Перегляд вихідного коду сторінки Торгівля

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[File:Kaufmann-1568.png|thumb|upright|Два торговці в Німеччині 16 століття]]
[[File:MercadodeSanJuandeDios.jpg|thumb|upright=1.15|{{нп|Ринок Сан-Хуан-де-Діос|Ринок Сан-Хуан-де-Діос|en|San Juan de Dios Market}} у [[Гвадалахара (Мексика)|Гвадалахарі, штат Халіско]]]]
[[File: Earle, Liberty to Trade as Buttressed by National Law, 1909 Title.jpg|thumb|''[[s:The Liberty to Trade as Buttressed by National Law|Свобода торгівлі, підкріплена національним законодавством]]'' (1909), {{нп|Джордж Говард Ерл молодший|Джордж Говард Ерл молодший|en|George Howard Earle, Jr.}}]]
'''Торгі́вля''', '''коме́рція'''<ref>{{СУМ-20|Комерція}}</ref>, '''кра́ма́рство'''<ref>{{СУМ-20|Крамарство}}</ref>&nbsp;— процес [[Обмін (економіка)|обміну]] [[товар]]ами, [[послуга]]ми, [[цінність|цінностями]] і [[гроші|грошима]]. У широкому значенні&nbsp;— вид [[Підприємництво|підприємницької діяльності]], пов'язаний з купівлею-продажем товарів. Економісти називають  [[Система|систему]] або мережу, яка забезпечує торгівлю, [[ринок|ринк]]ом.

Торговці зазвичай ведуть переговори, використовуючи засіб кредитування або обміну, наприклад гроші. Хоча деякі економісти характеризують [[бартер]] (тобто обмін речами без використання грошей<ref name="Samuelson1939">{{cite journal |last1=Samuelson |first1=P |date=1939 |title=The Gains from International Trade |journal=The Canadian Journal of Economics and Political Science |volume=5 |issue=2 |pages=195–205 |doi=10.2307/137133 |jstor=137133 | language=en}}</ref>) як ранню форму торгівлі, [[Історія грошей#Поява грошей|гроші були винайдені]] ще до початку писемної історії. Отже, будь-яка історія про першу появу грошей здебільшого базується на припущеннях і логічних висновках. [[Кредит (фінанси)|Акредитиви]], [[Банкнота|паперові гроші]] та [[Цифрова валюта|нематеріальні гроші]] значно спростили та сприяли торгівлі, оскільки '''купівлю''' можна відокремити від '''продажу''' або {{нп|Прибуток (діяльність корпорації)|прибутку|en|Earnings}}. Торгівля між двома трейдерами називається {{нп|Двостороння торгівля|двосторонньою торгівлею|en|Bilateral trade}}, тоді як торгівля за участю більше двох торговців називається {{нп|Двостороння торгівля|багатосторонньою торгівлею|en|Bilateral trade}}.

Згідно з одним із сучасних поглядів, торгівля існує завдяки спеціалізації та [[Поділ праці|поділу праці]], переважній формі [[Економіка|економічної діяльності]], в якій індивіди та групи зосереджуються на невеликому аспекті виробництва, але використовують свою продукцію в торгівлі для інших продуктів і потреб<ref name=DollarKraay2004>{{cite journal | last1= Dollar | first1= D | last2= Kraay | first2= A | title= Trade, Growth, and Poverty | journal= The Economic Journal | date= 2004 | volume= 114 | issue= 493 | pages= F22–F49 | doi= 10.1111/j.0013-0133.2004.00186.x | url= http://econ.worldbank.org/files/1820_dollar.pdf | citeseerx= 10.1.1.509.1584 | s2cid= 62781399 | access-date= 2017-10-26 | archive-url= https://web.archive.org/web/20040307191641/http://econ.worldbank.org/files/1820_dollar.pdf | archive-date= 2004-03-07 | url-status= dead |language=en}}</ref>. Регіони можуть займатися торгівлею, тому що різні регіони можуть мати [[Теорія порівняльних переваг|порівняльну перевагу]] (уявну або реальну) у виробництві деяких товарів, які можна продавати, включаючи видобуток природних ресурсів, які є дефіцитними або обмеженими в інших місцях. Наприклад, різні розміри регіонів можуть сприяти [[Масове виробництво|масовому виробництву]]. За таких обставин торгівля між локаціями за [[Ціна|ринковою ціною]] може принести користь обом локаціям. Різні типи торговців можуть спеціалізуватися на торгівлі різними товарами; наприклад, [[Дорога спецій|торгівля спеціями]] та [[торгівля зерном]] історично були важливими для розвитку глобальної міжнародної економіки.
[[File:A Busy Market in Mile 12, Lagos- Nigeria.jpg|alt=Зображення жвавого ринка в місті Миля 12. Лагос&nbsp;— Нігерія|thumb|Жвавий ринок в місті Миля 12. Лагос&nbsp;— Нігерія]]
[[Роздрібна торгівля]] складається з [[продаж]]у продуктів або [[Мерчендайзинг|товарів]] у певних місцях<ref>Compare {{нп|Розносник|peddling|en|Peddler}} and other types of retail trade:{{cite book
| editor1-last = Hoffman
| editor1-first = K. Douglas
| title = Marketing principles and best practices
| url = https://www.shantraader.co.in/
| edition = 3
| publisher = Thomson/South-Western
| date = 2005
| page = 407
| isbn = 978-0-324-22519-8
| access-date = 2018-05-03
| quote = Five types of nonstore retailing will be discussed: street peddling, direct selling, mail-order, automatic-merchandising machine operators, and electronic shopping.
| archive-date = 2022-10-22
| archive-url = https://web.archive.org/web/20221022165517/https://www.shantraader.co.in/
| url-status = live
| language = en
}}</ref> (наприклад, [[універмаг]]ах, [[Бутик (крамниця)|бутіках]] чи [[кіоск]]ах), [[Онлайн та офлайн|онлайн]] або [[пошта|поштою]], невеликими або окремими партіями для безпосереднього [[споживання]] або використання покупцем<ref name="fas">{{cite web | date= 2000-02-09 | url= http://www.fas.usda.gov/info/factsheets/China/distribution.html | title= Distribution Services | publisher= {{нп|Foreign Agricultural Service|Foreign Agricultural Service|en|Foreign Agricultural Service}} | access-date= 2006-04-04 | url-status= dead | archive-url= https://web.archive.org/web/20060515063319/http://www.fas.usda.gov/info/factsheets/China/distribution.html | archive-date= 2006-05-15 |language=en}}</ref>. [[Гуртова торгівля]]&nbsp;— це продаж товарів [[Роздрібна торгівля|роздрібним торговцям]], промисловим, комерційним, інституційним чи іншим професійним [[бізнес]]-користувачам, або іншим гуртовим торговельним організаціям і відповідним підлеглим службам.

Історично відкритість деяких регіонів для [[вільна торгівля|вільної торгівлі]] значно зросла з 1815 року до початку Першої світової війни в 1914 році. Відкритість торгівлі знову зросла протягом 1920-х років, але сильно ослабла (зокрема в Європі та Північній Америці) під час [[Велика депресія|Великої депресії]] 1930-х років. Відкритість торгівлі знову суттєво зросла з 1950-х років (хоча й із уповільненням під час [[Нафтова криза 1973 року|нафтової кризи 1970-х років]]). Економісти та [[Економічна історія|історики економіки]] стверджують, що нинішній рівень відкритості торгівлі є найвищим за всю історію<ref>{{Cite journal|last1= Federico|first1= Giovanni|last2= Tena-Junguito|first2= Antonio|date= 2019|journal= Revista de Historia Economica – Journal of Iberian and Latin American Economic History|volume= 37|issue= 1|pages= 9–41|doi= 10.1017/S0212610918000216|issn=0212-6109|title= World Trade, 1800-1938: A New Synthesis|doi-access= free|hdl= 10016/36110|hdl-access= free |language=en}}</ref><ref>{{Cite web|url= https://voxeu.org/article/world-trade-historical-database|title= The World Trade Historical Database|last1= Federico|first1= Giovanni|last2= Tena-Junguito|first2= Antonio|date= 2018-07-28|website= VoxEU.org|access-date= 2019-10-07|archive-date= 2019-10-07|archive-url= https://web.archive.org/web/20191007142603/https://voxeu.org/article/world-trade-historical-database|url-status= live |language=en}}</ref><ref>{{Citation|last1= Bown|first1= C. P.|date= 2016-01-01|url= http://www.econ.cam.ac.uk/research-files/repec/cam/pdf/cwpe1624.pdf|volume= 1|pages= 3–108|editor-last= Bagwell|editor-first= Kyle|publisher= North-Holland|access-date= 2019-10-07|last2= Crowley|first2= M. A.|title= The Empirical Landscape of Trade Policy|series= Handbook of Commercial Policy|doi= 10.1016/bs.hescop.2016.04.015|isbn= 978-0444632807|s2cid= 204484666|editor2-last= Staiger|editor2-first= Robert W.|archive-date= 2021-02-25|archive-url= https://web.archive.org/web/20210225171856/http://www.econ.cam.ac.uk/research-files/repec/cam/pdf/cwpe1624.pdf|url-status= live |language=en}}</ref>.

== Етимологія ==
''Торгівля'' походить від слова ''торг'', яке, у свою чергу,  походить від праслов'янського ''[[wikt:en:Reconstruction:Proto-Slavic/tъrgъ|tъrgъ]]''<ref>{{Cite book
|url=https://archive.org/details/etslukrmov5/mode/2up
|title=Етимологічний словник української мови
|year=2006
|editor-last=О. С.
|editor-first=Мельничук (гол. ред.)
|editor2-last=Коломієць
|editor2-first=В. Т.
|editor3-last=Лукінова
|editor3-first=Т. Б.
|editor4-last=Півторак
|editor4-first=Г. П.
|editor5-last=Скляренко
|editor5-first=В. Г.
|editor6-last=Ткаченко
|editor6-first=О. Б.
|publisher=[[Наукова думка]]
|volume=Том 5: Р–Т
|location=К.
|page=603
|language=uk
}}</ref>.

Слово англійської мови ''Trade'' походить від ''trade'' [[Середньоанглійська мова|середньоанглійської мови]] («шлях, курс керування»), введеного в англійську мову ганзейськими купцями; від ''trade'' («шлях, курс») [[Середньонижньонімецька мова|середньонижньонімецької мови]]; від ''trada'' («слід, шлях») [[Старосаксонська мова|старосаксонської мови]]; від ''*tradō'' («доріжка, шлях») [[Прагерманська мова|прагерманської мови]], і споріднене з [[Давньоанглійська мова|давньоанглійським]] словом  ''tredan'' («ступати»).

''[[Комерція (значення)|Commerce]]'' походить від [[Латинська мова|латинського]] ''commercium''&nbsp;— поєднання ''cum'' («разом») і ''merx'' («товар»)<ref>{{cite EB1911|wstitle=Commerce|volume=6|page=766}}</ref>.

