Перейти до вмісту

Жорданія Вахтанг Георгійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
GPodkolzin (обговорення | внесок)
оформлення
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Вахтанг Георгійович Жорданія''' ({{Lang-ka|ვახტანგ გიორგის ძე ჟორდანია}} [[9 грудня]] [[1942]], [[Тбілісі]] [[4 жовтня]] [[2005]], Бродуей, штат [[Вірджинія|Віргінія]]) [[диригент]] родом із Грузії.


Закінчив [[Тбіліська консерваторія|Тбіліську консерваторію]] фортепіано і [[Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова|Ленінградську консерваторіїю]] як диригент, ([[1969|1969)]] в класі Едуарда Грікурова. У [[1970]] [[1973|1973 роках]] був асистентом [[Мравінський Євген Олександрович|Євгена Мравінського]] в [[Заслужений колектив Росії Академічний симфонічний оркестр Санкт-Петербурзької філармонії|Симфонічному оркестрі Ленінградської філармонії]], в [[1971|1971 році]] був удостоєний першої премії на Міжнародному конкурсі диригентів Герберта фон Караяна.
'''Вахтанг Георгійович Жорданія''' ( {{Lang-ka|ვახტანგ გიორგის ძე ჟორდანია}} [[9 грудня]] [[1942]], [[Тбілісі]] - [[4 жовтня]] [[2005]], Бродуей, штат [[Вірджинія|Віргінія]] ) - [[диригент]] родом із Грузії.


У [[1973]] [[1974|1974 роках]] головний диригент Симфонічного оркестру Ленінградського радіо і телебачення. Записав музику до ряду відомих радянських кінофільмів, в тому числі [[Солом'яний капелюшок (фільм, 1974)|«Солом'яний капелюшок»]], [[Зірка привабливого щастя|«Зірка привабливого щастя»]], «<nowiki/>[[Дерсу Узала (фільм, 1975)|Дерсу Узала]]<nowiki/>»<ref name="seoul">''Штефан. Е.'' [http://vestnik.kr/culture/2333.html Вахтанг Жордания будет работать в Тэгу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191203160952/http://vestnik.kr/culture/2333.html |date=3 грудня 2019 }} // «Сеульский вестник», 16 января 2002.</ref>. У [[1974]] [[1977|1977 роках]] головний диригент Симфонічного оркестру Саратовської філармонії і доцент [[Саратовська консерваторія|Саратовської консерваторії]]. У [[1977]] [[1983|1983 роках]] головний диригент і художній керівник Симфонічного оркестру Харківської філармонії та професор [[Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Харківського інституту мистецтв]]. Диригував святковими концертами в честь 30-річчя Харківської філармонії в Великому залі Московської консерваторії ([[1978]]), концертами лауреатів [[Міжнародний конкурс імені Петра Чайковського|Міжнародного конкурсу імені П.І.Чайковського]] ([[1978]] і [[1982]]). Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР ([[1983|тисяча дев'ятсот вісімдесят три]]). У харківський період діяльності проводив близько 100 концертів на рік.
Закінчив [[Тбіліська консерваторія|Тбіліську консерваторію]] по класу фортепіано і [[Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова|Ленінградську консерваторіїю]] як диригент, ([[1969|1969)]] в класі Едуарда Грікурова . У [[1970]] - [[1973|1973 роках]] був асистентом [[Мравінський Євген Олександрович|Євгена Мравінського]] в [[Заслужений колектив Росії Академічний симфонічний оркестр Санкт-Петербурзької філармонії|Симфонічному оркестрі Ленінградської філармонії]], в [[1971|1971 році]] був удостоєний першої премії на Міжнародному конкурсі диригентів Герберта фон Караяна .


