Перегляд вихідного коду сторінки Сілезія

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Infobox settlement
<!-- See Template:Infobox settlement for additional fields and descriptions -->
 | native_name            = <small>{{lang-pl|Śląsk}} <br/> {{lang-cz|Slezsko}} <br/> {{lang-de|Schlesien}} <br/> {{lang-szl|Ślůnsk / Ślōnsk}} <br/>{{lang-sli|Schläsing}}</small>
 | native_name_lang       =
 | settlement_type        = Регіон
 | image_map              = Silesia-map.svg
 | mapsize                = 250px
 | map_caption            = Межі Сілезії зображені синім
 | image_shield           = POL woj dolnoslaskie COA 2009.svg
|image_flag=Flagge_Preußen_-_Provinz_Schlesien.svg
|flag_link=Прапор Сілезії
|shield_link=Герб Сілезії
 | coordinates            = {{coord|51.6|N|17.2|E|region:PL|display=inline,title}}
 | subdivision_type       = Держави
 | subdivision_name       = {{plainlist|
*{{flagcountry|Poland}}
* {{flagcountry|Czech Republic}}
* {{flagcountry|Germany}}}}
 | seat_type              = Найбільше місто
 | seat                   = [[Вроцлав]]
 | area_total_km2         = 40000
 | population_total       = 8000000
 | population_density_km2 = auto
 | timezone               = [[Central European Time|CET]]
 | utc_offset             = +1
 | timezone_DST           = [[Central European Summer Time|CEST]]
 | utc_offset_DST         = +2
}}
[[Файл:Krainy-historyczne-Polski.png|міні|300x300пкс|Сілезія, Нижня Сілезія, Верхня Сілезія та інші історичні землі Польщі на тлі сучасних адміністративних кордонів. ]]
'''Сілезія''' ({{lang-szl|Ślůnsk}}, {{lang-pl|Śląsk}}, {{lang-cz|Slezsko}}, {{lang-de|Schlesien}}, {{lang-la|Silesia}})&nbsp;— край у Центральній Європі, що лежить у сучасній [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]] та [[Німеччина|Німеччині]], права на котрий довго були предметом суперечки між різними державами через її вигідне географічне положення, мінеральні ресурси і промисловий потенціал. Найбільші міста&nbsp;— [[Вроцлав]], [[Катовиці]] й [[Острава]].

[[Файл:Śląsk.png|міні|Сілезія]]

== Розміщення ==
[[Файл:Landkarte von Schlesien.jpg|thumb|200px|left|Перша карта Сілезії Мартина Гелвіга, 1561]]

Традиційно, Сілезія була обмежена на заході річками [[Квіса]] і [[Бубр]], територія на захід від Квиси була Верхньою [[Лужиця|Лужицею]] (раніше ''Мілско''). Частина [[Верхня Лужиця|Верхньої Лужиці]] увійшла до провінції Сілезія у 1815 в Німеччині. [[Герлиць]], [[Нижньосілезька Верхня Лужиця (район)]] і сусідні області разом з польським [[Нижньосілезьке воєводство|Нижньосілезьким воєводством]] і частинами [[Любуське воєводство|Любуського воєводства]] складають географічний регіон '''[[Нижня Сілезія]]'''. Сілезія має уявне продовження в її східній частині і відмежована річкою [[Бриниця (річка)|Бриниця]] від [[Заглеб'є Домбровське|Заглеб'я Домбровського]].

'''[[Верхня Сілезія]]''' в ширшому сенсі містить у собі Опольське воєводство в Польщі й [[Чеська Сілезія|Чеську Сілезію]] в Чехії. Чеська Сілезія входить до складу [[Мораво-Сілезький край|Мораво-Сілезького краю]] і [[Єсенецький район|Єсенецького району]] [[Оломоуцький край|Оломоуцького краю]].
[[Файл:Dolny Śląsk.png|міні|Нижня Сілезія]]

== Етимологія ==

Одна теорія стверджує, що ім'я ''Сілезія'' походить від ''[[Силинги|силингів]]'' які були ймовірно, [[Вандали|вандалами]] (Східні германці), що мігрували в напрямку півдня [[Балтійське море|Балтійського моря]] вздовж [[Ельба|Ельби]], [[Одра|Одри]], й [[Вісла|Вісли]] в 2-му сторіччі. Коли силинги рухалися по області протягом [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]], вони залишили тут частину своєї спільноти.

Особливо виражені залишки збереглися в іменах місць, які заклали нові мешканці, що були фактично [[Слов'яни|слов'янами]] ({{lang-pl|Śląsk}}; Стара польська мова: Śląžsk [-o]; Стара слов'янська: *Sьlęžьskъ [<*sǐlęgǐskǔ], від [[вандальська мова|давньовандальської]] *Siling-isk [земля]). Цих людей стали пов'язувати з цим місцем, і тому вони були надалі відомі як [[сілезці]] (використовуючи [[Латина|латинізовану]] форму польського імені, Ślężanie), хоча вони, можливо, мали небагато спільного з оригінальними силингами.

Критики стверджують, що ні польське ім'я Śląsk, ні німецьке Schlesien не мають схожості з ім'ям племені&nbsp;— «силинги», і що латинське ім'я Сілезія походить з ХІ сторіччя.

Інша теорія (підтверджується археологічними знахідками) стверджує, що оригінальне ім'я регіону Śląsk, походить від [[Західнослов'янські мови|західнослов'янського]] слова ślągwa, що означає високу вологість.
[[Файл:Górny Śląsk.png|міні|Верхня Сілезія]]

== Історія ==

=== Перші люди ===

Перші сліди [[Люди|людей]] датовані в Сілезії між 230 000 і 100 000 років тому. Сілезія між верхньою Віслою і верхнім Одером була північною межею людського проникнення під час [[Останній льодовиковий максимум|останнього льодовикового максимуму]]. Анатомічно сучасні люди прибути до Сілезії близько 35 000 років тому<ref>Cavalli Sforza, «Genes, Peoples, and Languages», Scientific American, November 1991</ref>. Згодом, Сілезія була населена людьми, які належали до різних археологічних культур [[Кам'яна доба|кам'яної]], [[Бронзова доба|бронзової]], та [[Залізна доба|залізної доби]], їх етнічна приналежність не може зараз бути визначена. Цивілізація [[Неолітична Європа|неолітичної Європи]], поза сумнівом включає і Сілезію. У пізню бронзову добу, [[Лужицька культура]] (ще не відомо хто це були: прагерманці, [[Праслов'янська мова|праслов'яни]], [[фракійці]], [[карпи]], або [[Іллірійці|іллирійці]]) займала Сілезію. Пізніше [[скіфи]] і [[кельти]] грали провідну роль на території Сілезії. Ще пізніше німецькі племена мігрували до Сілезії, можливо з Північної Німеччини або [[Скандинавія|Скандинавії]].

