Перегляд вихідного коду сторінки Цензура у Федеративній Республіці Німеччина

← Цензура у Федеративній Республіці Німеччина

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Сирий переклад|дата=листопад 2023}}
{{короткий опис|Огляд статті}}
{{Про|цензуру у Федеративній Республіці Німеччина після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], як під час періоду поділу, так і після [[Повернення Німеччини|повернення об'єднання]]|цензура в Німеччині в інші часи|Цензура в Німеччині}}
Федеративна Республіка Німеччина гарантує своїм громадянам [[свобода слова|свободу слова]], [[свобода вираження думки|вираження думки]] і право на думку відповідно до статті 5 Конституції. Незважаючи на це, [[цензура]] різних матеріалів відбувалася після союзницької окупації після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] і продовжується в Німеччині в різних формах через обмежувальну положення у статті 5, пункті 2 Конституції. У 2014 році [[Репортери без кордонів]] у своєму [[Індекс свободи преси|Індексі свободи преси]] відзначили Німеччину на 14-ому місці (з 180 країн) у світі за свободою преси.<ref>[https://rsf.org/en/ranking/2014 Індекс свободи преси Репортерів без кордонів] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20140214120404/http://rsf.org/index2014/en-index2014.php |дата=14 лютого 2014 }} 2014</ref> Під час [[Окупація Німеччини|союзницької окупації Німеччини]] ЗМІ контролювалися окупаційними силами. Раціонали політики відрізнялися серед окупаційних сил, але в багатьох частинах країни було невдоволення в літературних і журналістських колах. Небажані видавничі спроби були односторонньо блоковані окупаційними силами.

Після прийняття німецького ''[[Grundgesetz]]'' в Німеччині існує два види цензурованих ЗМІ. Перший&nbsp;— це матеріали, які вважаються образливими або німоральними; такі ЗМІ включаються в «Індекс» і обмежуються в їх публікації, а поширення серед неповнолітніх є незаконним. Другий&nbsp;— це матеріали, які вважаються антиконституційними і небезпечними для держави. Основна концепція полягає в «[[streitbare Demokratie]]» (самозахист демократії), яка законно перешкоджає зростанню всіх антиконституційних і, отже, недемократичних рухів. ЗМІ, що цікавлять це, заборонені зовсім, і передбачаються кримінальні покарання за порушення. Прикладом є заборона матеріалів, які підтримують [[Національний соціалізм]].

== Окупація союзників ==

Під час [[Антигітлерівська коаліція|Союзницької]] [[військова окупація|окупації]] [[Західна Німеччина|Західної Німеччини]] в роки після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], всі видання підлягали затвердженню з боку Союзників. Хоча не існувало офіційної процедури цензури, Союзники, зокрема американці, ретельно контролювали нову [[література]] на предмет вмісту, який вони вважали шкідливим. Симпатія до ідеї [[Національний соціалізм|нацизму]] і критика окупац��ї вважались об'єктом цензури. (Див. [[Денацифікація]])

Армія Сполучених Штатів прийняла контроль над німецькими ЗМІ. [[Дивізія контролю інформацією]] [[Армія США|Армії Сполучених Штатів]] до липня 1946 року прийняла під свій контроль 37 німецьких газет, 6 радіостанцій, 314 театрів, 642 кінотеатри, 101 журнал, 237 видавців книг та 7 384 книготорговців і друкарів.[https://web.archive.org/web/20061115053715/http://www.psywarrior.com/mcclure.html Генерал-майор Роберт Макклур] Основним завданням була демократизація, але в планах також було заборонити будь-яку критику союзницьких окупаційних сил.[http://www.gwu.edu/~nsarchiv/coldwar/interviews/episode-4/lochner2.html Лохнер 2]. Крім того, 13 травня 1946 року Альянс Контроль Рада видала директиву щодо конфіскації всіх ЗМІ, які могли б сприяти нацизму або мілітаризму. Внаслідок цього було складено список з більше ніж 30 000 назв книг, починаючи від підручників до поезії, які тепер були заборонені. Всі примірники книг зі списку були конфісковані і знищені; володіння книгою зі списку стало кримінальним злочином. Представник Військової Дирекції визнав, що ця команда в принципі не відрізнялася від [[Спалення книг у нацистській Німеччині|нацистських книгоспалень]].<ref>[https://web.archive.org/web/20090627064410/http://www.time.com/time/magazine/article/0,9171,776847,00.html Читайте нічого злої волі] [[Часопис Time]], 27 травня 1946</ref>