== Історія ==
{{See also|[[Історія торгівлі]], {{нп|Економічна історія світу|Економічна історія світу|en|Economic history of the world}} та {{нп|Хронологія міжнародної торгівлі|Хронологія міжнародної торгівлі|en|Timeline of international trade}}}}

=== Передісторія ===
Торгівля виникла в результаті {{нп|Історія комунікацій|комунікацій людей|en|History of communication}} в [[Преісторія|доісторичні]] часи. Доісторичні люди обмінювалися товарами та послугами один з одним у рамках [[Економіка дарування|подарункової економіки]] до впровадження сучасної валюти. {{нп|Пітер Уотсон|Пітер Уотсон|en|Peter Watson (intellectual historian)}} датує початок {{нп|Хронологія міжнародної торгівлі|торгівлі на великі відстані|en|Timeline of international trade}} {{circa|150,000}} років тому<ref name="Watson2005_150">[[#Watson2005|Watson (2005)]], Introduction.</ref>.

У Середземноморському регіоні найдавніші контакти між культурами включали представників виду ''Homo sapiens'', які в основному використовували річку Дунай, починаючи з періоду 35&nbsp;000–30&nbsp;000 [[років тому]]<ref name="Abulafia, Rackham, Suano">{{citation |url= https://books.google.com/books?id=9Cvrq-Vs-2wC |author1= D Abulafia |author2= O Rackham |author3= M Suano |publisher= Getty Publications|year=2011 |title= The Mediterranean in History |access-date= 2019-09-07 |isbn= 978-1-60606-057-5 |orig-year= 2008 |quote= [...] the Danube played an extremely important role in connecting East and West before the Mediterranean became the main link between these regions. This period runs for about 25,000 years, from 35,000/30,000 to around 10,000/8,000 before the present. |archive-date= 2021-05-11 |archive-url= https://web.archive.org/web/20210511162132/https://books.google.com/books?id=9Cvrq-Vs-2wC |url-status= live  | language = en }}</ref><ref>Compare:
{{cite book
 | last1 = Barbier
 | first1 = Edward
 | chapter = The Origins of Economic Wealth
 | title = Nature and Wealth: Overcoming Environmental Scarcity and Inequality
 | url = https://books.google.com/books?id=GlveCgAAQBAJ
 | publisher = Springer
 | date = 2015
 | isbn = 978-1137403391
 | access-date = 7 September 2019
 | quote = Even before domestication of plants and animals occurred, long-distance trading networks were prominent among some hunter-gathering societies, such as the Natufians and other sedentary populations who inhabited the Eastern Mediterranean around 12,000–10,000 BC.
 | archive-date = 5 February 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210205061931/https://books.google.com/books?id=GlveCgAAQBAJ
 | url-status = live
 | language = en
 }}</ref><ref>{{cite book | editor-first=Vilhjalmur | editor-last=Stefansson | editor2-first=Olive Rathbun | editor2-last=Wilcox | url=https://books.google.com/books?id=HdJrngEACAAJ&q=%C2%A0ISBN%C2%A01-4179-9090-2 | access-date=2020-01-23 | title=Great Adventures and Explorations: From the Earliest Times to the Present As Told by the Explorers Themselves | publisher=Literary Licensing | year=2013 | isbn=978-1258868482  | language = en }}</ref><ref>National Maritime Historical Society. [https://www.google.co.uk/search?tbm=bks&hl=en&q=ancient+mediterranean+obsidian+trading+30%2C000+BC&btnG= ''Sea History'', Issues 13–25] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180915115458/https://www.google.co.uk/search?tbm=bks&hl=en&q=ancient+mediterranean+obsidian+trading+30%2C000+BC&btnG= |date=2018-09-15  | language = en}} published by National Maritime Historical Society 1979. Retrieved 2012-06-26</ref>{{Джерело|date=Вересень 2019}}.

[[File:Caduceus.svg|left|thumb|upright=0.45|[[Кадуцей]], який традиційно асоціюється з [[Меркурій (міфологія)|Меркурієм]] (римським богом-покровителем торговців), продовжує використовуватися як символ торгівлі<ref>Hans Biedermann, James Hulbert (trans.), ''Dictionary of Symbolism  Cultural Icons and the Meanings behind Them'', p. 54.</ref>.]][[File:Attic red-figure Pottery in the Eremitage Sankt Petersburg.jpg|thumb| [[Етруське мистецтво|Стародавні етруські]] теракотові посудини «[[арибал]]и», знайдені в 1860-х роках у кургані Велика Близниця біля [[Фанагорія|Фанагорії]], [[Південна Росія]] (в минулому&nbsp;— [[Боспорська держава]], [[Керченська протока#Історія|Боспор Кіммерійський]], сьогоднішній [[Таманський півострів]]); на виставці в [[Ермітаж]]і в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]]]
Є свідчення того, що люди обмінювалися [[обсидіан]]ом і [[Кремінь|кременем]] ще в [[Кам'яна доба|кам'яну добу]]. Вважається, що торгівля обсидіаном відбувалася в [[Нова Гвінея|Новій Гвінеї]] з 17&nbsp;000 року до сучасної ери<ref>{{cite book|first=Gary George|last= Lowder |url=https://books.google.com/books?id=LcESAQAAIAAJ |title=Studies in volcanic petrology: I. Talasea, New Guinea. II. Southwest Utah|archive-url=https://web.archive.org/web/20210205061518/https://books.google.com/books?id=LcESAQAAIAAJ |archive-date=2021-02-05|publisher= University of California|date= 1970|language = en}}</ref><ref>{{cite book
 | last1 = Darvill
 | first1 = Timothy
 | chapter = obsidian
 | title = Concise Oxford Dictionary of Archaeology
 | url = https://books.google.com/books?id=gzEclkBq0u0C
 | series = Oxford Quick Reference
 | edition = 2
 | location = Oxford
 | publisher = Oxford University Press
 | date = 2008
 | isbn = 978-0191579042
 | access-date = 7 September 2019
 | quote = [...] obsidian from {{нп|Таласея|Talasea|en|Talasea}} was traded from at least 17 000 BC.
 | archive-date = 5 February 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210205062256/https://books.google.com/books?id=gzEclkBq0u0C
 | url-status = live
 | language = en
 }}</ref>.

{{quote |Найраніше використання обсидіану на Близькому Сході відноситься до нижнього і середнього палеоліту<ref>{{нп|Такахіто, принц Мікаса|HIH Prince Mikasa no Miya Takahito|en|Takahito, Prince Mikasa}} –  [https://books.google.com/books?id=EtiKgdv7C3IC&dq=obsidian+trade&pg=PA141 ''Essays on Anatolian Archaeology''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905185831/https://books.google.com/books?id=EtiKgdv7C3IC&pg=PA141&dq=obsidian+trade&hl=en&sa=X&ei=h9vcT6bWCcGH8gOlvKCOCw&redir_esc=y#v=onepage&q=obsidian%20trade&f=false |date=2015-09-05 }} Otto Harrassowitz Verlag, 1993 Retrieved 2012-06-16</ref>.|  {{нп|Такахіто, принц Мікаса|Такахіто, принц Мікаса|en|Takahito, Prince Mikasa}}  }}

{{нп|Роберт Карр Босанке|Роберт Карр Босанке|en|Robert Carr Bosanquet}} досліджував торгівлю в кам'яну добу під час розкопок у 1901 році<ref>{{cite book|editor= Vernon Horace Rendall|title= The Athenaeum|url= https://books.google.com/books?id=LDs6AQAAIAAJ |year= 1904|publisher= J. Francis|access-date= 2016-10-26|archive-date= 2020-01-11|archive-url= https://web.archive.org/web/20200111030725/https://books.google.com/books?id=LDs6AQAAIAAJ |url-status= live |language=en}}</ref><ref>Donald A. Mackenzie – [https://archive.org/details/in.gov.ignca.2457/page/n360 <!-- pg=252 quote=Mr Bosanquet Obsidian. --> Myths of Crete and Pre-Hellenic Europe] – [http://www.sacred-texts.com/cla/moc/moc19.htm published 1917] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20210411124523/https://www.sacred-texts.com/cla/moc/moc19.htm |date=2021-04-11 }} – {{ISBN |1-60506-375-4}} Retrieved 2012-06-09</ref>. Перші чіткі археологічні докази торгівлі виробленими товарами знайдені в південно-західній Азії<ref>{{citation|url= https://books.google.com/books?id=Ewjeoio1U-QC&q=Obsidian+trade&pg=PA20 |author= R L Smith|publisher= Taylor & Francis|title= Premodern Trade in World History|access-date= 2012-06-15|isbn= 978-0-415-42476-9|date= 2008|archive-date= 2021-02-05|archive-url= https://web.archive.org/web/20210205191139/https://books.google.com/books?id=Ewjeoio1U-QC&q=Obsidian+trade&pg=PA20|url-status= live |language=en}}</ref><ref>P Singh – [https://books.google.com/books?id=k7RLTPocdhIC&q=obsidian+trade Neolithic cultures of western Asia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905184028/https://books.google.com/books?id=k7RLTPocdhIC&q=obsidian+trade&dq=obsidian+trade&hl=en&sa=X&ei=gv_pT6D1NYTK0QXtrJSqAQ&ved=0CFEQ6AEwBTgK |date=2015-09-05 |language=en}} Seminar Press, 20 Aug 1974</ref>.

Археологічні дані про використання обсидіану свідчать про те, що цей матеріал частіше вибирали замість [[Флінт (гірська порода)|кременю]] починаючи з пізнього мезоліту до неоліту, вимагаючи обміну, оскільки родовища обсидіану є рідкістю в Середземноморському регіоні<ref name="John Robb"/><ref>P Goldberg, V T Holliday, C Reid Ferring – [https://books.google.com/books?id=eNI0yIPzeV8C&dq=ancient+mediterranean+obsidian+trading+Mesolithic&pg=PA450 Earth Sciences and Archaeology] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210205062227/https://books.google.com/books?id=eNI0yIPzeV8C&pg=PA450&dq=ancient+mediterranean+obsidian+trading+Mesolithic&hl=en&sa=X&ei=8VfsT5CpJYXB0gWChqH6DA&ved=0CFIQ6AEwBQ#v=onepage&q=ancient%20mediterranean%20obsidian%20trading%20Mesolithic&f=false |date=2021-02-05 }} Springer, 2001 {{ISBN|0-306-46279-6}} Retrieved 2012-06-28</ref><ref>S L Dyson, R J Rowland – [https://books.google.com/books?id=fw4XuEbKnQwC&dq=obsidian+rare+Sardinia&pg=PA24 Archaeology And History In Sardinia From The Stone Age To The Middle Ages: Shepherds, Sailors, & Conquerors] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905194400/https://books.google.com/books?id=fw4XuEbKnQwC&pg=PA24&dq=obsidian+rare+Sardinia&hl=en&sa=X&ei=BVrsT_G2OKr80QWj2u35DA&redir_esc=y#v=onepage&q=obsidian%20rare%20Sardinia&f=false |date=2015-09-05 }} University of Pennsylvania – Museum of Archaeology, 2007 {{ISBN|1-934536-02-4}} Retrieved 2012-06-28</ref>.

Обсидіан став матеріалом для виготовлення різальних предметів посуду чи інструментів, хоча, оскільки інші матеріали були більш доступними, використання обмежувалося розкішним розпалюванням вогню високопоставленими членами племені ({{lang-en|«the rich man's flint»}})<ref>{{cite book
 | last1 = Smith
 | first1 = Richard L.
 | title = Premodern Trade in World History
 | url = https://books.google.com/books?id=WBB9AgAAQBAJ
 | series = Themes in World History
 | publisher = Routledge
 | date = 2008
 | page = 19
 | isbn = 978-1134095803
 | access-date = 7 September 2019
 | quote = [...] modern observers have sometimes referred to obsidian as 'rich man's flint.'
 | archive-date = 22 May 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200522142440/https://books.google.com/books?id=WBB9AgAAQBAJ
 | url-status = live
 | language = en
 }}</ref>. Цікаво, що обсидіан зберіг свою цінність порівняно з кременем.

