Перейти до вмісту

Стара Котельня: відмінності між версіями

Координати: 50°6′29″ пн. ш. 28°57′33″ сх. д. / 50.10806° пн. ш. 28.95917° сх. д. / 50.10806; 28.95917
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
429 355 редагувань
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
429 355 редагувань
м Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
 
(Не показані 8 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 37: Рядок 37:
}}
}}
'''Стара Котельня''' (у минулому&nbsp;— ''Котельнич'', ''Котельниця'', ''Котельня''<ref>{{Cite web|url=http://www.etomesto.ru/shubert-map/23-7/|title=Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>)&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Андрушівський район|Андрушівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 1309 осіб.
'''Стара Котельня''' (у минулому&nbsp;— ''Котельнич'', ''Котельниця'', ''Котельня''<ref>{{Cite web|url=http://www.etomesto.ru/shubert-map/23-7/|title=Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>)&nbsp;— [[село]] в Україні, в [[ район| районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 1309 осіб.


== Географія ==
== Географія ==
У селі річка [[Безіменна (притока Гуйви, с. Стара Котельня)|Безіменна]] впадає у [[Гуйва (річка)|Гуйву]], праву притоку [[Тетерів|Тетерева]].
У селі річка [[ (притока Гуйви, с. Стара Котельня)|Безіменна]] впадає у [[Гуйва (річка)|Гуйву]], праву притоку [[Тетерів|Тетерева]].


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 62: Рядок 62:
Після [[Поділи Речі Посполитої|другого розділу Польщі]] у 1793 році С.Котельня ввійшла до складу Російської імперії.
Після [[Поділи Речі Посполитої|другого розділу Польщі]] у 1793 році С.Котельня ввійшла до складу Російської імперії.


Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі [[Котелянська волость|Котелянської волості]] [[Житомирський повіт|Житомирського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] мешкало 1332 особи, налічувалось 188 дворових господарств, існували 2 православні церкви, костел, католицька каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки, торговельна лазня, лавка, 2 водяних і вітряний млини, миловарний і шкіряний заводи<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За 20 верст&nbsp;— скипидарний завод.
Станом на [[1885]] рік у колишньому власницькому селі [[Котелянська волость|Котелянської волості]] [[Житомирський повіт|Житомирського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] мешкало 1332 особи, налічувалось 188 дворових господарств, існували 2 православні церкви, костел, католицька каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки, торговельна лазня, лавка, 2 водяних і вітряний млини, миловарний і шкіряний заводи<ref>{{ВВСЕР-3-1885}}</ref>. За 20 верст&nbsp;— скипидарний завод.


За переписом [[1897]] року кількість мешканців зросла до 3183 осіб (1559 чоловічої статі та 1624&nbsp;— жіночої), з яких 1567 &nbsp;— православної віри, 1343&nbsp;— юдейської<ref>{{НМРИ-500-1905|1-22}}</ref>.
За переписом [[1897]] року кількість мешканців зросла до 3183 осіб (1559 чоловічої статі та 1624&nbsp;— жіночої), з яких 1567 &nbsp;— православної віри, 1343&nbsp;— юдейської<ref>{{НМРИ-500-1905|1-22}}</ref>.


У [[1906]] році село [[Котелянська волость|Котелянської волості]] [[Житомирський повіт|Житомирського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]. Відстань від повітового міста 30 верст, дворів 437, мешканців 3023<ref name="Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.">[http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestVolGub_1906/SpNasMestVolGub_1906.pdf Список населених місць Волинської губернії.&nbsp;— Житомир: Волинська губернська типографія, 1906.&nbsp;— 219 с.]</ref>.
У [[1906]] році село [[Котелянська волость|Котелянської волості]] [[Житомирський повіт|Житомирського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]. Відстань від повітового міста 30 верст, дворів 437, мешканців 3023<ref name="Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.">[http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestVolGub_1906/SpNasMestVolGub_1906.pdf Список населених місць Волинської губернії.&nbsp;— Житомир: Волинська губернська типографія, 1906.&nbsp;— 219 с.]</ref>.


Під час Другої Світової війни загинуло 362 мешканця Старої Котельні.
Під час Другої Світової війни загинуло 362 мешканця Старої Котельні.


