Недашківська Раїса Степанівна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
StarDeg (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування НадВіТом (обговорення) до зробленого 91.218.193.146 Мітка: Відкіт |
вікіфікація, оформлення |
||
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів) | |||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
| розмір = |
| розмір = |
||
| підпис = Раїса Недашківська виконує композицію пам'яті «[[Список загиблих учасників Євромайдану|Небесної сотні»]] в [[Будинок актора (Київ)|Будинку актора]] (м. Київ). 2014 рік. |
| підпис = Раїса Недашківська виконує композицію пам'яті «[[Список загиблих учасників Євромайдану|Небесної сотні»]] в [[Будинок актора (Київ)|Будинку актора]] (м. Київ). 2014 рік. |
||
⚫ | |||
| ім'я_при_народженні = |
|||
| дата_народження = |
|||
| місце_народження = |
|||
| дата_смерті = |
|||
| місце_смерті = Київ, Україна |
|||
| інші_імена = |
|||
| громадянство = |
|||
| національність = |
|||
| рід_діяльності = |
|||
⚫ | |||
| imdb_id = 0623970 |
| imdb_id = 0623970 |
||
| сторінка_в_інтернеті = |
| сторінка_в_інтернеті = |
||
| провідні_ролі = |
| провідні_ролі = |
||
| нагороди = |
| нагороди = |
||
{{!}}{{Народний артист України}}{{!!}}{{Орден княгині Ольги III ступеня}}{{!!}}{{Орден княгині Ольги II ступеня}}{{!!}}{{Орден княгині Ольги I ступеня}} |
|||
{{!)}} |
|||
| дата смерті = 10.03.2023 |
|||
| місце смерті = Київ, Україна |
|||
}} |
}} |
||
'''Раї́са Степа́нівна Недашкі́вська''' ({{ДН|17|02|1943}}, с. [[Старі Вороб'ї]], [[Малинський район]], [[Житомирська область]]) — українська [[актор]]ка [[театр]]у |
'''Раї́са Степа́нівна Недашкі́вська''' ({{ДН|17|02|1943}}, с. [[Старі Вороб'ї]], [[Малинський район]], [[Житомирська область]]) — українська [[актор]]ка [[театр]]у [[кіно]], громадська діячка. [[ Народна артистка України]] (1993). |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Шкільну освіту здобула у Києві (вчилася у середній школі № 87)<ref>''Оношенко Є.'', ''Стриженко О.'' Молоді актори українського кіно. — К., 1966. — С. 104.</ref>. В дитинстві Раїса Недашківська захоплювалася танцями, була солісткою [[хореографія|хореографічного]] ансамблю Палацу піонерів, де її зустрів кінорежисер [[Івченко Віктор Іларіонович|Віктор Івченко]], який шукав юну актрису для втілення образу [[Мавка|Мавки]] у фільмі «[[Лісова пісня]]». 17-річна школярка отримала цю роль; на час виходу фільму на екрани (1960) стала студенткою [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського театрального інституту]] (курс В. Івченка). Закінчивши інститут у [[1965]] році, знімалася у численних кінофільмах (загалом понад 60 фільмів), переважно — виробництва [[ |
Шкільну освіту здобула у Києві (вчилася у середній школі № 87)<ref>''Оноше��ко Є.'', ''Стриженко О.'' Молоді актори українського кіно. — К., 1966. — С. 104.</ref>. В дитинстві Раїса Недашківська захоплювалася танцями, була солісткою [[хореографія|хореографічного]] ансамблю Палацу піонерів, де її зустрів кінорежисер [[Івченко Віктор Іларіонович|Віктор Івченко]], який шукав юну актрису для втілення образу [[Мавка|Мавки]] у фільмі «[[Лісова пісня]]». 17-річна школярка отримала цю роль; на час виходу фільму на екрани (1960) стала студенткою [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського театрального інституту]] (курс В. Івченка). Закінчивши інститут у [[1965]] році, знімалася у численних кінофільмах (загалом понад 60 фільмів), переважно — виробництва [[ імені Олександра Довженка|Київської кіностудії імені Довженка]]. |
||
1980–1993 — працювала в [[Київський академічний Молодий театр|Київському молодіжному театрі]], на сцені якого грала у виставах «[[Сірано де Бержерак]]» (Роксана), «[[За двома зайцями]]» (Секлета) та інших. Творець декількох [[моновистава|моновистав]] (зокрема, «Канте Хондо» за |