Перші торговці торгували ��бсидіаном на відстані 900 кілометрів у Середземноморському регіоні<ref>{{cite journal | year = 1995 | title =  Obsidian in the Mediterranean and the Near East: A Provenancing Success Story| journal = Archaeometry | volume = 37 | issue = 2| pages = 217–48 | doi = 10.1111/j.1475-4754.1995.tb00740.x | last1 =  Williams-Thorpe| first1 =  O. | language = en}}</ref>.

У Середземномор'ї обсидіан був найпоширенішим матеріалом під час неоліту в Європі<ref name="John Robb">{{citation|url=https://books.google.com/books?id=0HeNr9h56uEC&q=Obsidian+trade&pg=PA192|author=J Robb|publisher=Cambridge University Press|title=The Early Mediterranean Village: Agency, Material Culture, and Social Change in Neolithic Italy|access-date=2012-06-11|isbn=978-0-521-84241-9|date=2007|archive-date=2021-02-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20210205191143/https://books.google.com/books?id=0HeNr9h56uEC&q=Obsidian+trade&pg=PA192|url-status=live}}</ref><ref>{{нп|Дуглас Харпер|D Harper|en|Douglas Harper}} – [http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=obsidian&searchmode=none etymology online] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170702135106/http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=obsidian&searchmode=none |date=2017-07-02 }} Retrieved 2012-06-09</ref>. Торгові мережі існували близько 12 тис. років до н.е.<ref name="Andrea">{{citation|url=https://books.google.com/books?id=LEqaIGsT8SsC&q=Obsidian+trade&pg=PA250|author=A. J. Andrea|publisher=ABC-CLIO|title=World History Encyclopedia, Volume 2|access-date=2012-06-11|isbn=978-1-85109-930-6|date=2011|archive-date=2021-02-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20210205061932/https://books.google.com/books?id=LEqaIGsT8SsC&q=Obsidian+trade&pg=PA250|url-status=live|language=en}}</ref> Згідно з дослідженням Зарінса 1990 року, Анатолія була головним джерелом торгівлі з Левантом, Іраном і Єгиптом<ref>T A H Wilkinson – [https://www.amazon.in/Early-Dynastic-Egypt-Toby-Wilkinson/dp/0415260116 Early Dynastic Egypt: Strategies, Society and Security] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220408170918/https://www.amazon.in/Early-Dynastic-Egypt-Toby-Wilkinson/dp/0415260116 |date=2022-04-08 }}</ref><ref>secondary – [https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:acg1cm48mxgJ:members.peak.org/~obsidian/iaos_bulletin_47.pdf+&hl=en&gl=uk&pid=bl&srcid=ADGEEShIssrzLSZAQFAOh75-RrGy3wg6wNqo9ntCUsyJRi-i-xrnGfH0qXyI7BX79sPElP2eIG9xqfmYVmWcu7maromIGVzNfV7fQWb-814pF_vNUN58lx8iH7suXw9vORtbdjIVGF4N&sig=AHIEtbTV_EDsivnNauYErE3qYl_ITULeXA&pli=1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220523171225/https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache%3Aacg1cm48mxgJ%3Amembers.peak.org%2F~obsidian%2Fiaos_bulletin_47.pdf+&hl=en&gl=uk&pid=bl&srcid=ADGEEShIssrzLSZAQFAOh75-RrGy3wg6wNqo9ntCUsyJRi-i-xrnGfH0qXyI7BX79sPElP2eIG9xqfmYVmWcu7maromIGVzNfV7fQWb-814pF_vNUN58lx8iH7suXw9vORtbdjIVGF4N&sig=AHIEtbTV_EDsivnNauYErE3qYl_ITULeXA&pli=1|date=2022-05-23}} + [[iarchive:emergenceofcivil0000unse/page/441|<!-- quote=obsidian trade. -->]] + [https://books.google.com/books?id=Vzs8bFFnVeoC&dq=earliest+obsidian+trading&pg=PA305] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905215239/https://books.google.com/books?id=Vzs8bFFnVeoC&pg=PA305&dq=earliest+obsidian+trading&hl=en&sa=X&ei=xrLTT5XKLLOY1AWIlLWSBA&ved=0CEsQ6AEwAw#v=onepage&q=earliest%20obsidian%20trading&f=false|date=2015-09-05}} + [https://books.google.com/books?id=TzrNgAsJY1MC&dq=Archaeology+Colin+Renfrew+Obsidian&pg=PA19] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905215724/https://books.google.com/books?id=TzrNgAsJY1MC&pg=PA19&dq=Archaeology+Colin+Renfrew+Obsidian&hl=en&sa=X&ei=fpXTT6-vAcis0QXgwcmNBA&redir_esc=y#v=onepage&q=Archaeology%20Colin%20Renfrew%20Obsidian&f=false|date=2015-09-05}} + [https://books.google.com/books?id=ZEqJxH6Oo1gC&dq=obsidian+trade&pg=PA168] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905193221/https://books.google.com/books?id=ZEqJxH6Oo1gC&pg=PA168&dq=obsidian+trade&hl=fr&sa=X&ei=6obTT9_2Lqml0AWm2ZC7BA&ved=0CGUQ6AEwCDgy#v=onepage&q=obsidian%20trade&f=false|date=2015-09-05}}</ref><ref name="Pliny the Elder">{{citation|url=https://books.google.com/books?id=IEoMAAAAIAAJ&q=Obsius&pg=PA381|author=(was secondary)[[Пліній Старший|Pliny the Elder]] (translated by {{нп|Джон Босток (лікар)|J Bostock|en|John Bostock (physician)}}, {{нп|Генрі Томас Райлі|H T Riley|en|Henry Thomas Riley}})|publisher=H G Bohn 1857|title=The natural history of Pliny, Volume 6|access-date=2012-06-11|isbn=978-1-85109-930-6|year=1857|archive-date=2021-02-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20210205061515/https://books.google.com/books?id=IEoMAAAAIAAJ&q=Obsius&pg=PA381|url-status=live |language=en}}</ref>. З археології відомо, що [[Мілос]] і [[Ліпарі]] були одними з найпоширеніших джерел торгівлі в Середземноморському регіоні<ref name="E Blake, A B Knapp">{{citation |url=https://books.google.com/books?id=F15vfrJq8LUC&q=ancient+mediterranean+obsidian+trading&pg=PA35 |author1=Emma Blake |author2=A. Bernard Knapp |publisher=John Wiley & Sons, 21 Feb 2005 |title=The Archaeology Of Mediterranean Prehistory |access-date=2012-06-22 |isbn=978-0-631-23268-1 |date=2008-04-15 |archive-date=2021-02-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210205061516/https://books.google.com/books?id=F15vfrJq8LUC&q=ancient+mediterranean+obsidian+trading&pg=PA35 |url-status=live |language=en}}</ref>.

Шахта {{нп|Сар-і Санг|Сар-і-Санг|en|Sar-i Sang}} в горах Афганістану була найбільшим джерелом торгівлі [[Афганський лазурит|лазуритом]]<ref>Toby A. H. Wilkinson – [https://books.google.com/books?id=AR1ZZO6niVIC&dq=anatolian+obsidian&pg=PA164 Early Dynastic Egypt: Strategies, Society and Security] Routledge, 8 Aug 2001 Retrieved 2012-07-03 {{Dead link |date=грудень 2016}}
</ref><ref>{{cite book | first=Dominique | last=Collon | title=Near Eastern Seals | publisher=University of California Press | year=1990 | page=33 | url=https://books.google.com/books?id=xt8fydZIT4IC&pg=PA33 | isbn=0-520-07308-8 | access-date=2012-07-03 | archive-date=2022-08-07 | archive-url=https://web.archive.org/web/20220807160419/https://books.google.com/books?id=xt8fydZIT4IC&pg=PA33 | url-status=dead | language = en}}</ref>. Цей матеріал найбільше торгувався під час [[Касити|періоду Касити]] у Вавилонії, починаючи з 1595 року до нашої ери<ref>{{cite book |editor-first=Gwendolyn |editor-last=Leick |title=The Babylonian world |first=P. S. |last=Vermaak |chapter=Relations between Babylonia and the Levant during the Kassite period |date=2009 |chapter-url=https://books.google.com/books?id=akYorRIWPBEC&pg=PA520 |page=520 |publisher=Routledge |isbn=978-1134261284 |access-date=2015-06-27 |archive-date=2015-09-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150905184557/https://books.google.com/books?id=akYorRIWPBEC&pg=PA520&dq=lapis+lazuli+trade&hl=en&sa=X&ei=HD3zT66gG8eP8gOYuZi_CQ&redir_esc=y |url-status=dead |language=en}} Routledge 2007 Retrieved 2012-07-03 {{ISBN|1-134-26128-4}}</ref><ref>S Bertman – [https://books.google.com/books?id=1C4NKp4zgIQC&pg=PT104 Handbook To Life In Ancient Mesopotamia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905185754/https://books.google.com/books?id=1C4NKp4zgIQC&pg=PT104 |date=2015-09-05 }} Oxford University Press, 2005 Retrieved 2012-07-03 {{ISBN|0-19-518364-9}}</ref>.

Адам Сміт простежує походження комерції до самого початку [[Фінансова операція|фінансових операцій]] у [[Преісторія|доісторичні]] часи. Окрім традиційного {{нп|Самодостатність|самозабезпечення|en|Self-sustainability}}, торгівля стала основною {{нп|Когнітивні навички|навичкою|en|Cognitive skill}} доісторичних людей, які [[Бартер|обмінювали]] один в одного те, що мали, на товари та послуги. Антропологічні дослідження показують, що бартер ніколи не розглядався як окрема економічна система, він завжди співіснував з формами кредиту.

=== Антична історія ===

==== Середземномор'я та Близький Схід ====
Найдавніші свідчення писемності глибоко пов'язані з торгівлею, оскільки {{нп|Історія стародавніх систем числення|система глиняних жетонів|en|History of ancient numeral systems}}, що використовувалась для обліку, знайдена в долині Верхнього Євфрату в Сирії, датована 10-м тисячоліттям до нашої ери, є однією з найдавніших версій писемності.

[[Ебла]] була великим торговим центром у третьому тисячолітті до нашої ери, її торгова мережа досягала Анатолії та північної Месопотамії<ref name="E Blake, A B Knapp" /><ref name="Laura S. Etheredge">{{citation|editor-first=Laura S. |editor-last=Etheredge|publisher=The Rosen Publishing Group|title=Syria, Lebanon, and Jordan|access-date=2012-06-15|isbn=978-1-61530-329-8|date=2011|url=https://books.google.com/books?id=rLZQrmRQafcC&pg=PA44|page=44|language=en}}</ref><ref name="Dumper & Stanley">{{citation|url=https://books.google.com/books?id=3SapTk5iGDkC&q=Ebla+trade&pg=PA141|author1=M Dumper|author2=B E Stanley|publisher=ABC-CLIO|title=Cities of The Middle East and North Africa: A Historical Encyclopedia|access-date=2012-06-28|isbn=978-1-57607-919-5|year=2007|archive-date=2021-02-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20210205065648/https://books.google.com/books?id=3SapTk5iGDkC&q=Ebla+trade&pg=PA141|url-status=live|language=en}}</ref><ref>{{нп|Бамбер Гаскойн|B.Gascoigne|en|Bamber Gascoigne}} et al. – History World.net</ref>.

