Залужани (Самбірський район): відмінності між версіями

село Залужани
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Новокалинівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080070100023249
Основні дані
Засноване	X століття
Населення	386
Площа	8,5 км²
Густота населення	45,41 осіб/км²
Поштовий індекс	81472
Телефонний код	+380 3236
Катойконіми	залужанці
Географічні дані
Географічні координати	49°30′38″ пн. ш. 23°27′13″ сх. д. / 49.51056° пн. ш. 23.45361° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	280 м
Відстань до; районного центру	14 684 км
Найближча залізнична станція	Дубляни-2, Дубляни
Місцева влада
Адреса ради	81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів
Карта
	Залужани
	Залужани
Мапа

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 08:14, 1 листопада 2023

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Залужани.

Залужа́ни (Тата́ри до 7 травня 1946 року^[2]) — село в Україні, у Новокалинівській міській територіальній громаді^[3] Самбірського району Львівської області.

Розташування

Село знаходиться на території Залужанського газоконденсатного родовища, котре було названо його ім'ям. До районного центру міста Самбір — 14 684 м^[4], до центру територіальної громади міста Новий Калинів — 11 км. Сусідні населені пункти:

Мала Білина (~3 км)	Велика Білина (~2,5 км)	Велика Хвороща (~4,8 км)
Дубляни (~3,5 км)	Пн	Лука (~3 км)
	Зх 'Залужани' Сх
	Пд
Бистриця (~4,3 км)	Ортиничі (~3 км)	Верхній Дорожів (~6 км)

Клімат

Для Залужан характерний теплий та помірно-вологий клімат. У Залужанах протягом року випадає значна кількість опадів. У рік випадає близько 693 мм опадів. Найпосушливіший місяць — лютий з опадами 35 мм. Велика частина опадів випадає в червні, у середньому 95 мм.

Середньорічна температура в Залужанах — 7.8 °C. Найтепліший місяць року — липень з середньою температурою 17.8 °C. Середня температура в січні — -3.8 °C. Це найнижча середня температура протягом року.

Різниця між кількістю опадів між самим сухим і найвологішим місяцем — 60 мм. Середня температура змінюється протягом року на 21.6 °C.

Клімат у Залужанах
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1	0,6	5,7	13,0	18,7	21,5	23,0	22,6	18,5	13,1	6,0	1,1	12,2
Середня температура, °C	−3,8	−2,1	2,2	8,4	13,5	16,4	17,8	17,3	13,6	8,7	3,1	−1,3	7,8
Середній мінімум, °C	−6,5	−4,8	−1,3	3,8	8,3	11,3	12,7	12,1	8,8	4,3	0,2	−3,6	3,9
Норма опадів, мм	36	35	39	49	76	95	93	75	58	46	43	48	693
Джерело: Climate Data.org

Назва

Колишня назва села — Татари, виникло в X столітті; сучасна назва села Залужани — з 1965 року.

Історія села

На околиці села досліджено поселення епохи міді (III тисячоліття до н. е.).^[5]

У 1537 році за декретом польського короля Сіґізмунда I королева Бона Сфорца, яка фактично керувала державою при своєму престарілому чоловікові, викупила 77 сіл Самбірської економії у кредиторів за 25 025 флоренів^[6]. Серед цих сіл були Татари.

За Речі Посполитої село входило до Дублянського ключа Самбірської королівської економії.

Після Листопадового зриву українська влада встановлюється в Татарах вже у перших числах листопаду. Вже 10 листопада 1918 року в селі утворено «Комісію громадську», котра перебрала на себе владу. Тимчасовим комісаром «Комісії громадської» був призначений Дідух Іван Федорович. 21 грудня 1918 року в приміщенні школи відбулись перші українські вибори. Було обрано постійного комісара громадського замість тимчасового, заступника комісара, асесорів, радних, членів харчової та земельної комісії. Комісаром було обрано Івана Дідуха. Воювати в Українську Галицьку армію з села пішли Михайло Савчин та Олекса Костюк, а в Армії УНР воював Дмитро Бурко.

1 квітня 1938 р. село Татари передане з гміни Дорожів Самбірського повіту до гміни Дубляни^[7].

Населення

Станом на 2001 рік, населення села налічувало 386 осіб.

1880	1885	1892	1903	1939	1989	2001
→ 852	↗ 858	↘ 853	↗ 967	↗ 1013	↘ 398	↘ 386

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква у селі вперше згадується в 1565 році. Попередня дерев'яна церква була збудована в 1828 році. Парохами у селі були о. Клімашевський (1825—1840), о. Іоанн Коростенський (1840—1872), який також був секретарем Самбірської Руської Ради^[8], москвофіл о. Юліан Платек (1875—1895), о. Микола Нестерович (1895—1920).