У 1947 році у селі діяв дитячий будинок.<ref>{{Cite web|url=http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/fond/Андрушівської%20РДА.pdf|title=Перелік фондів, які зберігаються в архівному секторі
У 1947 році у селі діяв дитячий будинок.<ref>{{Cite web|url=http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/fond/Андрушівської%20РДА.pdf|title=Перелік фондів, які зберігаються в архівному секторі
Андрушівської райдержадміністрації|last=|first=|date=|website=|publisher=Андрушівська РДА|language=укр|accessdate=01.08.2019|archive-date=2021-04-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20210413105413/http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/fond/Андрушівської%20РДА.pdf}}</ref>
Андрушівської райдержадміністрації|last=|first=|date=|website=|publisher=Андрушівська РДА|language=укр|accessdate=01.08.2019|archive-date=2021-04-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20210413105413/http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vudav%20diyal/fond/Андрушівської%20РДА.pdf}}</ref>


У 1950 року колгоспи «Нове життя» та ім. Е. Тельмана об'єдналися в одне господарство під назвою «Більшовик», головою якого було обрано агронома [[Любченко Любов Андріївна|Л.&nbsp;А.&nbsp;Любченко]]. У 1959 році колгосп «Більшовик» об'єднано з господарством «Червоний Жовтень» с. Старосілля, що увійшло в зону Старої Котельні. Господарство належало до зразково-передових колгоспів. У 70-80 роках згідно з генеральним планом в центрі села звели двоповерхові котеджі, п'ятиповерховий готель, банно-пральний комбінат, будинок побуту, торговий центр, кінотеатр, спортивний комплекс, школу та лікарню, проклали водопровід. У 1977&nbsp;р. з'явився перший в Україні сільський широкоекранний [[кінотеатр]].<ref>{{Cite web|title=Любченко Любов Андріївна — Житомирський національний агроекологічний університет|url=http://znau.edu.ua/m-universitet/nashi-vipuskniki/m-lyubchenko-lyubov-andrijivna|website=znau.edu.ua|accessdate=2019-08-01}}</ref> Центральна площа села представляла яскравий зразок архітектурного комплексу епохи т.н. «розвитого соціалізму» з бюстом Леніна.
У 1950 року колгоспи «Нове життя» та ім. Е. Тельмана об'єдналися в одне господарство під назвою «Більшовик», головою якого було обрано агронома [[Любченко Любов Андріївна|Л.&nbsp;А.&nbsp;Любченко]]. У 1959 році колгосп «Більшовик» об'єднано з господарством «Червоний Жовтень» с. Старосілля, що увійшло в зону Старої Котельні. Господарство належало до зразково-передових колгоспів. У 70-80 роках згідно з генеральним планом в центрі села звели двоповерхові котеджі, п'ятиповерховий готель, банно-пральний комбінат, будинок побуту, торговий центр, кінотеатр, спортивний комплекс, школу та лікарню, проклали водопровід. У 1977&nbsp;р. з'явився перший в Україні сільський широкоекранний [[кінотеатр]].<ref>{{Cite web|title=Любченко Любов Андріївна — Житомирський національний агроекологічний університет|url=http://znau.edu.ua/m-universitet/nashi-vipuskniki/m-lyubchenko-lyubov-andrijivna|website=znau.edu.ua|accessdate=2019-08-01}}</ref> Центральна площа села представляла яскравий зразок архітектурного комплексу епохи т.н. «розвитого соціалізму» з бюстом Леніна.


В 1990 році село газифікували.<ref name=":1">{{Cite web|title=МОЄ СЕЛО - МОЯ ІСТОРІЯ ЖИВА - Головні публікації газети - Каталог статей - Офіційний сайт газети "Новини Андрушівщини"|url=https://andrushivchina.ucoz.ua/publ/moe_selo_moja_istorija_zhiva/1-1-0-97|website=andrushivchina.ucoz.ua|accessdate=2019-08-01}}</ref>
В 1990 році село газифікували.<ref name=":1">{{Cite web|title=МОЄ СЕЛО - МОЯ ІСТОРІЯ ЖИВА - Головні публікації газети - Каталог статей - Офіційний сайт газети "Новини Андрушівщини"|url=https://andrushivchina.ucoz.ua/publ/moe_selo_moja_istorija_zhiva/1-1-0-97|website=andrushivchina.ucoz.ua|accessdate=2019-08-01}}</ref>
Рядок 84: Рядок 84:
Відреставрована православна церква, ведуться роботи по відновленню костелу св. Антонія Падуанського.
Відреставрована православна церква, ведуться роботи по відновленню костелу св. Антонія Падуанського.