В [[антична історія|античні часи]] головний маршрут [[Бурштиновий шлях|Бурштинового шляху]] проходив через Сілезію.

Перша письмова згадка про Сілезію зустрічається у [[Клавдій Птолемей|Клавдія Птолемея]] ([[Німеччина (давня)|Magna Germania]]) і римлянина [[Публій Корнелій Тацит|Публія Корнелія Тацита]] ([[Німеччина (давня)|Німеччина]]). Згідно з Тацитом, у I сторіччі Сілезія була населена багато-ет��ічним конгломератом, у якому переважали [[Лугії]], східногерманське плем'я. Були також частиною цієї федерації, імовірно, вандали, що мешкали на південь від Балтійського моря в гирлах [[Ельба|Лаби]], Одеру, і Вісли. Також, інші східногерманські племена мешкали в мало заселених землях.

=== Середньовіччя ===
Після 500 року від Р. Х., велике переселення народів підштовхнуло велику частину східнонімецьких племен, мігрувати у напрямку до Південної Європи і залишити Сілезію, тоді як слов'янські племена розпочали заселення Сілезії.

У IX і X сторіччях, територія Сілезії перебувала під політичною владою перших історично зафіксованих держав в регіоні [[Велика Моравія]], [[Моравія]], пізніше [[Богемія]]. Близько 990 року від Р. Х., частина Сілезії були завойована і анексована недавно створеною Польською державою князя [[Мешко I]] ([http://freepages.history.rootsweb.com/~koby/political/chapter_02/0205pol992.html див. мапу]), деякі історики подають цю дату як 999 і правління князя [[Болеслав I Хоробрий|Болеслава I Хороброго]]. Протягом (1138—1320) князівство управляється різними гілками [[П'ясти|династії П'ястів]]. Сілезією керували нащадки колишнього королівського сімейства.

У 1146 році великий князь [[Владислав II Вигнанець]] визнав владу [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]], але був відправлений у вигнання. У 1163, його два сини захопили Сілезію за допомогою Імперії, і поділили землю між ними як князі Нижньої і Верхньої Сілезії. Вони створили дві головні лінії П'ястів в Сілезії: Вроцлавську (від [[Вроцлав]])) і Опольсько-Рацибузьку ([[Ополе]] і [[Рацибуж]]). Політика подрібнення продовжувалась їхніми наступниками, Сілезія поділялась на 16 князівств у 1390-х.
 
У 1241, після здійснення набігу на [[Малопольща|Малопольщу]], [[монголи]] [[Монгольське вторгнення в Європу|вдерлися у Сілезію]] і викликали панічну і масову втечу. Вони пограбували край, але припинили облогу замку Вроцлава: на загальну думку будучи відбитими [[Святий Чеслав|Святим Чеславом]]&nbsp;— «чудотворною кулеподібною блискавкою». Вони потім знищили об'єднанні польські і німецькі сили у [[Битва при Легниці|битві біля Легниці]], яка відбулась на [[Леґніцьке-Поле|Легницьовському полі]] біля [[Легниця]]. Після смерті [[Уґедей|Угедей]]-хана, монголи змінили рух і пішли не далі в Європу, а повернулися на схід, щоб брати участь у виборі нового великого [[каган]]а.

Правлячі князі Сілезії вирішили відновити їх міста згідно з найостаннішими адміністративними ідеями. Вони заснували або відновили приблизно 160 міст і 1500 містечок і запроваили Німецький міський закон ([[Магдебурзьке право]] і Срода Слезьке право) замість давніх, традиційних слов'янських і польських законів. Вони також заповнили недавні втрати населення, запрошуючи новоселів, здебільшого [[Розселення німців на схід|німецьких]] і голландських колоністів зі [[Священна Римська імперія|Священної Римської Імперії]]. Починаючи з кінця XIII сторіччя або початку XIV князі Сілезії запросили німецьких поселенців осідати на їхніх землях. Німецькі території були більш густозаселеними, а місцеві правителі були зацікавлені у розвитку власних держав та міського простору. Німці селилися здебільшого в містах, разом з [[Історія євреїв у Польщі|євреями]] і [[Чехи|чехами]]. У сільській місцевості, особливо у Верхній Сілезії, поляки все ще переважали.

У другій половині XIII сторіччя, різні лицарські ордени керували в Сілезії&nbsp;— [[Лицарі Хреста з Червоною Зіркою]], після них були [[Госпітальєри]] і [[Тевтонський орден|Тевтонський Орден]].

=== [[Сілезькі князівства]] ===
Багато князів-П'ястів пробували знов включити Сілезію в [[Королівство Польське|Польське королівство]] і возз'єднати Польщу. Перші істотні спроби зробив князь [[Генрих IV Пробус]] Сілезький, але він помер в 1290 перед реалізацією його мети. Князь [[Пшемисл II]] [[Великопольща|Великопольський]] об'єднує два споріднених краї і був коронований у 1295, але убитий в 1296. Згідно з його волею, передбачається, що Великопольща була успадкувана князем [[Генріх III Глогувський|Генрихом Глогувським]], який також прагнув об'єднати Польщу і навіть претендував на [[Правителі Польщі|Князя Польщі]]. Проте, більшість знаті [[Великопольща|Великопольщі]] підтримували іншого кандидата від [[Куявія|Куявської]] лінії П'ястів, князя [[Владислав I Локетек|Владислава I Локетека]].