У 1894 році зведено з дерева існуючий храм Різдва пр. Богородиці, баню і дахи якого у 1909 році покрили бляхою.

У довоєнні роки, з 1920 до 1945 року, парохом села був отець Андрій Бардахівський (нар. 15 липня 1893^[9] — пом. 27 лютого 1945), який одночасно був деканом Лучанського деканату до самої своєї смерти^[10]^[11].

До 1946 року парафія села була окремою та входила до Лучанського деканату Перемишльсько-Самбірсько-Сяніцької Єпархії УГКЦ.

Нині парафія с. Залужани є дочірньою до громади Святого Миколая села Лука, Дублянського деканату, Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.

21 вересня 2004 року Владика Юліан (Вороновський) очолив святкування 100-ліття церкви. На стіні храму дану подію увіковічнили в таблиці:

Цю таблицю встановлено на честь 100-літнього ювілею церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1904р — 2004р.

Мовні особливості села

У селі побутує говірка наддністрянського говору. Деякі слова та фразеологізми, що вживаються у селі Залужани:

бабýня — пестлива назва бабусі;
бáки — бакенбарди;
бич — батіг;
боз — бузок;
бо́мки — ґедзі;
брама — ворота;
бурача́нка — гичка буряків;
бузько, бузьок — лелека;
ва́р'ят — божевільний;
верéта — рядно;
ве́льон — фата нареченої;
вúдіти — бачити;
ви́шка — горище;
видро — відро;
взьити — взяти;
вуянка, вýйна — дружина брата матері;
вьєра — віра;
гори́чий — гарячий;
горнéц — глечик;
дев'їть — дев'ять;
дьикувати — дякувати;
зьвєр — звір;
каміні — каміння;
квасок — щавель;
кýчі — хлів для поросят;
малькут — шульга;
мамунця — пестлива назва мами;
мжúчка — дрібний дощик;
насіні — насіння;
не́цки — ночви;
одинáйціть — одинадцять;
памніть, паміть — пам'ять;
парканайціть — декілька;
підпеньок — опеньок;
попил — попіл;
пу́льовані (полювання;
сажі — сажа;
стайня — хлів для худоби;
татуньо — пестлива назва батька;
толока — гуртова поміч сусідові;
тру́мло — труна;
фасоля — квасоля;
фу́зия — рушниця;
цап — козел для різання дров;
щістя — щастя;

Люди

В Залужанах народилися:

Бурко Дмитро (нар. 1892 — пом. 1941) — політичний, громадський та військовий діяч, педагог, професор, діяч Пласту;
Урбан Іван («Директор», «Ошуст», нар. ? — пом. ?) – діяч ОУН^[12]^[13];
Урбан Осип («Зелений», «Малий Рен», нар. ? — пом. 17 квітня 1947) – сотенний сотні «Булава» у 1944—1945 роках, командир «Чоти організаційних працівників та бойовиків Самбірщини»^[14];
Урбан Теодор — вістун 5 сотні Українських Січових Стрільців^[15];
Савчин Михайло — вістун 5 сотні Українських Січових Стрільців^[15];
Орищак Петро («Микита»; нар. 1922 — пом. 1951) — вояк УПА з боївки «Донського», пораненим захоплений у полон енкаведистами, засуджений до розстрілу в 1950. У 1951 році розстріляний у Дрогобицькій тюрмі^[16];
Попіль Микола Йосипович (18 січня 1968 — 19 липня 1987) — воїн-інтернаціоналіст^[17]^[18].

Див. також

Залужанське газоконденсатне родовище

Література

Залужани: Історія та сучасність. Історико — краєзнавчий нарис. Богдан Виханський. Видавництво «Коло» 2004 р.