1980–1993 — працювала в [[Київський академічний Молодий театр|Київському молодіжному театрі]], на сцені якого грала у виставах «[[Сірано де Бержерак]]» (Роксана), «[[За двома зайцями]]» (Секлета) та інших. Творець декількох [[моновистава|моновистав]] (зокрема, «Канте Хондо» за [[Федеріко Гарсія Лорка|Гарсія Лоркою]], «Щастя» за [[Леся Українка|Лесею Українкою]]), численних літературно-драматичних композицій. У 1994—2001 роках — художній керівник Театру «Під зоряним небом» у приміщенні [[Київський планетарій|Київського планетарію]]. |
||
Проводить значну громадську роботу як перша заступниця голови правління [[Національна спілка театральних діячів України|Національної спілки театральних діячів України]]. Активно підтримала [[Євромайдан]], поширює об'єктивну інформацію про події в Україні серед російського театрального загалу<ref>{{Cite web |url=http://zn.ua/CULTURE/rogovceva-nedashkovskaya-bogdanovich-prizvali-rossiyskih-deyateley-kultury-ne-dopustit-voyny-140425_.html |title=Роговцева, Недашковская, Богданович призвали российских деятелей культуры не допустить войны |accessdate=9 травня 2014 |archive-date=12 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140512231244/http://zn.ua/CULTURE/rogovceva-nedashkovskaya-bogdanovich-prizvali-rossiyskih-deyateley-kultury-ne-dopustit-voyny-140425_.html }}</ref>. |
Проводить значну громадську роботу як перша заступниця голови правління [[Національна спілка театральних діячів України|Національної спілки театральних діячів України]]. Активно підтримала [[Євромайдан]], поширює об'єктивну інформацію про події в Україні серед російського театрального загалу<ref>{{Cite web |url=http://zn.ua/CULTURE/rogovceva-nedashkovskaya-bogdanovich-prizvali-rossiyskih-deyateley-kultury-ne-dopustit-voyny-140425_.html |title=Роговцева, Недашковская, Богданович призвали российских деятелей культуры не допустить войны |accessdate=9 травня 2014 |archive-date=12 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140512231244/http://zn.ua/CULTURE/rogovceva-nedashkovskaya-bogdanovich-prizvali-rossiyskih-deyateley-kultury-ne-dopustit-voyny-140425_.html }}</ref>. |
||
Рядок 63: | Рядок 51: | ||
* [[1979 у кіно|1979]] — «[[Вигідний контракт]]» (4 серії) — ''офіціантка Віра'' |
* [[1979 у кіно|1979]] — «[[Вигідний контракт]]» (4 серії) — ''офіціантка Віра'' |
||
* [[1979 у кіно|1979]] — «[[На ринг викликається...]]» — ''журналістка'' |
* [[1979 у кіно|1979]] — «[[На ринг викликається...]]» — ''журналістка'' |
||
* [[1980 у кіно|1980]] — «[[Страх]]» |
* [[1980 у кіно|1980]] — «[[Страх]]» |
||
* [[1981 у кіно|1981]] — «[[Довгий шлях у лабіринті]]» — ''Дарина Федорівна'' |
* [[1981 у кіно|1981]] — «[[Довгий шлях у лабіринті]]» — ''Дарина Федорівна'' |
||
* [[1981 у кіно|1981]] — «[[Ярослав Мудрий (фільм)|Ярослав Мудрий»]] — ''Рогніда'' |
* [[1981 у кіно|1981]] — «[[Ярослав Мудрий (фільм)|Ярослав Мудрий»]] — ''Рогніда'' |
||
* [[1985 у кіно|1985]] — « |
* [[1985 у кіно|1985]] — «Суєта (фільм-вистава) — ''Явдоха'' |
||
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[Кармелюк ( |
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[Кармелюк (, 1986)|Кармелюк»]] — ''удова'' |
||
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[Міст через життя]]» — ''Катерина Дмитрівна'' |
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[Міст через життя]]» — ''Катерина Дмитрівна'' |
||
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[На |
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[На меча]]» — ''Люба, сестра Турчина'' |
||
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[Червоні черевички]]» — ''Орина'' |
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[Червоні черевички]]» — ''Орина'' |
||
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[Право вирішувати]]» — ''Гозель'' |
* [[1986 у кіно|1986]] — «[[Право вирішувати]]» — ''Гозель'' |
||
* [[1987 у кіно|1987]] — «[[Не хочу бути перехожим]]» — ''Айсолтан'' |
