Петраков Олександр Васильович: відмінності між версіями

Олександр Петраков
Особисті дані
Повне ім'я	Петраков Олександр Васильович
Народження	6 серпня 1957(1957-08-06) (67 років)
	Київ, УРСР
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	Захисник
Юнацькі клуби
1975	«Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1976—1978 «Локомотив» (Вінниця) 69 (2) 1978—1979 СКА (Київ) 13 (0) 1979—1980 «Дніпро» (Черкаси) 41 (0) 1981—1982 «Авангард» (Рівне) 90 (2) 1983—1984 «Колос» (Нікополь) 46 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1993—1994 «Торпедо» (Запоріжжя) тренер 1996—1998 ЦСКА-2 (Київ) тренер 1998—1999 ЦСКА-2 (Київ) 2000—2001 «Спартак» (Суми) 2001 «Вінниця» 2001—2005 «Динамо» (Київ) тренер 2006—2010 РВУФК (Київ) тренер 2010—2014 Україна (U–16 — U–19) 2015 Україна (U-20) 2016—2018 Україна (U–17 — U–19) 2019 Україна (U-20) 2019— Україна (U-16) —
Звання, нагороди
Звання	Заслужений тренер України
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 15 червня 2019.
** Тільки на посаді головного тренера.
Олександр Петраков у Вікісховищі

Олекса́ндр Васи́льович Петрако́в (нар. 6 серпня 1957, Київ, УРСР) — український футболіст та тренер (має «PRO»-диплом УЄФА^[1]). Заслужений тренер України (2009). Є одним із провідних українських футбольних фахівців у дитячо–юнацькому футболі. Як тренер в 2019 році став молодіжним чемпіоном світу — це найбільше досягнення в історії українського національного футболу.

Вихованець київського «Динамо». Протягом кар'єри гравця виступав на позиції захисника у складі низки клубів нижчих ліг, а саме: «Локомотив» (Вінниця), СКА (Київ), «Дніпро» (Черкаси), «Авангард» (Рівне) та «Колос» (Нікополь). Де за свою 8-річну кар'єру гравця зіграв понад 250 офіційних матчів (перша ліга СССР — 46 матчів, друга ліга — 213 та кубок — 4 офіційних матчі).

Професіональну тренерську кар'єру розпочав в запорізькому «Торпедо», де входив до тренерського штабу впродовж 1993—1994 років, згодом працював на аналогічній посаді в ЦСКА-2 (Київ). А в 1998 році очолив другу київську арміську команду, яка в той час виступала в першій українській лізі. Згодом теж тренував учасників другого за рангом дивізіону України, а саме: «Спартак» (Суми) та ФК «Вінниця». Після чого подальша кар'єра Олександра Васильовича була вже пов'язана суто із дитячо юнацьким футболом, спочатку він працював тренером в ДЮСШ «Динамо» (Київ), а вже потім в РВУФК (Київ). А з 2010 року працює головним тренером різних юнацьких збірних України, де за підсумками різних років вже встиг здобути для українського футболу різноманітних міжнародних успіхів.

• Срібний призер Чемпіонату УРСР (1): 1979
• Бронзовий призер Чемпіонату УРСР (2): 1978, 1981

• Чемпiон світу серед молодіжних команд: 2019
• Учасник молодіжного чемпіонату світу: 2015 (1/8 фіналу)
• Учасник юнацького чемпіонату Европи: 2014 (5-е місце), 2018 (3-4-е місце)

• Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Процитовано 6 жовтня 2014.
• Профіль гравця (рос.) . «FootballFacts». Процитовано 6 жовтня 2014.
• Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Процитовано 6 жовтня 2014.
• Профіль гравця (рос.) . «Go! Ukraine». Процитовано 6 жовтня 2014.