Воєводина: відмінності між версіями

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Воєводина
серб. Аутономна покрајина Војводина; Autonomna pokrajina Vojvodina ; угор. Vajdaság Autonóm Tartomány ; словац. Autonómna pokrajina Vojvodina; рум. Provincia Autonomă Voivodina ; русин. Автономна Покраїна Войводина
Герб Воєводини	Прапор Воєводини
місто	Новий Сад
Країна	Сербія
	Осієцько-Баранська жупанія ?
Номерний знак	SRB
Офіційна мова	сербська, угорська, словацька, румунська, хорватська і русинська
Населення
- повне	1 931 809 (2011)
Етнікон	італ. vojvodjani
- повна	21,5 тисяч км²
Висота
- максимальна	641 м
- мінімальна	70 м
Дата заснування	28 вересня 1990
Код ISO 3166-2	RS-VO
	Воєводина на мапі Сербії
	Воєводина на мапі Сербії
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Воєводина

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 19:58, 2 січня 2025

Воєво́дина, або Войво́дина (серб. Војводина, Vojvodina) — автономний край Сербії, розташований на північ від Дунаю. До Першої світової війни належав Австро-Угорщині. Центром (з грудня 2009^[1] до липня 2012^[2] — столицею) Воєводини є місто Новий Сад. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім сербів, що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть угорці, хорвати, українці, словаки, цигани, румуни та німці. Більша частина вірян — православні (69 %). Офіційними мовами є сербська, угорська, словацька, румунська, русинська і хорватська^[3]^[4].
На території Воєводини розташований регіон Бачка з чисельною українською (русинською) громадою.

Розташована в межах південної частини Середньодунайської (Тисо-Дунайської) низовини, що має слабо розчленований рельєф (висота 70—250 м). На південному заході ізольований кряж Фрушка гора (висота до 539 м), на південному сході відріг Південних Карпат (висота до 641 м).

Клімат помірний, континентальний. Середня температура липня 22—24 °C, січня від — 1,2 до 2,6 °C. Опадів 550—750 мм на рік.

Річки

Адміністративний поділ

Округ	Адмін. центр	Площа км²	Населення 2002	Густота населення осіб/км²	Муніципалітети та міста	Кількість поселень
Середньо-Банатський (Srednje-banatski okrug Средње-банатски округ)	Зренянин	3 256	208 456	64.0	Новий Бечей Нова Црня Житиште Сечань Зренянин	55
Північно-Бацький (Severnobački okrug Севернобачки округ)	Суботиця	1 784	200 140	112.2	Суботиця Бачка-Топола Малі-Іджеш	45
Північно-Банатський (Severno-banatski okrug Северно-банатски округ)	Кикинда	2 329	165 881	71.2	Каніжа Сента Ада Чока Новий Кнежеваць Кикинда	50
Південно-Бацький (Južnobački okrug Јужнобачки округ)	Новий Сад	4 016	593 666	147.8	Србобран Бач Бечей Вербас Бачка-Паланка Бачкі-Петровац Жабаль Тітел Темерін Беочин Сремські Карловці Новий Сад Петроварадин	77
Південно-Банатський (Južno-banatski okrug Јужно-банатски округ)	Панчево	4 245	313 937	73.6	Пландіште Опово Ковачиця Алібунар Вршац Бела-Црква Панчево Ковін	94
Сремський (Sremski okrug Сремски округ)	Сремська Митровиця	3 486	335 901	96.4	Шид Інджія Сремська Митровиця Іріґ Рума Стара Пазова Печинці	109
Західно-Бацький (Zapadno-bački okrug Западно-бачки округ)	Сомбор	2 420	214 011	88.4	Сомбор Апатін Оджаці Кула	37

Українці Воєводини

Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у XVIII ст., коли австрійський уряд запросив їх до щойно відвойованих у турків земель на лівому березі Дунаю^[5]. Перші переселенці потрапили до Воєводини з північно-східної Пряшівщини та Закарпаття^[6], особливо з тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім'я русинів та греко-католицьку релігію, але мову значним чином перейняло від своїх сусідів словаків. Сучасні русини Воєводини користуються на письмі кириличною абеткою (так само як і українці в Україні), але їх літературна мова близька до східнословацьких діалектів, а новітні слова та офіційні терміни здебільшого калькуються із сербської мови. Нащадки переселенців дотепер називають себе русинами, відчуваючи свою спорідненість як з русинами Пряшівщини та Закарпаття, так і з українцями Великої України^[6]. Серед місцевого населення дуже розповсюджені загальноукраїнські пісні (воєводинський дослідник Онуфрій Тимко наводить у своїй збірці «Наша пісня» 1953 р. такі пісні як «Взяв би я бандуру», «Ніч така місячна», «Чорнії очі» та інші^[7]), а місцева русинська організація називається Союз русинів-українців Сербії^[8].