[[Файл:Карта торгового шляху між Європою та Азією.jpg|alt=На карті зображено два шляхи один сухопутний (сухопутний міжконтинентальний Шовковий шлях, де торговці на цих маршрутах були залучені в «релейну торгівлю», при якій товари багато разів переходили з рук в руки, перш ніж досягли кінцевого пункту призначення") інший морський, що поєднував ділянку історичного Шовкового шляху, який з'єднує Китай з Південно-Східною Азією, Індонезійським архіпелагом, Індійським субконтинентом, Аравійським півостровом, аж до Єгипту і, нарешті, Європи. На сьогодні торговий шлях продовжує існувати під новою назвою «Новий Шовковий шлях». Він має також два направлення (морський та сухопутний). Своєю чергою має кілька проєктів з розширення транспортної інфраструктури в районі історичних торгових шляхів. Найбільш відомою, ймовірно, є Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях».|міні|Карта [[Великий шовковий шлях|Великого шовкового шляху]] між Європою та Азією|289x289пкс]]

Починаючи з 3000 року до нашої ери торгівля з Єгиптом включала матеріали, які використовувалися для створення [[Ювелірні прикраси|ювелірних виробів]]. Далекі торговельні шляхи вперше з'явилися в 3-му тисячолітті до нашої ери, коли [[шумер]]и в [[Межиріччя|Месопотамії]] торгували з [[Індська цивілізація|індською цивілізацією]] в [[Інд|долині річки Інд]]<ref>{{Cite book |last=McIntosh |first=Jane R. |title=The ancient Indus valley: new perspectives |date=2008 |publisher=ABC-CLIO |isbn=978-1-57607-907-2 |series=ABC-CLIO's understanding ancient civilizations |location=Santa Barbara (Calif.) |pages=190–191 |language=en}}</ref>. [[Фінікія|Фінікійці]] були відомими морськими торговцями, які подорожували через [[Середземне море]], аж до [[Доісторична Британія|Британії]] на північ за джерелами [[Олово|олова]] для виробництва [[Бронза|бронзи]]. З цією метою вони заснували торгові колонії, які греки називали {{нп|Емпоріум (античність)|емпоріями|en|Emporium (antiquity)}}<ref name=archa>{{cite journal
 |url          = http://archaeologyinbulgaria.com/2015/07/12/bulgarian-archaeologists-to-start-excavations-of-ancient-greek-emporium-in-thracians-odrysian-kingdom/
 |author       = Ivan Dikov
 |access-date  = 28 жовтня 2010
 |journal      = Archaeology in Bulgaria
 |date         = 12 липня 2015
 |title        = Bulgarian Archaeologists To Start Excavations of Ancient Greek Emporium in Thracians' the Odrysian Kingdom
 |quote        = An emporium (in Latin; “emporion" in Greek) was a settlement reserved as a trading post, usually for the Ancient Greeks, on the territory of another ancient nation, in this case, the Ancient Thracian Odrysian Kingdom (5th century BC – 1st century AD), the most powerful Thracian state.
 |archive-date = 12 липня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150712235249/http://archaeologyinbulgaria.com/2015/07/12/bulgarian-archaeologists-to-start-excavations-of-ancient-greek-emporium-in-thracians-odrysian-kingdom/
 |url-status   = dead
 |language = en
}}</ref>. Уздовж узбережжя Середземного моря дослідники виявили безсумнівний зв'язок між ступенем розвинутої системи комунікацій прибережної території та поширеністю археологічних пам'яток залізної доби в цьому районі. Це свідчить про те, що торговельний потенціал місцевості був важливим чинником поселення людей<ref>Jan David Bakker, Stephan Maurer, Jörn-Steffen Pischke and Ferdinand Rauch. 2021. "[[doi:10.1162/rest a 00902|Of Mice and Merchants: Connectedness and the Location of Economic Activity in the Iron Age.]]" ''Review of Economics and Statistics'' 103 (4): 652–665.</ref>.

[[Табличка скарг на Еа-насіра]], дат��вана 1750 роком до н. е., документує проблеми тогочасного торговця міддю.

Від початку грецької [[Цивілізація|цивілізації]] до падіння [[Римська імперія|Римської імперії]] в 5 столітті фінансово прибуткова торгівля доставляла цінні [[спеції]] до Європи з далекого сходу, включаючи Індію та Китай. [[Давньоримська торгівля|Римська торгівля]] дозволила своїй імперії процвітати та вистояти. Остання Римська республіка та [[Pax Romana]] Римської імперії створили стабільну та безпечну транспортну мережу, яка дозволяла відправляти торговельні товари, не побоюючись значного [[Піратство|піратства]], оскільки Рим став єдиною ефективною морською державою в [[Середземне море|Середземному морі]] із завоюванням Єгипту та Близького сходу<!--{{citation needed|date=March 2015}}--><ref>Під час періоду [[Pax Romana]] пересічні селяни могли вести повсякденні справи по всій Імперії, не боячись збройного нападу.</ref>.

У Стародавній Греції [[Гермес]] був богом торгівлі<ref>P D Curtin – [https://books.google.com/books?id=R4IiYFhliv4C&q=history+of+trade Cross-Cultural Trade in World History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905215329/https://books.google.com/books?id=R4IiYFhliv4C&printsec=frontcover&dq=history+of+trade&hl=en&sa=X&ei=kNLoT47ZI9OwhAfUxoz0DA&redir_esc=y#v=onepage&q=history%20of%20trade&f=false |date=2015-09-05 }} Cambridge University Press, 1984 {{ISBN|0-521-26931-8}} Retrieved 2012-06-25</ref><ref>N. O. Brown – [https://books.google.com/books?id=BzNfeQSXKfcC&dq=Hermes+god+of+trade&pg=PA36 Hermes the Thief: The Evolution of a Myth] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905184625/https://books.google.com/books?id=BzNfeQSXKfcC&pg=PA36&dq=Hermes+god+of+trade&hl=en&sa=X&ei=k9PoT4rqM4yA8gPotPClCg&ved=0CEIQ6AEwAg#v=onepage&q=Hermes%20god%20of%20trade&f=false |date=2015-09-05 }} SteinerBooks, 1990 {{ISBN|0-940262-26-6}} Retrieved 2012-06-25</ref> (комерції) та мір і ваги<ref>D Sacks, O Murray – [https://books.google.com/books?id=KeEjUjSaDA0C&dq=god+Hermes&pg=PA110 A Dictionary of the Ancient Greek World] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905193758/https://books.google.com/books?id=KeEjUjSaDA0C&pg=PA110&dq=god+Hermes&hl=en&sa=X&ei=6_rpT-PSN6HU0QXZnJGqAQ&redir_esc=y#v=onepage&q=god%20Hermes&f=false |date=2015-09-05 }} Oxford University Press, 1997 {{ISBN|0-19-511206-7}} Retrieved 2012-06-26</ref>. У Стародавньому Римі ''[[Меркурій (міфологія)|Меркурій]]'' був богом купців, свято якого відзначалося торговцями 25-го дня п'ятого місяця<ref>Alexander S. Murray – [https://books.google.com/books?id=ZfpYS1fV2R8C&dq=Hermes+god+of+trade&pg=PA127 Manual of Mythology] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905194008/https://books.google.com/books?id=ZfpYS1fV2R8C&pg=PA127&dq=Hermes+god+of+trade&hl=en&sa=X&ei=ntToT7WRKITG8gOA0YTUCg&ved=0CEMQ6AEwAjgU#v=onepage&q=Hermes%20god%20of%20trade&f=false|date=2015-09-05}} Wildside Press LLC, 2008 {{ISBN|1-4344-7028-8}} Retrieved 2012-06-25</ref><ref>John R. Rice – [https://books.google.com/books?id=6hl1wry0QrAC&dq=Hermes+god+of+trade&pg=PA323 Filled With the Spirit] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905192632/https://books.google.com/books?id=6hl1wry0QrAC&pg=PA323&dq=Hermes+god+of+trade&hl=en&sa=X&ei=yNXoT5v4HcfS8gOM7OzVCg&ved=0CD0Q6AEwATgy#v=onepage&q=Hermes%20god%20of%20trade&f=false |date=2015-09-05 }} Sword of the Lord Publishers, 2000 {{ISBN|0-87398-255-X}} Retrieved 2012-06-25</ref>. Концепція вільної торгівлі була антитезою до волі та економічного напряму суверенів давньогрецьких держав. Вільна торгівля між державами була придушена необхідністю суворого внутрішнього контролю (через оподаткування) для підтримки безпеки в скарбниці суверена, що, тим не менш, дозволяло підтримувати крихту (''[[Wikt:modicum|modicum]]'') цивілізованості в структурах функціонального спільнотного життя<ref>Johannes Hasebroek – [https://books.google.com/books?id=743zWquWmesC&dq=ancient+treasury&pg=PA151 Trade and Politics in Ancient Greece] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905191144/https://books.google.com/books?id=743zWquWmesC&pg=PA151&dq=ancient+treasury&hl=en&sa=X&ei=hxX0T9H5MIXb8AOG8PG_Bw&ved=0CFMQ6AEwBg#v=onepage&q=ancient%20treasury&f=false|date=2015-09-05}} Biblo & Tannen Publishers,  1933 Retrieved 2012-07-04 {{ISBN|0-8196-0150-0}}</ref><ref>Cambridge dictionaries online (full citation needed, date=October 2023)</ref>.

Падіння Римської імперії та наступні [[Темні століття середньовіччя|темні століття]] принесли нестабільність у [[Західна Європа|Західну Європу]] та майже розпад торгової мережі в західному світі. Проте торгівля між королівствами Африки, Близького Сходу, Індії, Китаю та Південно-Східної Азії продовжувала процвітати. У західному світі підтримувався певний рівень торгівлі. Прикладом є [[раданіти]], середньовічна гільдія або група (точне значення слова втрачено в історії) [[Євреї|єврейських]] купців, які торгували між [[Християни|християнами]] в Європі та [[Мусульмани|мусульманами]] Близького Сходу<ref>{{cite journal |last1=Gil |first1=Moshe |title=The Rādhānite Merchants and the Land of Rādhān |journal=Journal of the Economic and Social History of the Orient |volume=17 |issue=3 |page=299 |language=en}}</ref>.

