ДОТ № 502 (КиУР): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
м виправлення дат |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
== Сьогодення == |
== Сьогодення == |
||
ДОТ в гарному стані, має статус пам'ятки історії, науки і техніки місцевого значення (наказ [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] від 20.01.2012 № 45, охоронний номер 513/61-Ко).<ref>{{cite web |url=http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245323810&cat_id=244910406 |title=Державний реєстр нерухомих пам'яток України — пам'ятки місцевого значення |website=Міністерство Культури України |accessdate=8 травня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180506104144/http://mincult.kmu.gov.ua/document/245323852/Місцевого%20значення.rar |archivedate=6 |
ДОТ в гарному стані, має статус пам'ятки історії, науки і техніки місцевого значення (наказ [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] від 20.01.2012 № 45, охоронний номер 513/61-Ко).<ref>{{cite web |url=http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245323810&cat_id=244910406 |title=Державний реєстр нерухомих пам'яток України — пам'ятки місцевого значення |website=Міністерство Культури України |accessdate=8 травня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180506104144/http://mincult.kmu.gov.ua/document/245323852/Місцевого%20значення.rar |archivedate=6 2018 |deadurl=no }}</ref> |
||
== Галерея == |
== Галерея == |
Поточна версія на 21:31, 12 грудня 2021
50°34′30.46″ пн. ш. 30°18′03.83″ сх. д. / 50.5751278° пн. ш. 30.3010639° сх. д.
ДОТ № 502 — довготривала оборонна точка, що входила до складу першої лінії оборони Київського укріпленого району. Розташована у лісі неподалік с. Горенка.
ДОТ було побудовано у 1931 році на західній ділянці оборони Києва безпосередньо на передньому краї укріпрайону північніше села Горенка. Ця фортифікаційна споруда мала 1 поверх, 3 амбразури для станкових кулеметів (основне озброєння). Його клас стійкості «М1». Тобто споруда могла витримати 1 влучення 203-мм гаубиці[1].
Організаційно він входив до складу 13-го батальйонного району оборони (БРО) КиУРа, що прикривав район сіл Горенка — Мощун. Взагалі у порівнянні з 1-м батальйонним районом оборони, де оборонні споруди часто були віддалені одна від одної та не прикривали одна одну вогнем (див. ДОТ № 481, ДОТ № 487), споруди 13-й БРО були щільно розташовані на місцевості та повністю контролювали своїми кулеметами дану ділянку оборони[1].
З початком Німецько-радянської війни гарнізон самої оборонної точки складався з бійців 161-го окремого кулеметного батальйону КиУР. До 24 — 25 серпня 1941 року ДОТ знаходився у тилу радянських військ, бо фронт пролягав західніше. Під час другого штурму КиУР, що розпочався 16 вересня 1941 року, ДОТ № 502 не мав бойового контакту із супротивником. Вдень 18 вересня війська 37-ї армії Південно-Західного фронту розпочали за наказом відхід з КиУРа та міста Київ. Гарнізони ДОТ КиУР належали до останніх, хто відходив на лівий берег Дніпра, серед них був і гарнізон ДОТ № 502. Вдень 19 вересня передові загони 71-ї піхотної дивізії німців зайняли територію 13-го БРО без бою, затримуючи лише дезертирів-червоноармійців та перебіжчиків[2].
ДОТ в гарному стані, має статус пам'ятки історії, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури України від 20.01.2012 № 45, охоронний номер 513/61-Ко).[3]
-
Загальний вид споруди.
-
Обсадна труба перископа на даху ДОТ.
-
Броньовані двері.
- ДОТ № 503 (КиУР)
- ДОТ № 504 (КиУР)
- ДОТ № 508 (КиУР)
- ДОТ № 511 (КиУР)
- ДОТ № 512 (КиУР)
- Список ДОТів КиУРа
- Битва за Київ (1941)
- Баришівський котел
- ↑ а б А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
- ↑ А. В. Кайнаран, Д. C. Муравов, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район. 1941 год. Хроника обороны. — ПП Видавництво «Волинь», 2017. — 456 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-210-1
- ↑ Державний реєстр нерухомих пам'яток України — пам'ятки місцевого значення. Міністерство Культури України. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.