Цензура в американській зоні була регульована директивою окупації [[JCS 1067]] (чинною до липня 1947 року) та в травні 1946 року наказом, чинним для всіх зон (анульованим у 1950 році), Законом Авторитету Союзників №&nbsp;4, «№&nbsp;4&nbsp;— Конфіскація літератури та матеріалів нацистського та мілітаристського характеру». Всю конфісковану літературу замість спалювання знищували, роблячи з неї папір.<ref>Примітка: У серпні 1946 року цей наказ був змінений так, що "у інтересах наукових досліджень та наукових досліджень Командирів Зон (у Берліні&nbsp;— Комендатура) може зберігати обмежену кількість документів, заборонених у пункті 1. Ці документи зберігаються в спеціальних приміщеннях, де їх можуть використовувати німецькі вчені та інші німецькі особи, які отримали дозвіл від Союзників тільки під суворим наглядом Авторитету Союзників</ref> Це також було спрямовано Директивою №&nbsp;30, «Ліквідація німецьких військових і нацистських пам'ятників та музеїв.» Зроблено виняток для надгробків, «встановлених на місцях загибелі членів регулярних формувань на полі бою.»

Щодо мистецтва, в американській зоні цензура була так само ж важкою, як і для всіх інших ЗМІ; «всі колекції творів мистецтва, пов'язаних або присвячених утриманню німецького мілітаризму чи нацизму, будуть назавжди закриті та взяті під варту». Директиви були дуже широко тлумачені, що призвело до знищення тисяч картин, а ще тисячі були відправлені на зберігання в США. Деякі конфісковані картини, що збереглися під вартою США, включають, наприклад, картину «зображення пари середнього віку, які розмовляють на освітленій сонячною вулицею в маленькому містечку»[https://web.archive.org/web/20071223153732/http://culturalpolicy.uchicago.edu/workshop/goldstein.html#anchor2346344 Програма культурної політики] Митці також були обмежені у створенні нового мистецтва; «[[OMGUS]] встановлював виражені політичні межі для мистецтва і зображення».[https://web.archive.org/web/20071223153732/http://culturalpolicy.uchicago.edu/workshop/goldstein.html Програма культурної політики]

Публікація журналу ''Der Ruf'' (''Запит'') була популярною [[літературний журнал|літературною газетою]], яка вперше вийшла в 1945 році за редакцією [[Альфред Андерш|Альфреда Андерша]] та за редакцією [[Ганс Вернер Ріхтер|Ганса Вернера Ріхтера]]. ''Der Ruf'', також відомий як ''Незалежні сторінки нового покоління'', вважав себе метою навчання німецький народ демократії. У 1947 році його видання було заблоковано американськими силами за надто критичне ставлення до окупаційної влади.<ref>{{cite news
|url = https://www.nytimes.com/books/99/12/19/specials/grass-meeting.html
|title = Historical Analogy
|accessdate = 2007-11-04
|author = Теодор Зіолковський
|date = 1981-05-17
|newspaper = Нью-Йорк Таймс
}}</ref> Ріхтер намагався опублікувати багато спірних статей у виданні з назвою ''Der Skorpion'' (''Скорпіон''). Окупаційна влада заблокувала видання ''Der Skorpion'' перед його початком, стверджуючи, що том був занадто «нігілістичним».<ref>{{cite web
|url = http://www.literaturkritik.de/public/rezension.php?rez_id=5863&ausgabe=200304
|title = Гебурт альс Скорпіон, Тод альс Папіртігер
|accessdate = 2007-11-01
|author = Доріс Бетцль
|date = 2003-04-03
|work = Рецензійний форум Літературна критика, № 4
|publisher = Literaturkritik DE
|language = Німецька
|archive-url = https://web.archive.org/web/20060114061453/http://literaturkritik.de/public/rezension.php?rez_id=5863&ausgabe=200304
|archive-date = 2006-01-14
|url-status = мертвий
}}</ref>

Публікація ''Der Ruf'' була відновлена в 1948 році під новим видавцем, але ''Der Skorpion'' був заблокований і не був широко розповсюджений. Не здатний опублікувати свої твори, Ріхтер заснував [[Група 47|Групу 47]].

