Велике креслення: відмінності між версіями

«Велике креслення» (рос. Большой Чертёж) — єдина генеральна карта Московської держави великого масштабу, створена в XVI столітті за указом Івана IV (Грозного). У 1627 році було складено «нове креслення» (мінімум друга редакція), що отримало назву — «полю». Старе креслення і креслення «полю» в наш час^[коли?] вважаються втраченими. Остання згадка про ці креслення дається в описі справ розрядного приказу, складеному думним д'яком Д. М. Башмаковим в 1668 р.^[1].

В 1503—1517 рр., на думку академіка Б. Рибакова, московські землеміри приступили до складання «креслень» прикордонних областей Росії, в першу чергу західних. З'явилися карти, які не дійшли до нас: «Корельський кордон», «Литовська і Псковська земля», «Корельські і Лопскі землі до Мурманська моря» та ін. Мабуть, до цього періоду відноситься і створення нової карти Московії.

Збереглася карта (1523 р.), яка відтворювала детальні географічні знання росіян про західні околиці своєї держави, набуті на той час.

В 1552 р. цар Іван IV Васильович «велів землю виміряти і креслення всій державі зробити». Розгорнулася величезна за своїми масштабами робота зі збору матеріалів і складання «креслень» окремих областей. Безвісні землеміри зняли внутрішні райони по річках Волзі, Оці, Камі, Північній Двіні, Печорі з їх притоками, а також частину зауральських степів і землі на південь від низин Дону і в Прикаспії. Початкове креслення було складено до 1556 р.^[2]

До кінця XVI століття накопичився великий картографічний та описовий матеріал, за яким (бл. 1600 р.) було складено «Чертеж всему Московскому государству». Пізніше ця втрачена робота — найбільша карта Русі XVI століття — отримала назву «Большой чертеж». Це була дорожня карта, побудована за основними дорогами того часу сакмами та шляхами, яка охоплювала території з півночі на південь від Льодовитого океану до Чорного моря, із заходу н�� схід від Фінської затоки майже до східного схилу Уральських гір. Назв, які належали до європейської частини Росії (без сіл), налічувалося близько 1340, у тому числі 880 річок, 400 міст і близько 70 озер. Настільки докладна карта використовувалася в першу чергу, мабуть, для цілей управління. Після складання «Большой чертеж» часто перебував у вжитку і сильно занепав — «избился и развалился весь».

• Книга Великому Кресленню

• Книга Большому Чертежу / Под ред. К. Н. Сербиной. — М., 1950.
• «Славянская энциклопедия. XVII столетия». М., ОЛМА-ПРЕСС. 2004.