[[1983]] разом зі своєю тодішньою коханою скрипалькою Вікторією Мулловою відправився на гастролі в [[Фінляндія|Фінляндію]] (виступаючи в якості її акомпаніатора), звідки вони нелегально перебралися до Швеції і попросили політичного притулку. За словами сучасного журналіста, «коли Вахтанг Жорданія втік за кордон, музичний Харків ридав від горя».
У [[1973]] - [[1974|1974 роках]] головний диригент Симфонічного оркестру Ленінградського радіо і телебачення . Записав музику до ряду відомих радянських кінофільмів, в тому числі [[Солом'яний капелюшок (фільм, 1974)|«Солом'яний капелюшок»]], [[Зірка привабливого щастя|«Зірка привабливого щастя»]], «<nowiki/>[[Дерсу Узала (фільм, 1975)|Дерсу Узала]]<nowiki/>» <ref name="seoul">''Штефан. Е.'' [http://vestnik.kr/culture/2333.html Вахтанг Жордания будет работать в Тэгу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191203160952/http://vestnik.kr/culture/2333.html |date=3 грудня 2019 }} // «Сеульский вестник», 16 января 2002.</ref> . У [[1974]] - [[1977|1977 роках]] головний диригент Симфонічного оркестру Саратовської філармонії і доцент [[Саратовська консерваторія|Саратовської консерваторії]]. У [[1977]] - [[1983|1983 роках]] - головний диригент і художній керівник Симфонічного оркестру Харківської філармонії та професор [[Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Харківського інституту мистецтв]] . Диригував святковими концертами в честь 30-річчя Харківської філармонії в Великому залі Московської консерваторії ( [[1978]] ), концертами лауреатів [[Міжнародний конкурс імені Петра Чайковського|Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського]] ( [[1978]] і [[1982]] ). Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР ( [[1983|тисяча дев'ятсот вісімдесят три]] ). У харківський період діяльності проводив близько 100 концертів на рік.


У листопаді того ж року Жорданія дебютував в [[Карнегі-хол]] з Американським симфонічним оркестром, і, за відгуками « [[Нью-Йорк таймс|Нью-Йорк Таймс]]<nowiki/>», «вся аудиторія була у його ніг»<ref>[https://www.independent.co.uk/news/obituaries/vakhtang-jordania-513243.html Vakhtang Jordania]: [Некролог] // [[The Independent]], 31 October 2005.</ref>. Надалі Жорданія жив і працював переважно в США. У [[1985]] [[1992|1992 роках]] очолював симфонічний оркестр і оперний театр в місті [[Чаттануґа|Чаттануга]], на його запрошення з оркестром виступали[[Іцхак Перлман]] і Жан П'єр Рампаль<ref name="obituary">[https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2005/10/05/AR2005100502255.html Soviet Conductor Vakhtang Jordania Dies at 62] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191203160943/https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2005/10/05/AR2005100502255.html |date=3 грудня 2019 }} // The Washington Post, October 6, 2005.</ref>, в [[1991]] [[1993|1993 роках]] керував оркестром міста [[Спокен (Вашингтон)|Спокан]]. Крім того, Жорданія працював з оркестрами [[Південна Корея|Південної Кореї]], будучи запрошеним диригентом Симфонічного оркестру Корейського радіо (з яким, зокрема, здійснив прем'єрні записи ряду творів американського композитора Алана Хованесса), а з [[2002|2002 року]] головним диригентом і художнім керівником Міського симфонічного оркестру [[Тегу]]<ref name="seoul"/>.
У [[1983|1983 році]] разом зі своєю тодішньою коханою скрипалькою Вікторією Мулловою відправився на гастролі в [[Фінляндія|Фінляндію]] (виступаючи в якості її акомпаніатора), звідки вони нелегально перебралися до Швеції і попросили політичного притулку . За словами сучасного журналіста, «коли Вахтанг Жорданія втік за кордон, музичний Харків ридав від горя» .