Витрати Союзників на окупацію були спрямовані на оплату німецького народу. Газета, яка розкрила, що ці витрати включали в себе, наприклад, витрати на тридцять тисяч [[бра]]сів, була заборонена окупаційними владами за розкриття цієї інформації.<ref>[http://www.independent.org/publications/tir/article.asp?issueID=47&articleID=599 Створили Сполучені Штати демократію в Німеччині?] [[Independent Institute]]</ref>

== Конституційний захист ==

У травні 1949 року було прийнято основний закон Німеччини, нову [[конституція|конституцію]], і контроль над Західною Німеччиною офіційно перейшов до німецьких рук. Свобода виразу надається статтею 5 з певними обмеженнями:

# Кожна особа має право вільно висловлювати та розповсюджувати свої думки у вигляді усної мови, письма та зображень та інформуватися без перешкод з загальнодоступних джерел. Свобода преси та свобода інформування через радіомовлення і кіно гарантується. Цензури не буде.
# Ці права знаходитимуть свої межі у положеннях загальних законів, у положеннях щодо захисту молоді та у праві на особисту гідність.
# Мистецтво та наука, дослідження та навчання будуть вільними. Свобода викладання не звільняє жодну особу від відданості конституції.

== Основні закони ==

Найважливіші та іноді контроверсійні закони, які обмежують свободу слова та свободу преси, можна знайти в [[Кримінальне уложення Німеччини|Кримінальному кодексі]]:

* ''[[Образа]]'' покарано за розділом 185. [[Сатира]] та подібні форми [[мистецтво|мистецтва]] мають більше свободи, але повинні поважати гідність людини (стаття 1 Основного закону).
* ''[[Глузування|Зловісні чутки]]'' та ''[[Дифамація]]'' (розділ 186 і 187). Висловлювання про [[факт]]и (на відміну від особистого судження) дозволяються, якщо вони правдиві і можуть бути доведені. Однак журналісти вільні розслідувати без доказів, оскільки їх виправдовують ''Захист законних інтересів'' (розділ 193).
* [[Збройний мовний напад]] або «заклик до популярної ненависті» ([[Volksverhetzung]]) може бути покарано, якщо він спрямований проти ''частин населення'' і ''способом, здатним порушити громадський спокій'' (розділ 130 ''Збудження народу''), включаючи [[Расизм|расистську]] агітацію та [[антисемітизм]].
* Заперечення [[Голокост]]у покаране відповідно до підрозділу 3 розділу 130.
* ''Розповсюдження засобів пропаганди неконституційних організацій'' (розділ 86).
* ''Використання символів неконституційних організацій'' (розділ 86а), таких як [[Свастика]].
* ''Погіршення статусу''
** ''президента федерального'' (розділ 90).
** ''держави та її символів'' (розділ 90а).
* ''Винагорода та затвердження злочинів'' (розділ 140).
* ''Кидання недостовірних підозр'' (розділ 164).
* [[Закон про богохульство#Німеччина|Богохульство]] в розумінні ''Оскорблення вір і релігійних громад і організацій, присвячених філософії життя, якщо вони можуть порушити громадський спокій'' (розділ 166)

*''Розповсюдження порнографічних рукописів'' (розділ 184).
** з насильством чи тваринами (розділ 184а).
** з участю неповнолітніх (розділ 184b та 184c).
* Розповсюдження рукописів, що зображують жорстокі чи іншим чином нелюдські акти насильства способом, що обговорюється, прославляють або інакше порушують гідність людини (розділ 131).

