Перегляд вихідного коду сторінки Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині

← Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині
У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:
Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.
Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.
Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025
Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.
Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.
В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.
Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:
[[Файл:Flag of UNESCO.svg|праворуч|безрамки|300x300пкс]]
[[Файл:Flag map of Germany.svg|праворуч|безрамки|400x400пкс]]
Станом на 2024 рік '''на території Німеччини розташовані 54 об'єкти [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]]''', що становить 4,4&nbsp;% усієї кількості (1223) таких об'єктів у світі.

Головною передумовою для внесення об'єкта до списку є ратифікація країною [[Конвенція про охорону світової культурної і природної спадщини|Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини]], прийнятої 16 листопада 1972 року. Обидві німецькі держави її ратифікували: [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|Федеративна Республіка Німеччина]] (ФРН) 23 серпня 1976 року, а [[Німецька Демократична Республіка]] (НДР) — 12 серпня 1988. Від 3 жовтня 1990 року, дня утворення єдиної сучасної німецької держави, зобов'язання згідно з конвенцією поширюються на всю територію возз'єднаної Німеччини<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/statesparties/?searchStates=germany&id=&region|title=States Parties - UNESCO World Heritage Convention|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|access-date=2024-03-19|archive-date=2024-03-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20240319105508/https://whc.unesco.org/en/statesparties/?searchStates=germany&id=&region|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240319105508/https://whc.unesco.org/en/statesparties/?searchStates=germany&id=&region |date=2024-03-19 }}</ref>.

До об'єднання статус світової спадщини отримували виключно об'єкти, що знаходилися на території ФРН; першим таким об'єктом став [[Аахенський собор|собор в Аахені]] у 1978 році. До 1990 року ще вісім кандидатів отримали статус: [[Шпаєрський собор|собор у Шпаєрі]], [[Вюрцбурзька резиденція|резиденція єпископа у Вюрцбурзі]], [[Паломницька церква у Вісі|церква у Вісі]], [[Палац Аугустусбург і мисливський будинок Фалькенлюст|Августбург та Фалькенлюст]] у [[Брюль (Рейнланд)|Брюлі]], [[Гільдесгаймський собор|собор Святої Марії]] та [[Церква Святого Михайла (Гільдесгайм)|церква святого Михайла]] у [[Гільдесгайм]]і, місто [[Трір]], місто [[Любек]], [[Верхньогермансько-реційський лімес]]. 1990 року берлінські парки стали першими місцями світової спадщини з колишньої НДР. Надалі список світової спадщини активно розширювався до 54 позицій, ще 12 об'єктів є кандидатами на зарахування станом на 2024 рік.  

Розміри площі об'єктів Світової спадщини та їхні складники з часом мінялися: зокрема це відбулося з [[Ватове море|Ватовим морем]] 2011 та 2014 років, коли площу охоронної території коригували, чи з пам'ятниками [[Баугауз]]у 2017 року. Деякі намагання розширити об'єкт закінчилися невдало, зокрема це стосується пам'ятних місць, пов'язаних з [[Мартін Лютер|Мартіном Лютером]]: ані низка церков в [[Айслебен|Айслебені]], ані будинки [[Йоганн Бугенгаген|Бугенгагена]] та [[Лукас Кранах Старший|Кранаха]] у [[Віттенберг|Віттенберзі]] не стали частиною Світової спадщини. Низка об'єктів є транснаціональними: [[Рудні гори|Рудні Гори]] лежать на території Німеччини та [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії|Чехії]], [[Лімес|римські лімеси]] простягаються від [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Великій Британії|Великобританії]] до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Румунії|Румунії]], [[парк Мускау]] є також спадщиною [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Польщі|Польщі]], [[Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи|букові праліси]] розкидані по всій Європі, Ватове море є спадщиною ЮНЕСКО і для [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Данії|Данії]] та [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах|Нідерландів]] тощо. 

2004 року Дрезден та його околиці ввійшли в список об'єктів спадщини ЮНЕСКО, однак вже 2008 року, через великі зміни ареалу (побудова [[Вальдшльосхенський міст|Вальдшльосхенського мосту]]) цей статус відібрали.  

Не всі культурні чи природні об'єкти можуть стати частиною Світової спадщини, а тільки ті, які відповідають хоча б одному [[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|критерію ЮНЕСКО]]. За критеріями німецькі об'єкти розподіляють так (один і той же об'єкт може відповідати одразу декільком критеріям):
{| class="standart" width="30%" style="margin: 1em auto;"
!{{Comment|i|Об'єкт є шедевром людського творчого генія}}
!{{Comment|ii|Об'єкт свідчить про значний взаємовплив людських цінностей в даний період часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів}}
!{{Comment|iii|Об'єкт є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції або цивілізації, яка існує досі або вже зникла}}
!{{Comment|iv|Об'єкт є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю або ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії}}
!{{Comment|v|Об'єкт є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, будучи зразком культури (або культур) або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив необоротних змін}}
!{{Comment|vi|Об'єкт безпосередньо або матеріально пов'язаний з подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість}}
!{{Comment|vii|Об'єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості}}
!{{Comment|viii|Об'єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам'ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом геоморфичних або фізіографічних особливостей}}
!{{Comment|ix|Об'єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, що відбуваються, в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних співтовариств}}
!{{Comment|x|Об'єкт включає найважливіше або найзначніше природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема видів, що зникають, виняткової світової цінності з погляду науки і охорони}}
|- align="center"
|12
|28
|21
|39
|2
|11
|—
|2
|2
|1
|}

== Список об'єктів ==

=== Легенда ===
{{Легенда|#FBEC5D|Об'єкт культурного типу|border=1px solid #AAAAAA|inline}}
{{Легенда|#BADBAD|Об'єкт природного типу|border=1px solid #AAAAAA|inline}}

=== Список ===
{| class="wikitable" style="text-align: center; width: 100%;"
|- bgcolor="#cccccc"
! width="3%" |Тип
! width="15%" |Об'єкт
! width="6%" |№ WHC 
! width="10%" |Розташування
! width="5%" |Час внесення
! width="56%" |Інформація
! width="6%" |[[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|Критерії]]