==== Індо-Тихоокеанський регіон ====
{{Main|{{нп|Морський шовковий шлях|Морський шовковий шлях|en|Maritime Silk Road}}|Нефритова культура}}
[[File:Austronesian maritime trade network in the Indian Ocean.png|thumb|[[Австронезійські народи|Австронезійська]] [[Дорога спецій|протоісторична]] та {{нп|Морський шовковий шлях|історична|en|Maritime Silk Road}} мережа морської торгівлі в [[Індійський океан|Індійському океані]]<ref name="Manguin2016">{{cite book|first1 =Pierre-Yves|last1 =Manguin|editor1-first =Gwyn|editor1-last =Campbell|title =Early Exchange between Africa and the Wider Indian Ocean World|chapter =Austronesian Shipping in the Indian Ocean: From Outrigger Boats to Trading Ships|publisher =Palgrave Macmillan|year =2016|pages =51–76|isbn =9783319338224|chapter-url =https://books.google.com/books?id=XsvDDQAAQBAJ&pg=PA50|access-date =2020-10-29|archive-date =2020-07-26|archive-url =https://web.archive.org/web/20200726132202/https://books.google.com/books?id=XsvDDQAAQBAJ&lpg=PP1&pg=PA50|url-status =live |language=en}}</ref>]]

Перша справжня морська торгова мережа в Індійському океані була створена [[Австронезійські народи|австронезійськими народами]] {{нп|Морська Південно-Східна Азія|островів Південно-Східної Азії|en|Maritime Southeast Asia}}<ref name="Manguin2016"/>. Започаткована корінними народами [[Республіка Китай|Тайваню]] та [[Філіппіни|Філіппін]], [[Нефритова культура|морська нефритова дорога]] була розгалуженою торговою мережею, що з'єднувала численні райони Південно-Східної та Східної Азії. Основні товари виготовлялися з нефриту, видобутого на Тайвані [[Гаошань|корінними народами Тайваню]] та обробленого переважно на Філіппінах корінними філіппінцями, особливо в [[Батанес]]і, [[Лусон]]і та {{нп|Палаван|Палавані|en|Palawan}}. Деякі товари також оброблялися у [[В'єтнам]]і, тоді як народи [[Малайзія|Малайзії]], [[Бруней|Брунею]], [[Сінгапур]]у, [[Таїланд]]у, [[Індонезія|Індонезії]], та [[Камбоджа|Камбоджі]] також брали участь у великій торговій мережі. Морська нефритова дорога є однією з найрозгалуженіших морських торговельних мереж одного геологічного матеріалу в доісторичному світі. Вона проіснувала принаймні 3000 років, досягнувши піку між 2000 роком до нашої ери та 500 роком нашої ери, і передувала [[Великий шовковий шлях|Шовковому шляху]] в материковій частині Євразії та пізніше {{нп|Морський шовковий шлях|Морському Шовковому шляху|en|Maritime Silk Road}}. Морська нефритова дорога почала слабшати протягом останніх століть з 500 року нашої ери до 1000 року нашої ери. Весь період існування мережі був золотим віком для різноманітних суспільств регіону<ref>Tsang, Cheng-hwa (2000), "Recent advances in the Iron Age archaeology of Taiwan", Bulletin of the Indo-Pacific Prehistory Association, 20: 153–158, {{doi|10.7152/bippa.v20i0.11751}}</ref><ref>Turton, M. (2021). Notes from central Taiwan: Our brother to the south. Taiwan's relations with the Philippines date back millennia, so it's a mystery that it's not the jewel in the crown of the New Southbound Policy. Taiwan Times.</ref><ref>Everington, K. (2017). Birthplace of Austronesians is Taiwan, capital was Taitung: Scholar. Taiwan News.</ref><ref>Bellwood, P., H. Hung, H., Lizuka, Y. (2011). "Taiwan Jade in the Philippines: 3,000 Years of Trade and Long-distance Interaction". Semantic Scholar.</ref>.

Мореплавці з Південно-Східної Азії також встановили торговельні шляхи з [[Південна Індія|Південною Індією]] та [[Шрі-Ланка|Шрі-Ланкою]] ще в 1500 р. до н., започаткувавши обмін предметами матеріальної культури (такими як [[катамаран]]и, {{нп|Човен з аутригерами|човни з аутригерами|en|Outrigger boat}}, шиті дощаті човни та паани) і [[культиген]]ами (наприклад, [[Кокосова пальма|кокоси]], {{нп|Сандалове дерево (клас дерев)|сандалове дерево|en|Sandalwood}}, [[Банан (плід)|банани]], та [[Saccharum officinarum|цукрова тростина]]); вони також з'єднали матеріальні культури Індії та Китаю. [[Народи Індонезії|Індонезійці]], зокрема, торгували спеціями (головним чином [[Кориця (прянощі)|корицею]] та [[Коричник китайський|коричником]]) зі [[Східна Африка|Східною Африкою]], використовуючи [[катамаран]]и та {{нп|Човен з аутригерами|човни з аутригерами|en|Outrigger boat}} та плаваючи за допомогою [[Західні вітри|західних вітрів]] в Індійському океані. Ця торгова мережа розширилася до Африки та [[Аравійський півострів|Аравійського півострова]], що призвело до австронезійської колонізації [[Мадагаскар]]у в першій половині першого тисячоліття нашої ери. Вона проіснувала до історичних часів, пізніше ставши Морським шовковим шляхом<ref name="Manguin2016"/><ref name="Doran1974">{{cite journal |last1=Doran |first1=Edwin Jr. |title=Outrigger Ages |journal=The Journal of the Polynesian Society |date=1974 |volume=83 |issue=2 |pages=130–140 |url=http://www.jps.auckland.ac.nz/document//Volume_83_1974/Volume_83%2C_No._2/Outrigger_ages%2C_by_Edwin_Doran_Jnr.%2C_p_130-140/p1 |access-date=2019-07-14 |archive-date=2019-06-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190608182436/http://www.jps.auckland.ac.nz/document/Volume_83_1974/Volume_83,_No._2/Outrigger_ages,_by_Edwin_Doran_Jnr.,_p_130-140/p1 |url-status=live |language=en }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200118071139/http://www.jps.auckland.ac.nz/document/Volume_83_1974/Volume_83,_No._2/Outrigger_ages,_by_Edwin_Doran_Jnr.,_p_130-140/p1 |date=2020-01-18 }}</ref><ref name="Mahdi1999">{{cite book|author=Mahdi, Waruno|editor =Blench, Roger |editor2=Spriggs, Matthew|title =Archaeology and Language III: Artefacts languages, and texts|chapter =The Dispersal of Austronesian boat forms in the Indian Ocean|volume = 34|publisher =Routledge|series =One World Archaeology |year =1999|pages=144–179|isbn =0415100542 |language=en}}</ref><ref name="Doran1981">{{cite book |last1=Doran |first1=Edwin B. |title=Wangka: Austronesian Canoe Origins |url=https://archive.org/details/wangkaaustronesi0000dora |date=1981 |publisher=Texas A&M University Press |isbn=978-0890961070 | language=en}}</ref><ref name="BlenchFruits">{{cite journal |last1=Blench |first1=Roger |title=Fruits and arboriculture in the Indo-Pacific region |journal=Bulletin of the Indo-Pacific Prehistory Association |date=2004 |volume=24 |issue=The Taipei Papers (Volume 2) |pages=31–50 |url=https://journals.lib.washington.edu/index.php/BIPPA/article/viewFile/11869/10496 |access-date=2019-07-14 |archive-date=2021-03-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210308161216/https://journals.lib.washington.edu/index.php/BIPPA/article/viewFile/11869/10496 |url-status=live |language=en}}</ref>.

==== Месоамерика ====
[[File:Dinero azada de Mexico (siglos XIV-XV).jpg|thumb|Тахадеро (''Tajadero'') або {{нп|Гроші у вигляді сокир|гроші у вигляді сокир|en|Axe-monies}} викорис��овувалися як валюта в [[Месоамерика|Месоамериці]]. Вони мали фіксовану вартість у 8000 зерен [[какао]], які також використовувалися як валюта<ref>{{cite web |title=Aztec Hoe Money |url=http://americanhistory.si.edu/collections/search/object/nmah_835166 |website=National Museum of American History |access-date=6 жовтня 2018 |archive-date=6 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181006235607/http://americanhistory.si.edu/collections/search/object/nmah_835166 |url-status=live |language=en}}</ref>.]]

Відомо, що мережі обміну з’явилися в доколумбових суспільствах Мексики та прилеглих територій близько 1500 р. до н.е.<ref>K G Hirth – [https://www.jstor.org/stable/279629 American Antiquity Vol. 43, No. 1 (Jan., 1978), pp. 35–45] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161005113314/http://www.jstor.org/stable/279629 |date=2016-10-05 }} Retrieved 2012-06-28</ref>

Торгові мережі сягали на північ до [[Оазисамерика|Оазисамерики]]. Є докази налагодженої морської торгівлі з культурами північно-західної частини Південної Америки та Карибського басейну.

=== Середньовіччя ===
У період [[Середньовіччя]] в Європі розвивалася торгівля предметами розкоші на ярмарках. Багатство перетворилося на рухоме багатство або [[капітал]]. Розвинулися банківські системи, де гроші на рахунку переказувалися через національні кордони. Ринки з торгівлею з рук в руки стали частиною міського життя і регулювалися міською владою.

У Західній Європі була створена складна і розгалужена торгова мережа з вантажними кораблями, які були основними перевізниками товарів; двома прикладами таких вантажних суден є «[[ког]]і» та «[[Урка (судно)|уркі]]»<ref>{{Cite book|title=Boats of the World : From the Stone Age to Medieval Times|url=https://archive.org/details/boatsofworldfrom0000mcgr|last=McGrail|first=Sean|publisher=Oxford University Press|year=2001|location=Oxford |language=en}}</ref>. Багато портів розвивали власні розгалужені торгові мережі. Англійське портове місто [[Бристоль]] вело торгівлю з народами території сучасної Ісландії, уздовж усього західного узбережжя Франції, аж до території сучасної Іспанії<ref>{{Cite book|title=Medieval England|url=https://archive.org/details/medievalenglandv0001aust|last=Poole|first=Austin Lane|publisher=Clarendon Press|year=1958|location=Oxford|language=en}}</ref>.

[[File:Late Medieval Trade Routes.jpg|thumb|upright=2.05|Карта, що показує основні [[Торговий шлях|торговельні шляхи]] в [[Пізнє середньовіччя|Європі пізнього середньовіччя]]]]

У середні віки Центральна Азія була економічним центром світу<ref name="Beckwith2011_xxiv">[[#Beckwith2011|Beckwith (2011)]], p.&nbsp;xxiv.</ref>. [[Согдіана|Согдійці]] домінували на східно-західному торговому шляху, відомому як [[Великий шовковий шлях]] після 4-го століття н. е. до 8-го століття н. е., а [[Суяб]] і [[Тараз]] були одними з їхніх головних центрів на півночі. Вони були головними [[караван]]ними торговцями Середньої Азії.

Починаючи з середньовіччя [[морські республіки]], зокрема [[Венеційська республіка|Венеція]], [[Пізанська республіка|Піза]] та [[Генуезька республіка|Генуя]], відігравали ключову роль у торгівлі вздовж Середземного моря. З XI століття до кінця XV століття [[Венеційська республіка]] і [[Генуезька республіка]] були великими торговими центрами. Вони домінували в торгівлі в Середземному і Чорному морях, маючи монопольний статус між Європою і Близькому Сході протягом століть<ref>{{Cite web|title=Italian Trade Cities {{!}} Western Civilization|url=https://courses.lumenlearning.com/atd-herkimer-westerncivilization/chapter/italian-trade-cities/#:~:text=The%20main%20trade%20routes%20from,and%20then%20resold%20throughout%20Europe.|access-date=2021-11-02|website=courses.lumenlearning.com|archive-date=2021-11-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102035722/https://courses.lumenlearning.com/atd-herkimer-westerncivilization/chapter/italian-trade-cities/#:~:text=The%20main%20trade%20routes%20from,and%20then%20resold%20throughout%20Europe.|url-status=live|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=History of Genoa, Rival to Venice|url=https://www.odysseytraveller.com/articles/history-of-genoa-rival-to-venice/|access-date=2021-11-02|website=Odyssey Traveller |language=en|archive-date=2021-11-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20211102035723/https://www.odysseytraveller.com/articles/history-of-genoa-rival-to-venice/|url-status=live}}</ref>.