З [[1995|1995 року]] Жорданія очолював також Російський федеральний симфонічний оркестр.
У листопаді того ж року Жорданія дебютував в [[Карнегі-хол|Карнегі-холі]] з Американським симфонічним оркестром, і, за відгуками « [[Нью-Йорк таймс|Нью-Йорк Таймс]]<nowiki/>», «вся аудиторія була у його ніг» <ref>[https://www.independent.co.uk/news/obituaries/vakhtang-jordania-513243.html Vakhtang Jordania]: [Некролог] // [[The Independent]], 31 October 2005.</ref> . Надалі Жорданія жив і працював переважно в США. У [[1985]] - [[1992|1992 роках]] очолював симфонічний оркестр і оперний театр в місті [[Чаттануґа|Чаттануга]], на його запрошення з оркестром виступали[[Іцхак Перлман]] і Жан П'єр Рампаль <ref name="obituary">[https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2005/10/05/AR2005100502255.html Soviet Conductor Vakhtang Jordania Dies at 62] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191203160943/https://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2005/10/05/AR2005100502255.html |date=3 грудня 2019 }} // The Washington Post, October 6, 2005.</ref>, в [[1991]] - [[1993|1993 роках]] керував оркестром міста [[Спокен (Вашингтон)|Спокан]]. Крім того, Жорданія працював з оркестрами [[Південна Корея|Південної Кореї]], будучи запрошеним диригентом Симфонічного оркестру Корейського радіо (з яким, зокрема, здійснив прем'єрні записи ряду творів американського композитора Алана Хованесса ), а з [[2002|2002 року]] головним диригентом і художнім керівником Міського симфонічного оркестру [[Тегу]] <ref name="seoul"/> .


З [[1995|1995 року]] Жорданія очолював також Російський федеральний симфонічний оркестр. <blockquote> </blockquote> <blockquote> </blockquote> У [[2001|2001 році]] Жорданія заснував у Харкові міжнародний конкурс диригентів «Вахтанг Жорданія - Третє тисячоліття», проведення якого в значній мірі фінансував з особистих коштів <ref>[http://mynews-in.net/news/culture/2006/09/01/1065527.html Конкурс Вахтанга Жордания будет проводиться раз в два года]{{Недоступная ссылка|date=Сентябрь 2019|bot=InternetArchiveBot}} // ИА «Медиа-Порт», 1.09.2006.</ref> . Перші два роки Жорданія особисто очолював журі.
[[]] Жорданія заснував у Харкові міжнародний конкурс диригентів «Вахтанг Жорданія Третє тисячоліття», проведення якого в значній мірі фінансував з особистих коштів<ref>[http://mynews-in.net/news/culture/2006/09/01/1065527.html Конкурс Вахтанга Жордания будет проводиться раз в два года]{{Недоступная ссылка|date=Сентябрь 2019|bot=InternetArchiveBot}} // ИА «Медиа-Порт», 1.09.2006.</ref>. Перші два роки Жорданія особисто очолював журі.


Старший з чотирьох дітей Жорданія - Георгій Жорданія - також став відомим диригентом. Онук Жорданія - Вахтанг Жорданія - став піаністом.
Старший з чотирьох дітей Жорданія Георгій Жорданія також став відомим диригентом. Онук Жорданія Вахтанг Жорданія став піаністом.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 19: Рядок 20:
== посилання ==
== посилання ==


* [http://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256e1a00367a76.html Інтерв'ю 2004 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191203161017/https://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256e1a00367a76.html |date=3 грудня 2019 }}
* [http://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256e1a00367a76.html Інтерв'ю 2004 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191203161017/https://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2256e1a00367a76.html |date=3 грудня 2019 }}
* [http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?news=1199&lang=ru Некролог на сайті Харківської обласної адміністрації] {{ref-uk}}
* [http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?news=1199&lang=ru Некролог на сайті Харківської обласної адміністрації] {{ref-uk}}


[[Категорія:Заслужені діячі мистецтв УРСР]]
[[Категорія:Заслужені діячі мистецтв УРСР]]
[[Категорія:Втікачі з СРСР]]
[[Категорія: з СРСР]]
[[Категорія:Померли у Вірджинії]]
[[Категорія:Померли у Вірджинії]]
[[Категорія:Народні артисти УРСР]]
[[Категорія:Народні артисти УРСР]]

Поточна версія на 14:38, 28 листопада 2024

Вахтанг Георгійович Жорданія (груз. ვახტანგ გიორგის ძე ჟორდანია 9 грудня 1942, Тбілісі — 4 жовтня 2005, Бродуей, штат Віргінія) — диригент родом із Грузії.