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''1''' || [[Файл:Aachen Germany Imperial-Cathedral-01.jpg|300x300пкс]]<br/>'''[[Аахенський собор]]''' <br/> ({{lang-de|Aachener Dom}})  || [http://whc.unesco.org/en/list/3 3] || [[Аахен]] ||1978<br/><small>(корекція меж у 2013)</small>|| [[Собор]] розпочали зводити 793 року за вказівкою [[Карл I Великий|Карла I Великого]], який перетворив Аахен на місто-резиденцію та хотів створити «новий Рим». Від самого початку будівля задумувалась як символ об'єднання [[Західний світ|західного світу]]. Сам Карл I Великий тут і похований. Собор був одним з перших об'єктів, внесених до списку ЮНЕСКО, причому на основі декількох критеріїв. По-перше, він мав великий вплив на розвиток усієї європейської архітектури, адже протягом усього [[Середньовіччя]] був взірцем для побудови інших соборів та завжди вважався великим досягненням людської творчості. По-друге, це перша будівля з куполом на північ від [[Альпи|Альп]] з часів [[Античність|Античності]]. Нарешті, у соборі відбувалися коронації [[Список монархів Німеччини|німецьких королів]] з 934 по 1531 роки, а сама німецька корона була однією з корон [[Імператор Священної Римської імперії|імператора]] [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]]<ref>{{Cite web|title=Aachen Cathedral|url=https://whc.unesco.org/en/list/3/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-25|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-04-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230426062334/https://whc.unesco.org/en/list/3|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230426062334/https://whc.unesco.org/en/list/3 |date=2023-04-26 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Aachen Cathedral|url=https://worldheritagegermany.com/aachen-cathedral/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-04-25|language=en|last=|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430110731/https://worldheritagegermany.com/aachen-cathedral/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430110731/https://worldheritagegermany.com/aachen-cathedral/ |date=2023-04-30 }}</ref>.|| i, ii, iv, vi 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''2''' || [[Файл:Aerial photograph Speyer Cathedral.jpg|300x300px]]<br/>'''[[Шпаєрський собор]]'''<br/> ({{lang-de|Dom zu Speyer}}) ||  [http://whc.unesco.org/en/list/168 168] || [[Шпаєр]]|| [[XI століття|1981]]|| Побудова собору розпочалася 1030 року на вимогу [[Конрад II (імператор Священної Римської імперії)|Конрада II]], і на той час він був однією з найбільших церков у світі. З художнього погляду це видатний взірець [[Романська архітектура|романської архітектури]], а також найбільший збережений храм у такому стилі. У 1689 році пожежа серйозно пошкодила будівлю, але протягом 1772—1778 років провели детальну [[Реставрація (мистецтво)|реставрацію]], яка максимально спиралася на архівні дані, заклавши основи сучасних принципів реставрації історичних об'єктів. Собор мав і велику політичну роль: протягом майже 300 років тут ховали імператорів Священної Римської імперії<ref>{{Cite web|title=Speyer Cathedral|url=https://whc.unesco.org/en/list/168/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-26|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-04-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230426061805/https://whc.unesco.org/en/list/168|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230426061805/https://whc.unesco.org/en/list/168 |date=2023-04-26 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Speyer Cathedral|url=https://worldheritagegermany.com/speyer-cathedral/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-04-26|language=en|last=|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430115247/https://worldheritagegermany.com/speyer-cathedral/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430115247/https://worldheritagegermany.com/speyer-cathedral/ |date=2023-04-30 }}</ref>. || ii 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''3''' || [[Файл:1720 bis 1744 wurde die Würzburger Residenz unter der Regie von Balthasar Neumann erbaut. 41.jpg|300пкс]] <br/> '''[[Вюрцбурзька резиденція|Резиденція єпископа з парком і палацовою площею]] у Вюрцбургу'''<br/>({{lang-de|Würzburger Residenz mit Hofgarten und Residenzplatz}})|| [http://whc.unesco.org/en/list/169 169] ||[[Вюрцбург]]|| 1981<br /><small>(корекція меж у 2010)</small>
| Вюрцбурзька резиденція є одним з найбільших [[бароко]]вих палаців у Німеччині, а з погляду стилістики найбільш канонічним представником цієї течії. Будівлю зводили та оздоблювали від 1720 до 1770, сад створювали від 1765 до 1780, і разом вони стали унікальним продуктом співпраці низки видатних архітекторів, скульпторів та малярів з різних куточків Європи ([[Бальтазар Нейман|Бальтазар Нойманн]], [[Робер де Котт]], [[Жермен Бофран]], [[Йоган Лукас фон Гільдебрандт|Лукас фон Гільдебрандт]], [[Максиміліан фон Вельш]], [[Антоніо Джузеппе Боссі]], [[Джованні Баттіста Тьєполо]], [[Георг Адам Гутман]]), а тому є символом не тільки німецької культури, а і європейської загалом<ref>{{Cite web|title=W&uuml;rzburg Residence with the Court Gardens and Residence Square|url=https://whc.unesco.org/en/list/169/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-26|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-04-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20230412201029/https://whc.unesco.org/en/list/169|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230412201029/https://whc.unesco.org/en/list/169 |date=2023-04-12 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Würzburg Residenz Palace and Court Gardens|url=https://worldheritagegermany.com/wuerzburg-residenz-palace-court-gardens/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-04-26|language=en|last=|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430113739/https://worldheritagegermany.com/wuerzburg-residenz-palace-court-gardens/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430113739/https://worldheritagegermany.com/wuerzburg-residenz-palace-court-gardens/ |date=2023-04-30 }}</ref>. ||  i, iv
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''4''' || [[Файл:Wieskirche Luftaufnahme (2020).jpg|300пкс]]<br/> '''[[Паломницька церква у Вісі]]'''<br/>({{lang-de|Wallfahrtskirche auf der Wies}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/271 271] || [[Штайнгаден]], міська частина Віс || 1983 <br /><small>(корекція меж у 2011)</small>|| Церква у Вісі є прикладом баварського [[рококо]], співпраці видатних митців та увіковіченням традицій [[Паломництво|паломництва]]. 