Примітки

↑ Новокалинівська громада. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області». Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 8 листопада 2021.
↑ Нова громада. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
↑ Державне агентство земельних ресурсів України. Залужани. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 30 серпня 2014.
↑ Історія Міст і Сіл. Том Львівська область, стор.556 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Ігор Смуток, Леонід Тимошенко. Старий Самбір за інвентарем Самбірського Староства 1585 р. [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Дрогобицький краєзнавчий збірник [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] /Ред.кол. Л.Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. XVI. — Дрогобич: Коло, 2012. — С. 434.
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ А. Заярнюк. Руські патріоти в галицькому селі 1860 — 1870-х років: святоюрці, обрядовці, патерналісти і популісти (На прикладі Самбірської околиці) // Україна модерна. 2003. № 8. С. 113
↑ Звідомлення Виділу «Кружка Родичів» при Державній Ґімназії з українською мовою навчання в Перемишлі за шкільний рік 1935—1936. Кого видала перемиська державна гімназія впродовж 40 піт? (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 18 липня 2017.
↑ Шематизм єпархії Перемиської на 1936 р., с.67^{[недоступне посилання]}
↑ о. Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах, т. 1: Біографічні нариси (1939—1989). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2015. — lxxxvi + 722 c. ISBN 978-966-2778-21-2; (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
↑ За Україну, за її вол: спогади / Р. Петренко ; ред. Г. Петренко. — Л. ; Торонто: Літопис УПА, 1997. — 277 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2020.
↑ Літопис УПА. Нова серія — Том 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944—1945. Редактор(и) С. Кокін, О. Іщук. Редакційна колегія Я. Дашкевич, В. Лозицький, С. Богунов, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Л. Футала, Ю. Шаповал, Г. Боряк, Нью-Йорк, США (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2020.
↑ Володимир Мороз. Карпатський рейд загону УПА «Лемківщина». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.
↑ ^а ^б Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2010. Процитовано 8 жовтня 2015.
↑ Літопис УПА, Том 6. Мирослав Горбаль. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини. 1939—1950 (за архівними документами) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
↑ «Чорні тюльпани». Книга пам'яті. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
↑ «Чорні тюльпани». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.

Посилання

Залужани на сайті Верховної Ради України
Церква Різдва пр. Богородиці в селі Залужани [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.]
Погода в селі Залужани [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Погода в селі Залужани [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
Географічний словник Королівства Польського [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
Залужанське родовище газу [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Самбірський район. Залужани [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Самбірського району.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Новокалинівська громада. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.

[2] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області». Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 8 листопада 2021.

[3] Нова громада. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.

[4] Державне агентство земельних ресурсів України. Залужани. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 30 серпня 2014.

[5] Історія Міст і Сіл. Том Львівська область, стор.556 [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

[Самбір-6] Ігор Смуток, Леонід Тимошенко. Старий Самбір за інвентарем Самбірського Староства 1585 р. [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Дрогобицький краєзнавчий збірник [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] /Ред.кол. Л.Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. XVI. — Дрогобич: Коло, 2012. — С. 434.

[7] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

[8] А. Заярнюк. Руські патріоти в галицькому селі 1860 — 1870-х років: святоюрці, обрядовці, патерналісти і популісти (На прикладі Самбірської околиці) // Україна модерна. 2003. № 8. С. 113

[9] Звідомлення Виділу «Кружка Родичів» при Державній Ґімназії з українською мовою навчання в Перемишлі за шкільний рік 1935—1936. Кого видала перемиська державна гімназія впродовж 40 піт? (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 18 липня 2017.

[ШЄП-10] Шематизм єпархії Перемиської на 1936 р., с.67^{[недоступне посилання]}

[11] о. Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах, т. 1: Біографічні нариси (1939—1989). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2015. — lxxxvi + 722 c. ISBN 978-966-2778-21-2; (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

[12] За Україну, за її вол: спогади / Р. Петренко ; ред. Г. Петренко. — Л. ; Торонто: Літопис УПА, 1997. — 277 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2020.

[13] Літопис УПА. Нова серія — Том 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944—1945. Редактор(и) С. Кокін, О. Іщук. Редакційна колегія Я. Дашкевич, В. Лозицький, С. Богунов, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Л. Футала, Ю. Шаповал, Г. Боряк, Нью-Йорк, США (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2020.

[14] Володимир Мороз. Карпатський рейд загону УПА «Лемківщина». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.

[УСС-15] а ^б Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2010. Процитовано 8 жовтня 2015.

[16] Літопис УПА, Том 6. Мирослав Горбаль. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини. 1939—1950 (за архівними документами) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.

[17] «Чорні тюльпани». Книга пам'яті. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.

[18] «Чорні тюльпани». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.

[1]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
  | область         = [[Львівська область]]
  | район           = [[Самбірський район]]
+ | громада         = [[Новокалинівська міська громада]]<ref>{{Cite web |url=https://novokalynivska-gromada.gov.ua/ |title=Новокалинівська громада |accessdate=6 червня 2021 |archive-date=26 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210426102629/https://novokalynivska-gromada.gov.ua/ }}</ref>
- | рада            = [[Лукавська сільська рада]]
- | голова          = Артимович Іван Михайлович
+ | голова          =
  | код КОАТУУ      = 4624286002
  | розташування    = Самбірський район.jpg
@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
  | ref-висота      =
  | водойма         =
- | адреса          = 81472, Львівська обл., Самбірський р-н, с.Лука
+ | адреса          = , Львівська обл., Самбірський р-н, .
  | облікова картка =
  | катойконіми     = залужанці
@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
  | відстань р      = 14 684
  | ref-відстань р  =
  | станція         = [[Дубляни (станція)|Дубляни]]
  | відстань ст     =
  }}
+'''Залужа́ни''' ('''Тата́ри''' до 7 травня 1946 року<ref>{{Cite web |url=https://uk.wikisource.org/wiki/Указ_Президії_Верховної_Ради_УРСР_від_7.5.1946_«Про_збереження_історичних_найменувань_та_уточнення_%E2%80%A6_назв_%E2%80%A6_Дрогобицької_області» |title=Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області» |accessdate=2021-11-08 |archive-date=2020-10-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201030030716/https://uk.wikisource.org/wiki/Указ_Президії_Верховної_Ради_УРСР_від_7.5.1946_«Про_збереження_історичних_найменувань_та_уточнення_%E2%80%A6_назв_%E2%80%A6_Дрогобицької_області» }}</ref>)&nbsp;— [[село]] в Україні, у [[Новокалинівська міська громада|Новокалинівській міській територіальній громаді]]<ref>{{Cite web |url=https://decentralization.gov.ua/gromada/756/composition |title=Нова громада |accessdate=6 червня 2021 |archive-date=21 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210421103841/https://decentralization.gov.ua/gromada/756/composition }}</ref> [[Самбірський район|Самбірського району]] [[Львівська область|Львівської області]].
-'''Залужа́ни''' ('''Тата́ри''')&nbsp;— [[село]] в [[Самбірський район|Самбірському районі]] [[Львівська область|Львівської області]].
-Населення становить 386 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Лукавська сільська рада]].
 == Розташування ==
-Село знаходиться на території [[Залужанське газоконденсатне родовище|Залужанського газоконденсатного родовища]], котре було названо його ім'ям. До районного центру міста [[Самбір]]&nbsp;— 14 684&nbsp;м.<ref>{{Cite web |url=http://atu.gki.com.ua/ua/atu/29111 |title=Державне агентство земельних ресурсів України. Залужани |accessdate=30 серпень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140903063722/http://atu.gki.com.ua/ua/atu/29111 |archivedate=3 вересень 2014 |deadurl=yes }}</ref>
+Село знаходиться на території [[Залужанське газоконденсатне родовище|Залужанського газоконденсатного родовища]], котре було названо його ім'ям. До районного центру міста [[Самбір]]&nbsp;— 14 684&nbsp;м<ref>{{Cite web |url=http://atu.gki.com.ua/ua/atu/29111 |title=Державне агентство земельних ресурсів України. Залужани |accessdate=30  2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140903063722/http://atu.gki.com.ua/ua/atu/29111 |archivedate=3  2014 |deadurl=yes }}</ref>
 Сусідні населені пункти:
 {{Розташування
@@ Рядок 99: / Рядок 97: @@
 == Історія села ==
 На околиці села досліджено поселення [[Енеоліт|епохи міді]] (III тисячоліття до н.&nbsp;е.).<ref>[http://ukrssr.ru/Lvovskaja.obl/Samborskij.rajon/Ozernoe.html  Історія Міст і Сіл. Том Львівська область, стор.556]{{ref-ru}}</ref>