З VIII по XI століття [[вікінги]] та [[варяги]] торгували морськими шляхами з Скандинавії. Вікінги пливли до Західної Європи, а варяги&nbsp;— до Київської Русі. [[Ганза|Ганзейська унія]] була союзом торгових міст, які зберігали торговельну [[Монополія|монополію]] на більшій частині [[Північна Європа|Північної Європи]] та [[Балтійський регіон|Балтії]] між 13-м і 17-м століттями.

=== Доба вітрил і промислова революція ===
Португальський дослідник [[Васко да Гама]] став піонером європейської [[Дорога спецій|торгівлі спеціями]] в 1498 році, коли він досяг {{нп|Калікут (королівство)|Калікута|en|Calicut (kingdom)}} пропливши навколо [[Мис Доброї Надії|мису Доброї Надії]] в південній частині африканського континенту. До цього постачання спецій до Європи з Індії контролювалося ісламськими державами, зокрема Єгиптом. Торгівля прянощами мала велике економічне значення та сприяла [[Доба великих географічних відкриттів|добі великих географічних відкриттів]] у Європі. Прянощі, привезені до Європи зі Східного світу, були одними з найцінніших товарів за своєю вагою, часом конкуруючи з [[золото]]м.

Починаючи з 1070 року, королівства Західної [[Африка|Африки]] стали {{нп|Економічна історія Африки|важливими учасниками світової торгівлі|en|Economic history of Africa}}<ref name=":0">{{Cite book|title=A Fistful of Shells: West Africa from the Rise of the Slave Trade to the Age of Revolution |publisher=University of Chicago Press |author=Green, Toby|isbn=978-0226644578|location=Chicago|oclc=1051687994|date = 2019|language=en}}</ref>. Спочатку торгівля включала переміщення золота та інших ресурсів, які відправляли [[Мусульмани|мусульманські]] торговці через [[Транссахарська торгівля|транссахарську торгову]] мережу<ref name=":0" />. Починаючи з 16-го століття, європейські торговці купували золото, спеції, тканину, деревину та [[Трансатлантична работоргівля|рабів]] із західноафриканських держав у рамках [[Трикутникова торгівля|трикутникової торгівлі]]<ref name=":0" />. Ця торгівля часто включала обмін на [[Текстиль#Текстиль та тканини|тканину]], [[залізо]] або раковини {{нп|Раковини каурі|каурі|en|Cowrie shells}}, які використовувалися на місцевому рівні як валюта<ref name=":0" />.

Заснований у 1352 році [[Бенгальський султанат]] був великою {{нп|Торговельна нація|торговельною нацією|en|Trading nation}} у світі; європейці часто називали його найбагатшою країною, з якою можна вести торгівлю<ref>{{cite book |last1=Nanda |first1=J. N |year=2005 | title=Bengal: the unique state |url=https://books.google.com/books?id=HsV3cYAvGEEC&pg=PA10 | publisher=Concept Publishing Company |page= 10 | isbn=978-81-8069-149-2 | quote=Bengal [...] was rich in the production and export of grain, salt, fruit, liquors and wines, precious metals and ornaments besides the output of its handlooms in silk and cotton. Europe referred to Bengal as the richest country to trade with. | language=en}}</ref>.

У 16 і 17 століттях португальці отримали економічну перевагу в торгівлі з [[Королівство Конго|королівством Конго]] завдяки особливому підходу до торгівлі<ref name=":0" />. У той час як португальські торговці зосереджувалися на накопиченні капіталу, у Конго багатьом предметам торгівлі надавалося духовне значення. За словами історика економіки {{нп|Тобі Грін|Тобі Гріна|en|Toby Green}}, у Конго «давати більше, ніж отримувати було символом духовної та політичної влади та привілеїв»<ref name=":0" />.

У 16 столітті [[Сімнадцять провінцій]] були центром вільної торгівлі, не запроваджуючи [[Валютне регулювання|валютного регулювання]], та захищаючи вільний рух товарів. У торгівлі в [[Ост-Індія|Ост-Індії]] домінувала Португалія в 16 столітті, [[Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів|Голландська республіка]] в 17 столітті та [[Велика Британія|Британія]] в 18 столітті. [[Іспанська імперія]] розвинула регулярні торгові зв'язки через Атлантичний і Тихий океани.

[[File:Wojciech Gerson - Gdańsk in the XVII century.jpg|thumb|upright=1.15|[[Гданськ]] у 17 столітті, порт [[Ганза|Ганзейської унії]]]]

У 1776 році [[Адам Сміт]] опублікував статтю «[[Дослідження про природу і причини багатства народів]]». Стаття критикувала [[меркантилізм]] і стверджувала, що [[Економіка (діяльність)|економічна]] спеціалізація може принести користь націям так само, як і компаніям. Оскільки [[поділ праці]] був обмежений розміром ринку, він стверджував, що країн��, які мають доступ до більших ринків, зможуть ефективніше розподіляти працю і таким чином стати більш {{нп|Продуктивність (економіка)|продуктивними|en|Productivity}}. Сміт вважав всі виправдання контролю за [[Міжнародна торгівля|імпортом]] і [[експорт]]ом «обманом», який завдає шкоди торговельній країні в цілому на користь окремих галузей.

У 1799 році [[голландська Ост-Індійська компанія]], раніше найбільша компанія світу, [[Банкрутство|збанкрутувала]], частково через зростання конкурентної вільної торгівлі.

[[File:Berber Trade with Timbuktu 1300s.jpg|thumb|upright=1.15|Торгівля [[Бербери|берберів]] із [[Тімбукту]], 1853 рік]]

=== 19 століття ===
У 1817 році [[Девід Рікардо]], [[Джеймс Мілл]] і [[Роберт Торренс (економіст)|Роберт Торренс]] показали у відомій [[Теорія порівняльних переваг|теорії порівняльних переваг]], що вільна торгівля принесе користь як промислово слабким, так і сильним. В книзі «[[Про принципи політичної економії та оподаткування]]» Рікардо висунув доктрину, яка досі вважається найбільш суперечливою в [[Економіка|економіці]]:
: ''Коли неефективний виробник надсилає товар, який він виробляє, до країни, яка може виробляти його ефективніше, виграють обидві країни.''

У середині 19 століття панування вільної торгівлі базувалося переважно на національній перевазі. Тобто розрахунок робився на те, чи буде в власних інтересах певної країни відкривати свої кордони для імпорту.

[[Джон Стюарт Мілл]] довів, що країна, яка має монопольну [[Ринкова влада|ринкову владу]] на міжнародному ринку, може маніпулювати {{нп|Умови торгівлі|умовами торгівлі|en|Terms of trade}} шляхом створення [[Митний платіж|тарифів]], і що відповіддю на це може бути {{нп|Взаємність (міжнародні відносини)|взаємність|en|Reciprocity (international relations)}} у торговельній політиці. Рікар��о та інші стверджували це раніше. Це було сприйнято як доказ проти універсальної доктрини вільної торгівлі, оскільки вважалося, що більша частина [[Надлишок споживача|економічного надлишку]] торгівлі буде накопичуватися країною завдяки ''взаємної'', а не повністю вільної торговельної політики. За цим протягом кількох років послідував сценарій {{нп|Нова галузь|зародження промисловості|en|Infant industry}} розроблений Міллем, пропагуючи теорію про те, що уряд мав обов'язок [[Протекціонізм|захищати]] молоді галузі, хоча лише протягом часу, необхідного для того, щоб вони розвинули повну потужність. Такий підхід став політикою багатьох країн, які намагалися [[Індустріалізація|індустріалізувати]] та витіснити англійських експортерів. Пізніше [[Мілтон Фрідман]] продовжив цю думку, показавши, що за деяких обставин тарифи можуть бути вигідними для приймаючої країни; але ніколи для світу в цілому<ref>{{cite book|publisher =Transaction Publishers|date= 1970|title=Price Theory |first= Milton |last=Friedman|isbn = 9780202309699 |language=en}}</ref>.

=== 20 століття ===
[[Велика депресія]] була великим економічним спадом, який тривав з 1929 року до кінця 1930-х років. У цей період спостерігалося велике падіння обсягів торгівлі та інших економічних показників.

Багато хто вважав відсутність вільної торгівлі головною причиною економічної депресії, що спричинила стагнацію та інфляцію<ref>(secondary) [[BBC|British Broadcasting Corporation]] – [https://www.bbc.co.uk/history/worldwars/coldwar/ history] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191224134153/http://www.bbc.co.uk/history/worldwars/coldwar/ |date=2019-12-24 |language=en}}</ref>. В Сполучених Штатах спад припинився лише під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Також під час війни, у 1944 році, 44 країни підписали [[Бреттон-Вудська система|Бреттон-Вудську угоду]], яка мала на меті запобігти національним торговим бар'єрам, щоб уникнути економічних депресій. Угода створила правила та установи для регулювання {{нп|Міжнародна політична економія|міжнародної політичної економії|en|International political economy}}: [[Міжнародний валютний фонд]] і Міжнародний банк реконструкції та розвитку (пізніше розділений на Світовий банк і Банк міжнародних розрахунків). Ці організації почали діяти в 1946 році після того, як угоду ратифікувала необхідна кількість країн. У 1947 році 23 країни погодилися створити [[Генеральна угода з тарифів і торгівлі|Генеральну угоду з тарифів і торгівлі]] для сприяння вільній торгівлі<ref>(secondary) M Smith – [https://books.google.com/books?id=Lf2VQgAACAAJ&q=China+Hidden+Cloak+and+Dagger+History+of+MI5 V. Gollancz, 1996] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905185525/https://books.google.com/books?id=Lf2VQgAACAAJ&dq=China+Hidden+Cloak+and+Dagger+History+of+MI5&hl=en&sa=X&ei=Z6DsT-yYE8LO8QOSkqXCBQ&redir_esc=y |date=2015-09-05 |language=en}} {{ISBN|0-575-06150-2}}</ref>.

[[Європейський Союз]] став найбільшим у світі експортером промислових товарів і послуг, найбільшим експортним ринком приблизно для 80 країн<ref>{{cite web|title=EU position in world trade|url=http://ec.europa.eu/trade/policy/eu-position-in-world-trade/|publisher=European Commission|access-date=7 березня 2016|archive-date=5 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305234014/http://ec.europa.eu/trade/policy/eu-position-in-world-trade/|url-status=live|language=en}}</ref>.

=== 21 століття ===
{{See also|Глобалізація}}

Сьогодні торгівля&nbsp;— це лише частина складної системи [[Корпорація|компаній]], які намагаються максимізувати свої прибутки, пропонуючи [[Продукт (економіка)|продукти]] та [[Послуга|послуги]] [[ринок]]у (який складається як з окремих осіб, так і з інших компаній) за найнижчою [[Собівартість продукції|собівартістю продукції]]. Система [[Міжнародна торгівля|міжнародної торгівлі]] допомогла розвинути світову економіку, але в поєднанні з двосторонніми або багатосторонніми угодами про зниження [[Митний платіж|тарифів]] або досягнення [[Вільна торгівля|вільної торгівлі]] іноді завдавала шкоди [[Третій світ|ринкам третього світу]] для місцевих продуктів.