1738 року на місці у полі, де буде збудована церква, замироточила вирізьблена скульптура [[Ісус Христос|Ісуса]]. Опісля наплив паломників був настільки великий, що абат [[Штайнгаденське абатство|Штайнгаденського абатства]] вирішив побудувати церкву, у якій би помістив скульптуру. Творінням головував архітектор [[Домінікус Ціммерманн]], його брат [[Йоганн Баптист Ціммерманн|Йоганн Баптист]] оздоблював стелю та стіни, над [[вівтар]]ем працювали [[Антон Штурм]] та [[Бальтазар Августин Альбрехт]]<ref>{{Cite web|title=Pilgrimage Church of Wies|url=https://whc.unesco.org/en/list/271/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-27|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-04-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230426072128/https://whc.unesco.org/en/list/271|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230426072128/https://whc.unesco.org/en/list/271 |date=2023-04-26 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Wieskirche Pilgrimage Church|url=https://worldheritagegermany.com/wallfahrtskirche-die-wies/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-04-27|language=en|last=|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430115252/https://worldheritagegermany.com/wallfahrtskirche-die-wies/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430115252/https://worldheritagegermany.com/wallfahrtskirche-die-wies/ |date=2023-04-30 }}</ref>. || i, iii 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''5''' ||[[Файл:Schloss Augustusburg, Southern Facade, November 2017 -02.jpg|300x300px]]<br/>'''[[Палац Аугустусбург і мисливський будинок Фалькенлюст|Палаци Августусбург і Фалькенлуст]] у [[Брюль (Рейнланд)|Брюлі]]'''<br /> ({{lang-de|Schlösser Augustusburg und Falkenlust in Brühl}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/288 288] || [[Брюль (Рейнланд)|Брюль]] || 1984 || Резиденція Августусбург та мисливський палац Фалькенлуст є одними з перших прикладів архітектури рококо на теренах сучасної Німеччини. Основний палац побудований на руїнах середньовічного [[Замок (споруда)|замку]] на бажання [[Клеменс Август I (архієпископ Кельна)|Клеменса I Августа]], [[Архієпископ Кельна|архієпископа Кельна]], і протягом наступного століття служив взірцем для створення інших [[Резиденція|резиденцій]] [[Аристократія (стан)|аристократії]]. Увесь комплекс (резиденція, мисливський палац, сади довкола), крім художньої цінності, має ще й історичну важливість, адже наочно демонструє, який вигляд мало житло знаті у XVIII столітті<ref>{{Cite web|title=Castles of Augustusburg and Falkenlust at Br&uuml;hl|url=https://whc.unesco.org/en/list/288/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-28|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-04-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230426054728/https://whc.unesco.org/en/list/288|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230426054728/https://whc.unesco.org/en/list/288 |date=2023-04-26 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Castles of Augustusburg and Falkenlust in Brühl|url=https://worldheritagegermany.com/castles-augustusburg-and-falkenlust-in-bruehl/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-04-28|language=en|last=|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430110732/https://worldheritagegermany.com/castles-augustusburg-and-falkenlust-in-bruehl/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430110732/https://worldheritagegermany.com/castles-augustusburg-and-falkenlust-in-bruehl/ |date=2023-04-30 }}</ref>.|| ii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''6''' || [[Файл:St Michaels Church Hildesheim.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br/>'''[[Гільдесгаймський собор|Кафедральний собор Св. Марії]] і [[Церква Святого Михайла (Гільдесгайм)|церква Св.Михайла]] в Гільдесгаймі'''<br/> ({{lang-de|Dom St. Mariae und Michaeliskirche in Hildesheim}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/187 187] || [[Гільдесгайм]]|| 1985<br /><small>(корекція меж у 2008)</small>|| Обидва храми є найяскравішими приклад��ми ранньої романської архітектури загалом та [[Оттонське мистецтво|оттонської архітектури]] зокрема. Ба більше, церква святого Михайла (на фото) скрізь віки практично не змінилася, тим самим надаючи найкращий серед усіх храмів наочний приклад того, як має виглядати та бути оздобленою романська церква. У скарбниці собору міститься низка унікальних середньовічних мистецьких об'єктів, таких як [[Бернвардські двері]] зі сценами з [[Книга Буття|Книги Буття]] та життя Ісуса, чи [[Бернвардська колона]] зі сценами з [[Новий Заповіт|Нового Завіту]], яка була створена на основі [[Колона Траяна|колони Траяна]]<ref>{{Cite web|title=St Mary&#x27;s Cathedral and St Michael&#x27;s Church at Hildesheim|url=https://whc.unesco.org/en/list/187/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-28|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2014-03-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20140326134125/http://whc.unesco.org/en/list/187|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140326134125/http://whc.unesco.org/en/list/187 |date=2014-03-26 }}</ref><ref>{{Cite web|title=St. Mary's Cathedral and St. Michael's Church in Hildesheim|url=https://worldheritagegermany.com/st-marys-cathedral-st-michaels-church-hildesheim/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-04-28|language=en|last=|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430110731/https://worldheritagegermany.com/st-marys-cathedral-st-michaels-church-hildesheim/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430110731/https://worldheritagegermany.com/st-marys-cathedral-st-michaels-church-hildesheim/ |date=2023-04-30 }}</ref>. || i, ii, iii 
|-
|bgcolor="#FBEC5D" | '''7''' || [[Файл:Porta Nigra Trier 132.jpg|300x300px]]<br/>'''[[Давньоримські пам'ятки, кафедральний собор Св. Петра та церква Богоматері в місті Трір]]'''<br/> ({{lang-de|Römische Baudenkmäler, Dom und Liebfrauenkirche in Trier}})|| [http://whc.unesco.org/en/list/367 367] || [[Трір]] та [[Ігель]]|| [[1986]]|| Трір є найстарішим німецьким містом — його заснували [[Римська імперія|римляни]] ще в 17 році до н. е. Одразу шість об'єктів ([[Порта-Нігра]], [[Амфітеатр (Трір)|амфітеатр]], [[Імператорські терми (Трір)|імператорські терми]], [[Базиліка Костянтина|базиліка Констянтина]], [[Терми Варвари (Трір)|терми Варвари]], [[Римський міст (Трір)|Римський міст]]) являють собою унікальну культурну спадщину [[Культура Стародавнього Риму|римської цивілізації]]. Особливої уваги заслуговує Порта-Нігра, вінець [[Фортифікація|фортифікаційних]] умінь римлян. За часів [[Тетрархія Діоклетіана|тетрархії]] він був однією зі столиць імперії та й загалом одним з найбільших міст, з погляду культури&nbsp;— це приклад того, який вигляд мало та як розвивалося велике місто під час поділу Римської імперії. Саме у Трірі правив [[Костянтин Великий|Констянтин Великий]], звідси він розпочав свій похід супроти [[Максенцій|Максенція]], якого переміг у 312 році: ця битва надалі вилилась у [[Міланський едикт|визнання]] [[Християнство|християнства]] в імперії. Ще один об'єкт ([[Ігельська колона]]) є в містечку Ігель неподалік міста. Окрім римських споруд, складовими частинами об'єкта ЮНЕСКО є ще дві церкви: [[Церква Богоматері (Трір)|церква Богоматері]], унікальна середньовічна [[Готична архітектура|готична]] споруда, та [[Трірський собор|собор]], який заклали ще за Констянтина, але який протягом віків увібрав у себе елементи усіх історичних стилів від античності до [[Нова історія|Нового часу]]<ref>{{Cite web|title=Roman Monuments, Cathedral of St Peter and Church of Our Lady in Trier|url=https://whc.unesco.org/en/list/367/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-29|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2005-10-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20051027113944/https://whc.unesco.org/en/list/367|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051027113944/https://whc.unesco.org/en/list/367 |date=2005-10-27 }}</ref><ref>{{Cite web|title=UNESCO-Weltkulturerbe|url=https://www.zentrum-der-antike.de/de/monumente/unesco-weltkulturerbe/|website=Burgenlandschaft Pfalz|accessdate=2023-04-29|language=de|last=GDKE|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430110733/https://www.zentrum-der-antike.de/de/monumente/unesco-weltkulturerbe/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430110733/https://www.zentrum-der-antike.de/de/monumente/unesco-weltkulturerbe/ |date=2023-04-30 }}</ref>. || i, iii, iv, vi 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''8'''|| [[Файл:Am Römerkastell 1, Saalburg, Porta Praetoria Bad Homburg 20220820 0035.jpg|300x300px]] <br />'''[[Верхньогермансько-реційський лімес|Укріплені рубежі Римської імперії]]'''<br /> ({{lang-de|Grenzanlagen des Römischen Reichs}})||[http://whc.unesco.org/en/list/430 430]|| Ділянка довжиною 550 км від [[Райнброль|Райнбролю]] до [[Айнінг]]у|| 1987<br /><small>(корекція меж у 2005 та 2008 роках)</small>|| Міжнародний об'єкт ЮНЕСКО, який складається з різного ступеня збереженості [[лімес]]ів (укріплених кордонів) Римської імперії. У [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Великій Британії|Великій Британії]] складовими частинами об'єкта є [[Адріанів вал|Адріанові]] та [[Вал Антоніна|Антонінові]] вали. У Німеччині об'єкт представлений [[Верхньогермансько-реційський лімес|Верхньогермансько-реційським лімесом]]. Ці укріплені рубежі відповідають одразу декільком критеріям для внесення до світової спадщини. По-перше, вони наочно демонструють високий розвиток [[Збройні сили|військової]] інженерії та [[Давньоримська архітектура|архітектури]] у Римській імперії. По-друге, у північних частинах імперії ці ідеї чи не вперше демонструвалися місцевому населенню, яке згодом перебирало їх; таким чином вони впливали на подальший розвиток громад, а саме на [[урбанізм]], архітектуру, [[Ландшафтна архітектура|ландшафтний дизайн]]. У деяких місцях цей вплив зберігся до сучасності. По-третє, ці межі побудовані за доби розквіту імперії, тобто є символами максимуму її розвитку, успіху в [[Римська колонія|колонізації]] регіонів та  [[Романізація (культурна)|романізації]] народів, служили кордоном між римським світом та [[варвар]]ами<ref>{{Cite web|title=Frontiers of the Roman Empire|url=https://whc.unesco.org/en/list/430/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-30|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2021-05-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20210506015940/https://whc.unesco.org/en/list/430/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210506015940/https://whc.unesco.org/en/list/430/ |date=2021-05-06 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Frontiers of the Roman Empire: Upper Germanic-Rhaetian Limes|url=https://worldheritagegermany.com/frontiers-of-the-roman-empire-upper-germanic-rhaetian-limes/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-04-30|language=en|last=|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430150001/https://worldheritagegermany.com/frontiers-of-the-roman-empire-upper-germanic-rhaetian-limes/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430150001/https://worldheritagegermany.com/frontiers-of-the-roman-empire-upper-germanic-rhaetian-limes/ |date=2023-04-30 }}</ref>. || ii, iii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''9'''|| [[Файл:Holstentor von der Petrikirche.jpg|300x300px]]<br />'''[[Любек|Ганзейське місто Любек]]'''<br /> ({{lang-de|Historische Hansestadt Lübeck}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/272 272]|| Любек || 1987,<br /><small>(кор��кція меж у 2009)</small>
| Любек свого часу був найголовнішим містом [[Ганза|ганзейського союзу]], який об'єднував близько 200 міст на [[Північна Європа|півночі Європи]], та досі залишається важливим морським портом цього регіону. Попри те, що приблизно 20&nbsp;% історичної забудови знищено під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], збережені райони міста слугують наочним прикладом того, який вигляд мало типове ганзейське [[купець]]ке місто зокрема та яка історична роль цілого союзу загалом<ref>{{Cite web|title=Hanseatic City of L&uuml;beck|url=https://whc.unesco.org/en/list/272/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-04-30|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-04-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20230426060507/https://whc.unesco.org/en/list/272|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230426060507/https://whc.unesco.org/en/list/272 |date=2023-04-26 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Hanseatic City of Lübeck - The Old Town|url=https://worldheritagegermany.com/hanseatic-town-of-luebeck/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-04-30|language=en|last=|archive-date=2023-04-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20230430110731/https://worldheritagegermany.com/hanseatic-town-of-luebeck/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230430110731/https://worldheritagegermany.com/hanseatic-town-of-luebeck/ |date=2023-04-30 }}</ref>. || iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''10''' || [[Файл:Potsdam Orangerieschloss.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br /> {{не перекладено|Палаци і парки Потсдама та Берліна|'''Палаци і парки Потсдама та Берліна'''|de|Schlösser und Gärten von Potsdam und Berlin}}<br /> ({{lang-de|Schlösser und Gärten von Potsdam und Berlin}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/532 532] || [[Потсдам]] і [[Берлін]] || 1990<br/><small>(корекція меж у 1992 та 1999 роках)</small>|| Об'єкт являє собою [[Архітектурний ансамбль|ансамбль]] будівель, збудованих у часто разюче відмінних [[Архітектурний стиль|стилях]], та [[парк]]ів: з 1730 до 1916 року низка видатних архітекторів ([[Георг Венцеслаус фон Кнобельсдорф|Кнобельсдорф]], [[Карл фон Ґонтард|Ґонтард]], [[Карл Готтард Ланґганс|Ланґганс]], [[Карл Фрідріх Шинкель|Шинкель]], [[Петер Йозеф Ленне|Ленне]]) працювали над його складовими частинами, а тому [[палац]]и, [[Вілла|вілли]] та парки є прикладом видатного людського мистецького досягнення. Попри різні стилі вони формують гармонійне ціле, а тому є прекрасним прикладом синтезу різних художніх віянь, який згодом вплинув на [[монументальне мистецтво]] в усій Німеччині. Насамкінець разом з вюрцбургзькою резиденцією ці палаци та парки є одними з найяскравіших представників європейських [[Монархія|монарших]] резиденцій — уособленнями їхньої сили та влади. У Потсдамі, зокрема, складниками об'єкта є [[парк Сансусі]] та [[Палац Сансусі|однойменний палац]], [[парк Бабельсберг]], [[Мармуровий палац (Потсдам)|Мармуровий палац]], [[Новий палац (Потсдам)|Новий палац]], [[Шарлоттенгоф]]. У Берліні — [[палац Глініке]] та [[Павичевий острів]]<ref>{{Cite web|title=Palaces and Parks of Potsdam and Berlin|url=https://whc.unesco.org/en/list/532/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-02|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2015-12-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20151230170313/https://whc.unesco.org/en/list/532|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151230170313/https://whc.unesco.org/en/list/532 |date=2015-12-30 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Palaces and parks of Potsdam and Berlin|url=https://worldheritagegermany.com/palaces-and-parks-potsdam-and-berlin/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-02|language=en|last=|archive-date=2023-05-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20230502164302/https://worldheritagegermany.com/palaces-and-parks-potsdam-and-berlin/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230502164302/https://worldheritagegermany.com/palaces-and-parks-potsdam-and-berlin/ |date=2023-05-02 }}</ref>.