* [[1987 у кіно|1987]] — «[[Не хочу бути перехожим]]» — ''Айсолтан'' |
||
Рядок 128: | Рядок 116: | ||
{{Бібліоінформація}} |
{{Бібліоінформація}} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
[[Категорія:Українські театральні акторки]] |
[[Категорія:Українські театральні акторки]] |
||
[[Категорія:Українські кіноактори]] |
[[Категорія:Українські кіноактори]] |
||
[[Категорія:Українські акторки]] |
[[Категорія:Українські акторки]] |
||
[[Категорія:Радянські акторки]] |
[[Категорія:Радянські акторки]] |
||
[[Категорія:Заслужені артисти УРСР]] |
|||
[[Категорія:Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого]] |
|||
[[Категорія:Актори Київського академічного Молодого театру]] |
[[Категорія:Актори Київського академічного Молодого театру]] |
||
[[Категорія:Члени НСТДУ]] |
[[Категорія:Члени НСТДУ]] |
||
⚫ | |||
⚫ |
Поточна версія на 10:58, 20 квітня 2024
Раїса Степанівна Недашківська | ||||
---|---|---|---|---|
Раїса Недашківська виконує композицію пам'яті «Небесної сотні» в Будинку актора (м. Київ). 2014 рік. | ||||
Народилася | 17 лютого 1943[2] (81 рік) Старі Вороб'ї, Малинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | акторка, сценаристка | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Роки діяльності | 1960 | |||
IMDb | ID 0623970 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Раїса Степанівна Недашківська у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Раї́са Степа́нівна Недашкі́вська (17 лютого 1943, с. Старі Вороб'ї, Малинський район, Житомирська область, УРСР, СРСР) — українська акторка театру і кіно, громадська діячка. Заслужена артистка УРСР (1969). Народна артистка України (1993).
Шкільну освіту здобула у Києві (вчилася у середній школі № 87)[3]. В дитинстві Раїса Недашківська захоплювалася танцями, була солісткою хореографічного ансамблю Палацу піонерів, де її зустрів кінорежисер Віктор Івченко, який шукав юну актрису для втілення образу Мавки у фільмі «Лісова пісня». 17-річна школярка отримала цю роль; на час виходу фільму на екрани (1960) стала студенткою Київського театрального інституту (курс В. Івченка). Закінчивши інститут у 1965 році, знімалася у численних кінофільмах (загалом понад 60 фільмів), переважно — виробництва Київської кіностудії імені Олександра Довженка.
1980–1993 — працювала в Київському молодіжному театрі, на сцені якого грала у виставах «Сірано де Бержерак» (Роксана), «За двома зайцями» (Секлета) та інших. Творець декількох моновистав (зокрема, «Канте Хондо» за Федеріко Гарсія Лоркою, «Щастя» за Лесею Українкою), численних літературно-драматичних композицій. У 1994—2001 роках — художній керівник Театру «Під зоряним небом» у приміщенні Київського планетарію.
Проводить значну громадську роботу як перша заступниця голови правління Національної спілки театральних діячів України. Активно підтримала Євромайдан, поширює об'єктивну інформацію про події в Україні серед російського театрального загалу[4].
- 1961 — «Лісова пісня» — Мавка
- 1961 — «Дмитро Горицвіт» — Мар'яна
- 1962 — «Телефоністка» — Мехрібан
- 1962 — «Подорож у квітень» — Мариця
- 1964 — «Царська наречена» — Марфа
- 1964 — «Стежки Алтаю» — Рита
- 1964 — «Сон» — Причинна
- 1965 — «Гадюка» — Лялечка Варенцова
- 1965 — «Хочу вірити» — Галя Наливайко
- 1966 — «Формула райдуги» — Люся
- 1967 — «Комісар» — Марія Магазаник
- 1968 — «Помилка Оноре де Бальзака» — Анна Мнішек
- 1968 — «Кроки по землі» — Ганна
- 1970 — «Мир хатам, війна палацам» — Роза
- 1970 — «Хліб і сіль» — Фросина
- 1971 — «Алло, Варшава!» — Рената
- 1971 — «Лада з країни Берендеїв» — Гамаюн
- 1972 — «Юлька» — Валентина Романівна
- 1972 — «Пізнай себе» — Галя
- 1973 — «Треба любити» — Айна
- 1977 — «Запрошення до танцю»
- 1977 — «Народжена революцією» (10 серій) — Анна Савельєва
- 1978 — «А щастя поруч» — Рано
- 1979 — «Вавилон ХХ» — Рузя
- 1979 — «Вигідний контракт» (4 серії) — офіціантка Віра