Владислав кінець кінцем виграв боротьбу внаслідок його ширшої підтримки. У той же час, [[Чеські володарі|король Богемії]] [[Вацлав II (король Богемії)|Вацлав II]] вирішив розширити його владу і був коронований як король Польщі в 1300. Половина наступного сторіччя була звичайна з війнами між Владиславом (пізніше його сином [[Казимир III|Казимиром III]]) і коаліцією [[Богемське королівство|Богемії]], [[Бранденбурзьке маркграфство|Бранденбургу]] і [[Тевтонський орден|Тевтонського ордену]] що мали бажання поділити Польщу. Протягом цього часу сілезькі князі управляли маленькими королівствами, які були не в змозі об'єднатися з Польщею, і тому підкорились сусідній Богемії.

У 1327 князь Генрих VI Бреславський і князі Верхньої Сілезії визнали владу короля [[Ян I Сліпий|Іоанна Люксембурзького]], в 1335 король [[Казимир III Великий|Казимир III]] підтвердив об'єднання Сілезії і Богемії (Договори [[Тренчинський договір|Тренчинський]] і Вишеградський). За наступні сторіччя, лінії князів-П'ястів у Сілезії відмерли і були успадковані [[Землі Богемської Корони|Богемською короною]]:

* Опольська ([[Ополе]]) в 1314;
* Свідницька ([[Свідниця]]) в 1368;
* Олесницька ([[Олесниця]] і [[Глогув]]) в 1476;
* Жаганьська ([[Жагань]]) в 1504;
* Войтовицька (Войтович, [[Вроцлав]]) в 1532 ;
* Цешинська ([[Цешин]]) в 1625;
* та Бжезько-Легницька ([[Бжег]] та [[Легниця]]) в 1675.

Хоча Фрідріх Вільгельм, останній чоловік із сілезьких П'ястів&nbsp;— князь Тешинський ([[Тешинське герцогство|Князівство Тешинське]]) помер 1625, влада у князівстві перейшла до його сестри [[Єлізовета Лукреція (княгиня Тешинська)|Єлізовети Лукреції]], дружини князя [[Ліхтенштейн]]у, до її смерті в 1653, після чого влада перейшла до [[Землі Богемської Корони|Богемської корони]] під [[Габсбурги|Габсбурзьким]] правлінням.

Наприкінці XIV сторіччя, країна була поділена на 18 князівств: Вроцлавське, Бжецьке, Глогувське, Яворницьке, Легницьке, Зембицьке, [[Опольське князівство|Опольське]], Свідницьке і Сцинавське в Нижній Сілезії; Битомське, Немодлінське, [[Козельське князівство|Козельське]], Ниське, [[Опольське князівство|Опольське]], [[Ратиборське князівство|Рацибозьке]], Стшельце-Опольске, Тешинське і Опавське у Верхній Сілезії. Невеликі правителі цих князівств марнували свою силу винищувальними сварками і виявлялися абсолютно безсилими, щоб припинити беззаконня їх феодальних васалів. Після правління деяких князів Нижньої Сілезії, як наприклад Генрих І і Болко І, та Генрих II і IV, які мали успіх у возз'єднанні більшості князівств під їх правлінням, країна знову скочувалась до анархії.

Спадщина Сілезьких князів [[Богемське королівство|Богемія]] об'єднала край всередині Священної Римської Імперії. Під головуванням імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карла IV]] Сілезія і особливо [[Вроцлав]] (Vratislav, Breslau) отримав добрий поштовх розвитку&nbsp;— багато великих будівель і ц��рков було побудовано. З XIII сторіччя збільшується германізація населення краю через прибуття нових німецьких поселенців і асиміляцію місцевих правителів і селян серед нової німецької більшості.

Між 1425 і 1435 Богемія була спустошена [[Гуситські війни|Гуситськими війнами]]. Гусити повстали проти німецького населення, і деякі регіони, особливо Верхня Сілезія, стали частково слов'янськими знову. Незважаючи на розмах повстання, Сілезія залишилася в значній мірі католицькою, виключаючи [[Тешинська Сілезія|Тешинську Сілезію]], де ідеї гуситів були популярними. Зв'язок з Богемією не приніс сілезцям ніякої вигоди, але залучив їх до руйнівних Гуситських війн. У спалаху цього конфлікту в 1420 вони надали підтримку їх королю Сигізмунду проти богемських гуситів, яких вони розцінили як небезпеку їхній німецькій національності, але цим актом вони піддали себе серіям вторгнень (1425—1435), якими країна була серйозно спустошена.

Унаслідок цих набігів, німецьке населення у Верхньої Сілезії постійно зменшувалося; здавалось йде повне повернення слов'ян, внаслідок цього був призначений гусит [[Їржі з Подєбрад|Їржи з Подебрад]] на Богемське царство в 1457. Хоча більшість сілезьких династій погодилася, [[бюргери]] Бреслау відчайдушно чинили опір новому сюзерену, і перед тим, як він взяв всю владу в свої руки, його витіснив [[Король Угорщини|Угорський король]], [[Матвій Корвін]], який був з готовністю визнаний як керманич (1469). Корвін надав великі повноваження намісникам і зробив конфіскації земель непокірної знаті. Призначаючи постійні збори сілезьких князів і власників великих маєтків задля взаємодії з його намісником, він зробив важливий крок у напрямку до відміни виняткової прихильності і установив ефективний центральний уряд. Не зважаючи на ці реформи сілезці, які відчули серйозні фінансові настійні вимоги Корвіна, розпочали чинити опір Богемській короні. Скориставшись слабкістю наступника Корвіна&nbsp;— [[Уласло II]], вони вимагали поступки, які забезпечили їм практичну автономію. Вони зберіга��и ці привілеї у часи [[Реформація|Реформації]], яку сілезці, незважаючи на їх католицьке завзяття протягом гуситських війн, прийняли з готовністю і з малим опором.

=== Протестантська реформація ===
[[Файл:Upper Silesia coat of arms.png|thumb|200px|Історичний герб Верхньої Сілезії]]

У XVI сторіччі в Сілезії 9/10 мешканців стали [[лютеранство|лютеранами]]. Тому зв'язки Сілезії стали ближчими до центрів [[Реформація|Протестантської Реформації]], [[Бранденбурзьке маркграфство|Бранденбургу]] і [[Саксонське курфюрство|Саксонії]], тоді як зв'язки з католицькими регіонами&nbsp;— Богемією і Південною Німеччиною ослабли.

