Вани
Вани (давньосканд.Vanir) — група богів у германо-скандинавській міфології. Вони є давнішими та мудрішими від асів, з якими то ворогують, то підписують мир.[1]
Ванагейм
Вани мешкають �� своїй країні — Ванагеймі, яка, згідно з Сагою про Інґлінґів, розташовувалася в Північному Причорномор'ї на захід від ріки Ванаквісль (Дон).
Перелік ванів
- Нйорд — бог плодючості, вітру та морської стихії, живе в Асґарді як заручник; батько Фрейра та Фрейї.
- Фрейр — бог літа, врожаю, багатства та миру.
- Фрейя — богиня кохання та краси, донька Нйорда, відьма, яка навчила асів чаклунству.
- Ґулльвейґ — зла чаклунка, яка прислужилася причиною війни асів та ванів.
Війна асів та ванів
В перші роки від створення світу вани відіслали до асів жінку Ґулльвейґ (перекладається як «сила золота»), живе втілення жадібності. Бог Одін тричі намагався знищити її, й тричі вона оживала. В якості помсти за приниження, аси почали війну проти ванів.
У військо пожбурив
Одін свій спис,
це також відбулося
в дні першої війни;
впали стіни
фортеці асів,
вани в битві
ворогів перемагали.«Пророцтво Вьольви», строфа 24
Пізніше боги підписали мирний договір та обмінялися заручниками. Відтоді деякі вани — Фрейр, Фрейя та Нйорд — оселилися в Асґарді, а аси Гьонір та Мімір живуть з ванами[2]. Пізніше Гьонір став вождем ванів, тоді як Міміру відтяли голову й зробили з неї амулет[3].
Квасір
- Квасір — бог мудрості[4], який народився зі слини асів та ванів, які здійснили обрядове змішання слини в чаші під час підписання мирного договору.
Вани та слов'яни
Павел Йозеф Шафарик зближує ім'я ванів з етнонімом венеди[5][6][7], а також топонімом Вантіт. В епоху германських міграцій територію Ванагейму населяв слов'янський народ антів.
Примітки
- ↑ АСИ ТА ВАНИ. Архів оригіналу за 28 листопада 2012.
- ↑ Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах / Серия «Библиотека всемирной литературы». М., 1975. «Порицание вёльвы», строфы 22-24 — стр. 185, комментарий — стр. 666–667.
- ↑ Сага про Інґлінґів, IV
- ↑ Сага про Інґлінґів.
- ↑ «Ім'я Ванів походить від народу Венедів, а Ванагейм від землі Венедів». П. Й. Шафарик. Славянские древности. Том 1. Книга 1. стр.232. Изд. Москва. 1847
- ↑ http://www.docme.ru/doc/134717/shafarik-slavyanskie-drevnosti-1_1-ocr
- ↑ http://books.google.ru/books?id=WxAFAAAAYAAJ&pg=PA139&lpg=PA139&dq=%D1%88%D0%B0%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA+%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8B&source=bl&ots=r1O3H0zpur&sig=N_fBSwjgloM_3qVaXBDcNkzPGBY&hl=ru&sa=X&ei=jmTUUaPwKuKr4ASq_IHgAg&ved=0CD0Q6AEwBA#v=onepage&q=%D1%88%D0%B0%D1%84%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA%20%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8B&f=false
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|