У селі працює художниця Валентина Гебрич<ref>{{Cite web|title=Валентина Гебрич: «Малювання мене витягнуло до життя…»|url=http://zhytomyrschyna.zt.ua/index.php/2016-05-04-17-27-19/2016-05-04-18-56-49/2248-valentyna-hebrych-maliuvannia-mene-vytiahnulo-do-zhyttia|website=Обласна газета Житомирщина|accessdate=2019-08-01|first=Іраїда|last=ГОЛОВАНОВА|date=30.07.2019|publisher=|language=}}</ref>
У селі працює художниця Валентина Гебрич<ref>{{Cite web|title=Валентина Гебрич: «Малювання мене витягнуло до життя…»|url=http://zhytomyrschyna.zt.ua/index.php/2016-05-04-17-27-19/2016-05-04-18-56-49/2248-valentyna-hebrych-maliuvannia-mene-vytiahnulo-do-zhyttia|website=Обласна газета Житомирщина|accessdate=2019-08-01|first=Іраїда|last=ГОЛОВАНОВА|date=30.07.2019|publisher=|language=}}</ref>


10 березня 2022 року [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російські окупанти]] обстріляли блокпост в селі. П'ять військовослужбовців загинули, двоє поранені.<ref>[https://censor.net/ua/video_news/3323632/na_jytomyrschyni_v_rezultati_obstrilu_blokpostu_zagynuly_pyatero_viyiskovoslujbovtsiv_dvoye_poraneni На Житомирщині в результаті обстрілу блокпосту загинули п'ятеро військовослужбовців, двоє&nbsp;— поранені,&nbsp;— голова ОДА Бунечко]</ref>
10 березня 2022 року [[ вторгнення в Україну (2022)|російські окупанти]] обстріляли блокпост в селі. П'ять військовослужбовців загинули, двоє поранені.<ref>[https://censor.net/ua/video_news/3323632/na_jytomyrschyni_v_rezultati_obstrilu_blokpostu_zagynuly_pyatero_viyiskovoslujbovtsiv_dvoye_poraneni На Житомирщині в результаті обстрілу блокпосту загинули п'ятеро військовослужбовців, двоє&nbsp;— поранені,&nbsp;— голова ОДА Бунечко]</ref>
== Населення ==
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|1262
|96.41%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|39
|2.99%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|2
|0.15%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|2
|0.15%
|-
|[[Болгарська мова|болгарська]]
|2
|0.15%
|-
|інші/не вказали
|2
|0.15%
|- class="sortbottom"
!Усього
|1309
|100%
|}


== Пам'ятки архітектури ==
== Пам'ятки архітектури ==
Рядок 111: Рядок 147:
* [[Маргулян Лев Маркович]] (* [[1903]]&nbsp;— † [[1943]])&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Маргулян Лев Маркович]] (* [[1903]]&nbsp;— † [[1943]])&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Мацнер Віталій Йосипович]]&nbsp;— доктор технічних наук<ref name=":1" />.
* [[Мацнер Віталій Йосипович]]&nbsp;— доктор технічних наук<ref name=":1" />.
* [[Музичук Василь Опанасович]] (1930—1996)&nbsp;— український художник декоративного розпису на фарфорі; заслужений майстер народної творчості УРСР.
* [[Музичук Василь Опанасович]] (1930—1996)&nbsp;— український художник декоративного розпису на ; заслужений майстер народної творчості УРСР.
* [[Самборський Володимир Іванович]]&nbsp;— доктор економічних наук<ref name=":1"/>.
* [[Самборський Володимир Іванович]]&nbsp;— доктор економічних наук<ref name=":1"/>.


Поточна версія на 15:34, 8 грудня 2024

село Стара Котельня
Костел Антонія Падуанського
Костел Антонія Падуанського
Костел Антонія Падуанського
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Волицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040130050032551 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Стара Котельня 
Основні дані
Засноване 1138
Перша згадка 1138 (887 років)[1]
Колишня назва Котельнич, Котельниця, Котельня
Населення 1309
Площа 52,135 км²
Густота населення 25,11 осіб/км²
Поштовий індекс 13413
Телефонний код +380 4136
Географічні дані
Географічні координати 50°6′29″ пн. ш. 28°57′33″ сх. д. / 50.10806° пн. ш. 28.95917° сх. д. / 50.10806; 28.95917
Середня висота
над рівнем моря 		206 м
Водойми р. Гуйва
Місцева влада
Адреса ради с. Стара Котельня, пл. Миру, 1
Карта
Стара Котельня. Карта розташування: Україна
Стара Котельня
Стара Котельня
Стара Котельня. Карта розташування: Житомирська область
Стара Котельня
Стара Котельня
Мапа
Мапа

CMNS: Стара Котельня у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Стара Котельня (у минулому — Котельнич, Котельниця, Котельня[2]) — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Волицької сільської громади. Населення становить 1309 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

У селі річка Безіменна впадає у Гуйву, праву притоку Тетерева.