Збори на відкритому повітрі не потребують дозволу, але (загалом) потребують попереднього повідомлення органам влади.<ref>{{harvnb|FRA|2008|p=24}}</ref> Збори можуть бути заборонені, у кожному окремому випадку, на меморіальних об'єктах або якщо вони становлять загрозу громадському порядку або безпеці.<ref name="fra23">{{harvnb|FRA|2008|p=23}}</ref> Право на збори може бути анульоване<ref>{{Cite web|url=https://www.gesetze-im-internet.de/englisch_gg/englisch_gg.html|title=Основний закон Федеративної Республіки Німеччина|website=www.gesetze-im-internet.de}}</ref>, якщо воно використовується для боротьби проти [[Streitbare Demokratie|ліберального демократичного ладу]]; партії та інші організації, які заборонені, не користуються цим правом.<ref name="fra23"/> Рішення у справі [[Love Parade]] (1 BvQ 28/01 та 1 BvQ 30/01 від 12 липня 2001 року) визначило, що для того, щоб збір був захищений, він повинен відповідати концепції [[constituent assembly|зборів-конституції]] або так званої вузької концепції зборів, за якої учасники зборів повинні переслідувати спільну мету, яка є загальним інтересом.<ref>{{cite journal|title=Правове дослідження гомофобії та дискримінації за ознакою статевої орієнтації – Німеччина|date=лютий 2008|page=23|publisher=Європейське агентство з прав людини|url=http://fra.europa.eu/fraWebsite/attachments/FRA-hdgso-NR_DE.pdf|ref={{harvid|FRA|2008}}|accessdate=2023-11-20|archive-date=2011-10-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20111001191931/http://fra.europa.eu/fraWebsite/attachments/FRA-hdgso-NR_DE.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111001191931/http://fra.europa.eu/fraWebsite/attachments/FRA-hdgso-NR_DE.pdf |date=2011-10-01 }}</ref>

== Індекс шкідливих матеріалів ==

Положення 2 статті 5 Основного закону дало можливість створення [[Bundesprüfstelle für jugendgefährdende Medien|Федерального відділу екзаменації для матеріалів, шкідливих для молоді]]. Відділ відповідає за підтримання Індексу шкідливих матеріалів. Матеріали, які перебувають у Індексі, суворо обмежені в продажу та поширенні: їх не можна продавати поштою, і багато матеріалів можна продавати тільки «під лічильником». Хоча їхню рекламу та маркетинг загалом цензурують, самі публікації таким чином не цензуруються.

Предмети у Індексі включають [[порнографія]], графічні матеріали, які прославляють [[війна|війну]] та [[насильство]], матеріали, вважаються антиконституційними (наприклад, твори [[Фракція червоної армії|Фракції червоної армії]]), і матеріали, ймовірно, або призначені для виклику ненависті.<ref>{{cite web
|url = http://www.bundespruefstelle.de/bpjm/information-in-english.html
|title = Інформація англійською
|accessdate = 2007-11-04
|publisher = Федеральний відділ екзаменації для матеріалів, шкідливих для молоді
|language = Англійська
|url-status = мертвий
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20090713100424/http://www.bundespruefstelle.de/bpjm/information-in-english.html
|archivedate = 2009-07-13
}}</ref>

Це призвело до того, що Німеччина відома через надмірну [[Контроверсії відеоігор|цензуру відеоігор]] та анімації. У грах, таких як ''[[Soldier of Fortune]]'', ''[[Half-Life]]'', ''[[Team Fortress 2|Team Fortress]]'' і ''[[Turok: Dinosaur Hunter]]'' персонажі були перетворені на роботів, а в ''[[Command & Conquer: Generals|Command and Conquer: Generals]]'' портрети генералів, які є фотографіями реальних акторів, були перетворені на роботів, а одиниця для смерті вибухом була перетворена на вибуховий пристрій на колесах. У інших, таких як ''[[Grand Theft Auto]]'', була видалена кров та інші режими гри.<ref>{{Cite news|url=http://www.dorkly.com/post/80945/germany-censorship|title=5 дивних способів цензури відеоігор в Німеччині|last=Cooper|first=Tristan|work=Dorkly|access-date=2017-07-09|language=en-US|archive-date=2019-06-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20190621145139/http://www.dorkly.com/post/80945/germany-censorship}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190621145139/http://www.dorkly.com/post/80945/germany-censorship |date=2019-06-21 }}</ref><ref>{{Cite news|url=http://www.avclub.com/article/germany-has-strange-history-video-game-censorship-248261|title=У Німеччині існує дивна історія цензури відеоігор|date=2017-01-11|access-date=2017-07-09}}</ref>

Матеріал, який вважається неконституційним, також розглядається [[Bundesamt für Verfassungsschutz|Федеральним агентством зі захисту конституції]] і може бути передано до суду. Верфассунгсхутц часто діє через «V-Männer» (колокв. абревіатура для «Verbindungsmänner», буквально «зв'язкові чоловіки»&nbsp;— набраних членів неконституційних груп, які працюють під прикриттям для держави), які ведуть слід за неконституційними політичними рухами та їхніми проектами та протидіють їм.
Ця концепція «streitbare Demokratie» ([[самозахисна демократія]]) розроблена як відповідь на підйом [[NSDAP]], а також [[Комуністична партія Німеччини|КПН]], які перетворили демократичну [[Веймарська республіка|Веймарську республіку]] в нацистський режим.

{{докладніше|Unterhaltungssoftware Selbstkontrolle}}

== Антиконституційна діяльність ==

Німецькі гарантії свободи ідей та виразу перевершуються різними положеннями проти «антиконституційної» (''verfassungsfeindlich'') політики. На практиці заборона «антиконституційної» політики спрямована на дві основні категорії: нацизм (включаючи неонацизм) і комунізм. У ''[[Щорічному звіті про захист конституції]]'' ці категорії обговорюються в основних розділах про екстремізм правого та лівого спрямування відповідно. Крім того, [[Саєнтологія в Німеччині|Саєнтологія]] та деякі інші групи включені в число «антиконституційних.»<ref name="VS2018">[https://www.verfassungsschutz.de/de/oeffentlichkeitsarbeit/publikationen/verfassungsschutzberichte/vsbericht-2018 Verfassungsschutzbericht 2018] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200204083036/https://www.verfassungsschutz.de/de/oeffentlichkeitsarbeit/publikationen/verfassungsschutzberichte/vsbericht-2018|date=2020-02-04}}, [[Федеральне бюро зі захисту конституції]]</ref>

=== Комунізм ===
Під час [[Холодна війна|Холодної війни]] в Федеративній Республіці Німеччина найбільший акцент у боротьбі проти «антиконституційних» дій був на спрямовані комуністичну [[підвернення]]; найважливіше, це призвело до заборони [[Комуністична партія Німеччини]] як антиконституційної у 1956 році, а також заборони або контролю над кількома іншими комуністичними або лівими організаціями.<ref>Patrick Major, ''Смерть КПН: комунізм і антикомунізм у Західній Німеччині, 1945—1956 роки'', Clarendon Press, 1998, {{ISBN|9780191583902}}</ref> Кілька лівих організацій та їх видання слідкуються [[Федеральне бюро зі захисту конституції|Федеральним бюро зі захисту конституції]] як «антиконституційні».<ref name="VS2018" /> Крім того, прапор і інші символи [[Німецька Демократична Республіка|Німецької Демократичної Республіки]] з сокирою і серпом були заборонені як антиконституційні; в Федеративній Республіці Німеччина прапор НДР розглядався як прапор сепаратизму.<ref>Вернер Кіліан: Дас Фюнфмаркгрьсе Шпальтеремблем. Дер Спорт у дас Дойчляндпроблем. В ''Діе Галльштайн-Доктрін'', Берлін 2001, с. 251—274</ref>

=== Нацистська Національна Соціалістична партія ===

[[National Socialism]] заборонена в Німеччині як антиконституційна; створювати чи бути членом [[Нацистська партія|партії]] [[нацистів]] є незаконним. Будь-яка партія, яка вважається націонал-соціалістичною, може бути заборонена [[Бундесверфассунгсгеріхт]], найвищим судом Німеччини. Також видання, що підтримують такі групи, автоматично розміщуються в Індексі, і деякі з них можуть бути заборонені.<ref>{{cite web
|url = http://bundesrecht.juris.de/stgb/__86.html
|title = Німецький Кримінальний кодекс (стаття 86)
|accessdate = 2007-11-04
|work = Strafgesetzbuch
}}</ref>

Матеріали, які виражають співчуття націонал-соціалізму, однак, є більш складною справою. Зазвичай друк цих матеріалів не вважається членством в націонал-соціалістичній організації і, отже, дозволено. Ці матеріали майже завжди розміщуються в Індексі.

Кримінальне право також забороняє символи, які сильно асоціюються з партією нацистів (наприклад, [[Свастіка]]) чи які часто використовуються наступницькими організаціями неонацистів чи расистськими організаціями взагалі.

Є дискусія про те, чи є [[Німецька націонал-демократична партія|німецька НДП]] націонал-соціалістичною і були спроби її заборонити.

==== '' Mein Kampf '' ====
Друк та публічний розповсюдження книги [[Адольф Гітлер|Гітлера]] ''[[Mein Kampf]]'' не дозволяло правовласнику, штату [[Баварія]], який придбав права на книгу після смерті Гітлера у 1945 році, оскільки це було місцем його офіційного проживання. Авторські права закінчилися у кінці 2015 року.<ref>{{cite web
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20080219090356/http://www.publishersweekly.com/article/CA6464614.html
|archivedate = 2008-02-19
|url = http://www.publishersweekly.com/article/CA6464614.html
|title = Час відновити публікацію '' Mein Kampf '' в Німеччині?
|accessdate = 2007-11-04
|author = Дермот Мак-Евой
|work = Publishers Weekly
}}</ref> Дозволяється приватна власність та торгівля, поки вони не «сприяють ненависті чи війні». Менш відому «[[Second Book]]» можна легально друкувати і розповсюджувати, але вона також включена в Індекс.

==== Заперечення Голокосту ====
{{seealso|Заперечення Голокосту}}
[[Заперечення Голокосту]] є злочином у Німеччині. [[§]] 130(3) [[Strafgesetzbuch|StGB]] (німецький кримінальний кодекс) визначає:

: ''Той, хто публічно або в громаді схвалює, заперечує чи незначущим чином представляє [[геноцид]], вчинений під режимом націонал-соціалізму, таким, що може спричинити громадський порядок, підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі до 5 років або грошового штрафу.''<ref>{{cite web
|url = http://bundesrecht.juris.de/stgb/__130.html
|title = Німецький Кримінальний кодекс (стаття 130)
|accessdate = 2007-11-04
|work = Strafgesetzbuch
}}</ref>

Винних у запереченні Голокосту можуть судити у відсутності і оголосити ''[[persona non grata]]'', позбавивши можливості в'їзду в країну. Договори про екстрадицію, що стосуються заперечення Голокосту, підлягають [[політичний притулок|проханням про політичний притулок]], але особу, якій було заборонено в'їзд до Німеччини, можуть негайно арештувати, якщо вона в'їжджає в Німеччину. Крім того, німецький ордер на арешт на підставі заперечення Голокосту вважається виконуваним в багатьох країнах ЄС, таким чином, в'їзд заперечників Голокосту в будь-яку країну ЄС може призвести до арешту і екстрадиції в Німеччину (чи в іншу країну, де заперечення Голокосту є злочином, таку як [[Австрія]], і яка видала ордер на арешт).

Серед тих, хто був звинувачений у запереченні Голокосту в Німеччині, наступні:

* [[Девід Ірвінг]], якому було оголошено ''persona non grata'' і який не повернувся до Німеччини;
* [[Гермар Рудольф]], якому було призначено в'язницю, але він втік від юрисдикції; його депортували зі Сполучених Штатів у 2005 році;
* [[Ернст Цюндель]], якому було призначено п'ятирічне ув'язнення 15 лютого 2007 року в Німеччині,
* [[Фредерік Тьобен]], громадянин Австралії, який мав побачення з німецьким прокурором у Мангеймі, з яким він хотів обговорити заперечення Голокосту; після розмови з прокурором Тобену був пред'явлений ордер на арешт, який прокурор вже завчасно отримав. Німецький суд призначив йому тюремний строк у 10 місяців.

== Див. також ==

* [[Чинний вплив (термін)|Чинний вплив]]

== Література ==
{{примітки}}

[[Категорія:Цензура за країною|Федеративна Республіка Німеччина]]
[[Категорія:Антикомунізм в Німеччині]]
[[Категорія:Антифашизм в Німеччині]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite journal (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Harvid (редагувати)
Шаблон:Harvnb (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ISBN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Pagetype (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:SDcat (редагувати)
Шаблон:Seealso (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:SfnRef (редагувати)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Короткий опис (редагувати)
Шаблон:Примітки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Про (редагувати)
Шаблон:Сирий переклад (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Footnotes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідни�� код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:SDcat (редагувати)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Цензура у Федеративній Республіці Німеччина».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Цензура_у_Федеративній_Республіці_Німеччина