-У 1537 році за декретом польського короля [[Сигізмунд I Старий|Сіґізмунда I]] королева [[Бона Сфорца]], яка фактично керувала державою при своєму престарілому чоловікові, викупила 77 сіл Самбірської економії у кредиторів за 25 025 флоренів<ref name="Самбір">Ігор Смуток, Леонід Тимошенко. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dkz/2012_16/34.pdf Старий Самбір за інвентарем Самбірського Староства 1585&nbsp;р. ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131023062037/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dkz/2012_16/34.pdf |date=23 жовтень 2013 }}&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dkz/2012_16/ Дрогобицький краєзнавчий збірник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131023062033/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dkz/2012_16/ |date=23 жовтень 2013 }} /Ред.кол. Л.Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін.&nbsp;— Вип. XVI.&nbsp;— Дрогобич: Коло, 2012.&nbsp;— С. 434.</ref>. Серед цих сіл були Татари.
+У 1537 році за декретом польського короля [[Сигізмунд I Старий|Сіґізмунда I]] королева [[Бона Сфорца]], яка фактично керувала державою при своєму престарілому чоловікові, викупила 77 сіл Самбірської економії у кредиторів за 25 025 флоренів<ref name="Самбір">Ігор Смуток, Леонід Тимошенко. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dkz/2012_16/34.pdf Старий Самбір за інвентарем Самбірського Староства 1585&nbsp;р. ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131023062037/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dkz/2012_16/34.pdf |date=23  2013 }}&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dkz/2012_16/ Дрогобицький краєзнавчий збірник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131023062033/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dkz/2012_16/ |date=23  2013 }} /Ред.кол. Л.Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін.&nbsp;— Вип. XVI.&nbsp;— Дрогобич: Коло, 2012.&nbsp;— С. 434.</ref>. Серед цих сіл були Татари.
 За [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] село входило до Дублянського ключа [[Самбірська економія|Самбірської королівської економії]].
@@ Рядок 107: / Рядок 105: @@
 Після [[Листопадовий зрив|Листопадового зриву]] українська влада встановлюється в Татарах вже у перших числах листопаду. Вже [[10 листопада]] [[1918]] року в селі утворено «Комісію громадську», котра перебрала на себе владу. Тимчасовим комісаром «Комісії громадської» був призначений Дідух Іван Федорович. [[21 грудня]] [[1918]] року в приміщенні школи відбулись перші українські вибори. Було обрано постійного комісара громадського замість тимчасового, заступника комісара, асесорів, радних, членів харчової та земельної комісії. Комісаром було обрано Івана Дідуха. Воювати в [[УГА|Українську Галицьку армію]] з села пішли Михайло Савчин та Олекса Костюк, а в [[Армія УНР|Армії УНР]] воював [[Дмитро Бурко]].
 квітня 1938&nbsp;р. село Татари передане з гміни Дорожів [[Самбірський повіт|Самбірського повіту]] до гміни Дубляни<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19370860622 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622] {{ref-pl}}</ref>.
 == Населення ==
 Станом на [[2001]] рік, населення села налічувало 386 осіб.
 {| align="ліворуч" rules="all" cellspacing="0" cellpadding="5" style="border: 1px solid #999"
-|-bgcolor="#FFFFBB"
+|-bgcolor="#"
 ! 1880 !! 1885 !! 1892 !! 1903 !! 1939 !! 1989 !! 2001
-|- bgcolor="#FFFFE8"
+|- bgcolor="#"
 | align=center|→ 852
 | align=center|↗ 858
@@ Рядок 120: / Рядок 118: @@
 | align=center|↗ 967
 | align=center|↗ 1013
-| align=center|↘ 405
+| align=center|↘
 | align=center|↘ 386
 |}
@@ Рядок 130: / Рядок 128: @@
 У [[1894]] році зведено з дерева існуючий храм Різдва пр. Богородиці, баню і дахи якого у 1909 році покрили бляхою.
