Селім I Ґерай: відмінності між версіями

**Селім I**
Селім I;
Народився	1631
Помер	22 грудня 1704
Рід	Ґераї
Батько	Бахадир І Ґерай
Підданство	Османська імперія
Походження	кримський татарин
Конфесія	суніт
Кримський хан
	1671—червень 1678
Попередник	Аділь Ґерай
Наступник	Мурад Ґерай
	липень 1684—березень 1691
Попередник	Хаджі II Ґерай
Наступник	Саадет II Ґерай
	жовтень 1692—25 березня 1699
Попередник	Сафа Ґерай
Наступник	Девлет II Ґерай

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 12:42, 29 січня 2025

Се́лім I (Хаджі Селім Ґерай) (1631 — 22 грудня 1704^[1]) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1671—1678, 1684—1691, 1692—1699 і 1702—1704) з династії Ґераїв. Син Бахадира І Ґерая, онук Селямета I Ґерая.

Біографія

Здобув освіту в Бахчисараї. Ще в молодості був відомий як знавець Корану, богослів'я, законів і мов. Був дуже популярний серед бахчисарайської аристократії. Видатні якості політика дозволили Селіму I Ґераю завоювати великі симпатії знаті і народу. Під час його правління Кримське ханство було вільним від внутрішніх криз. У сфері зовнішньої політики ханові довелося вирішувати небувалі досі проблеми. Головним зовнішньополітичним принципом Селім I Ґерай вважав узгодженість курсу кримської політики з османською.

У перше своє правління разом з османами допомагав гетьманові Петру Дорошенку, який став васалом Османської імперії, в польсько-козацько-татарській війні 1666—1671 років та українсько-московській війні 1665—1676 років. Воював із Річчю Посполитою. Зміщений з престолу за невдалу облогу зайнятого московськими військами Чигирина.

У друге правління зіткнувся зі спробою Москви реалізувати агресивні плани щодо Криму. Хану вдалося зупинити в 1687 році наступ Голіцина на Перекоп. Османська імперія зажадала присутності хана в поході на Австрію. Знать була обурена відсутністю хана в країні в мить, коли Криму загрожувала небезпека нової агресії. Усвідомлюючи це, але і не бажаючи суперечити султанові, Селім I Ґерай зрікся престолу і вирушив в хадж до Мекки.

Утретє був зведений на ханство на одностайне прохання кримського населення. Ситуація, що виникла у цей момент, показала згубну сторону османського верховенства над Кримським ханством. Під проводом Селіма І Ґерая у 1694 році кримське військо зазнало тяжкої поразки під Устечком.

У 1695 р. під час нападу московських військ одночасно на Азак і з боку Дніпра султан, повністю ігноруючи загрозу захоплення Криму, тричі вимагав прибуття Хаджі Селіма I Ґерая на балканський фронт. Беї наполягали на відмові хана від походу на допомогу османам через небезпеку Кримського ханства, проте це не вплинуло на рішення султана. Ханові вдалося гідно врегулювати ситуацію, але після падіння Азака й укладення миру він негайно зажадав відставки.

1696 року був розбитий в битві на Ворсклі військами миргородського полковника Данила Апостола.

У 1702 р. зійшов на престол вчетверте. Помер через 2 роки, йому було 73 роки. Похований на Ханському кладовищі Бахчисарайського палацу.

Пам'ять

У Сімферополі є вулиця Селім Ґерая

Примітки

↑ Ukraine. worldstatesmen.org. Процитовано 3 серпня 2016.

Джерела та література

Гайворонский А. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003.(рос.)

Література

В. Головченко. Селім Герей I// Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

[1] Ukraine. worldstatesmen.org. Процитовано 3 серпня 2016.

[1]