За переписом 1910 року, останнім переписом населення Австро-Угорщини, у Воєводині жило 13 497 (0,9 %) українців, 510 754 (33,8 %) сербів, 425 672 (28,1 %) угорців та 324 017 (21,4 %) німців^[9].

Відомі українці

Костельник Гавриїл Федорович (1886, Руський Крстур — 1948) — засновник літературної мови українців Воєводини, вважав місцеву говірку діалектом української мови, який зазнав впливів з боку польської та словацької мов.
Надь Гавриїл (1913, Старий Врбас — 1983,Коцур) — український мовознавець, педагог, перекладач, поет.
Кочиш Микола Михайлович (1928, Джюрджево — 1973, Новий Сад) — український лінгвіст, письменник.
Рамач Михайло Юрійович (1951, Руський Крстур) — журналіст, перекладач, поет, телевізійний сценарист.

Цікаві факти

По розпаду Австро-Угорщини, 25 листопада 1918 року, у Новому Саді зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до Сербії та майбутньої Югославії. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став греко-католицький священик із Нового Саду, член місцевої «Просвіти» Іван (Йован) Хранилович (1855—1924)^[10]^[11]^[12].

Див. також

Лабудово окно

Джерела

Статут Автономного краю Воєводина^[en]
http://www.vojvodina.gov.rs/ [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]
http://www.skupstinavojvodine.gov.rs [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]
http://www.anem.org.rs/mape/index-en.htm^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
https://archive.today/20121210052038/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-244&srt=npan&col=aohdq&pt=c&va=&geo=-3987
http://www.vojvodina.com/ [Архівовано 22 березня 2004 у Wayback Machine.]
[2] [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

Воєводина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Примітки

↑ Провозглашен Статут Воеводины [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]; Воеводина, или Разрушение Сербии [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
↑ Перспективы автономизации Воеводины. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 4 серпня 2015.
↑ Government of the Autonomous Province of Vojvodina [Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine.] Languages: Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); Аутономна Покрајина Војводина [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] Језици: српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, украински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)
↑ Стаття 6 Статуту Автономного краю Воєводина, [1] [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]. Щодо терміна статут (не устав, конституція тощо) див. Курносенко Р. А. Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Теория и практика общественного развития [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]. Выпуск № 2 / 2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
↑ Историят. // Национални совит рускей националней меншини. [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (русин.)
↑ ^а ^б Любомир Белей. Українці та українська мова на Балканах. // «Дивослово» № 8, Київ, 2008 р. [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
↑ Онуфрій Тимко. Наша пісня. Видавництво «Руське слово», Руський Керестур, 1953 р. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
↑ Союз русинів-українців Сербії. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 20 червня 2017.
↑ Table. Web.archive.org. 26 січня 2011. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 24 вересня 2016.
↑ Историят | Национални Совит. www.rusini.rs. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
↑ 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ. www.rusnaci.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.
↑ Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?. Історична правда. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.

Це незавершена стаття з географії Сербії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Географія Культура Сербія Українці

[stat-1] Провозглашен Статут Воеводины [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]; Воеводина, или Разрушение Сербии [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

[stol-2] Перспективы автономизации Воеводины. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 4 серпня 2015.

[3] Government of the Autonomous Province of Vojvodina [Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine.] Languages: Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); Аутономна Покрајина Војводина [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] Језици: српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, украински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)

[status-4] Стаття 6 Статуту Автономного краю Воєводина, [1] [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]. Щодо терміна статут (не устав, конституція тощо) див. Курносенко Р. А. Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Теория и практика общественного развития [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]. Выпуск № 2 / 2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[5] Историят. // Национални совит рускей националней меншини. [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (русин.)