- 1979 — «На ринг викликається...» — журналістка
- 1980 — «Страх»
- 1981 — «Довгий шлях у лабіринті» — Дарина Федорівна
- 1981 — «Ярослав Мудрий» — Рогніда
- 1985 — «Суєта» (фільм-вистава) — Явдоха
- 1986 — «Кармелюк» — удова
- 1986 — «Міст через життя» — Катерина Дмитрівна
- 1986 — «На вістрі меча» — Люба, сестра Турчина
- 1986 — «Червоні черевички» — Орина
- 1986 — «Право вирішувати» — Гозель
- 1987 — «Не хочу бути перехожим» — Айсолтан
- 1989 — «Биндюжник та Король» — Нехама
- 1990 — «Меланхолійний вальс» — Мати Софі
- 1990 — «Буйна» — Катерина Білокур
- 1991 — «Чудо в краю забуття» — В'юцька
- 1991 — «Народний Малахій» — Агапія
- 1991 — «Феофанія, яка малює смерть» — мати Феофанії
- 1992 — «Голос трави»
- 1992—1997 — «Тарас Шевченко. Заповіт» (12 серій) — Софія Енгельгард
- 1993 — «Сад Гетсиманський» — мати Чумаків
- 1993 — «Кайдашева сім'я» — ігуменя
- 1994 — «Дорога на Січ» — Мати Орисі
- 1995 — «Об'єкт «Джей»
- 1995 — 2003 — «Роксолана» — пані Лісовська
- 1999 — «Посмішка звіра» (10 серій) — Кіра Іванівна
- 2000 — «Чорна рада» (9 серій)
- 2001 — «Молитва за гетьмана Мазепу»
- 2002 — «Таємниця Чингісхана»
- 2006 — «Утьосов. Пісня завдовжки у життя» — Повитуха
- 2007 — «Богдан-Зиновій Хмельницький»
- 2007 — «Одна любо душі моєї» — Ольга Іллінська
- 2010 — «Світло Раїси Недашківської»: Телерадіокомпанія «Глас», Україна; режисер — Людмила Михалевич.
- 1969 — Заслужена артистка УРСР
- 1979 — Ґран Прі за найкращу жіночу роль у фільмі «А щастя поруч» (1978)
- 1988 — Лауреат премії «Ніка» в номінації «Роль другого плану» за роль Марії у фільмі «Комісар» (1967)
- 1993 — Міжнародний кінофестиваль «Білий лелека» — найкраща жіноча роль
- 1993 — Народна артистка України
- 1994 — Ґран Прі за найкращу жіночу роль у фільмі «Голос трави» на авторському фестивалі «Сузір'я»
- 1998 — Премія ім. С. Ф. Бондарчука за внесок у мистецтво на міжнародному кінофестивалі «Золотий витязь»
- 2000 — Кавалер ордену Княгині Ольги III ступеня[5]
- 2009 — Кавалер ордену Княгині Ольги II ступеня[6]
- 2016 — Кавалер ордену Княгині Ольги I ступеня[7]
- Почесна грамота Верховної Ради України
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Оношенко Є., Стриженко О. Молоді актори українського кіно. — К., 1966. — С. 104.
- ↑ Роговцева, Недашковская, Богданович призвали российских деятелей культуры не допустить войны. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
- ↑ Указ Президента України від 13 грудня 2000 року № 1333/2000 «Про відзначення діячів кіномистецтва»
- ↑ Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 338/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці незалежності України»
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 433.
- Оношенко Є., Стриженко О. Молоді актори українського кіно. — К., 1966. — С. 104–111.
- Будзей Олег. Марія з «Комісара»: Ювілеї // Подолянин. — 2003. — 14 лютого. — С. 5.
- Недашківська Раїса Степанівна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 510.
- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/3042/works/ [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Раїса Недашківська: «Я вдячна тим, хто допомагав мені сходити на цю Голгофу»
- Раїса Недашківська: «Я „домовилася“ з Лесею Українкою» [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Народились 17 лютого
- Народились 1943
- Уродженці Малинського району
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Нагороджені медаллю «За трудову відзнаку»
- Заслужені артисти УРСР
- Кавалери ордена княгині Ольги I ступеня
- Кавалери ордена княгині Ольги II ступеня
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Народні артисти України
- Лауреати премії «Ніка»
- Акторки XX століття
- Акторки XXI століття
- Українські театральні акторки
- Українські кіноактори
- Українські акторки
- Радянські акторки
- Актори Київського академічного Молодого театру
- Члени НСТДУ