=== Вільна торгівля ===
{{main|Вільна торгівля}}

Вільна торгівля&nbsp;— це політика, за якою уряд не дискримінує імпорт чи експорт шляхом застосування тарифів чи субсидій. Ця політика також відома як політика невтручання ({{lang-fr|laissez-faire}}). Така політика не обов'язково означає, що країна відмовляється від будь-якого контролю та оподаткування імпорту та експорту<ref>{{cite web | url=https://www.britannica.com/topic/free-trade-zone | title=Free-trade zone &#124; international trade &#124; Britannica | access-date=2022-12-01 | archive-date=2023-02-16 | archive-url=https://web.archive.org/web/20230216152423/https://www.britannica.com/topic/free-trade-zone | url-status=live | language = en}}</ref>.

Наприкінці 20-го століття та на початку 2000-х років вільна торгівля розвивалася далі:
* У 1992 році [[Європейський Союз]] зняв бар'єри для внутрішньої торгівлі [[Благо (економіка)|товарами]] та руху [[Економіка праці|робочої сили]].
* 1 січня 1994 року набула чинності [[Північноамериканська зона вільної торгівлі|Північноамериканська угода про вільну торгівлю]] (NAFTA).
* У 1994 році [[Марракешська угода]] угода з тарифів і торгівлі визначила створення СОТ.
* 1 січня 1995 року було створено [[Світова організація торгівлі|Світову організацію торгівлі]] для сприяння [[Вільна торгівля|вільній торгівлі]] шляхом обов'язкового взаємного надання статусу [[Режим найбільшого сприяння торгівлі|найбільшого сприяння торгівлі]] між усіма підписантами.
* Європейське співтовариство було перетворено на Європейський Союз, який створив економічний і валютний союз (ЄВС) у 2002 році, ввівши євро, і таким чином створивши справжній єдиний ринок між 13 державами-членами станом на 1 січня 2007 року.
* 2005 року підписано {{нп|Угода про вільну торгівлю Домініканської Республіки та Центральної Америки|угоду про вільну торгівлю Домініканської Республіки та Центральної Америки|en|Central American Free Trade Agreement}}; до неї входять США і Домініканська Республіка.

[[File:Accarias de Sérionne - Intérêts des nations de l'Europe, dévélopés relativement au commerce, 1766 - 5790093.tif|thumb|''Intérêts des nations de l'Europe, dévélopés relativement au commerce'' (Інтереси народів Європи, розвинуті у зв'язку з торгівлею), 1766]]

== Перспективи ==

=== Протекціонізм ===
{{main|Протекціонізм}}
Протекціонізм&nbsp;— це політика стримування та перешкоджання торгівлі між державами, що контрастує з політикою вільної торгівлі.  Ця політика часто приймає форму [[Митний платіж|тарифів]] і обмежувальних [[Імпортна квота|квот]]. Протекціоністська політика була особливо поширена в 1930-х роках, в період між [[Велика депресія|Великою депресією]] та початком Другої світової війни.

=== Релігія ===
Ісламські вчення заохочують торгівлю (і засуджують [[лихварство]] та нарахування [[Відсоток (фінанси)|відсотків]])<ref>[[#Nomani1994|Nomani & Rahnema (1994)]], p.&nbsp;?. "I want nine out of ten people from my Ummah (nation) as traders" and "Trader, who did trading in truth, and sold the right quantity and quality of goods, he will stand along with Prophets and Martyrs, on Judgment day".</ref><ref>Quran 4:29: "O believers! Do not devour one another’s wealth illegally, but rather trade by mutual consent."<br/> Quran 2:275:  "But Allah has permitted trading and forbidden interest."</ref>.

[[Юдеохристиянство|Юдео-християнські]] вчення не забороняють торгівлю. Вони забороняють шахрайство та нечесні заходи. У минулому вони забороняли стягувати відсотки за позиками<ref>
{{bibleref|Leviticus|19:13}}</ref><ref>{{bibleref|Leviticus|19:35}}</ref>.

=== Створення грошей ===
{{Main|Історія грошей}}
[[File:Maximinus denarius - transparent background.PNG|thumb|[[Стародавній Рим|Римський]] [[денарій]]]]

Вперше як гроші стали використовувати предмети, що мали власну цінність. Вони називаються [[Товарні гроші|товарними грошима]] і включають будь-який загальнодоступний товар, який має внутрішню вартість; історичні приклади включають свиней, рідкісні раковини, зуби кита та (часто) велику рогату худобу. В [[Ацтекський потрійний союз|імперії ацтеків]] за правління [[Монтесума II|Монтесуми]] какао-боби стали законною валютою<ref>{{Cite web |url=http://www.foodrevolution.org/slavery_chocolate.htm |title=Is There Slavery In Your Chocolate? |access-date=24 листопада 2005 |archive-url=https://web.archive.org/web/20051128090830/http://www.foodrevolution.org/slavery_chocolate.htm |archive-date=28 листопада 2005 |url-status=dead |language=en}}</ref>.

[[Валюта]] була введена як стандартизовані гроші, щоб сприяти ширшому обміну товарами та послугами. Ця перша стадія валюти, де метали використовувалися для представлення збереженої вартості, а символи для представлення товарів, лягла в основу торгівлі в [[Родючий Півмісяць|Родючому півмісяці]] протягом понад 1500 років.

У [[Нумізматика|нумізматів]] є зразки монет із найдавніших великих суспільств, хоча спочатку вони були непозначеними шматками [[Благородні метали|дорогоцінного металу]]<ref name="originsofmoney">Gold was an especially common form of early money, as described in [[#Davies2002|Davies (2002)]].</ref>.

== Тренди ==

=== Доський раунд ===
{{Main|Доський раунд}}

Доський раунд переговорів Світової організації торгівлі мав на меті знизити {{нп|Торговий бар'єр|бар'єри для торгівлі|en|Trade barrier}} в усьому світі, зосередившись на тому, щоб зробити [[Справедлива торгівля|торгівлю більш справедливою]] для [[Країни, що розвиваються|країн, що розвиваються]]. Переговори зайшли в глухий кут через розбіжності між багатими [[Розвинені країни|розвиненими країнами]], представленими [[G20]], і великими країнами, що розвиваються. Найважче було досягти угоди щодо найважливішого питання&nbsp;— {{нп|Сільськогосподарська дотація|сільськогосподарських субсидій|en|Agricultural subsidy}}. На відміну від цього, було досягнуто згоди щодо [[Спрощення процедур торгівлі|сприяння торгівлі]] та розвитку потенціалу. Доський раунд розпочався в [[Доха|Досі]], Катар<ref>{{Cite web |title=WTO {{!}} The Doha Round |url=https://www.wto.org/english/tratop_e/dda_e/dda_e.htm |access-date=2024-07-19 |website=www.wto.org}}</ref>, а переговори продовжилися в: [[Канкун]]і, Мексика; [[Женева]]і, Швейцарія; [[Париж]]і, Франція, і Гонконгу{{citation needed|date=Березень 2015}}.

=== Китай ===
{{Main|{{нп|Китайський шок|Китайський шок|en|China shock}}, [[Політика реформ і відкритості|К��тайська економічна реформа]] та {{нп|Китай і Світова організація торгівлі|Китай і Світова організація торгівлі|en|China and the World Trade Organization}}}}

Приблизно з 1978 року уряд [[Китайська Народна Республіка|Китайської Народної Республіки]] (КНР) розпочав експеримент з [[Політика реформ і відкритості|економічної реформи]]. На відміну від попередньої [[Командна економіка|централізованої планової економіки]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського]] зразка, нові заходи поступово пом'якшували обмеження на сільське господарство, розподіл сільськогосподарської продукції, а через кілька років – на міські підприємства та робочу силу. Більш орієнтований на ринок підхід зменшив неефективність і стимулював приватні інвестиції, особливо фермерів, що призвело до підвищення продуктивності та виробництва. Однією з особливостей було створення чотирьох (а згодом п'яти) [[Спеціальна економічна зона|спеціальних економічних зон]], розташованих уздовж південно-східного узбережжя<ref>{{Cite web|title=Documents & Reports– The World Bank|url=http://documents.worldbank.org/curated/en/home|website=documents.worldbank.org|access-date=2020-05-26|archive-date=2020-05-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20200526022036/http://documents.worldbank.org/curated/en/home|url-status=live|language=en}}</ref>.

Реформи виявилися вражаюче успішними з точки зору збільшення виробництва, різноманітності, якості, [[Ціна|ціни]] та [[попит]]у. У реальному вираженні економіка подвоїлася в розмірі між 1978 і 1986 роками, потім знову подвоїлася до 1994 року і ще раз подвоїлася до 2003 року. У реальному перерахунку на душу населення подвоєння порівняно з базовим показником 1978 року відбулося в 1987, 1996 і 2006 роках. До 2008 року економіка в 16,7 разів перевищила розмір 1978 року, і в 12,1 рази перевищила попередній рівень на душу населення. Міжнародна торгівля розвивалася ще швидше, подвоюючись в середньому кожні 4,5 роки. Загальний обсяг двосторонньої торгівлі в січні 1998 року перевищив показник за весь 1978 рік; у першому кварталі 2009 року товарообіг перевищив рівень 1998 року. У 2008 році двостороння торгівля Китаю склала 2,56 трильйона доларів США<ref>{{Cite web|url=https://www.census.gov/foreign-trade/balance/c5700.html|title=Foreign Trade: Data|last=Division|first=US Census Bureau Foreign Trade|website=Census.gov|access-date=2017-05-07|archive-date=2019-02-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20190212011510/https://www.census.gov/foreign-trade/balance/c5700.html|url-status=live|language=en}}</ref>.

У 1991 році Китай приєднався до [[Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво|Азіатсько-Тихоокеанської групи економічного співробітництва]], форуму сприяння торгівлі<ref>{{cite web|url=https://www.apec.org/About-Us/About-APEC/Member-Economies|title=Asia-Pacific Economic Cooperation|access-date=2018-01-22|archive-date=2018-09-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20180928160451/http://apec.org/About-Us/About-APEC/Member-Economies|url-status=live|language=en}}</ref>. У 2001 році Китай також приєднався до Світової організації торгівлі<ref>{{cite web|url=https://www.wto.org/english/thewto_e/countries_e/china_e.htm|title=China and the WTO|access-date=2018-01-22|archive-date=2017-02-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20170224134433/https://www.wto.org/english/thewto_e/countries_e/china_e.htm|url-status=live|language=en}}</ref>.

== Види торгівлі ==
Розрізняють гуртову і роздрібну торгівлю; міжнародну і внутрішню.

=== Гуртова торгівля ===
{{Main|Гуртова торгівля}}
Гуртова торгівля&nbsp;— це діяльність із придбання та відповідного перетворення товару для подальшої його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

=== Роздрібна торгівля ===
{{Main|Роздрібна торгівля}}
Процес обміну товарами на гроші (чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреби споживача й отримання прибутку.

=== Внутрішня торгівля ===
[[Внутрішня торгівля]]&nbsp;— це торгівля в межах окремої країни.

