперативної пам'яті 2.5 Ггб Обсяг вінчестеру НЖМД 6 Ггб Носій інформації DVD-R Графічний процесор 512 Мб відеопам'яті, сумісна DirectX 9.0 і підтримкою Shader 3.0 Звукова плата сумісна DirectX 9.0 Пристрої введення DVD-ROM

Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA