Перегляд вихідного коду сторінки Чигирин

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Otheruses}}
{{НП України
 | назва             = Чигирин
 | герб              = Coat of arms of Chyhyryn.png
 | опис герба        = Герб Чигирина
 | прапор            = Chyhyryn flag.svg
 | опис прапора      = Прапор Чигирина
 | зображення        = Резиденція Богдана Хмельницького, історико-архітектурний комплекс, аерофото.jpg
 | підпис_зображення = 
 | регіон            = [[Черкаська область]]
 | район             = [[Черкаський район]]
 | код КОАТУУ        = 7125410100
 | засноване         = 1512
 | статус            = 
 | магдебурзьке право= [[1592]]
 | населення         = {{зменшення}} {{Formatnum:8539}} <small>(01.01.2022)<ref name="publ_2022"/>
 | площа             = 10,7
 | ref-площа         =<ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.06.2007&rf7571=38572 Сайт Верховної Ради України]</ref>
 | поштові індекси   = 20900-20906<ref>[http://www.zipcode.com.ua/cgi-bin/search/site/show.pl?url=http://www.zipcode.com.ua/ind/25_19.shtml&words=%D7%E8%E3%E8%F0%E8%ED Поштові індекси України]{{Недоступне посилання}}</ref>
 | код               = 4730
 | водойма           = річки [[Тясмин]], [[ірклій (притока Тясмина)|Ірклій]]
 | станція           = [[Фундукліївка]] 
 | відстань          = 45
 | залізниця о       = 
 | автошлях о        = 63
 | фізична о         = 59,2
 | ref-фізична о     =<ref>[http://maps.vlasenko.net/?y=49.07627&x=32.66716 maps.vlasenko.net] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930024001/http://maps.vlasenko.net/?y=49.07627&x=32.66716 |date=30 вересня 2007 }}{{ref-ru}}</ref>
 | залізниця с       = 
 | фізична с         =
 | автошлях с        = 
 | міста-побратими   = <br /> [[Файл:Flag of USA.svg|20px]] [[Себастопол]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
 | день міста        = Покрова пресвятої Богородиці ([[1 жовтня]])
 | адреса            = м.&nbsp;Чигирин, вул.&nbsp;Богдана Хмельницького, 19
 | вебсторінка       = [http://chigirinskaotg.org.ua/miska-rada/ Чигиринська міська рада] 
|громада=[[Чигиринська міська громада]]|етнікон=чигири́нець<br/>чигири́нка<br/>чигири́нці|зображення_підпис=Резиденція Богдана Хмельницького та історико-архітектурний комплекс, аерофото}}
'''Чигири́н'''&nbsp;— [[місто]] районного підпорядкування, в [[Черкаський район|Черкаському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]] [[Україна|України]]. Центр [[Чигиринська міська громада|Чигиринської міської громади]].

== Географія ==
Місто розташоване на [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]] по обидва береги річки [[Тясмин]].

За напрямком:
* за 45 км від залізничної станції [[Фундукліївка]];
* за 8 км від [[Пристань|річкової пристані]] на [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцькому водосховищі]] Адамівка;
* за 63 км на південь від обласного центру, міста [[Черкаси]].

Через місто проходить [[Автомобільні шляхи України|автошлях]] регіонального значення {{Автошлях Р|10}} ([[Канів]] — Чигирин — [[Кременчук]]).

Найближчий аеропорт в місті — [[Черкаси]].

Висота над рівнем моря — 124 м.

Населення — 9,3 тисяч осіб.

Неподалік від міста розташовані найбільші села:
* [[Розсошинці]] на півночі;
* [[Галаганівка (Чигиринський район)|Галаганівка]] на північному сході;
* [[Рацеве]] та [[Вітове]] на сході;
* [[Чернече (селище)|Чернече]] на [[південь|півдні]], [[Іванівка (Чигиринський район)|Іванівка]], [[Вдовичине (Чигиринський район)|Вдовичине]] на заході;
* [[Суботів]] на північному заході.

== Назва міста ==
Вперше назву міста згадано в грамоті польського короля [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда ІІІ Ваза]] від 1589{{джерело?}}. Походження назви остаточно не з'ясоване, наявність у всіх варіантах прикінцевого ''-ин'' дає підставу розглядати її як [[посесив|присвійну форму]] від імені ''*Чигира'', яке, втім, історично невідоме. Хоча відомий антропонім тюркського походження Чигир-Батир, поширений у козацькому середовищі<ref>Янко М.&nbsp;П.&nbsp;Топонімічний словник України: Словник-довідник.&nbsp;— К.: Знання, 1998.&nbsp;— 432 с.</ref>, слід мати на увазі, що присвійний суфікс ''-ин'' вживається лише з іменниками [[відміна|1-ї відміни]] (на ''-а''), у той час як ''Чигир'' належить до 2-ї відміни. Інша версія пов'язує назву з тюркською загальною назвою ''чигир'', що має два значення: «польова дорога, вузька дорога, яка відділяється від головної дороги» та «водопіднімний пристрій, [[чигир]]»<ref>{{Лучик, 2014}}</ref>.

[[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] в своїх творах часто використовував варіант ''Чигрин'' з припущеннями інших назв. Однак, на поточний час, залишається офіційна назва міста&nbsp;— ''Чигири́н''.

== Історія ==
{{Докладніше1|[[Історія Чигирина]]}}
[[Файл:Czehryn, by Jan Jansson, circa 1663.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Чигирин на мапі Джона Янссона (близько 1663 року)]]
[[Файл:Чигирин.jpeg|міні|ліворуч|220px|Румовища оборонної церкви на околиці Чигирина. Гравюра XIX&nbsp;ст.]]

1 травня [[1589]] король [[Сигізмунд III Ваза]] видав у Варшаві грамоту, яка дозволяла [[Шляхта|шляхтичу]], черкаському, [[канів]]ському, корсунському, любельському старості [[Олександр Вишневецький (канівський староста)|Олександру Вишневецькому]] закласти в пустому урочищі та городищі Чигирин на татарському шляху та перевозі, [[Чигиринський замок|замок]] та місто Чигирин. 15 жовтня [[1592]] р. король надав Чигирину&nbsp;— [[Магдебурзьке право]] та герб (3 стріли), дозвіл на 2 ярмарки на рік, будівлю [[ратуша|ратуші]], лазні посполитої та ін. Місто входило до складу [[Київське воєводство|Київського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].

Чигирин відомий з першої половини [[XVI століття|XVI&nbsp;ст.]] як укріплений козацький [[зимівник]], що мав невелику [[фортеця|фортецю]].

З [[1648]] по [[1712]]&nbsp;рр.&nbsp;— центр [[Чигиринський полк|Чигиринського полку]].

З [[1648]] по 19 вересня [[1676]] роки Чигирин був резиденцією гетьманів: [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], [[Іван Виговський|Івана Виговського]], [[Юрій Хмельницький|Юрія Хмельницького]], [[Па��ло Тетеря|Павла Тетері]], [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] і [[столиця|столицею]] гетьманської Української держави.

Під час своєї подорожі з [[Дамаск]]у до [[Москва|Москви]] 1654-1656 років, вже на звороньому шляху, 12 (2) серпня 1656 року гетьманську столицю відвідав [[Макарій III (патріарх Антіохійський)|Патріарх Антіохійський Макарій]], де у своїй резиденції його прийняв Богдан Хмельницький<ref>{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Pavlo_K |title=Павло Халебський |accessdate=8 липня 2017 |archive-date=15 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180815164614/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Pavlo_K }}</ref>.

За часів Хмельницького Чигирин був одним із найбільших міст тогочасної України. Тут мешкало понад 50 тисяч осіб, розміщувалися державна та військова адміністрації, стояла гетьманська резиденція та палац<ref>{{Cite web |url=http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/chygyryn |title=Чигирин |accessdate=22 січня 2016 |archive-date=28 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160128144922/http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/chygyryn }}</ref>.

[[1674]] (червень) московська армія під командуванням воєводи [[Ромодановський Григорій Григорович|Григорія Ромодановського]] і козацькі полки на чолі з гетьманом [[Іван Самойлович|Іваном Самойловичем]] вступили у Правобережжя і взяли в облогу гетьманську столицю&nbsp;— '''Чигирин'''. Два тижні гетьманські війська завзято обороняли місто. На допомогу Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира [[Мерзіфонлю Кара Мустафа-паша|Кара-Мустафи]], яка змусила Самойловича і московські війська відступити.
[[Файл:Mohyla kozakiv i myrnykh zhyteliv, Chyhyryn 01.jpg|ліворуч|міні|Братська могила козаків і мирних жителів міста з каплицею]]
[[1675]] року (восени) на козацькій раді в Чигирині [[Петро Дорошенко]] склав гетьманські клейноди, а [[Іван Сірко]] прийняв від нього присягу на вірність цареві. Московський уряд вимагав від Дорошенка присяги на лівому березі Дніпра в присутності гетьмана Лівобережної України [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] і московського воєводи [[Ромодановський Григорій Григорович|Григорія Ромодановського]], від чого Дорошенко рішуче відмовився.

[[1676]] року (восени) 30-тисячна московська армія і полки гетьмана Лівобережної України [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] знову облягли Чигирин. [[19 вересня]] [[1676]] розпочався штурм гетьманської столиці, яку обороняв всього двохтисячний загін [[сердюк]]ів. Після кількагодинного запеклого бою Дорошенко, розуміючи всю безвихідь становища, переконав козаків припинити опір.

У [[1677]] році [[Османська імперія]] мала на меті опанувати стратегічно важливе місто Чигирин на Правобережжі й поставити там своїм васалом [[Юрій Хмельницький|Юрія Хмельницького]] з титулом гетьмана Війська Запорізького й князя Сарматії (України).
Перший наступ почався влітку [[1677]] року, коли потужне османське військо (близько 100 — 120 тис. вояків під проводом [[Мелек Ібрагім-паша|Мелека Ібрагіма-паші]]) облягло Чигирин, що його боронили гетьман [[Іван Самойлович]] з 20 — 25 тис. козаків і московський воєвода [[Ромодановський Григорій Григорович]] з 32 тис. московитів. Завдяки завзятій обороні козаків і московитів та сильним укріпленням міста, турки змушені були відступити.
[[Файл:Чигирин Пам'ятник Богдану Хмельницькому стара світлина.jpg|міні|Пам'ятник Богдану Хмельницькому на старій світлині]]
Влітку [[1678]] року 200-тисячне османське військо під проводом великого візира [[Мерзіфонлю Кара Мустафа-паша|Кара-Мустафи]] підійшло під стіни Чигирина та намагалося його захопити. У місті знаходилося московсько-козацьке військо, яке налічувало близько 12 тис. осіб. Облога Чигирина турками тривала близько місяця, у результаті чого місто захоплене османами. Від колишньої гетьманської столиці залишилася сама руїна, але через виснаження турецького війська та постійні набіги запорожців під проводом [[Сірко Іван Дмитрович|Івана Сірка]] турки залишили зруйнований Чигирин, уклавши з Московією [[Бахчисарайський мир]] [[1681]] року.

[[1797]] р. після приєднання до [[Російська імперія|Російської імперії]] ([[1793]]) Чигирин став [[повіт]]овим містом [[Київська губернія|Київської губернії]].

[[1900]] року в Чигирині було 10098 мешканців (4790 чоловіків і 5308 жінок), зокрема 62,7% православних, 35,2% євреїв, 0,1% католиків.

На початку жовтня [[1917]] року в місті пройшов [[Всеукраїнський з'їзд вільного козацтва в Чигирині|Всеукраїнський з'їзд вільного козацтва]], на якому був обраний [[отаман]]ом [[генерал]] царської [[армія|армії]] [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]], який організував повітовий загін.
[[Файл:Chyhyryn Monument 01.jpg|міні|Монумент Богдану Хмельницькому]]
У 1923 році Чигирин став районним центром.

До ранку 12 грудня 1943 року після запеклих боїв 138-а стрілецька дивізія,  5-а гвардійська повітрянодесантна дивізія та 452-й винищувальний протитанковий артилерійський полк звільнили місто від нацистів.

У 1954 році смт Чигирин віднесено до категорії міст районного підпорядкування.<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1954 — № 3. — с. 98.</ref>

У вересні 2017 року, під час риття траншеї, житель Чигирина виявив<ref>{{Citation|title=Мешканець Чигирина відкопав на городі 200 черепів|url=https://www.youtube.com/watch?v=uQWYx_fjtVc|accessdate=2021-08-12|language=uk-UA|archive-date=12 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210812192117/https://www.youtube.com/watch?v=uQWYx_fjtVc}}</ref> 200 черепів, що не містили тіл. Ймовірно, це братська могила 1677 року, коли фортеця та місто були захоплені та зруйновані турецькими військами під час російсько-турецької війни.

З [[2018]] року адміністративний центр [[Чигиринська міська громада|Чигиринської міської громади]].

З [[2020]] року входить в [[Черкаський район]].

== Економіка ==
Сучасна економіка міста представлена такими галузями:
* [[промисловість]]: [[харчова промисловість|харчова]] (ТОВ «Чигиринський консервний завод»), ТОВ «Чигиринлегпром», шкіряно-галантерійна, фурнітурний завод;
* [[Будівельна справа|будівництво]];
* [[транспорт]];
* [[торгівля]];
* [[Послуга харчування|громадське харчування]];
* [[житлово-комунальне господарство]];
* [[побутове обслуговування населення]];
* [[охорона здоров'я]];
* [[культура]];
* [[соціальне забезпечення]] тощо.

=== Транспорт ===
У місті знаходиться автостанція. Головний у минулому перевізник&nbsp;району&nbsp;— ВАТ «Чигиринське АТП-17139» у 2008 році змушений був відмовитися від виконання своїх головних міжміських рейсів на Київ та Умань і на той момент виконував лише 4 рейси на Черкаси через Медведівку та Боровицю, 2 рейси на Знам'янку, а також приміське сполучення. Обсяг перевезень продовжував скорочуватися і вже у 2012 році АТП обслуговувало тільки рейси на Знам'янку та приміські маршрути, а в квітні 2013 року акціонерами було прийняте рішення про добровільну ліквідацію підприємства. Частину приміських рейсів та перевезення пасажирів по місту Чигирин доручили черкаській компанії ДП «ЧАРЗ-авто», яка займалась цим до квітня 2015 року, після чого їй на зміну прийшов приватний перевізник Прохоренко Валентин Петрович, який обслуговував жителів міста та району до літа-осені 2022 року. З осені 2022 року перевезення по місту здійснює ФОП Головко Андрій Іванович. Налагоджене транспортне сполучення з обласним центром&nbsp;— Черкаси, яке майже повністю виконується приватним черкаським перевізником ПП «Сервіс-Авто 2005» [[автобус]]ами класу Богдан і Еталон. Також здійснюється зв'язок міжміськими автобусами з [[Київ|Києвом]], [[Дніпро (місто)|Дніпром]], [[Полтава|Полтавою]].

== Населення ==
=== Чисельність ===
{|class="standard"
|+
! Рік
! [[1600]]
! [[1649]]<ref>{{Cite web |url=http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/chygyryn |title=Черкаська область » Чигиринський район » Чигирин |accessdate=22 січня 2016 |archive-date=28 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160128144922/http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/chygyryn }}</ref>
! [[1833]]
! [[1840]]
! [[1897]]
! [[1900]]
! [[1923]]
! [[1926]]
! [[1959]]
! [[1970]]
! [[1979]]
! [[1989]]
! [[2001]]
! [[2016]]
! [[2017]]<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
! [[2022]]<ref name="publ_2022">[http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf Чисельність населення станом на 01 січня 2022 року]</ref>
|-
| Населення (осіб)
| 5000 {{збільшення}}
| 50000 {{збільшення}}
| 3913 {{зменшення}}
| 5039 {{збільшення}}
| 9872 {{збільшення}}
| 10098 {{збільшення}}
| 7362 {{зменшення}}
| 7960 {{збільшення}}
| 8612 {{збільшення}}
| 10534 {{збільшення}}
| 12038 {{збільшення}}
| 12853 {{збільшення}}
| 11960 {{зменшення}}
| 8962 {{зменшення}}
| 8995 {{збільшення}}
| 8539 {{зменшення}}
|-
|}

=== Національний склад ===
Розподіл населення за національністю за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-ethnic-cities}}:
{| class="standard"
![[Національний склад населення України|Національність]]
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
| align="right" |92,57%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
| align="right" |5,11%
|-
|[[Цигани в Україні|роми]]
| align="right" |1,04%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
| align="right" |0,29%
|-
|[[Вірмени в Україні|вірмени]]
| align="right" |0,16%
|-
|[[Молдовани в Україні|молдовани]]
| align="right" |0,16%
|-
|інші/не вказали
| align="right" |0,67%
|}

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:

=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Доля
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |11 139
| align="right" |93,14%
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |642
| align="right" |5,37%
|-
|[[Циганська мова|Ромська]]
| align="right" |133
| align="right" |1,11%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |15
| align="right" |0.13%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |11
| align="right" |0,09%
|-
|[[Румунська мова|Румунська]]
| align="right" |9
| align="right" |0,08%
|-
|[[Угорська мова|Угорська]]
| align="right" |3
| align="right" |0,03%
|-
|[[Болгарська мова|Болгарська]]
| align="right" |1
| align="right" |0,01%
|-
|[[Єврейська]]
| align="right" |1
| align="right" |0,01%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |6
| align="right" |0,03%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |11 960
| align="right" |100%
|}

== Освіта ==
На території міста діють Чигиринський економіко-правовий коледж, 3 [[Середня загальноосвітня школа|середні школи]], Чигиринська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, навчально-виховний комплекс №&nbsp;2, дитяча дошкільна установа «Зірочка», районні музична, художня та дитячо-юнацька школи.

== Культура і відпочинок ==
[[Файл:Чигиринський палац культури.JPG|міні|праворуч|200пкс|Районний Будинок культури]]
У Чигирині нині діють такі об'єкти культури та місця відпочинку: районний Будинок культури, клубна установа (село [[Чернече (селище)|Чернече]]), дві [[бібліотека|бібліотеки]], [[готель]], три пам'ятники, обеліск Слави, три парки культури, у тому числі [[Міський парк (м. Чигирин)|міський парк]], [[парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва]] місцевого значення.

Діє [[Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»|Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»]], створений [[7 березня]] [[1989]] року<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=77-89-%EF Постановою Ради Міністрів УРСР №&nbsp;77 «Про оголошення комплексу пам'яток історії, культури та природи м. Чигирина, с. Суботова та урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником»]</ref>. Указом [[Президент України|Президента України]] [[23 вересня]] [[1995]] року йому надано статус національного<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=864%2F95 Указ Президента України]</ref>.

[[Палац]] Хмельницького, [[ратуша]] і Спаська [[Церква (будівля)|церква]] (обидві з другої чверті XVII&nbsp;ст.) не збереглися; лише на Замковій (Богдановій) горі залишилися рештки фортифікацій.

=== Замкова гора ===
Над містом височіє [[Богданова гора|гора Замкова]]. У [[1967]] році на її вершині встановлено пам'ятник [[Богдан Хмельницький|Богдану Хмельницькому]]. Тепер цю гору називають Богдановою. Неподалік Чигиринської гори ще з [[XV століття]] проходив торговельний шлях з [[Київ|Києва]] до [[Крим]]у. Цим шляхом [[кримські татари]] найчастіше пробиралися в [[Україна|Україну]]. Саме тут місцевість давала змогу затримувати їх. Річка [[Тясмин]] охоплює гору, що прикриває місто з [[південь|півдня]], великим півколом. Схили гори дуже стрімкі з [[північ|півночі]] і з [[захід|заходу]]. Тільки вузька смуга схилу єднає гору з містом. Таке розташування робило її неприступною [[фортеця|фортецею]]. На Богдановій горі створено парк «[[Замкова гора Б. Хмельницького]]».

=== Музеї ===
* [[Музей археології НІКЗ «Чигирин»|Чигиринський музей археології Середнього Подніпров'я]]&nbsp;— м. Чигирин, вул. Першотравнева, 30;
* [[Музей Богдана Хмельницького]]&nbsp;— м. Чигирин, вул., Грушевського, 26;
* [[Резиденція Богдана Хмельницького]]
* [[Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»]]

=== Релігія ===
У місті діє декілька релігійних громад:
* Храм на честь апостолів Петра і Павла ([[Православна церква України]]);
* Храм на честь святителя Миколая ([[Православна церква України]], освячений 15 травня 2016-го);
* Православний храм Свято-Казанської Божої Матері;
* Церква Трійці (євангельські християни-баптисти).

{|class="graytable"
|+
| width="28 %"|[[Файл:Чигирин бап.jpg|260px]]
| width="10 %"|
| width="28 %"|[[Файл:Чигирин ПП.jpg|центр|135px]]
| width="10 %"|
| width="28 %"|[[Файл:Chyhyryn3.jpg|центр|260px]]
| width="10 %"|
| width="28 %"|[[Файл:Церква в Чигирині1.JPG|центр|130px]]
| width="10 %"|
| width="28 %"|[[Файл:Doroshenko's fort.jpg|центр|260px]]
|
|-
| align="center"|Баптистська церква
|
| align="center"| Церква Петра і Павла
|
| align="center"|Резиденція Богдана Хмельницького
|
| align="center"|Храм Свято-Казанської Божої Матері
|
| align="center"|[[Бастіон Дорошенка]]
|}

'''''Див також: [[Пам'ятники Чигирина]]'''''

== Люди ==
=== Народилися ===
* [[Антоненко Павло Леонідович]] (1992—2015)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни
* [[Грушевський Сергій Федорович]] ([[7 жовтня]] [[1830]]&nbsp;— [[27 січня]] [[1901]])&nbsp;— професор, педагог, організатор народної освіти, публіцист, дійсний статський радник (рос. ''статский советник''), [[меценат]]
[[Файл:Taras Triasylo.jpg|міні|196x196пкс|Тарас Трясило]]
* [[Тарас Федорович]]&nbsp;— козацький полковник, кошовий отаман запорозький нереєстрових козаків.
[[Файл:Petro Doroshenko 19.jpg|альт=|міні|211x211пкс|Петро Дорошенко]]
* [[Петро Дорошенко|Дорошенко Петро Дорофійович]]&nbsp;— [[гетьман]] України (1665&nbsp;— 1676);
* [[Дронов Сергій Анатолійович]] (1997—2018)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Жабко-Потапович Лев]] (1890—1975)&nbsp;— український письменник, релігійний і громадський діяч.
* [[Завадський Василь Григорович]] (1863—1918)&nbsp;— український композитор, хоровий диригент, педагог.
* [[Калішевський Яків Степанович]]&nbsp;— майже 40 років був регентом Святої Софії,
* [[Коваленко Антон Ростиславович]] (1997—2023)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
* [[Кривицька Олександра Сергіївна]]&nbsp;— народна артистка УРСР;
* [[Назаренко Василь Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Назаренко]]&nbsp;— [[член-кореспондент]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]];
* Ф.&nbsp;С.&nbsp;Предтеча&nbsp;— автор тексту відомої пісні «Раскинулось море широко».
* [[Раєвський Борис Миколайович]]&nbsp;— біофізик;
* К.&nbsp;Л.&nbsp;Рвачова-Ющенко, О. Л. та В.&nbsp;Л.&nbsp;Рвачови&nbsp;— радянські вчені математики, доктори фізико-математичних наук;
* [[Сікорський Михайло Іванович]]&nbsp;— [[доцент]] (1996); почесний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
* [[Чабаненко Іван Іванович]]&nbsp;— заслужений діяч мистецтв УРСР;
* [[Чернишенко Георгій Павлович]] ({{н}} 1906)&nbsp;— український живописець, [[заслужений майстер народної творчості УРСР]].
* [[Ющенко Катерина Логвинівна]]&nbsp;— вчений кібернетик;
* [[Яковлів Андрій]]&nbsp;— [[учений]] правник, [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], родом з '''Чигирин'''а (Київщина); дійсний член [[УНТК]], [[НТШ]], керівник Правничої Секції [[УВАН]] в [[Нью-Йорк]]у.
* [[Яровий Михайло Мартинович]]&nbsp;— [[Герой Соціалістичної Праці]]

=== Див. також ===
* '''[[:Категорія:Персоналії:Чигирин]]'''

=== Чигиринські полковники ===
* [[Федір Вешняк]]…

Детальніше: дивіться ''[[Чигиринський полк]]'', ''[[:Категорія:Чигиринські полковники]]''

=== Чигиринські старости ===
* Якуб Потоцький (?-1715)&nbsp;— син [[Павел Потоцький|Павела]] та Елєонори з Салтикових Потоцьких<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html Potoccy (03)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305020022/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html |date=5 березня 2016 }} {{ref-pl}}</ref>

{{see also|:Категорія:Чигиринські старости}}

=== Проживали ===
* [[Павлов Олег Олексійович]] (1967&nbsp;— 2020)&nbsp;— підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

== Відзначення 500-річчя заснування ==
{{double image|right|Чигирин а.jpeg|120|Чигирин р.jpeg|120|[[500 років м. Чигирину (монета)|Ювілейна монета НБУ, присвячена 500-річчю м. Чигирина]]}}
7 грудня 2011 року Верховна Рада України, враховуючи вагому історичну роль міста Чигирина Черкаської області в історії українського державотворення, беручи до уваги значення його об'єктів культурної спадщини та у зв'язку з відзначенням у 2012 році 500-річного ювілею міста, прийняла постанову N 4090-VI «Про відзначення 500-річчя заснування міста Чигирина Черкаської області»<ref>{{Закон|4090-17|Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 500-річчя заснування міста Чигирина Черкаської області» від 07.12.2011 № 4090-VI}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* Бабенко В. «Козацька тверджа, давній Чигирине…»: [Питання відродження гетьман. столиці] // Уряд. кур'єр.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 16 трав.&nbsp;— С. 9.
* Веснін О. Розкинулось море широко…: [Давня традиція жителів м. Чигирина&nbsp;— служба на флоті] // Місто.&nbsp;— 1996.&nbsp;— 2 лют.&nbsp;— С. 11.
* Герасим'юк О. Кожен українець хоч раз повинен побувати в Чигирині… // Україна Incognita.&nbsp;— К., 2002.&nbsp;— С. 7—10; День.&nbsp;— 2002.&nbsp;— 3 лип.&nbsp;— С. 6.
* {{ЕУ}}
* Заруба В. М. Чигиринські походи. Хроніка подій російсько-турецької війни 1677 – 1678 рр. Монографія. Дн-к: Ліра, 2013. 346 с., іл.
* {{ІМСУ}}
* Кілессо С. «Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний…»: [З історії м. Чигирина. Резиденція Б. Хмельницького. Чигирин. замок 1678&nbsp;р.] // Черкаський край&nbsp;— земля Богдана і Тараса.&nbsp;— К., 2002.&nbsp;— С. 339—358.
* {{МСІУ}}
* [[Махінчук Микола Гаврилович|Махінчук М.]] Прочитаймо тую славу…: [Стежками історії: Чигирин, Суботів] // Уряд. кур'єр.&nbsp;— 2002.&nbsp;— 15 жовт.&nbsp;— С. 10.
* ''Мицик Ю.А., Д.Я. Вортман.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Чигирин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|542}}
* Наливайко С. Чигирин: місто священної чакри: [З прадав. історії] // Слово просвіти.&nbsp;— 1998.&nbsp;— Верес. (№&nbsp;9).&nbsp;— С. 12—13.&nbsp;— Бібліогр.: 5 назв.
* Солодар О. «Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали…»: До історії міського самоврядування в Чигирині: [XVI&nbsp;— XVIII&nbsp;ст.] // Нова доба.&nbsp;— 2001.&nbsp;— 12 черв.&nbsp;— (Дод. «Іст. сторінки».&nbsp;— С. 1, 6—7).
* Чепурний О. Велич і краса Замкової ��ори [у Чигирині] // Чигирин. вісті.&nbsp;— 1999.&nbsp;— 17 квіт.&nbsp;— С. 2.
* Чигирин - гетьманська столиця / Ю. А. Мицик. – 2-е вид. – К. : Кліо, 2016. – 392 с. – ISBN 617-7023-41-7.

== Посилання ==
* {{ШевЕ-6|частина=Чигирин|сторінки =774}}
* {{ШевЕ-4|частина=Меморіальні дошки і пам'ятні знаки, присвячені Шевченку|сторінки =151-161}}
* [http://leksika.com.ua/15580507/legal/chigirin Чигирин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201204200551/https://leksika.com.ua/15580507/legal/chigirin |date=4 грудня 2020 }} // {{Юридична енциклопедія|6}}
* {{УМЕ16|частина=Чигирин|сторінки=2054}}
{{Інші проєкти
|Тема          = Чигирин
|Портал        = Черкащина
|Вікісловник   = Чигирин
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = 
|Вікіджерела   = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище   = Category:Chygyryn
|Метавікі      = 
|Проєкт        = 
}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=7wNsVCxsn34 Відео 5 каналу]
* [http://boplan.iatp.org.ua/map/3.html Карта [[Боплан Ґійом Левассер де|де Боплана]] (район Чигирин-Канів-Умань)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050206232445/http://boplan.iatp.org.ua/map/3.html |date=6 лютого 2005 }}
* [https://web.archive.org/web/20070927205203/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/61.html who-is-who.com.ua]
* [http://be.sci-lib.com/article113764.html «Чигирин» в Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080905040341/http://be.sci-lib.com/article113764.html |date=5 вересня 2008 }} {{ref-ru}}
* [http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1037320 JewishGen Locality Page&nbsp;— Chigirin, Ukraine] {{ref-en}}
* [http://chigrvk.at.ua/ Сайт Чигиринського районного військвого комісаріату] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130409151406/http://chigrvk.at.ua/ |date=9 квітня 2013 }}
* [http://www.101chigirin.inf.ua/ Сайт Служби цивільного захисту у Чигиринському районі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130516090944/http://101chigirin.inf.ua/ |date=16 травня 2013 }}
* [https://web.archive.org/web/20160310130833/http://unknownwar.info/---------_497 Солодар О. Звивисті шляхи Свирида Коцура]
* [https://web.archive.org/web/20130626101653/http://unknownwar.info/--------_503/ Солодар О. Епоха змов (до історії селянських рухів на Чигиринщині в ХІХ на початку ХХ століть)].

{{Міста Черкаської області}}
{{Історичні місця Черкаської області}}{{Черкаський район}}{{Чигиринський район}}
{{Населені пункти над Тясмином}}
{{Столиці України}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Чигирин| ]]
[[Категорія:Міста Черкаської області]]
[[Категорія:Районні центри Черкаської області]]
[[Категорія:Населені пункти Чигиринського повіту]]
[[Категорія:Населені пункти Чигиринського староства]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Колишні столиці України]]
[[Категорія:Королівські міста Речі Посполитої]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!) (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:(! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:? (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Citation (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/довгота (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/широта (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord2 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Dablink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Double image (редагувати)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Otheruses (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-pl (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:See also (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR-EnumPopEstimate2017 (редагувати)
Шаблон:UKR-ethnic-cities (редагувати)
Шаблон:UKR-socialdata-mova-2001 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata-coords (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Wikidata-link (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p1082 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ІМСУ (редагувати)
Шаблон:Інші проєкти (редагувати)
Шаблон:Історичні місця Черкаської області (редагувати)
Шаблон:Автошлях Р (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікіпосилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело? (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Докладніше1 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Закон (редагувати)
Шаблон:Збільшення (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Зменшення (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Карта розташування (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/Вікісховище (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Лучик, 2014 (редагувати)
Шаблон:МСІУ (редагувати)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Міста Черкаської області (редагувати)
Шаблон:Н (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:НП України (редагувати)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нар (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Населені пункти (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Населені пункти над Тясмином (редагувати)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Подвійне зображення (редагувати)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Список районів України (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Список регіонів України (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Столиці України (редагувати)
Шаблон:Столиці державних утворень на території сучасної України (редагувати)
Шаблон:УМЕ16 (редагувати)
Шаблон:Черкаський район (редагувати)
Шаблон:Чигиринський район (редагувати)
Шаблон:ШевЕ-4 (редагувати)
Шаблон:ШевЕ-6 (редагувати)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модул��:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates2 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map/data/Україна (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map/data/Україна (1991-2014) (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Location map/data/Україна Черкаська область (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (перег��янути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataCoords (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikivoyage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Чигирин».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чигирин