Після смерті короля [[Людовик II (король Угорщини)|Лайоша II Яґеллона]] в 1526 [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд І]] з [[Габсбурги|габсбурзької]] династії був обраний королем Богемії. У тому ж році він зробив [[Виборна монархія|корону Богемії]] успадкованим володінням династії Габсбургів. У 1537 П'ястівський князь Фридрих II з Бжегу уклав договір з [[курфюрст]]ом [[Іоахим II Гектор|Іоахимом II]] з Брандербургу, за допомогою чого [[Гогенцоллерни]] Бранденбурзькі успадкували би князівство при перериванні династії П'ястів, але договір був знехтуваний Фердинандом.

Релігійні конфлікти і війни Реформації і [[Контрреформація|контрреформації]] в XVII сторіччі змусили багатьох сілезьких [[Протестантизм|протестантів]] шукати притулок в сусідніх країнах Бранденбургу, Саксонії і [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Сілезькі протестанти часто також обходили обмежувальні закони, будуючи їх церкви на теренах цих країн, так звані церкви «межі» (Німецька мова: Grenzkirchen).

=== Тридцятирічна війна ===
[[Файл:Coat of arms of Austrian Silesia.svg|thumb|200px|Історичний герб Нижньої Сілезії]]

Друга ''[[Празька дефенестрація]]'' у 1618 спричинила [[Тридцятирічна війна 1618—1648|Тридцятирічну війну]], викликану намаганнями короля [[Фердинанд II Габсбурґ|Фердинанда II]] відновити католицизм та придушити протестантизм у межах Богемії. Ці наміри він здійснював за допомогою [[Товариство Ісуса|Ордену єзуїтів]].
[[Файл:Crown of Bohemia 1648.png|міні|ліворуч|[[Землі Богемської Корони]] до 1742]]
Хоча Фердинанд прохав допомогу від здебільшого католицької Речі Посполитої, польська [[шляхта]] симпатизувала Богемії й [[Угорщина|угорському]] дворянству, незважаючи на їх релігійні відмінності, і відмовилась від короля [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунда ІІІ]], який бажав допомогти Габсбургам. Нарешті, Сигізмунд вирішив допомогти Габсбургам, посилаючи загони лісовиків наприкінці 1619, сподіваючись оволодіти знов Сілезією в обмін. Підтримка лісовиків виявилася вирішальною у [[Битва на Білій Горі|Битві на Білій Горі]] у 1620. Проте, оскільки ситуація Габсбургів поліпшилась, імператор Фердинанд II не погодився на будь-які поступки в Сілезії, як і він не допоміг у війні Польщі проти [[Османська імперія|Османської Імперії]], і Польські королі ніколи не отримали що-небудь, окрім невизначеного набору обіцянок і декількох наречених, щоб відчувати прихильність до династії Габсбургів.

Після закінчення тридцятирічної війни [[Вестфальський мир 1648|Вестфальським миром]] у 1648 Габсбурги дуже заохочували католицизм і мали успіхи в поверненні до католицизму близько 60&nbsp;% населення Сілезії. У 1675 останній правитель Сілезьких П'ястів помер.

=== Королівство Пруссія ===
[[Файл:Superiorem Silesiam AD1746.jpg|thumb|300px|''Верхня Сілезія''<br/>Карта Верхньої Сілезії у 1746]]

У 1740 анексія Сілезії королем [[Королівство Пруссія|Пруссії]]. [[Фрідріх II (король Пруссії)|Фрідріх II]] (Великий) віталася багатьма сілезцями, не тільки протестантами або німцями. Фрідріх обґрунтував свої вимоги на Бжецькому договорі, і почалася [[Війна за австрійську спадщину]] (1740—1748). На кінець війни [[Королівство Пруссія|Королівство Пруссії]] завоювало майже всю Сілезію, окрім частин на південному сході, на кшталт [[Тешинське князівство|Тешинського князівства]] і [[Опавське князівство|Опавського князівства]]&nbsp;— збережені володіння Богемської корони і [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]].

[[Семирічна війна]] підтвердила прусський контроль над більшістю Сілезії, і прусська [[Сілезія (провінція)|Провінція Сілезія]] стала однією з найбільш лояльних провінцій Пруссії. У 1815 область навколо [[Герліц|Ґерліця]], колись частини [[Саксонія|Саксонії]], була об'єднана з провінцією після [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн]]. В цей час [[Поширення німецької мови|німецька мова]] стала найвживанішою мовою Нижньої Сілезії, тоді як діалекти польської і чеської мови використовувалися в більшості сільської місцевості Верхньої Сілезії. Німецька мова була найвживанішою мовою і в більшості міст Сілезії.

=== Сілезія в Німеччині і Австрії ===
[[Файл:Schlesien 1905.png|thumb|300px|Сілезія в Німецькій Імперії 1905]]
Як [[Провінція Сілезія|провінція Пруссії]], Сілезія стала частиною [[Німецька імперія|Німецької імперії]] протягом [[об'єднання Німеччини]] у 1871. У Верхній Сілезії була значна [[індустріалізація]], і багато людей мігрували в цей край у той час. Переважна більшість населення Нижньої Сілезії була на той час німецькомовною і багато&nbsp;— лютеранами, зокрема столиця [[Вроцлав|Бреслау]]. Були області, як наприклад Ополе і сільські частини Верхньої Сілезії, де значна частина або навіть більшість населення було слов'яномовне і католиками.

У період ХІХ&nbsp;— першій половині ХХ сторіччя, який характеризувався стрімким розвитком ідей [[націоналізм]]у, між німцями та поляками відбулося зростання міжнаціональної напруги. В Сілезії етнічні [[поляки]] становили близько 30&nbsp;% з населення, і більшість з них жила навколо [[Катовиці|Катовиць]] на південному сході Верхньої Сілезії. Загалом у Верхній Сілезії поляки складали 61,1&nbsp;% населення в 1829, але завдяки державній політиці [[германізація|германізації]] їх кількість зменшилася до 58,6&nbsp;% у 1849<ref name="Mapy">«Mapy narodowościowe Górnego Śląska od połowy XIX wieku do II Wojny Światowej» Dorota Borowiecz Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego 2005 ISBN 83-229-2569-7</ref>. У той же час області [[Острава|Острави]] і [[Карвіна|Карвина]] в [[Австрійська Сілезія|Австрійській Сілезії]] все більш і більш індустріалізувалися. Істотна частина польськомовних людей були лютеранами в контрасті з німцями католицької габсбурзької [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]].