|| i, ii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''11''' || [[Файл:Kloster Lorsch 07.jpg|300x300px]]<br/> '''[[Лорське абатство|Монастир і набрамна капела]] в місті Лорш'''<br/> ({{lang-de|Abtei und Altenmünster des Klosters Lorsch}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/515 515] ||[[Лорш]] || 1991<br/><small>(корекція меж у 2011)</small>|| Історія монастиря в Лорші своїм початком сягає середини VIII століття, і протягом середньовіччя це був потужній культурний та релігійний центр, зокрема саме тут була написана [[Лоршська фармакопея]]. Хоча більша частина монастиря не збереглась, королівська надбрамна зала з майже 1200-літньою історією дійшла до сучасності без руйнувань і є одним з небагатьох екземплярів недоторканної [[Дороманське мистецтво та архітектура|дороманської]] [[Каролінзька архітектура|каролінзької архітектури]], а також наочним прикладом [[Каролінзьке Відродження|Каролінзького відродження]]<ref>{{Cite web|title=Abbey and Altenm&uuml;nster of Lorsch|url=https://whc.unesco.org/en/list/515/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-02|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20230501182156/https://whc.unesco.org/en/list/515/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230501182156/https://whc.unesco.org/en/list/515/ |date=2023-05-01 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Lorsch Abbey|url=https://worldheritagegermany.com/lorsch-abbey/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-02|language=en|last=|archive-date=2023-05-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20230502193530/https://worldheritagegermany.com/lorsch-abbey/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230502193530/https://worldheritagegermany.com/lorsch-abbey/ |date=2023-05-02 }}</ref>. || iii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''12''' ||[[Файл:Welterbe Altstadt Goslar, Blick vom Turm der Marktkirche. 10.jpg|300x300px]]<br/>'''[[Раммельсберг|Старовинні копальні Раммельсберга]], історичне місто Гослар та {{не перекладено|водне управління Верхнього Гарца|водне управління Верхнього Гарца|de|Oberharzer Wasserregal}}'''<br/> ({{lang-de|Bergwerk Rammelsberg, Altstadt von Goslar und Oberharzer Wasserwirtschaft}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/623 623] || [[Гослар]] || 1992
<small>(корекція меж у 2008 та 2010 роках)</small>
|  Копальні та шахти Раммельсберга увійшли до списку ЮНЕСКО як унікальний наочний символ розвитку [[Гірнича справа|гірництва]] та [[Кольорова металургія|кольорової металургії]]: ці галузі тут були активні від XI століття до 1988 року і протягом цього часу постійно вигадувалися та імплементувалися різноманітні технологічні інновації, які мали вплив на розвиток цих сфер у всій Європі. Зокрема, ''[[De Re Metallica]]'' була написана під враженнями від тутешніх практик. Гослар, який знаходиться неподалік, завдяки цьому сусідству зазнав великого піднесення за часів Священної Римської імперії, був одним з її головних міст та важливим членом ганзейського союзу. Середньовічний історичний центр міста добре зберігся і може похвалитися близько 1500 [[фахверк]]ами. Водне управління Верхнього Гарцу, яке складається зі складної системи водних каналів (загалом 310&nbsp;км), штучних озер (загалом 107), та ровів, також є наочним прикладом розвитку [[Водне господарство|водного господарства]] крізь віки. Разом копальні, водне управління та Гослар формують єдиний технологічний та культурний ансамбль, який є визначним людським творінням<ref>{{Cite web|title=Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System|url=https://whc.unesco.org/en/list/623/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-06|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20230509085832/https://whc.unesco.org/en/list/623|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230509085832/https://whc.unesco.org/en/list/623 |date=2023-05-09 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System|url=https://worldheritagegermany.com/mines-rammelsberg-historic-town-of-goslar-and-upper-harz-water-management-system/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-06|language=en|last=|archive-date=2023-05-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20230506215038/https://worldheritagegermany.com/mines-rammelsberg-historic-town-of-goslar-and-upper-harz-water-management-system/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230506215038/https://worldheritagegermany.com/mines-rammelsberg-historic-town-of-goslar-and-upper-harz-water-management-system/ |date=2023-05-06 }}</ref>.|| i, ii, iii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" | '''13'''|| [[Файл:Bamberg Altes Rathaus 17RM1565-PSD.jpg|300x300px]]<br /> '''[[Бамберг|Історичний центр Бамбергу]]'''<br /> ({{lang-de|Altstädte von Bamberg}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/624 624]|| Бамберг || 1993 || У Бамберзі збереглися близько 1200 архітектурних об'єктів, що зводилися між XI та XVIII століттями, завдяки ним воно є чудовим взірцем того, як виглядало раннє середньовічне центральноєвропейське місто. Усі ці об'єкти розміщені у трьох історичних та органічно поєднаних зонах: у релігійному центрі на пагорбах (''Bergstadt'') з великою кількістю церков — основи місцевої [[Архієпархія Бамберга|дієцезії]], на острові (так зване острівне місто — ''Inselstadt''), де домінує типова міська забудова, та у місті садівників (''Gärtnerstadt'') — «зеленій» частині міста, де віддавна розвивалось [[садівництво]]. Принципи містобудування та архітектура Бамберга впливали на розвиток інших центральноєвропейських міст<ref>{{Cite web|title=Town of Bamberg|url=https://whc.unesco.org/en/list/624/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-12|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230511000106/https://whc.unesco.org/en/list/624|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230511000106/https://whc.unesco.org/en/list/624 |date=2023-05-11 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Bamberg Old Town|url=https://worldheritagegermany.com/bamberg-old-town/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-12|language=en-US|last=|archive-date=2023-05-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20230512173134/https://worldheritagegermany.com/bamberg-old-town/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230512173134/https://worldheritagegermany.com/bamberg-old-town/ |date=2023-05-12 }}</ref><ref>{{Cite web|title=The Visitor Centre|url=https://welterbe.bamberg.de/en/visitor-centre|website=welterbe.bamberg.de|accessdate=2023-05-12|language=en-gb|archive-date=2023-05-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20230503054849/https://welterbe.bamberg.de/en/visitor-centre|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230503054849/https://welterbe.bamberg.de/en/visitor-centre |date=2023-05-03 }}</ref>..  || ii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" | '''14'''|| [[Файл:Kloster Maulbronn 2009.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br />[[Маульброннський монастир|'''Монастирський комплекс Маульбронн''']]<br /> ({{lang-de|Zisterzienserabtei Kloster Maulbronn}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/546 546]||[[Маульбронн]]|| 1993<br /><small>(корекція меж у 2019)</small>||  Історія цього [[Цистерціанці|цистерціанського]] [[Монастир|монастирського комплексу]] починається у 1147 році, активне формування архітектурного ансамблю тривало аж до 16 століття і йому характерний перехід від елементів [[Романська архітектура|романської архітектури]] до [[Готична архітектура|готики]]. Вважається, що саме завдяки монастирю у Маульбронні готика поширилась [[Північна Європа|північною]] та [[Центральна Європа|центральною Європою]]. Цистерціанці відомі своїми інноваціями в [[Гідравліка|гідравліці]], система іригаційних каналів та резервуарів монастиря, з'єднаних з [[Зальцах]]ем, є однією з найбільших та найкраще збережених з доби Середньовіччя, та й загалом це найбільш збережений середньовічний монастирський комплекс на північ від [[Альпи|Альпів]]<ref>{{Cite web|title=Maulbronn Monastery Complex|url=https://whc.unesco.org/en/list/546/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-08|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20230509085825/https://whc.unesco.org/en/list/546|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230509085825/https://whc.unesco.org/en/list/546 |date=2023-05-09 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Maulbronn Monastery Complex|url=https://worldheritagegermany.com/maulbronn-monastery-complex/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-08|language=en|last=|archive-date=2023-05-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20230508174231/https://worldheritagegermany.com/maulbronn-monastery-complex/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230508174231/https://worldheritagegermany.com/maulbronn-monastery-complex/ |date=2023-05-08 }}</ref>.|| ii, iv 
|-
|bgcolor="#FBEC5D" | '''15''' || [[Файл:Quedlinburg asv2018-10 img03 Castle.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br/>'''[[Колегіальна церква, замок і Старе місто Кведлінбурга|Колегіатська церква, замок і Старе місто в Кведлінбурзі]]'''<br/> ({{lang-de|Stiftskirche und Altstadt Quedlinburg}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/535 535] || Кведлінбург || 1994|| Історична важливість міста полягає у тому, що це була столиця [[Східне Франкське королівство|Східного Франкського королівства]], першої німецької держави. З погляду архітектури й культури Кведлінбург наочно демонструє, як зі звичайного поселення довкола замку виникло важливе й розвинуте місто та який загалом вигляд мало типове [[середньовічне місто]]. Історичну цінність демонструють 2069 фахверків, велика кількість яких будували опісля [[Тридцятилітня війна|Тридцятилітньої війни]], коли Кведлінбург зажив ще один період розквіту. Нарешті, визначною середньовічною пам'яткою архітектури є колегіатська церква святого Серватія (складова частина кведлінбурського абатства), побудована у романському стилі, та яка містить могилу першого німецького короля [[Генріх I Птахолов|Генріха I Птахолова]]. Її [[склепіння]], могили та [[Капітель|капітелі]] належать до найвидатніших прикладів мистецтва X—XII століть<ref>{{Cite web|title=Collegiate Church, Castle and Old Town of Quedlinburg|url=https://whc.unesco.org/en/list/535/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-09|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20230509094517/https://whc.unesco.org/en/list/535|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230509094517/https://whc.unesco.org/en/list/535 |date=2023-05-09 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Collegiate Church, Castle and Old Town of Quedlinburg|url=https://worldheritagegermany.com/collegiate-church-castle-old-town-quedlinburg/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-09|language=en-US|last=|archive-date=2023-05-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20230509183847/https://worldheritagegermany.com/collegiate-church-castle-old-town-quedlinburg/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230509183847/https://worldheritagegermany.com/collegiate-church-castle-old-town-quedlinburg/ |date=2023-05-09 }}</ref>. || iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''16''' || [[Файл:Voelklinger Huette-16-Rohr-2017-gje.jpg|300x300px]]<br/>[[Фольклінгенський металургійний комбінат|'''Залізоробний завод у місті Фельклінген''']]<br/> ({{lang-de|Völklinger Hütte}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/687 687] ||  [[Фельклінген]]|| 1994 || Металургійний завод у Фельклінгені, заснований 1873 року, є єдиним збереженим серед усіх заводів з [[Доменна піч|доменною піччю]], збудованих у Європі та [[Північна Америка|Північній Америці]] протягом XIX та XX століття. Остання перебудова на цьому об'єкті відбулась 1935 року, але навіть тоді більшість споруд XIX століття залишились недоторканними, наприклад, єдиний у світі похилий рудний ліфт, вугільна вежа з 1898 року, шість газових двигунів з 1905—1914 років. Через це він служить унікальним наочним прикладом того, як виглядав та як розвивався типовий [[металургійний завод]] з вироблення [[Переробний чавун|переробного чавуну]] зокрема, та як розвивалась [[металургія]] протягом [[Промислова революція|першої]] та [[Друга промислова революція|другої промислових революцій]]. Низка технічних нововведень вперше з'явились у Фельклінгені, а потім розповсюдилися по всьому світу<ref>{{Cite web|title=V&ouml;lklingen Ironworks|url=https://whc.unesco.org/en/list/687/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-14|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20230509150508/https://whc.unesco.org/en/list/687|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230509150508/https://whc.unesco.org/en/list/687 |date=2023-05-09 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Völklingen Ironworks|url=https://worldheritagegermany.com/voelklingen-ironworks/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-14|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-05-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20230514194315/https://worldheritagegermany.com/voelklingen-ironworks/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230514194315/https://worldheritagegermany.com/voelklingen-ironworks/ |date=2023-05-14 }}</ref>.  || ii, iv 
|-