[mu-6] а ^б Любомир Белей. Українці та українська мова на Балканах. // «Дивослово» № 8, Київ, 2008 р. [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]

[7] Онуфрій Тимко. Наша пісня. Видавництво «Руське слово», Руський Керестур, 1953 р. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 20 червня 2017.

[8] Союз русинів-українців Сербії. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 20 червня 2017.

[9] Table. Web.archive.org. 26 січня 2011. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 24 вересня 2016.

[10] Историят | Национални Совит. www.rusini.rs. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.

[11] 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ. www.rusnaci.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2015.

[12] Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?. Історична правда. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.

[1]

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 | середня_висота =
 | макс_висота_місце =
 | макс_висота =
 | мін_висота_місце =
 | мін_висота =
 | часовий_пояс =
@@ Рядок 79: / Рядок 79: @@
 | скорочення3 =
 }}
-'''Воєво{{наголос}}дина''', або '''Войво{{наголос}}дина''' ({{lang-sr|Војводина, Vojvodina}})&nbsp;— автономний край [[Сербія|Сербії]], розташований на північ від [[Дунай|Дунаю]]. До [[Перша світова війна|Першої світової війни]] належав [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]]. Центром (з грудня 2009<ref name=stat>[http://www.srpska.ru/article.php?nid=13101 Провозглашен Статут Воеводины] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924105236/http://www.srpska.ru/article.php?nid=13101 |date=24 вересня 2015 }}; [http://www.srpska.ru/article.php?nid=13229 Воеводина, или Разрушение Сербии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924105238/http://www.srpska.ru/article.php?nid=13229 |date=24 вересня 2015 }}</ref> до липня 2012<ref name=stol>{{Cite web |url=http://russiancouncil.ru/blogs/balkanes/?id_4=152 |title=Перспективы автономизации Воеводины |accessdate=4 серпня 2015 |archive-date=29 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150329133826/http://russiancouncil.ru/blogs/balkanes/?id_4=152 }}</ref>&nbsp;— столицею) Воєводини є місто [[Новий Сад]]. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім [[серби|сербів]], що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть [[угорці]], [[Хорвати у Воєводині|хорвати]], [[українці]], [[Словаки у Воєводині|словаки]], [[цигани]], [[румуни]] та [[німці]]. Більша частина вірян&nbsp;— [[Православна церква|православні]] (69&nbsp;%). Офіційними мовами є [[сербська мова|сербська]], [[угорська мова|угорська]], [[словацька мова|словацька]], [[румунська мова|румунська]], [[Бачвансько-русинська мова|русинська]] і [[хорватська мова|хорватська]]<ref>[http://www.vojvodina.gov.rs/en/government-autonomous-province-vojvodina Government of the Autonomous Province of Vojvodina] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150217142046/http://www.vojvodina.gov.rs/en/government-autonomous-province-vojvodina |date=17 лютого 2015 }} '''Languages:''' Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); [http://www.vojvodina.gov.rs/аутономна-покрајина-војводина/ Аутономна Покрајина Војводина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211119104544/http://www.vojvodina.gov.rs/аутономна-покрајина-војводина/ |date=19 листопада 2021 }} '''Језици:''' српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, украински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)</ref><ref name="status">Стаття 6 Статуту Автономного краю Воєводина, [http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&mak=OpstaAkta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130127055030/http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&mak=OpstaAkta |date=27 січня 2013 }}. Щодо терміну Статут (не Устав, Конституція тощо) див. {{nobr|Курносенко Р. А.}} [http://teoria-practica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2007/2/kurnosenko.pdf Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160828032957/http://teoria-practica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2007/2/kurnosenko.pdf |date=28 серпня 2016 }} // [http://cyberleninka.ru/journal/n/teoriya-i-praktika-obschestvennogo-razvitiya Теория и практика общественного развития] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150710084942/http://cyberleninka.ru/journal/n/teoriya-i-praktika-obschestvennogo-razvitiya |date=10 липня 2015 }}. [http://cyberleninka.ru/article/n/konstitutsionno-pravovoy-status-avtonomiy-v-respublike-serbiya Выпуск №&nbsp;2 / 2007] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304213134/http://cyberleninka.ru/article/n/konstitutsionno-pravovoy-status-avtonomiy-v-respublike-serbiya |date=4 березня 2016 }}</ref>. На території Воєводини розташований регіон [[Бачка (регіон)|Бачка]].