-У довоєнні роки, з [[1920]] до [[1945]] року, парохом села був отець Андрій Бардахівський ({{н}} [[15 липня]] [[1893]]<ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14256/file.pdf  Звідомлення Виділу «Кружка Родичів» при Державній Ґімназії з українською мовою навчання в Перемишлі за шкільний рік 1935—1936. Koгo видала перемиська державна гімназія впродовж 40 піт?]</ref>&nbsp;— {{с}} [[27 лютого]] [[1945]]), який одночасно був деканом [[Лучанський деканат|Лучанського деканату]] до самої своєї смерти<ref name="ШЄП">[https://docviewer.yandex.ua/?url=ya-disk-public%3A%2F%2FWA6web7rpPq2KjU3hg0%2Bhty7bC3qoxoBIy41lS2HXAo%3D&name=shematyzm-peremyszl-1936.pdf&c=5840bda9cc03 Шематизм єпархії Перемиської на 1936&nbsp;р., с.67]</ref><ref>[http://er.ucu.edu.ua:8080/bitstream/handle/1/539/Prach_Peremysl%20Eparch.pdf?sequence=1&isAllowed=y о. Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах, т. 1: Біографічні нариси (1939—1989). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2015.&nbsp;— lxxxvi + 722 c. ISBN 978-966-2778-21-2;]</ref>.
+У довоєнні роки, з [[1920]] до [[1945]] року, парохом села був отець Андрій Бардахівський ({{н}} [[15 липня]] [[1893]]<ref>http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14256/file.pdf Звідомлення Виділу «Кружка Родичів» при Державній Ґімназії з українською мовою навчання в Перемишлі за шкільний рік 1935—1936.  видала перемиська державна гімназія впродовж 40 піт?</ref>&nbsp;— {{с}} [[27 лютого]] [[1945]]), який одночасно був деканом [[Лучанський деканат|Лучанського деканату]] до самої своєї смерти<ref name="ШЄП">[https://docviewer.yandex.ua/?url=ya-disk-public%3A%2F%2FWA6web7rpPq2KjU3hg0%2Bhty7bC3qoxoBIy41lS2HXAo%3D&name=shematyzm-peremyszl-1936.pdf&c=5840bda9cc03 Шематизм єпархії Перемиської на 1936&nbsp;р., с.67]</ref><ref>http://er.ucu.edu.ua:8080/bitstream/handle/1/539/Prach_Peremysl%20Eparch.pdf?sequence=1&isAllowed=y о. Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах, т. 1: Біографічні нариси (1939—1989). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2015.— lxxxvi + 722 c. ISBN 978-966-2778-21-2;</ref>.
 До [[1946]] року парафія села була окремою та входила до [[Лучанський деканат|Лучанського деканату]] [[Перемишльська єпархія|Перемишльсько-Самбірсько-Сяніцької Єпархії УГКЦ]].
@@ Рядок 195: / Рядок 193: @@
 * [[Бурко Дмитро]] ({{н}} 1892&nbsp;— {{с}} 1941)&nbsp;— політичний, громадський та військовий діяч, [[педагог]], професор, діяч Пласту;
-* [[Урбан Іван]] («Директор», «Ошуст», {{н}} ?&nbsp;— {{†}} ?)&nbsp;– діяч ОУН<ref>[http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2015/12/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D0%A3%D0%9F%D0%90-09-%D1%82%D0%BE%D0%BC.pdf За Україну, за її вол: спогади / Р. Петренко ; ред. Г. Петренко.&nbsp;— Л. ; Торонто: Літопис УПА, 1997.&nbsp;— 277 с.]</ref><ref>[http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2015/12/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81-%D0%A3%D0%9F%D0%90-09-%D1%82%D0%BE%D0%BC.pdf Літопис УПА. Нова серія&nbsp;— Том 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944—1945. Редактор(и) С. Кокін, О. Іщук. Редакційна колегія Я. Дашкевич, В. Лозицький, С. Богунов, Р. Пиріг, П.&nbsp;Й.&nbsp;Потічний, П. Сохань, Л. Футала, Ю. Шаповал, Г. Боряк, Hью-Йopк, США]</ref>;
+* [[Урбан Іван]] («Директор», «Ошуст», {{н}} ?&nbsp;— {{†}} ?)&nbsp;– діяч ОУН<ref>http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2015/12/--09-.pdf За Україну, за її вол: спогади / Р. Петренко ; ред. Г. Петренко.— Л. ; Торонто: Літопис УПА, 1997.— 277 с.</ref><ref>http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2015/12/--09-.pdf Літопис УПА. Нова серія— Том 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1944—1945. Редактор(и) С. Кокін, О. Іщук. Редакційна колегія Я. Дашкевич, В. Лозицький, С. Богунов, Р. Пиріг, П.Й.Потічний, П. Сохань, Л. Футала, Ю. Шаповал, Г. Боряк, -, США</ref>;