У 1900 населення Австрійської Сілезії становило 680 422 зі щільністю 132/км². Німці становили 44,69&nbsp;% населення, поляки&nbsp;— 33,21&nbsp;% і чехи&nbsp;— 22,05&nbsp;%. Згідно з релігією, 84&nbsp;% були католиками, 14&nbsp;% протестантами і залишок були євреями. Місцева рада складалась з 31 членів, і Сілезія направила 12 представників у Рейхсрат у Відні. Адміністративно Сілезія мала поділ на 9 районів і 3 міста з автономними муніципалітетами: [[Опава]] ({{lang-de|Troppau}})&nbsp;— столиця, [[Бельсько-Бяла]] ({{lang-de|Bielitz}}) і [[Фридек-Містек]] (''{{lang-de|Friedeck}}.'')

За [[Версальський договір|Версальським договоом]] після поразки Німецької Імперії і Австро-Угорщини в [[Перша Світова війна|Першій Світовій війні]] було вирішенно, що населення Верхньої Сілезії повинно проголосувати на плебісциті для того, щоб визначити майбутнє провінції, за винятком 333 км² області навколо [[Глучин]]у ({{lang-de|Hultschiner Ländchen}}), яка була надана [[Чехословаччина|Чехословаччині]] в 1920 незважаючи на наявність німецької більшості. Плебісцит, організований [[Ліга Націй|Лігою Націй]], відбувся в 1921. У [[Тешинська Сілезія|Тешинській Сілезії]] по-перше була тимчасова угода між комісіями&nbsp;— польською {{lang-pl|Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego}} і чеською {{lang-cs|Národní výbor pro Slezsko}},— про розділення колишніх земель Тешинського князівства згідно з етнічними лініями. Проте, ще угода не була ухвалена чехословацьким урядом у [[Прага|Празі]]. Польща вирішила провести загальні вибори у спірній області. 23 січня 1919 чеські війська вторглися до Тешинської Сілезії і зупинилися 30 січня 1919 на річці [[Вісла]] біля [[Скочув]]а.<ref>Długajczyk 1993, 7.</ref><ref>Zahradnik 1992, 59.</ref> Запланований плебісцит 28 липня 1920 року по розділенню Тешинського князівства не відбувся і кордон між Польщею і Чехією був визначений [[Спа|Спа коференцією]].

=== Міжвоєнний період ===
[[Файл:Polish Silesia insurgents.PNG|міні|Сілезькі повстанці]]
Після референдуму, відбулося три [[Сілезькі повстання]], що були спровоковані поляками області, після яких Ліга Націй вирішила, що провінція повинна бути розділена: де більшість голосувала за Польщу&nbsp;— приєднати до Польщі, де більшість голосувала за Німеччину&nbsp;— приєднати до Німеччини.

Ліга вирішила, що східна частина Верхньої Сілезії, де більшість голосувала за Польщу, повинна стати автономною областю в межах Польщі, організованої, як [[Автономне Сілезьке Воєводство]] (Autonomiczne Województwo Śląskie) і як виборчий округ з [[Сілезький парламент|Сілезьким парламентом]] і Радою [[Сілезьке воєводство (1920—1939)|Сілезького Воєводства]] як виконавчим органом. Один з провідних політичних діячів, які проводили ці зміни, був [[Войцех Корфанти]].

[[Сілезькі повстання]] [[1919]]—[[1921]]:
* Перше Сілезьке постання: 16 серпня 1919&nbsp;— 26 серпня 1919
* Друге Сілезьке постання: 19 серпня 1920&nbsp;— 25 серпня 1920
* Третє Сілезьке постання: 2 травня 1921&nbsp;— 5 липня 1921

Велика частина Сілезії, що залишилась [[Веймарська республіка|Німеччині]], була реорганізована в дві провінції [[Верхня Сілезія (провінція)|Верхню Сілезію]] і [[Нижня Сілезія (провінція)|Нижню Сілезію]].

У Сілезії [[Синаг��га|синагоги]] у Вроцлаві і в інших містах знищено у 1938 протягом [[Кришталева ніч|Кришталевої ночі]].

У жовтні 1938 [[Заолжя]] (частина Тешинської Сілезії на захід від річки [[Олжа]]&nbsp;— 876 км² з 258 000 мешканцями), була захоплена Польщею у [[Чехословаччина|Чехословаччини]], після [[Мюнхенська угода|Мюнхенської угоди]], прикордонні області Чехословаччини відійшли до [[Нацистська Німеччина|Нацистської Німеччини]]. [[Чеська Сілезія]] з [[Слезька Острава|Слезькою Остравою]] був приєднаний до [[Судетська область|Судетської області]], [[Глучин]] був приєднаний до [[Верхня Сілезія (провінція)|провінції Верхня Сілезія]].

=== Друга Світова Війна ===

[[Третій Рейх|Нацистська Німеччина]] повернула собі польські частини Верхньої Сілезії (втрачені в результаті Першої Світової війни), а також міста [[Сосновець]] (''Sosnowitz''), [[Бендзін]] (''Bendzin'', ''Bendsburg''), [[Хшанув]] (''Krenau''), і [[Заверці]] (''Warthenau'') і частини [[Олькуш]]а (''Ilkenau'') і [[Живець (місто)|Живеця]] (''Saybusch'') в 1939, під час [[Польська кампанія (1939)|польського вторгнення]] з початком Другої Світової війни. Місцеве німецьке населення часто вітало [[Вермахт]] і сприйняли це на кшталт «звільнення» [[Судетська криза|Судетської області]]. Пізніше, багато тисяч сілезців було мобілізовано до Вермахту.
[[Файл:Gross-Rosen - brama wjazdowa.jpg|міні|[[Ґросс-Розен]]]]
У 1940 німці почали будувати [[Аушвіц|концтабір Аушвіц]], який пізніше використовувався як [[табір смерті]] протягом [[Голокост]]у. [[Гросс-Росен]] мав підтабори в багатьох містах Сілезії, був також збудований в 1940.