+'''Воєво{{наголос}}дина''', або '''Войво{{наголос}}дина''' ({{lang-sr|Војводина, Vojvodina}})&nbsp;— автономний край [[Сербія|Сербії]], розташований на північ від [[Дунай|Дунаю]]. До [[Перша світова війна|Першої світової війни]] належав [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]]. Центром (з грудня 2009<ref name=stat>[http://www.srpska.ru/article.php?nid=13101 Провозглашен Статут Воеводины] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924105236/http://www.srpska.ru/article.php?nid=13101 |date=24 вересня 2015 }}; [http://www.srpska.ru/article.php?nid=13229 Воеводина, или Разрушение Сербии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924105238/http://www.srpska.ru/article.php?nid=13229 |date=24 вересня 2015 }}</ref> до липня 2012<ref name=stol>{{Cite web |url=http://russiancouncil.ru/blogs/balkanes/?id_4=152 |title=Перспективы автономизации Воеводины |accessdate=4 серпня 2015 |archive-date=29 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150329133826/http://russiancouncil.ru/blogs/balkanes/?id_4=152 }}</ref>&nbsp;— столицею) Воєводини є місто [[Новий Сад]]. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім [[серби|сербів]], що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть [[угорці]], [[Хорвати у Воєводині|хорвати]], [[українці]], [[Словаки у Воєводині|словаки]], [[цигани]], [[румуни]] та [[німці]]. Більша частина вірян&nbsp;— [[Православна церква|православні]] (69&nbsp;%). Офіційними мовами є [[сербська мова|сербська]], [[угорська мова|угорська]], [[словацька мова|словацька]], [[румунська мова|румунська]], [[Бачвансько-русинська мова|русинська]] і [[хорватська мова|хорватська]]<ref>[http://www.vojvodina.gov.rs/en/government-autonomous-province-vojvodina Government of the Autonomous Province of Vojvodina] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150217142046/http://www.vojvodina.gov.rs/en/government-autonomous-province-vojvodina |date=17 лютого 2015 }} '''Languages:''' Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); [http://www.vojvodina.gov.rs/аутономна-покрајина-војводина/ Аутономна Покрајина Војводина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211119104544/http://www.vojvodina.gov.rs/аутономна-покрајина-војводина/ |date=19 листопада 2021 }} '''Језици:''' српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, украински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)</ref><ref name="status">Стаття 6 Статуту Автономного краю Воєводина, [http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&mak=OpstaAkta] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130127055030/http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&mak=OpstaAkta|date=27 січня 2013}}. Щодо   (не ,  тощо) див. {{nobr|Курносенко Р. А.}} [http://teoria-practica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2007/2/kurnosenko.pdf Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160828032957/http://teoria-practica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2007/2/kurnosenko.pdf|date=28 серпня 2016}} // [http://cyberleninka.ru/journal/n/teoriya-i-praktika-obschestvennogo-razvitiya Теория и практика общественного развития] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150710084942/http://cyberleninka.ru/journal/n/teoriya-i-praktika-obschestvennogo-razvitiya|date=10 липня 2015}}. [http://cyberleninka.ru/article/n/konstitutsionno-pravovoy-status-avtonomiy-v-respublike-serbiya Выпуск №&nbsp;2 / 2007] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304213134/http://cyberleninka.ru/article/n/konstitutsionno-pravovoy-status-avtonomiy-v-respublike-serbiya|date=4 березня 2016}}</ref>.
+На території Воєводини розташований регіон [[Бачка (регіон)|Бачка]].
 Розташована в межах південної частини [[Тисо-Дунайська низовина|Середньодунайської (Тисо-Дунайської) низовини]], що має слабо розчленований рельєф (висота 70—250&nbsp;м). На південному заході ізольований кряж [[Фрушка гора]] (висота до 539&nbsp;м), на південному сході відріг [[Південні Карпати|Південних Карпат]] (висота до 641&nbsp;м).