-* [[Урбан Осип]] («Зелений», «Малий Рен», {{н}} ?&nbsp;— {{†}} 17 квітня 1947)&nbsp;– [[сотник|сотенний]] [[сотня|сотні]] [[Булава (сотня УПА)|«Булава»]] у 1944—1945 роках, командир «Чоти організаційних працівників та бойовиків Самбірщини»<ref>[http://lemky.lviv.ua/?p=3530 Володимир Мороз. Карпатський рейд загону УПА «Лемківщина»]</ref>;
+* [[Урбан Осип]] («Зелений», «Малий Рен», {{н}} ?&nbsp;— {{†}} 17 квітня 1947)&nbsp;– [[сотник|сотенний]] [[сотня|сотні]] [[Булава (сотня УПА)|«Булава»]] у 1944—1945 роках, командир «Чоти організаційних працівників та бойовиків Самбірщини»<ref>http://lemky.lviv.ua/?p=3530 Володимир Мороз. Карпатський рейд загону УПА «Лемківщина»</ref>;
-* [[Урбан Теодор]]&nbsp;— [[вістун]] 5 сотні [[Українські січові стрільці|Українських Січових Стрільців]]<ref name="УСС">[http://ycc.milua.org/history/uss-1954/21.pdf Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців]</ref>;
+* [[Урбан Теодор]]&nbsp;— [[вістун]] 5 сотні [[Українські січові стрільці|Українських Січових Стрільців]]<ref name="УСС">http://ycc.milua.org/history/uss-1954/21.pdf Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців</ref>;
 * [[Савчин Михайло]]&nbsp;— [[вістун]] 5 сотні [[Українські січові стрільці|Українських Січових Стрільців]]<ref name="УСС"/>;
-* [[Орищак Петро Дмитрович|Орищак Петро]] («Микита»; {{н}} 1922&nbsp;— {{с}} 1951)&nbsp;— вояк УПА з боївки «Донського», пораненим захоплений у полон енкаведистами, засуджений до розстрілу в 1950. У 1951 році розстріляний у Дрогобицькій тюрмі<ref>[https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/02/Biblioteka_Tom_06_Horbal_M_Dovidnyk-poshukivets_Reiestr_osib_poviazanykh_z_vyzvolnoiu_borotboiu_na_t.pdf Літопис УПА, Том 6. Мирослав Горбаль. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини. 1939—1950 (за архівними документами)]</ref>;
+* [[Орищак Петро Дмитрович|Орищак Петро]] («Микита»; {{н}} 1922&nbsp;— {{с}} 1951)&nbsp;— вояк УПА з боївки «Донського», пораненим захоплений у полон енкаведистами, засуджений до розстрілу в 1950. У 1951 році розстріляний у Дрогобицькій тюрмі<ref>https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/02/Biblioteka_Tom_06_Horbal_M_Dovidnyk-poshukivets_Reiestr_osib_poviazanykh_z_vyzvolnoiu_borotboiu_na_t.pdf Літопис УПА, Том 6. Мирослав Горбаль. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини. 1939—1950 (за архівними документами)</ref>;
-* [[Попіль Микола Йосипович]] ([[18 січня]] [[1968]]&nbsp;— [[19 липня]] [[1987]])&nbsp;— воїн-інтернаціоналіст<ref>[http://flood-up.narod.ru/af/memo18.html «Чорні тюльпани». Книга пам'яті]</ref><ref>[http://probnichekal01.blogspot.com/2012/05/blog-post.html «Чорні тюльпани»]</ref>.
+* [[Попіль Микола Йосипович]] ([[18 січня]] [[1968]]&nbsp;— [[19 липня]] [[1987]])&nbsp;— воїн-інтернаціоналіст<ref>http://flood-up.narod.ru/af/memo18.html «Чорні тюльпани». Книга пам'яті</ref><ref>http://probnichekal01.blogspot.com/2012/05/blog-post.html «Чорні тюльпани»</ref>.
 == Див. також ==
@@ Рядок 214: / Рядок 212: @@
 * [https://web.archive.org/web/20160305090540/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rf7571=41909 Залужани на сайті Верховної Ради України]
 * [http://decerkva.org.ua/zaluzhany.html Церква Різдва пр. Богородиці в селі Залужани]
 * [http://weather.in.ua/ua/l'vovskaja/8375 Погода в селі Залужани]
 * [http://ua.sinoptik.ua/погода-залужани-303008637 Погода в селі Залужани]
 * [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XV_cz.2/654 Географічний словник Королівства Польського]
 * [http://leksika.com.ua/15040929/ure/zaluzhanske_rodovische_gazu Залужанське родовище газу]
 * [http://www.pslava.info/SambirRn_ZaluzhanyS,211858.html Самбірський район. Залужани]
+{{Новокалинівська міська громада}}
 {{Самбірський район}}
 {{Лукавська сільська рада}}
+[[Категорія:Засновані в X столітті]]
+[[Категорія:X століття в Україні]]
 [[Категорія:Залужани (Самбірський район)]]
 [[Категорія:Села Самбірського району]]
 {{Sambir-Raion-geo-stub}}