=== Міжнародна торгівля ===
{{Детальніше|Міжнародна торгівля}}
{{Світова торгівля}}

[[Міжнародна торгівля]]&nbsp;— це торгівля між різними країнами, яка складається з [[імпорт]]у й [[експорт]]у. У більшості країн вона становить значну частину [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]. Хоча міжнародна торгівля була присутня протягом більшої частини історії (див. [[Великий шовковий шлях|Шовковий шлях]], [[Бурштиновий шлях]]), її економічне, соціальне та політичне значення зросло в останні століття, головним чином завдяки [[Індустріалізація|індустріалізації]], розвиненому транспорту, [[Глобалізація|глобалізації]], [[Транснаціональна корпорація|транснаціональним корпораціям]] та аутсорсингу{{citation needed|date=Березень 2015}}.

Емпіричні докази успіху торгівлі можна побачити в контрасті між такими країнами, як [[Південна Корея]], яка прийняла політику експортно-орієнтованої індустріалізації, та [[Індія]], яка історично проводила більш закриту політику. За останні п'ятдесят років Південна Корея досягла набагато кращих результатів за економічними критеріями, ніж Індія, хоча її успіх також пов'язаний з ефективними державними інституціями<ref>{{Cite journal |last=Storper |first=Michael |date=2000 |title=Globalization, localization and trade. |journal=The Oxford Handbook of Economic Geography |pages=146–165 | language=en}}</ref>.

==== Торговельні санкції ====
[[Економічні санкції|Торговельні санкції]] проти певної країни іноді застосовуються для того, щоб покарати цю країну за певні дії. [[Ембарго]], сувора форма зовнішньої ізоляції,&nbsp;— це блокада всієї торгівлі однієї країни з іншою. Наприклад, Сполучені Штати мають [[Санкції США проти Куби|ембарго]] проти [[Куба|Куби]] вже понад 60 років<ref>{{Cite news|url=http://www.cfr.org/cuba/us-cuba-relations/p11113|title=U.S.–Cuba Relations|work=Council on Foreign Relations|access-date=2017-05-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20150511123927/http://www.cfr.org/cuba/us-cuba-relations/p11113|archive-date=2015-05-11|url-status=dead|language=en}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150511123927/http://www.cfr.org/cuba/us-cuba-relations/p11113 |date=2015-05-11 }}</ref>. Зазвичай ембарго є тимчасовим. Наприклад, [[Вірменія]] ввела тимчасове ембарго на турецьку продукцію і забороняє будь-який імпорт з Туреччини 31 грудня 2020 року. Ситуація викликана побоюваннями щодо продовольчої безпеки з огляду на вороже ставлення Туреччини до Вірменії<ref>{{Cite web|last=LLC|first=Helix Consulting|title=On temporary ban on imports of goods having Turkish origin|url=https://www.gov.am/en/news/item/9840/|access-date=2021-05-01|website=www.gov.am|language=en|archive-date=2021-05-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20210501225325/https://www.gov.am/en/news/item/9840/|url-status=live}}</ref>.

==== Справедлива торгівля ====
Рух «[[Справедлива торгівля]]», також відомий як рух «торгової справедливості», сприяє використанню [[Ручна праця|трудових]], [[Природозахисний рух|екологічних]] і [[Соціальна проблема|соціальних]] стандартів для виробництва товарів, особливо тих, що експортуються з [[Третій світ|Третього]] та [[Другий світ|Другого]] світу до [[Перший світ|Першого світу]]. Такі ідеї також викликали дискусію про те, чи слід систематизувати саму торгівлю як [[Права людини|право людини]]<ref>{{cite web |title=Should trade be considered a human right? |date=9 грудня 2008 |publisher=COPLA |url=http://www.cop-la.net/en/node/523 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20110429004458/http://www.cop-la.net/en/node/523 |archive-date=29 квітня 2011 |language=en }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110429004458/http://www.cop-la.net/en/node/523 |date=2011-04-29 }}</ref>.

Компанії-імпортери добровільно дотримуються стандартів чесної торгівлі, або уряди можуть забезпечувати їх дотримання шляхом поєднання [[Трудове право|трудового]] та [[Комерційне право|комерційного]] права. Пропонована та практикувана політика справедливої торгівлі дуже різниться, починаючи від загальної заборони [[Благо (економіка)|товарів]], виготовлених з використанням [[Рабство|рабської праці]] до схем {{нп|Цінова підтримка|цінової підтримки|en|Price support}}, подібних до тих, що застосовувалися в 1980-х роках для кави. [[Недержавна організація|Неурядові організації]] також відіграють певну роль у просуванні стандартів справедливої торгівлі, виступаючи незалежними спостерігачами дотримання вимог до маркування<ref>{{cite web |title=FAIRTRADE Certification Mark. Guidelines Issue 1 – Autumn 2011 |url=https://fairtrade.es/mm/file/FCM-Guidelines-Final_2011-11_low.pdf |publisher=Fairtrade Labelling Organizations International e.V. |access-date=23 березня 2020 |date=2011 |archive-date=23 березня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200323102658/https://fairtrade.es/mm/file/FCM-Guidelines-Final_2011-11_low.pdf |url-status=live |language=en }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200323102658/https://fairtrade.es/mm/file/FCM-Guidelines-Final_2011-11_low.pdf |date=2020-03-23 }}</ref><ref>{{cite journal |last1=Davenport |first1=Eileen |last2=Low |first2=Will |title=The labour behind the (Fair Trade) label |journal=Critical Perspectives on International Business |date=1 січня 2012 |volume=8 |issue=4 |pages=329–348 |doi=10.1108/17422041211274200 |issn=1742-2043 |language=en}}</ref>. Таким чином, це форма протекціонізму

== Учасники торгівлі ==

* [[Продавець]]
* [[Покупець]]

У деяких випадках на практиці одна й та сама людина може бути одночасно і продавцем, і покупцем товару.

== Соціальна відповідальність торгівлі ==
Якщо продукція не відповідає вимогам, то постачальник несе відповідальність{{Джерело}}.

== Див. також ==
* [[Вільний ринок]]
* [[Каталактика]]
* [[Маркетинг]]
* [[Обмін (економіка)]]
* [[Посилторг]]
* [[Ринкова економіка]]
* [[Комерція (значення)|Комерція]]
* [[Бізнес]]
* [[Економіка]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела, література ==
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Крамарювання] // {{УМЕ6|сторінки=754}}
* {{УМЕ15|частина=Торг, торгівля|сторінки=1914—1916}}
* [http://leksika.com.ua/16470905/legal/komertsiyna_diyalnist Комерційна діяльність] // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [http://leksika.com.ua/15231210/legal/torgivlya Торгівля] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* Товарне виробництво і торгівля в Україні (друга половина XVII&nbsp;— кінець XVIII&nbsp;ст.) / О.&nbsp;М.&nbsp;Стрішенець.&nbsp;— Чернівці: Місто, 2009.&nbsp;— 303 с. : табл.&nbsp;— Бібліогр. в кінці розд.&nbsp;— ISBN 978-966-2951-41-7
* Торговельне підприємництво: механізм розвитку і фінансової підтримки: монографія / ред.: С.&nbsp;В.&nbsp;Князь; Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— Львів&nbsp;: Вид-во Львів. політехніки, 2015.&nbsp;— 722 c.
* {{ТС_finmon|частина=Комерційне посередництво (агентська діяльність)|сторінки =342}}
* {{cite book |last=Beckwith |first=Christopher I 
    |year=2011 |orig-year=2009 |title=Empires of the Silk Road: A History of Central Eurasia from the Bronze Age to the Present
    |location=Princeton |publisher=University Press
    |isbn=978-0-691-15034-5 |ref=Beckwith2011 }}
* {{cite book |last=Bernstein |first=William |year=2008 |title=A Splendid Exchange: How Trade Shaped the World |url=https://archive.org/details/splendidexchange0000bern |location=New York |publisher=Grove Press |isbn=978-0-8021-4416-4}}
* {{cite book |last=Davies |first=Glyn |year=2002  |orig-year=1995
    |title=Ideas: A History of Money from Ancient Times to the Present Day
    |location=Cardiff |publisher={{нп|University of Wales Press|University of Wales Press|en|University of Wales Press}}
    |isbn=978-0-7083-1773-0 |url=http://www.ex.ac.uk/~RDavies/arian/origins.html |ref=Davies2002 }}
* {{cite book |last1=Nomani |first1=Farhad |last2=Rahnema |first2=Ali
    |year=1994 |title=Islamic Economic Systems
    |location=New Jersey |publisher=Zed Books
    |isbn=978-1-85649-058-0 |ref=Nomani1994 }}
* {{cite book |last=Paine |first=Lincoln
    |year=2013 |title=The Sea and Civilisation: a Maritime History of the World
    |publisher=Atlantic}} (Covers sea-trading over the whole world from ancient times)
* Rössner, Philipp, [http://ieg-ego.eu/en/threads/backgrounds/economy-trade/philipp-roessner-economy-trade?set_language=en&-C= ''Economy / Trade''], [http://www.ieg-ego.eu/ EGO – European History Online], Mainz: [http://www.ieg-mainz.de/likecms/index.php Institute of European History], 2017, retrieved: March 8, 2021 ([https://d-nb.info/1149296941/34 pdf]).
* {{cite book |last=Watson |first=Peter 
    |year=2005 |title=Ideas: A History of Thought and Invention from Fire to Freud
    |url=https://archive.org/details/ideashistoryofth0000wats |location=New York |publisher=HarperCollins Publishers
    |isbn=978-0-06-621064-3 |ref=Watson2005}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати1|Комерція|Торгівля}}
{{Commonscat|Trading|Торгівля}}
{{wiktionary}}
* [http://agritrade.cta.int/ Agritrade] матеріали про торгівлю країн Африки, Карибського басейну та Тихоокеанського регіону
* [http://wits.worldbank.org/ World Bank's] {{нп|Інтегроване рішення для світової торгівлі|Інтегроване рішення для світової торгівлі|en|World Integrated Trade Solution}} надає підсумкову статистику торгівлі та спеціальні функції запитів
* [https://datacatalog.worldbank.org/search/dataset/0041745 World Bank's] База даних угод про преференційну торгівлю

{{Бібліоінформація}}
{{Мікроекономіка}}
{{Історичні торговельні шляхи}}

[[Категорія:Торгівля| ]]
[[Категорія:Суспільство]]
[[Категорія:Маркетинг]]
[[Категорія:Комерція| ]]
[[Категорія:Економіка]]
[[Категорія:Економічна теорія]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Bibleref (редагувати)
Шаблон:Blockquote (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Circa (редагувати)
Шаблон:Citation (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Citation needed (редагувати)
Шаблон:Cite EB1911 (редагувати)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite encyclopedia (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite journal (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commonscat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:DOI (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Dead link (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Doi (редагувати)
Шаблон:Hide in print (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ISBN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-fr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Only in print (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Quote (редагувати)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:See also (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sidebar with collapsible lists (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:When pagename is (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Wiktionary (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:\sandbox (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Історичні торговельні шляхи (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Біблія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Біблія/Abbr (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Вікісловник (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Вікіцитати1 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Детальніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Коли є пісочницею (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Мікроекономіка (редагувати)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:СУМ-20 (редагувати)
Шаблон:Світова торгівля (редагувати)
Шаблон:ТС finmon (редагувати)
Шаблон:УМЕ15 (редагувати)
Шаблон:УМЕ6 (редагувати)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sidebar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/configuration (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Торгівля».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Торгівля