| bgcolor="#BADBAD"| '''17''' || [[Файл:Eurohippus messelensis - Naturmuseum Senckenberg - DSC02238.JPG|300x300px]]<br/> '''[[Мессельський кар'єр|Археологічні знахідки в кар'єрі Мессель]]'''<br/> ({{lang-de|Grube Messel}})  || [http://whc.unesco.org/en/list/720 720] || [[Мессель]]|| 1995<br /><small>(корекція меж у 2010)</small>|| Кар'єр поблизу Месселя є найбагатшим за кількістю знахідок [[Скам'янілості|скам'янілостей]] [[Палеогеновий період|палеогенового періоду]], насамперед [[Еоцен|еоценової епохи]], і, таким чином, є неоціненним для вивчення як тодішньої [[Флора|флори]] та [[Фауна|фауни]] загалом, так і [[ссавці]]в зокрема — [[Клас (біологія)|класу]], що тоді активно зароджувався<ref>{{Cite web|title=Messel Pit Fossil Site|url=https://whc.unesco.org/en/list/720/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-10|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20230509161437/https://whc.unesco.org/en/list/720|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230509161437/https://whc.unesco.org/en/list/720 |date=2023-05-09 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Messel Pit Fossil Site|url=https://worldheritagegermany.com/messel-pit-fossil-site/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-10|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-01-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20230103062923/https://worldheritagegermany.com/messel-pit-fossil-site/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230103062923/https://worldheritagegermany.com/messel-pit-fossil-site/ |date=2023-01-03 }}</ref>. || viii 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" | '''18'''|| [[Файл:Bauhaus.JPG|300X300px|300x300пкс]] <br />'''Пам'ятники архітектурної школи [[Баугауз]] в містах [[Веймар]], [[Дессау]] та [[Бернау]]'''<br /> ({{lang-de|Bauhaus-Stätten: Bauhaus Dessau, Kunstschule und Kunstgewerbeschule Weimar, Musterhaus Am Horn}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/729 729]|| Ваймар, Дессау та Бернау || 1996<br /> <small>(корекція меж у 2017)</small>
| Архітектурна школа [[Баугауз]], з ідей якої розпочався [[Модернізм (архітектура)|модернізм]], виникла 1919 року у Ваймарі, 1925 року перемістилась до Дессау, а під кінець (1932—1933) існувала в Берліні, опісля була закрита на вимогу [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини]]. Використання нових матеріалів, як-от [[цемент]], [[сталь]] та [[скло]], та нових підходів у проєктуванні (скляні фасади, сталеві опорні конструкції), відмова від [[Орнамент (архітектура)|орнаментів]] та традиційних архітектурних форм, акцент на функції будівлі, а не на її формі чи оздобленні, використання наукового підґрунтя та соціального контексту при плануванні&nbsp;— усі ці ідеї вперше виникли у стінах Баугаузу та сформували подальшу архітектуру XX століття. Основоположниками та працівниками школи були такі видатні архітектори, як [[Вальтер Ґропіус]], [[Анрі ван де Вельде]], [[Ласло Могой-Надь]], [[Кандинський Василь Васильович|Василь Кандидський]]. Складовими частинами цього об'єкту є власне будова Баугаузу з майстернями та будинки зі входом з балкона в Дессау, будова колишньої мистецької школи та Дім на розі у Ваймарі, торгова школа в Бернау, заразом вони є важливими символами втілення ідей початку XX століття<ref>{{Cite web|title=Bauhaus and its Sites in Weimar, Dessau and Bernau|url=https://whc.unesco.org/en/list/729/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-11-09|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-10-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20231029063153/https://whc.unesco.org/en/list/729|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20231029063153/https://whc.unesco.org/en/list/729 |date=2023-10-29 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Bauhaus sites in Weimar, Dessau und Bernau|url=https://worldheritagegermany.com/bauhaus-sites-in-weimar-dessau-and-bernau/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-11-09|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-11-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20231109124603/https://worldheritagegermany.com/bauhaus-sites-in-weimar-dessau-and-bernau/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20231109124603/https://worldheritagegermany.com/bauhaus-sites-in-weimar-dessau-and-bernau/ |date=2023-11-09 }}</ref><ref>{{Cite web|title=1919–1933 - Bauhaus-Archiv {{!}} Museum für Gestaltung, Berlin|url=https://www.bauhaus.de/de/das_bauhaus/48_1919_1933/|website=www.bauhaus.de|accessdate=2023-11-09|language=de|archive-date=2023-11-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20231108084102/https://www.bauhaus.de/de/das_bauhaus/48_1919_1933/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20231108084102/https://www.bauhaus.de/de/das_bauhaus/48_1919_1933/ |date=2023-11-08 }}</ref>.|| ii, iv, vi 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''19'''|| [[Файл:Koelner Dom bei Nacht 1 RB.JPG|300X300px|300x300пкс]] <br />'''[[Кельнський собор]]'''<br /> ({{lang-de|Kölner Dom}})<ref>В період з 2004 по 2006 рік знаходився в списку об'єктів під загрозою знищення, але був виключений з нього по причині відмови влади від висотної забудови в районі собору. Див. {{cite web|publication-date=July 10, 2006|url=http://whc.unesco.org/en/news/264|title=Cologne Cathedral (Germany) ... removed from List of World Heritage in Danger|publisher=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2009-12-28|language=англійською|archiveurl=https://www.webcitation.org/61FhpwFuo?url=http://whc.unesco.org/en/news/264|archivedate=2011-08-27|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200126173903/http://whc.unesco.org/en/news/264 |date=2020-01-26 }}</ref>||  [http://whc.unesco.org/en/list/292 292]|| [[Кельн]]|| 1996<br /><small>(корекція меж у 2008)</small>|| Натхненні готичними церквами Парижу, містяни Кельна хотіли побудувати церкву, яка б перевершувала паризькі аналоги. Будівництво розпочалося 1248 року, а завершилось у 1880. Попри шість століть будування, всі частини собору виконані суворо відповідно до первинного задуму, а тому ця церква вважається одним з найвизначніших [[Готична архітектура|готичних]] храмів, а за визнанням комісії ЮНЕСКО «винятковим творінням людського генія». Вважається, що собор є прикладом кульмінації у будуванні подібних споруд та символом міцності [[Християнство|християнства]] у Європі за Середньовіччя та [[Нова історія|Нового часу]]. У церкві розміщена низка унікальних артефактів, важливих у християнському світі, як-от [[розп'яття Геро]] та [[рака трьох Святих королів]]<ref>{{Cite web|title=Cologne Cathedral|url=https://whc.unesco.org/en/list/292/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-28|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2020-04-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20200415182823/http://whc.unesco.org/en/list/292|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200415182823/http://whc.unesco.org/en/list/292 |date=2020-04-15 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Cologne Cathedral|url=https://worldheritagegermany.com/koelner-dom/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-28|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-05-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20230528135920/https://worldheritagegermany.com/koelner-dom/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230528135920/https://worldheritagegermany.com/koelner-dom/ |date=2023-05-28 }}</ref>. || i, ii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''20''' || [[Файл:Luther-eil.