=== Сілезія після Другої Світової війни ===
[[Файл:Map-Germany-1945.svg|міні|Мапа [[Окупація союзниками Німеччини|поділу Німеччини]] протягом 1945—1949]]
У 1945 вся Сілезія була окупована [[Радянський Союз|радянською]] [[Червона Армія|Червоною Армією]] і [[Армія Людова|Армією Людовою]] в ході Сілезького наступу, як частина захоплення Східної Німеччини. На той час велика частка німецького населення покинули Сілезію, побоюючись помсти радянських військ, але багато хто повернувся після німецької капітуляції. Згідно з положеннями [[Ялтинська конференція|Ялтинської конференції]] і [[Потсдамська конференція|Потсдамської конференції]], у 1945 Німецька Сілезія на схід від річок [[Одер]] і [[Нейсе]] була передана Польщі (дивіться [[Кордон по Одеру-Нейсе]]). Більшість сілезьких німців, що залишилися (перед ІІ Світовою війною їх було більш ніж чотири мільйони мешканців) були насильно [[Депортація німців після Другої Світової війни|депортовані]], деяких ув'язнили в трудових таборах, наприклад [[Ламбіновіце|Ламбіновице]] і [[Згодівський табір праці|Згодівському таборі праці]]. Багато хто загинув в тих таборах і ще більше під час від'їзду до Радянської Зони окупації за Одером (майбутня Східна Німеччина). Більш ніж 30 000 осіб (більшість німці, деякі мали частково польське коріння) сілезців були вислані до радянських копалень і [[Сибір]]у, більшість із них ніколи не повернулись. Інші були вислані у післявоєнні роки польським урядом, який проводив дуже націоналістичну антинімецьку політику щодо [[Знов поверненні території|Знов повернених територій]] (дивись [[Німецький масовий від'їзд зі Східної Європи]]).

Промисловість Сілезії, зокрема промисловість Верхньої Сілезії, зазнала порівняно малого пошкодження протягом II Світової Війни [[Союзники у Другій Світовій війні|союзниками]] завдяки її відносній недоступності [[Союзники у Другій Світовій війні|союзницьким]] [[Стратегічне бомбардування|бомбардувальникам.]] Сілезію Радянська Армія узяла в кліщі в січні 1945<ref>Max Hastings, «Armageddon. The Battle for Germany 1944—1945», Alfred A. Knopf, New York, 2004, page 248</ref>, і можливо [[Альберт Шпеєр]] сповільнив або відмовив здійснювати [[випалена земля|політику випаленної землі]]. Ця загалом непошкоджена промисловість грала критичну роль у післявоєнній реконструкції та індустріалізації Польщі. Промисловість, яка була пошкоджена або знищена (здебільшого в Ополе і Нижній Сілезії), була відновлена після війни. Після війни бізнес-структури були націоналізовані і діяли, з відносно незначними змінами або інвестиціями, до 1989. Під час [[Польська Народна Республіка|падіння комунізму]] у 1989 найбільш індустріалізовані частини Сілезії зазнали занепаду. Починаючи з 1989, Сілезія перейшла до різноманітнішої, заснованої на обслуговуванні, економіки.

Після Другої світової війни регіон був істотно знову заселений поляками, багато з яких було вигнано з Галичини і Волині, анексованих Радянським Союзом і приєднаних до Радянської України. Сьогодні маленька німецькомовна місцева меншина існує навколо [[Ополе]] (''Oppeln'') як деяка згадка про двомовність населення Верхньої Сілезії до 1945. У офіційному польському переписі 153 000 осіб назвали себе німцями, хоча аж до 500 000 або більше має німецьке походження. Німецько-польська сілезька меншина активна в політиці і виступає за право знову вільно використовувати німецьку мову на людях.

== Природні ресурси ==
'''Див. також''' [[Історія видобутку вугілля у Верхній Сілезії]].
[[Файл:KWK Bolesław Śmiały 01.jpg|міні|Шахта ''KWK Bolesław Śmiały'', [[Лазиська-Гурне]]]]
Сілезія&nbsp;— багатий на ресурси і багатолюдний край. Великі поклади бітуму і [[Буре вугілля|бурого вугілля]], є потужна промисловість, особливо у Верхній Сілезії. Нижня Сілезія має велику [[мідь|мідну]] гірничу промисловість і обробку між містами [[Легниця]], [[Глогув]], [[Любін (Польща)|Любін]] і [[Польковіце|Полковіце]]. Нещодавно проведено переоблік покладів бурого вугілля біля [[Легниця|Легниці]]. Встановлено, що запаси сягають близько 35 мільярдів тонн, що робить Сілезію одним з найбагатших ресурсами і людьми краєм у світі.<ref>[http://www.gazetawyborcza.pl/1,82244,4820533.html - Article «We have the largest reserves of lignite in the world», Gazeta Wyborcza, 2008-01-08 (in Polish)]{{Недоступне посилання}}</ref>

Наступні корисні копалини також видобуваються в Сілезії: [[цинк]], [[срібло]], [[кадмій]], [[свинець]], [[золото]], [[метан]], [[залізна руда]], [[вапняк]], [[мергель]], [[мармур]], і [[базальт]]. Історично, також видобувався [[Уран (хімічний елемент)|уран]].<ref>{{Cite web |url=http://www10.antenna.nl/wise/index.html?http://www10.antenna.nl/wise/439-440/poland.html |title=WISE — Nuclear issues information service<!-- Bot generated title --> |accessdate=2008-05-24 |archive-date=2007-10-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071010053346/http://www10.antenna.nl/wise/index.html?http%3A%2F%2Fwww10.antenna.nl%2Fwise%2F439-440%2Fpoland.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071010053346/http://www10.antenna.nl/wise/index.html?http%3A%2F%2Fwww10.antenna.nl%2Fwise%2F439-440%2Fpoland.html |date=2007-10-10 }}</ref>

За посткомуністичні часи, проте, застарілий стан багатьох засобів привів до екологічних проблем та істотного переходу від економіки, заснованої на видобутку копалин до заснованої на обслуговуванні.