Історія

[ред. | ред. код]

Давня Русь.

[ред. | ред. код]

На території сучасного села люди жили ще в ІІ-VI ст. н. е., про що свідчать виявлені залишки поселення черняхівської культури. Поблизу села й досі збереглися рештки великого давньоруського могильника, в якому розкопано п'ять курганів.

Котельня належить до числа найдавніших населених пунктів України. Під назвами Котельний, Котельниця, Котельня місто дев'ять разів згадується у літописах 1143-1169 років. У Київському літописі під 1143 р. описана велика буря, від якої постраждав град Котельнич: «У той же рік була така велика буря, якої ото не було ніколи. Навколо города Котельниці рознесла і доми, і майно, і комори, і хліб із стодол. А спроста сказати — наче рать узяла і не зосталося в коморах нічого. А деякі знаходили лати в болоті, занесені бурею». Котельниця згадується в літописі і в 1147 році, як володіння київського князя Святослава Володимировича. 1159 року згадується Котельниця в зв'язку з грабунком половців, 1162 року Котельниця згадується як місце, де з'єднались до походу війська галицького князя Мстислава і київського Рюрика Ростиславовича.

В 12-14 століттях через Котельницю проходив Києво-Белзький шлях.

У складі ВКЛ та Речі Посполитої

[ред. | ред. код]
Городище літописного міста Котельнича і поселення

З 1362 року-у складі Великого княжества Литовського. Після Люблінської унії 1569 року — під владою Речі Посполитої.[3]

У 1581 році за короля Стефана Баторія, Котельня була надана у власність легендарному князеві Михайлу Ружинському[4].

Котельня також згадується у «Літописі Павла Граб'янки»: року 1660 … Мова йде про бої польського війська в союзі з татарами проти козацьких військ під проводом Юрія Хмельницького і російських військ під командуванням Шереметьєва в районі Чуднова і Слободищ: «А ще за кілька тижнів і хліб вийшов (у війська Шереметьєва), оскільки він, виходячи з Котельні, наказав знищити усі кінські та людські запаси, собі на шкоду». Є згадка про Котельню і в «Літописі Самійла Величка». «1655 рік, татари почали пустошити Поділля. Отож, запобігаючи цьому лиху, Хмельницький зараз-таки направив доброго вояка, браславського полковника Богуна з десятьма тисячами свіжого доброго козацького війська проти татарських загонів, що пороз'їжджалися по Україні збирати ясир… Ці загони поверталися поодинці зі своїми здобичами й користями від Чуднова, Котельні, Кодні, Корнина та інших дальших тамтешніх місць … Вони несподівано потрапили в Богунові сіті».

За часів Російської імперії та СРСР.

[ред. | ред. код]

Після другого розділу Польщі у 1793 році С.Котельня ввійшла до складу Російської імперії.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 1332 особи, налічувалось 188 дворових господарств, існували 2 православні церкви, костел, католицька каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки, торговельна лазня, лавка, 2 водяних і вітряний млини, миловарний і шкіряний заводи[5]. За 20 верст — скипидарний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3183 осіб (1559 чоловічої статі та 1624 — жіночої), з яких 1567  — православної віри, 1343 — юдейської[6].

У 1906 році село Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 30 верст, дворів 437, мешканців 3023[7].

Під час Другої Світової війни загинуло 362 мешканця Старої Котельні.

