Григорян Ваган Григорович: відмінності між версіями

Григорян Ваган Григорович
Народився	1902 Бердашен, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Помер	1983[1]
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	вірменин
Діяльність	журналіст, політик, редактор
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Ваган Григорович Григорян (1902(1902), село Каракенд Єлизаветпольської губернії, тепер село Бердашен (Каракенд), Нагірно-Карабаська Республіка, Азербайджан — 1983) — радянський діяч, журналіст, відповідальний редактор грузинської республіканської газети «Заря Востока», голова зовнішньополітичної комісії ЦК ВКП(б), завідувач відділу ЦК КПРС зі зв'язків із зарубіжними комуністичними партіями. Кандидат у члени ЦК КПРС з 14 жовтня 1952 по 2 березня 1954 року. Депутат Верховної ради СРСР 1—3-го скликань.

Народився в селянській родині.

У 1920—1924 роках добровольцем служив у Червоній армії, був редактором червоноармійської вірменської газети «Кармір зінвор», редактором військових газет у 1-й кавалерійській дивізії РСЧА, в 1-му Кавказькому корпусі РСЧА; працював в редакції центральної армійської газети «Кррасный воин». Член РКП(б) з 1920 року.

Після демобілізації — завідувач відділу друку ЦК КП(б) Азербайджану.

У 1924—1927 роках — завідувач відділу друку Хамовницького районного комітету РКП(б) міста Москви, заступник завідувача відділу друку Московського міського комітету ВКП(б).

Закінчив три курси медичного інституту.

У 1927 — лютому 1933 року — відповідальний секретар, заступник редактора, редактор газет «Рабочая правда», «Пролетар», крайової літературної газети «На рубеже Востока» в місті Тифлісі.

У лютому 1933 — 1946 року — відповідальний редактор грузинської республіканської газети «Заря Востока».

У вересні 1946—1947 роках — завідувач відділу центральних газет та заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

У 1947—1949 роках — заступник шеф-редактора газети «За прочный мир, за народную демократию!».

12 березня 1949 — 27 жовтня 1952 року — голова зовнішньополітичної комісії ЦК ВКП(б). 27 жовтня 1952 — 19 березня 1953 року — голова Комісії ЦК КПРС зі зв'язків з іноземними комуністичними партіями. 19 березня — 16 квітня 1953 року — завідувач відділу ЦК КПРС зі зв'язків із зарубіжними комуністичними партіями.

З 16 березня 1953 року — завідувач сектора Міністерства закордонних справ СРСР, член Колегії МЗС СРСР. Звільнений з посади через близькі стосунки з Лаврентієм Берією.

До 1954 року — уповноважений ЦК КПРС по Аджарській АРСР.

Помер 1983 року.

• орден Леніна (1.07.1943)
• орден Кутузова І ст. (16.09.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (7.07.1937)
• орден «Знак Пошани» (24.02.1941)
• орден Червоної Зірки
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Велика золота медаль Всесоюзної сільськогосподарської виставки
• медалі

• Григорьян Ваган Григорьевич [Архівовано 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)