{| class="wikitable"
|+'''Річний обсяг видобутку корисних копалин у Сілезії'''
|-
! [[Корисні копалини]]
! Видобуток (тонн)
! Посилання
|-
|Бітумне [[вугілля]]
| 95,000,000
|
|-
| [[Мідь]]
| 571,000
|<ref>[http://www.indexmundi.com/en/commodities/minerals/copper/copper_t21.html Copper: World Smelter Production, By Country<!-- Bot generated title -->]</ref>
|-
| [[Цинк]]
|160,000
|<ref>[http://www.indexmundi.com/en/commodities/minerals/zinc/zinc_table18.html Zinc: World Smelter Production, By Country<!-- Bot generated title -->]</ref>
|-
|[[Срібло]]
|1,200
|<ref>[http://www.indexmundi.com/en/commodities/minerals/silver/silver_table08.html Silver: World Mine Production, By Country<!-- Bot generated title -->]</ref>
|-
|[[Кадмій]]
|500
|<ref>[http://www.indexmundi.com/en/commodities/minerals/cadmium/cadmium_t5.html Cadmium: World Refinery Production, By Country<!-- Bot generated title -->]</ref>
|-
|[[Свинець]]
|70,000
|<ref>[http://www.indexmundi.com/en/commodities/minerals/lead/lead_t16.html Lead: World Refinery Production, By Country<!-- Bot generated title -->]</ref>
|-
|}

Край також має розвинуте [[сільське господарство]], вирощуються [[злак]]и (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза), [[картопля|картоплю]], [[ріпак]], [[цукровий буряк]] тощо. Добре розвинуте молочне виробництво. Сілезьке [[Ополе]] має найвищий індекс ефективності сільського господарства в Польщі.<ref>[http://umwo.opole.pl/serwis/index.php?id=2009 Web site of the Opole regional government containing the current statistics (in Polish)]</ref>.

Гірська частина південної Сілезії має багато привабливих місць для туризму (наприклад, [[Карпач]], [[Щирк]], [[Вісла]]).

Сілезія має значні лісові масиви.

== Демографія ==
Сучасна Сілезія заселена [[поляки|поляками]], [[Німці|німцями]], [[чехи|чехами]] і слов'янами [[сілезці|сілезцями]]. Останній Польський перепис 2002 показав, що сілезці&nbsp;— найбільша національна меншина в Польщі, [[німці]], були другими; обидві групи розташовано здебільшого у Верхній Сілезії. Чеська частина Сілезії населена [[Чехи|чехами]], моравами і поляками.

Перед Другою світовою війною, Сілезія була населена здебільшого німцями і поляками, німецькими і польськими євреями і чехами. У 1905, перепис показав (у Верхній Сілезії), що 75&nbsp;% населення були німці і 25&nbsp;% поляки. Більшість сілезьких німців або втекли, або були вигнані з Сілезії протягом і після II Світової війни. [[Сілезькі німці]] сьогодні живуть на теренах Федеративної Республіки Німеччини, багато з них працюють шахтарями в [[Рурська область|Рурській області]], як їх предки на шахтах Сілезії. Для того, щоб владнати їх інтеграцію в [[Західна Німеччина|західнонімецьке]] суспільство після 1945, було організовано офіційно визнані організації, зокрема&nbsp;— [[Сілезійське земляцтво]] (Landsmannschaft Schlesien), фінансоване з федерального німецького бюджету. Одним з його найвідоміших, але спірних представників, був політик [[Герберт Гупка]]&nbsp;— представник [[Християнсько-демократичний союз (Німеччина)|ХДС]].

Сілезія завжди відрізнялась від решти Польщі, в тому числі методами управління<ref>T. Kamusella, Tomasz"Silesia: Doing It Our Way", Transitions Online, 11/14/2005</ref>. Сілезці відрізняються винятковою робочою етикою, високою техніч��ою освіченістю, відданістю родині, взаємодопомогою, скептицизмом до політики і ЗМІ.

== Міста в Сілезії ==

Безумовно, найбільший міський центр в Сілезії (і в Польщі) є [[Агломерація міст Верхньої Сілезії]], яка об'єднує 14 сусідніх міст. Проте борючись щоб карта була зрозумілішою їх іноді навіть не показують на польських картах.

Наступна таблиця зі списком міст в Сілезії з населенням, більше, ніж 100,000 (2006):
{| cellspacing="0" cellpadding="0" style="margin: 0 0 1em 1em; text-align:center; width:150px; float:right;"
|-
|[[Файл:Wroclaw 1.jpg|150px|center]]
|-
|[[Вроцлав]]
|-
|[[Файл:Katowice_Rynek.jpg|150px|center]]
|-
|[[Катовиці]]
|-
|[[Файл:Ostrava, pohled z Nové radnice 2.jpg|150px|center]]
|-
|[[Острава]]
|-
|[[Файл:PL Opole NCentrum.jpg|150px|center]]
|-
|[[Ополе]]
|-
|[[Файл:Goerlitz bruecke waidhaus und st peter u paul.jpg|150px|center]]
|-
|[[Герліц]]
|}