@@ Рядок 47: / Рядок 47: @@
 == Біографія ==
-Здобув освіту в [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. Ще в молодості був відомий як знавець [[Коран]]у, богослів'я, законів і мов. Був дуже популярний серед бахчисарайской аристократії. Видатні якості політика дозволили Селіму I Ґераю завоювати великі симпатії знаті і народу. Під час його правління [[Кримське ханство]] було вільним від внутрішніх криз. У сфері зовнішньої політики ханові дове��ося вирішувати небувалі досі проблеми. Головним зовнішньополітичним принципом Селім I Ґерай вважав узгодженість курсу кримської політики з османською.
+Здобув освіту в [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. Ще в молодості був відомий як знавець [[Коран]]у, богослів'я, законів і мов. Був дуже популярний серед  аристократії. Видатні якості політика дозволили Селіму I Ґераю завоювати великі симпатії знаті і народу. Під час його правління [[Кримське ханство]] було вільним від внутрішніх криз. У сфері зовнішньої політики ханові довелося вирішувати небувалі досі проблеми. Головним зовнішньополітичним принципом Селім I Ґерай вважав узгодженість курсу кримської політики з османською.
 У перше своє правління разом з османами допомагав гетьманові [[Петро Дорошенко|Петру Дорошенку]], який став васалом [[Османська імперія|Османської імперії]], в [[Польсько-козацько-татарська війна (1666—1671)|польсько-козацько-татарській війні 1666—1671&nbsp;років]] та [[Українсько-московська війна 1665—1676|українсько-московській війні 1665—1676&nbsp;років]]. Воював із [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]]. Зміщений з престолу за невдалу облогу зайнятого московськими військами [[Чигирин]]а.
-У друге правління зіткнувся зі спробою Москви реалізувати агресивні плани щодо [[Кримське ханство|Криму]]. Хану вдалося зупинити в [[1687]]&nbsp;році наступ Голіцина на [[Перекопська фортеця|Перекоп]]. [[Османська імперія]] зажадала присутності хана в поході на [[Австрія|Австрію]]. Знать була обурена відсутністю хана в країні в мить, коли [[Кримське ханство|Криму]] загрожувала небезпека нової агресії. Усвідомлюючи це, але і не бажаючи суперечити султанові, Селім I Ґерай зрікся престолу і відправився в хадж до [[Мекка|Мекки]].
+У друге правління зіткнувся зі спробою Москви реалізувати агресивні плани щодо [[Кримське ханство|Криму]]. Хану вдалося зупинити в [[1687]]&nbsp;році наступ Голіцина на [[Перекопська фортеця|Перекоп]]. [[Османська імперія]] зажадала присутності хана в поході на [[Австрія|Австрію]]. Знать була обурена відсутністю хана в країні в мить, коли [[Кримське ханство|Криму]] загрожувала небезпека нової агресії. Усвідомлюючи це, але і не бажаючи суперечити султанові, Селім I Ґерай зрікся престолу і  в хадж до [[Мекка|Мекки]].
 Утретє був зведений на ханство на одностайне прохання кримського населення. Ситуація, що виникла у цей момент, показала згубну сторону османського верховенства над Кримським ханством. Під проводом Селіма І Ґерая у 1694 році кримське військо зазнало тяжкої поразки [[Битва під Устечком|під Устечком]].
@@ Рядок 59: / Рядок 59: @@
 [[1696]] року був розбитий [[Битва на Ворсклі (1696)|в битві на Ворсклі]] військами миргородського полковника [[Данило Апостол|Данила Апостола]].
-У [[1702]]&nbsp;р. зійшов на престол в четвертий раз. Помер через 2 роки у віці 73 років. Похований на [[Ханське кладовище (Бахчисарай)|Ханському кладовищі]] Бахчисарайського палацу.
+У [[1702]]&nbsp;р. зійшов на престол . Помер через 2 роки   73 . Похований на [[Ханське кладовище (Бахчисарай)|Ханському кладовищі]] Бахчисарайського палацу.
 == Пам'ять ==
@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 [[Категорія:Ґераї]]
 [[Категорія:Кримське ханство]]
 [[Категорія:Поховані на Ханському кладовищі]]
+[[Категорія:Правителі Європи XVII століття]]

п о р Хани Криму
XV століття	Хаджі І (1427—1456, 1456—1466) • Айдер (1456) • Нур-Девлет (1466—1467, 1467—1469, 1475—1476, 1477—1478) • Джанібек(1476—1477) • Менґлі І (1467, 1469—1475, 1478—1515)
XVI століття	Мехмед I • Гази I • Саадет I • Іслям I • Сахіб I • Девлет I • Мехмед II • Іслям II • Саадет II • Гази II • Фетіх I
XVII століття	Тохтамиш • Селямет I • Джанібек • Мехмед III • Інаєт • Бахадир I • Мехмед IV • Іслям III• Аділь • Селім I • Мурад • Хаджі II • Саадет III • Сафа • Девлет II
XVIII століття	Гази III • Каплан I • Девлет III • Саадет IV • Менґлі II • Фетіх II • Селямет II • Селім II • Арслан • Халім • Кирим • Селім III • Максуд • Девлет IV • Каплан II • Сахіб II • Шагін • Бахадир II