Закінчив Тбіліську консерваторію за класом фортепіано і Ленінградську консерваторіїю як диригент, (1969) в класі Едуарда Грікурова. У 1970 — 1973 роках був асистентом Євгена Мравінського в Симфонічному оркестрі Ленінградської філармонії, в 1971 році був удостоєний першої премії на Міжнародному конкурсі диригентів Герберта фон Караяна.

У 1973 — 1974 роках головний диригент Симфонічного оркестру Ленінградського радіо і телебачення. Записав музику до ряду відомих радянських кінофільмів, в тому числі «Солом'яний капелюшок», «Зірка привабливого щастя», «Дерсу Узала»[1]. У 1974 — 1977 роках головний диригент Симфонічного оркестру Саратовської філармонії і доцент Саратовської консерваторії. У 1977 — 1983 роках — головний диригент і художній керівник Симфонічного оркестру Харківської філармонії та професор Харківського інституту мистецтв. Диригував святковими концертами в честь 30-річчя Харківської філармонії в Великому залі Московської консерваторії (1978), концертами лауреатів Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського (1978 і 1982). Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР (тисяча дев'ятсот вісімдесят три). У харківський період діяльності проводив близько 100 концертів на рік.

1983 року разом зі своєю тодішньою коханою скрипалькою Вікторією Мулловою відправився на гастролі в Фінляндію (виступаючи в якості її акомпаніатора), звідки вони нелегально перебралися до Швеції і попросили політичного притулку. За словами сучасного журналіста, «коли Вахтанг Жорданія втік за кордон, музичний Харків ридав від горя».

У листопаді того ж року Жорданія дебютував в Карнегі-холі з Американським симфонічним оркестром, і, за відгуками « Нью-Йорк Таймс», «вся аудиторія була у його ніг»[2]. Надалі Жорданія жив і працював переважно в США. У 1985 — 1992 роках очолював симфонічний оркестр і оперний театр в місті Чаттануга, на його запрошення з оркестром виступалиІцхак Перлман і Жан П'єр Рампаль[3], в 1991 — 1993 роках керував оркестром міста Спокан. Крім того, Жорданія працював з оркестрами Південної Кореї, будучи запрошеним диригентом Симфонічного оркестру Корейського радіо (з яким, зокрема, здійснив прем'єрні записи ряду творів американського композитора Алана Хованесса), а з 2002 року головним диригентом і художнім керівником Міського симфонічного оркестру Тегу[1].

З 1995 року Жорданія очолював також Російський федеральний симфонічний оркестр.

2001 року Жорданія заснував у Харкові міжнародний конкурс диригентів «Вахтанг Жорданія — Третє тисячоліття», проведення якого в значній мірі фінансував з особистих коштів[4]. Перші два роки Жорданія особисто очолював журі.

Старший з чотирьох дітей Жорданія — Георгій Жорданія — також став відомим диригентом. Онук Жорданія — Вахтанг Жорданія — став піаністом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Штефан. Е. Вахтанг Жордания будет работать в Тэгу [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] // «Сеульский вестник», 16 января 2002.
  2. Vakhtang Jordania: [Некролог] // The Independent, 31 October 2005.
  3. Soviet Conductor Vakhtang Jordania Dies at 62 [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] // The Washington Post, October 6, 2005.
  4. Конкурс Вахтанга Жордания будет проводиться раз в два года[недоступне посилання з Сентябрь 2019] // ИА «Медиа-Порт», 1.09.2006.

посилання

[ред. | ред. код]