@@ Рядок 211: / Рядок 212: @@
 === Цікаві факти ===
-По розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], 25 листопада 1918 року, у [[Новий Сад|Новому Саді]] зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до [[Сербія|Сербії]] та майбутньої [[Югославія|Югославії]]. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став [[Греко-католицька церква Хорватії та Сербії|греко-католицький]] священик із Нового-Саду, член місцевої [[Руске Народне Просвитне Дружство|«Просвіти»]] Іван (Йован) Хранилович (1855—1924)<ref>{{Cite web|title = Историят {{!}} Национални Совит|url = http://www.rusini.rs/ru/static/26|website = www.rusini.rs|accessdate = 2015-10-27|archiveurl = https://web.archive.org/web/20160308033733/http://rusini.rs/ru/static/26|archivedate = 2016-03-08|deadurl = yes}}</ref><ref>{{Cite web|title = 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ|url = http://www.rusnaci.org/rusnaciorg/Vojvodina/RK/Prosvitnedrustvo/MCapRKPD.aspx|website = www.rusnaci.org|accessdate = 2015-10-27|archive-date = 4 березня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160304121558/http://www.rusnaci.org/rusnaciorg/Vojvodina/RK/Prosvitnedrustvo/MCapRKPD.aspx}}</ref><ref>{{Cite web|title = Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?|url = http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/14/8885/|website = Історична правда|accessdate = 2015-10-27|archive-date = 8 грудня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151208102316/http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/14/8885/}}</ref>.
+По розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], 25 листопада 1918 року, у [[Новий Сад|Новому Саді]] зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до [[Сербія|Сербії]] та майбутньої [[Югославія|Югославії]]. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став [[Греко-католицька церква Хорватії та Сербії|греко-католицький]] священик із НовогоСаду, член місцевої [[Руске Народне Просвитне Дружство|«Просвіти»]] Іван (Йован) Хранилович (1855—1924)<ref>{{Cite web|title = Историят {{!}} Национални Совит|url = http://www.rusini.rs/ru/static/26|website = www.rusini.rs|accessdate = 2015-10-27|archiveurl = https://web.archive.org/web/20160308033733/http://rusini.rs/ru/static/26|archivedate = 2016-03-08|deadurl = yes}}</ref><ref>{{Cite web|title = 85-РОЧНЇЦА РУСКОГО НАРОДНОГО ПРОСВИТНОГО ДРУЖТВА ДРАГОКАЗ ЗА БУДУЧНОСЦ|url = http://www.rusnaci.org/rusnaciorg/Vojvodina/RK/Prosvitnedrustvo/MCapRKPD.aspx|website = www.rusnaci.org|accessdate = 2015-10-27|archive-date = 4 березня 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160304121558/http://www.rusnaci.org/rusnaciorg/Vojvodina/RK/Prosvitnedrustvo/MCapRKPD.aspx}}</ref><ref>{{Cite web|title = Догляд за місцями поховань видатних українців у світі: хто і де?|url = http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/14/8885/|website = Історична правда|accessdate = 2015-10-27|archive-date = 8 грудня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151208102316/http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/14/8885/}}</ref>.
 [[Файл:Емблема Союзу русинів-українців Сербії.jpg|thumb|праворуч|Емблема Союзу русинів-українців Сербії.]]
@@ Рядок 223: / Рядок 224: @@
 * http://www.skupstinavojvodine.gov.rs {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131204201504/http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/ |date=4 грудня 2013 }}
 * http://www.anem.org.rs/mape/index-en.htm{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
-* https://archive.is/20121210052038/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-244&srt=npan&col=aohdq&pt=c&va=&geo=-3987
+* https://archive./20121210052038/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-244&srt=npan&col=aohdq&pt=c&va=&geo=-3987
 * http://www.vojvodina.com/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040322162734/http://vojvodina.com/ |date=22 березня 2004 }}
 * [http://www.vojvodina.gov.rs] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201117183114/http://www.vojvodina.gov.rs/ |date=17 листопада 2020 }}
@@ Рядок 233: / Рядок 234: @@
 {{reflist|2}}
-{{Сербія}}
+{{}}
+{{Бібліоінформація}}
 {{Хронологія Югославії та незалежних балканських країн}}
+{{Етнокультурні регіони України}}
+{{Портали|Географія|Культура|Сербія|Українці}}
-{{Бібліоінформація}}
-{{Serbia-geo-stub}}
 [[Категорія:Воєводина| ]]