У 1947 році у селі діяв дитячий будинок.[8]

У 1950 року колгоспи «Нове життя» та ім. Е. Тельмана об'єдналися в одне господарство під назвою «Більшовик», головою якого було обрано агронома Л. А. Любченко. У 1959 році колгосп «Більшовик» об'єднано з господарством «Червоний Жовтень» с. Старосілля, що увійшло в зону Старої Котельні. Господарство належало до зразково-передових колгоспів. У 70-80 роках згідно з генеральним планом в центрі села звели двоповерхові котеджі, п'ятиповерховий готель, банно-пральний комбінат, будинок побуту, торговий центр, кінотеатр, спортивний комплекс, школу та лікарню, проклали водопровід. У 1977 р. з'явився перший в Україні сільський широкоекранний кінотеатр.[9] Центральна площа села представляла яскравий зразок архітектурного комплексу епохи т.н. «розвитого соціалізму» з бюстом Леніна.

В 1990 році село газифікували.[10]

Наш час

[ред. | ред. код]

З 2000 року у селі працює сільськогосподарське ТОВ «Старокотельнянське», основним видом діяльності якого є вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур.

У 2010 році в селі працювали цегельний завод, відділення зв'язку, 10 магазинів, кафе, ветеринарна дільнична лікарня, є загальноосвітня школа, де навчається 249 учнів, дві аптеки, дільнична лікарня на 25 ліжкомісць, бібліотека, дитячий садок.[10]

Відреставрована православна церква, ведуться роботи по відновленню костелу св. Антонія Падуанського.

У селі працює художниця Валентина Гебрич[11]

10 березня 2022 року російські окупанти обстріляли блокпост в селі. П'ять військовослужбовців загинули, двоє поранені.[12]

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1262 96.41%
російська 39 2.99%
білоруська 2 0.15%
румунська 2 0.15%
болгарська 2 0.15%
інші/не вказали 2 0.15%
Усього 1309 100%

Пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]
Костел Антонія Падуанського

Цікавою пам'яткою архітектури є побудований у стилі бароко костел св. Антонія Падуанського 1786 р. За іншими даними храм було побудовано у 1781 р. поміщиком Антонієм Прушинським.[4] Костел був парафіяльним, відносився до житомирського деканату РКЦ, в Андрушівці знаходилася капличка цієї ж парафії. У к. ХІХ ст. кількість віруючих становила 1909 чол.

Костел в стилі бароко являє собою цегляну, тринавну, чотиристовпну базиліку з п'ятигранним пресбітерієм і прямокутним захристям, з ґвинтовими дубовими сходами (аналогічні ґвинтові сходи були розміщені з обох боків головного входу і вели на хори). Фасади прикрашали спарені пілястри іонійського ордеру з гірляндами в капітелях, арка головного входу фланкована тосканськими колонами. Пам'ятка була огороджена цегляною огорожею з брамою та трипрохідною дзвіницею. В цьому костелі здійснювались всі метричні записи католиків навколишніх сіл Житомирщини. Сам костел знаходиться на території старовинного городища, яке підноситься над річкою Гуйвою і з якого відкривається чудовий краєвид на долину річки і навколишню місцевість. Збереглись ще й залишки валу, яким було оточене городище.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

В селі народилися та/або проживали і працювали:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ВРУ
  2. ↑ Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  3. ↑ а б в Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 1 серпня 2019.
  4. ↑ а б Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 1 серпня 2019.
  5. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-22. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  7. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  8. ↑ Перелік фондів, які зберігаються в архівному секторі Андрушівської райдержадміністрації (PDF) (укр) . Андрушівська РДА. Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2021. Процитовано 01.08.2019. [Архівовано 2021-04-13 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Любченко Любов Андріївна — Житомирський національний агроекологічний університет. znau.edu.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 1 серпня 2019. [Архівовано 2021-01-24 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б в г д е ж и МОЄ СЕЛО - МОЯ ІСТОРІЯ ЖИВА - Головні публікації газети - Каталог статей - Офіційний сайт газети "Новини Андрушівщини". andrushivchina.ucoz.ua. Процитовано 1 серпня 2019.
  11. ↑ ГОЛОВАНОВА, Іраїда (30.07.2019). Валентина Гебрич: «Малювання мене витягнуло до життя…». Обласна газета Житомирщина. Процитовано 1 серпня 2019. [Архівовано 2019-08-01 у Wayback Machine.]
  12. ↑ На Житомирщині в результаті обстрілу блокпосту загинули п'ятеро військовослужбовців, двоє — поранені, — голова ОДА Бунечко
  13. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  14. ↑ https://andrushivkainfo.wordpress.com/2010/05/17/вулиця-імені/
  15. ↑ http://www.soldat.ru/memories/podvig/spisok2.html

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стара_Котельня&oldid=44119138