п о р Населені пункти Новокалинівської міської громади
Міста	Новий Калинів
Смт	Дубляни
Села	Бабина · Береги · Бірчиці · Велика Білина · Велика Озимина · Велика Хвороща · Гординя · Залужани · Зарайське · Калинів · Климівщина · Ковиничі · Корналовичі · Корничі · Кружики · Лука · Майнич · Мала Білина · Мала Озимина · Мала Хвороща · Містковичі · Нові Бірчиці · Пиняни

п о р Населені пункти Самбірського району
Міста	Добромиль · Новий Калинів · Рудки · Самбір · Старий Самбір · Турка · Хирів
Селища	Бориня · Дубляни · Нижанковичі · Стара Сіль
Села	Бабина · Бабино · Багнувате · Баранівці · Бачина · Беньова · Береги · Бережниця · Бережок · Березів · Берестяни · Библо · Биличі · Біличі · Білоки · Бірчиці · Бісковичі · Бітля · Блажів · Боберка · Болозів · Боневичі · Боршевичі · Букова · Буковинка · Буньковичі · Бусовисько · Ваньковичі · Ваньовичі · Велика Білина · Велика Волосянка · Велика Лінина · Велика Озимина · Велика Сушиця · Велика Хвороща · Велике · Великосілля · Вербівка · Верхівці · Верхнє · Верхнє Висоцьке · Верхнє Гусне · Верхній Лужок · Верхній Турів · Верхня Яблунька · Викоти · Виців · Вишня · Вільшаник · Вілюничі · Вістовичі · Владипіль · Вовче · Волиця · Волошиново · Воля · Воля-Баранецька · Воля-Блажівська · Волянка · Вощанці · Воютичі · Галівка · Гвоздець · Глибока · Глибоч · Головецько · Гординя · Городисько · Городище · Городовичі · Грабівниця · Грозьово · Грушатичі · Губичі · Гуманець · Дешичі · Дністрик · Дністрик-Дубовий · Долобів · Дроздовичі · Дубрівка · Жукотин · Завадівка · Завадка · Загір’я (колишня Луківська сільська громада) · Загір’я (колишня Никловицька сільська рада) · Задністря · Задністряни · Закичера · Закіпці · Залужани · Зарайське · Заріччя (кол. Бісковицька сільська рада) · Заріччя (кол. Воютицька сільська рада) · Заріччя (Боринська селищна громада) · Заріччя (Хирівська міська громада) · Засадки · Звір · Зворець · Зоротовичі · Іванів · Івашківці · Ільник · Ісаї · Калинів · Канафости · Карпатське · Катина · Кіндратів · Климівщина · Княжпіль · Кобло · Ковиничі · Колбаєвичі · Колонія · Комарники · Комаровичі · Конів · Конюшки-Королівські · Конюшки-Тулиголівські · Копань · Корналовичі · Корничі · Красниця · Кривка · Кропивник · Кружики · Круковець · Кульчиці · Купновичі · Лаврів · Лановичі · Либохора · Лібухова · Ліктів · Лімна · Лопушанка · Лопушанка-Хомина · Лопушниця · Лопушно · Лосинець · Лука · Лукавиця · Луки · Лютовиська · Майнич · Максимовичі · Мала Білина · Мала Вербівка · Мала Волосянка · Мала Озимина · Мала Спринька · Мала Хвороща · Малинів · Малі Баранівці · Межигір'я · Мельничне · Михайлевичі · Мігово · Міжгайці · Міженець · Містковичі · Млин · Монастирець · Морозовичі · Муроване · Мшанець · Нагірне · Надиби · Недільна · Нижнє (Боринська селищна громада) · Нижнє (Рудківська міська громада) · Нижнє Висоцьке · Нижнє Гусне · Нижній Турів · Нижня Вовча · Нижня Яблунька · Никловичі · Нове Місто · Новий Острів · Нові Бірчиці · Новосілки-Гостинні · Орховичі · Острів · Павлівка · Пацьковичі · Передільниця · Пиняни · Підгайчики · Підмостичі · Плоске · Погірці · Подільці · Поляна (Добромильська міська громада) · Поляна (Хирівська міська громада) · Посада-Новоміська · Потік · Присліп · П'яновичі · П'ятниця · Радич · Райнова · Ракова · Ралівка · Риків · Ріп'яна · Рогізно · Рожеве · Роздільне · Розлуч · Ропавське · Росохи · Рудня · Садковичі · Саночани · Сигловате · Сіде · Скелівка · Сливниця · Слохині · Смеречка · Созань · Солянуватка · Соснівка · Спас · Сприня · Стара Ропа · Старява · Стоділка · Стороневичі · Страшевичі · Стрілки · Стрілковичі · Стрільбичі · Сусолів · Сусідовичі · Сушиця · Сянки · Тарава · Тарнавка · Тварі · Терло · Тернава · Тершів · Тисовиця · Тиха · Товарна · Топільниця · Торгановичі · Торчиновичі · Трояни · Трушевичі · Тур'є · Хатки · Хащів · Хлопчиці · Чайковичі · Чаплі · Чернихів · Черхава · Чижки · Чуква · Шандровець · Шептичі · Штуковець · Шумина · Шум'яч · Яблунів · Явора · Яворів · Язи · Яремків · Ясениця · Ясениця-Замкова · Ясенка-Стецьова

п о р Лукавська сільська рада
Населені пункти:	Залужани · Лука · Майнич · Мала Хвороща
Адміністративний устрій Самбірського району