У соціальних мережах	Сабреддіт
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	MusicBrainz · Інститут Гердера
Географія та географічні карти	archINFORM · GeoNames · OpenStreetMap
Література та бібліографія	Бібліографія історії чеських земель
Тематичні сайти	Quora · Yleinen suomalainen ontologia
Словники та енциклопедії	Велика норвезька енциклопедія · Енциклопедія сучасної України · BabelNet · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	Open Directory Project · UK Parliament thesaurus
Нормативний контроль	BNE: XX455976 · BNF: 119875028 · CANTIC: 981058615886106706 · Freebase: /m/017_29 · GND: 4066811-3 · J9U: 987007550553105171 · LCCN: n81019818 · NCF: ncf10236138 · NKC: ge134575 · NSK: 000096864 · RERO: 02-A000173560 · SUDOC: 027940039 · VcBA: 497/24660 · VIAF: 295369411

п о р Хронологія Югославії та незалежних балканських країн
Хронологія	До 1918	Створення 1918 – 1941	ΙΙ Світова війна 1938 – 1945	Соціалістична Югославія 1943 – 1992		Розпад та Югославські війни 1990 –
Словенія	території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Далмацьке королівство (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918)	Королівство Сербів, Хорва��ів і Словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також: Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919) Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Фіуме (1920 – 1924)	анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною	Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1945) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1945 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ →	СР Словенія (1944 – 1991)	Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна)
Далмація			Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945) Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією Меджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною		СР Хорватія (1943 – 1991)	Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність) Див. також: САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991) САО Західна Славонія (1990 – 1991) САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998)
Славонія
Хорватія
Боснія					СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992)	Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять: Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995) Республіка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995)
Герцеговина					СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992)
Воєводина			Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії) Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944) Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944)		СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї: САК Воєводина і САК Косово	Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були: Республіка Сербія (1990) Республіка Чорногорія (1992) Див. також: Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна)	Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї: Воєводина і Косово і Метохія (під адміністрацією ООН)	Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автономний край Воєводина
Сербія	Королівство Сербія (1882 – 1918)		Окупована Сербія (1941 – 1944) Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка
Косово	Королівство Сербія (1912 – 1918)		Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією					Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана частково
Метохія	Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918)
Чорногорія			Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944)		СР Чорногорія (1943 – 1992)		Чорногорія (з 2006)
Північна Македонія	Королівство Сербія (1912 – 1918)		завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944)		СР Македонія (1944 – 1991)	Республіка Північна Македонія (1993 – 2019 Колишня Югославська Республіка Македонія або Республіка Македонія див. Конфлікт у Македонії (2001)) (з 1991)

п о р Регіони розселення українців
Повністю або частково в межах сучасної України	Бессарабія Біла Хорватія Буджак Буковина Північна Буковина Шипинська земля Волинь Галичина Джамбуйлук Дике Поле Донбас Донеччина Єдисан Єдишкуль Закарпаття Запорожжя Київщина Край Герца Крим Таврія Лемківщина Лівобережна Україна Луганщина Мармарощина Північна Мармарощина Надбужжя Наддніпрянщина Наддністрянщина Надпоріжжя Надпруття Надсяння Північне Приазов'я Побужжя Поворскля Погорина Подесіння Поділля Брацлавщина Побережжя Пониззя Подінців'я Подунав'я Полісся Західне Полісся Полтавщина Поросся Посамар'я Посем'я Посулля Правобережна Україна Прикарпаття Бойківщина Гуцульщина Опілля Покуття Приорілля Розточчя Сіверщина Слобожанщина Сокальщина Угорська Русь Карпатська Україна Підкарпатська Русь Ханська Україна Харківщина Червона Русь Чернігівщина
За межами сучасної України	Берестейщина Берладська земля Воєводина Добруджа Донщина Жовтий Клин Закерзоння Зелений Клин Кубань Малиновий Клин Любачівщина Перемишльщина Південна Буковина Південна Мармарощина Підляшшя Пінщина Придністров'я Пряшівщина Сірий Клин Ставропольщина Стародубщина Східна Слобожанщина Терщина Холмщина
Переселення та депортації	Великий згін (1678—1679) Згін (1704) Згін (1711—1712) Переселення українців у Російській імперії (XVIII—XX століття) Біженство (1915) Депортація українців з Польщі до УРСР (1944—1946) Оптація українців Чехословаччини (1945—1947) Операція «Вісла» (1947) Операція «Захід» (1947) Радянсько-польський обмін ділянками територій (1951)
Пов'язане	Етнографічні групи українців Українська діаспора Діалект�� української мови Історичні землі України Етнокультурні регіони України