{| class="wikitable" align=center
|- bgcolor=#cccccc
! width=1% |
! width=1% |
! width=12% | Офіційна назва
! width=8% | Населення
! width=8% | Площа
! width=17% | Адміністрація
! width=4% | Країна
|-
| align="center" | 1 || [[Файл:Herb wroclaw.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Вроцлав]]''' ||align="center" | 635 932||align="center" | 293 км² ||align="center" | [[Нижньосілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 2 || [[Файл:Katowice Herb.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Катовиці]]''' || align="center" | 317 220 ||align="center" | 165 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 3 || [[Файл:Ostrava CoA CZ.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Острава]]''' || align="center" | 309 531 ||align="center" | 214 км² ||align="center" | [[Мораво-Сілезький край]] || [[Файл:Flag of the Czech Republic.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 4 || [[Файл:POL_Gliwice_COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Гливиці]]''' || align="center" | 199 451 ||align="center" | 134 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 5 || [[Файл:POL Bytom COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Битом]]''' || align="center" | 187 943 ||align="center" | 69 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 6 || [[Файл:POL Zabrze COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Забже]]''' || align="center" | 191 247 ||align="center" | 80 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 7 || [[Файл:POL Bielsko COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Бельсько-Бяла]]''' || align="center" |176 864 ||align="center" | 125 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 8 || [[Файл:POL Ruda Śląska COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Руда-Шльонська]]''' || align="center" | 146 658 ||align="center" | 78 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 9 || [[Файл:POL Rybnik COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Рибнік]]''' || align="center" | 141 580 ||align="center" | 148 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 10 || [[Файл:POL Tychy COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Тихи]]''' || align="center" | 131 153 ||align="center" | 82 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 11 || [[Файл:POL Opole COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Ополе]]''' || align="center" | 128 268 ||align="center" | 97 км² ||align="center" | [[Опольське воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 12 || [[Файл:POL Wałbrzych COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Валбжих]]''' || align="center" | 126 465 ||align="center" | 85 км² ||align="center" | [[Нижньосілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 13 || [[Файл:POL Zielona Góra COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Зелена Гура]]''' || align="center" | 118 221 ||align="center" | 58 км² ||align="center" | [[Любуське воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 14 || [[Файл:POL_Chorzów_COA.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Хожув]]''' || align="center" | 114 686 ||align="center" | 33 км² ||align="center" | [[Сілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
| align="center" | 15 || [[Файл:Legnica herb.svg|center|25px]] || align="left" | '''[[Легниця]]''' || align="center" | 105 750||align="center" | 56 км² ||align="center" | [[Нижньосілезьке воєводство]] || [[Файл:Flag of Poland.svg|center|33px|border]]
|-
|}

== Персоналії ==
* [[Ігнац Райманн]]&nbsp;— церковний композитор, музикант, педагог.

== Див. також ==
* [[Сілезці]]
* [[Сілезька мова]]
* [[Тешинська Сілезія]]
* [[Чеська Сілезія]]
* [[Автономне Сілезьке Воєводство]]
* [[Нижня Сілезія]]
* [[Верхня Сілезія]]
* [[Австрійська Сілезія]]
* [[Збірна Сілезії з футболу]]

== Посилання ==
{{reflist|2}}
* {{cite book
  | last = Długajczyk
  | first = Edward
  | coauthors = 
  | title = Tajny front na granicy cieszyńskiej. Wywiad i dywersja w latach 1919-1939
  | publisher = Śląsk
  |date=1993
  | location = [[Катовиці|Katowice]]
  | pages = 
  | url =
  | doi =
  | id = ISBN 83-85831-03-7  }}
* {{cite book
  | last = Zahradnik
  | first = Stanisław
  | coauthors = and Marek Ryczkowski
  | title = Korzenie Zaolzia
  | publisher = PAI-press
  |date=1992
  | location = [[Варшава|Warszawa]] - [[Прага|Praga]] - [[Trzyniec]]
  | pages = 
  | url =
  | doi =
  | id =   }}

== Джерела ==

* ''Documents on British Foreign Policy 1919—1939'', 1st Series, volume XI, ''Upper Silesia, Poland, and the Baltic States, January 1920-March 1921'', edited by Rohan Butler, MA, J.P.T.Bury, MA, & M.E.Lambert, MA, Her Majesty's Stationery Office (HMSO), London, 1961 (amended edition 1974), ISBN 0-11-591511-7*
* ''Documents on British Foreign Policy 1919—1939'', 1st Series, volume XVI, ''Upper Silesia, March 1921&nbsp;— November 1922'', edited by W.N.Medlicott, MA, D.Lit., Douglas Dakin, MA, PhD, & M.E.Lambert, MA, HMSO, London, 1968.
* ''Microcosm, Portrait of a Central European City'', by Norman Davies and Roger Moorhouse (Jonathan Cape, 2002) ISBN 0-224-06243-3
* ''Dehio&nbsp;— Handbuch der Kunstdenkmäler in Polen: Schlesien'', Herder-Institut Marburg and Krajowy Osrodek Badan i Dokumentacji Zabytkow Warszawa, Deutscher Kunstverlag 2005, ISBN 3-422-03109-X
* [http://www.republikasilesia.com Republic of Silesia page]
* [http://raslaska.aremedia.net Silesian Autonomy Movement page]
* [http://www.hoeckmann.de/germany/silesia.htm Map of Silesia in 1763]
* [http://www.vogel-soya.de/bilder/Schlesphoto.html Old postcards from Silesian towns]
* [http://www.schlesierland.de/index.html Photos from Silesian towns, villages and communities before 1946]
* [http://www.tr62.de/maps/Silesia-2000.html Map of Silesia as of 2000]
* [http://www.upper-silesia.com/map.html Silesia in maps of Europe]
* [https://web.archive.org/web/20040627000754/http://www.dhm.de/ausstellungen/europas-mitte-um-1000/EM_Pressemappe_deutsch.pdf Combined European History Exhibit by Germans, Poles, Czech, Slovaks and Hungarians]

{{commons|Silesia}}

{{Пруссія}}
{{Історичні краї Польщі}}
{{ac}}

[[Категорія:Сілезія]]
[[Категорія:Історичні землі Чехії]]
[[Категорія:Землі Польщі]]
[[Категорія:Історичні краї Польщі]]
[[Категорія:Історичні області Німеччини]]
[[Категорія:Історія Австрії]]
[[Категорія:Центральна Європа]]
[[Категорія:Історичні області Європи]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Among (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Areadisp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Both (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Densdisp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Flagcountry (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox Settlement (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox settlement (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Isnot (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-cs (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-cz (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-pl (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-sli (редагувати)
Шаблон:Lang-szl (редагувати)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mi2km2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Permi2km2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Plainlist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Small (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Smallsup (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Історичні краї Польщі (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Czech Republic (редагувати)
Шаблон:Назва країни GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни Germany (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни Poland (редагувати)
Шаблон:Назва країни Пруссія (редагувати)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор CZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Czech Republic (редагувати)
Шаблон:Прапор GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор Germany (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор PRU (редагувати)
Шаблон:Прапор Poland (редагувати)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор Пруссія (редагувати)
Шаблон:Пруссія (редагувати)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Сілезія».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сілезія