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br/>'''Пам'ятні місця [[Мартін Лютер|Лютера]] в містах [[Айслебен]] і [[Віттенберг]]'''<br/> ({{lang-de|Lutherstädte Eisleben und Wittenberg}})|| [http://whc.unesco.org/en/list/783 783] || Айслебен і Віттенберг || 1996|| Розпочата Лютером [[Реформація]] є однією з найважливіших подій в історії [[Західний світ|західної цивілізації]]. Пам'ятними місцями в Айслебені та Віттенбергу, які напряму пов'язані з його життям та життям його послідовника [[Філіпп Меланхтон|Філіппа Меланхтона]], є будинки, у яких Лютер народився та помер (Айслебен), дім Меланхтона, дім Лютера, місцева парафіяльна церква та замкова [[Церква Всіх Святих (Віттенберг)|церква Всіх Святих]], де він вперше опублікував свої «95 тез»<ref>{{Cite web|title=Luther Memorials in Eisleben and Wittenberg|url=https://whc.unesco.org/en/list/783/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2024-01-22|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2024-01-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20240121102453/https://whc.unesco.org/en/list/783|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240121102453/https://whc.unesco.org/en/list/783 |date=2024-01-21 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Luther memorials in Eisleben and Wittenberg|url=https://worldheritagegermany.com/luther-memorials-eisleben-and-wittenberg/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2024-01-22|language=en-US|last=admin|archive-date=2024-01-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20240122203813/https://worldheritagegermany.com/luther-memorials-eisleben-and-wittenberg/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240122203813/https://worldheritagegermany.com/luther-memorials-eisleben-and-wittenberg/ |date=2024-01-22 }}</ref>.|| iv, vi 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''21''' || [[Файл:Weimar, Herzogin Anna Amalia Bibliothek, 2019-09 CN-04.jpg|300x300пкс|300X300px]] <br/> '''«[[Класичний Ваймар]]»''' <br/> ({{lang-de|Klassisches Weimar}})|| [http://whc.unesco.org/en/list/846 846] || [[Веймар|Ваймар]]|| 1998 || Наприкінці XVIII — на початку XIX століття під патронажем герцогині [[Анна Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська|Анни Амалії]] та її сина [[Карл Август (великий герцог Саксен-Веймар-Айзенахський)|Карла Августа]] Ваймар став одним з найголовніших інтелектуальних та культурних центрів Європи: у цей період, який названо [[Веймарський класицизм|«ваймарським класицизмом»]], у місті творили [[Йоганн Вольфганг фон Гете|Гете]], [[Фрідріх Шиллер|Шиллер]] та [[Йоганн-Готфрід Гердер|Гердер]]. 12 будівель, що разом формують єдиний об'єкт ЮНЕСКО, серед яких [[бібліотека герцогині Анни Амалії]], є наочним прикладом високого розвитку, якого місто досягнуло у той час<ref>{{Cite web|title=Classical Weimar|url=https://whc.unesco.org/en/list/846/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-06-02|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-06-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230611063601/https://whc.unesco.org/en/list/846|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230611063601/https://whc.unesco.org/en/list/846 |date=2023-06-11 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Classical Weimar|url=https://worldheritagegermany.com/classical-weimar/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-06-02|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-06-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20230602164910/https://worldheritagegermany.com/classical-weimar/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230602164910/https://worldheritagegermany.com/classical-weimar/ |date=2023-06-02 }}</ref>. || iii, vi 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''22''' || [[Файл:Alte Nationalgalerie abends (Zuschnitt).jpg|300x300px]] <br/> '''[[Музейний острів]] в [[Берлін]]і'''<br/> ({{lang-de|Museumsinsel in Berlin}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/896 896] ||Берлін|| 1999 || На острові розташовані п'ять музеїв ([[Старий музей]], [[Новий музей]], [[Стара національна галерея (Берлін)|Стара національна галерея]], [[Пергамський музей]] та [[музей Боде]]), які містять культурні, природничі та історичні об'єкти, що ілюструють близько 6000 років [[Всесвітня історія|людської історії]]. Їхнє будівництво тривало з 1824 по 1930 рік, і вони наочно демонструють, як протягом цього століття змінювався підхід до [[Музей|музею]] як соціального явища, еволюцію його дизайну та форми. Музейний острів був цілеспрямовано створений як вінець міста, і, беручи натхнення з [[Акрополь|Акрополя]], мав відігравати роль місця зібрання містян. На думку комітету ЮНЕСКО, він є одним з найяскравіших прикладів реалізації та надання форми самій ідеї «музею»<ref>{{Cite web|title=Museumsinsel &#x28;Museum Island&#x29;, Berlin|url=https://whc.unesco.org/en/list/896/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-21|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20230510235649/https://whc.unesco.org/en/list/896|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230510235649/https://whc.unesco.org/en/list/896 |date=2023-05-10 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Berlin Museum Island|url=https://worldheritagegermany.com/berlin-museum-island/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-21|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-05-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20230521174804/https://worldheritagegermany.com/berlin-museum-island/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230521174804/https://worldheritagegermany.com/berlin-museum-island/ |date=2023-05-21 }}</ref>. || ii, iv 
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |'''23''' || [[Файл:WartburgBeiEisenach.jpg|300x300px]]<br/>'''[[Замок Вартбург]]'''<br/> ({{lang-de|Wartburg bei Eisenach}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/897 897] || поблизу [[Айзенах]]у|| 1999|| Замок Вартбург має велике значення як для формування єдиної Німеччини, так і для всього світу. Саме тут Мартін Лютер переклав на німецьку [[Новий Заповіт|Новий заповіт]], що допомогло у майбутньому сформувати єдиний стандарт [[Німецька мова|німецької мови]], а також було важливим епізодом в історії [[Реформація|Реформації]]. 18 жовтня 1807 року тут відбувся [[Варбурзький фестиваль]] — зустріч 500 протестантських студентів, які висловились на підтримку створення єдиної німецької держави. Замок цінний і з погляду архітектури&nbsp;— хоча сучасний ансамбль набув своїх рис під час реконструкції XIX століття, деякі його елементи, як-от палац з XII століття, є наочним прикладом пізньої романської архітектури<ref>{{Cite web|title=Wartburg Castle|url=https://whc.unesco.org/en/list/897/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2024-01-23|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2024-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20240127034759/https://whc.unesco.org/en/list/897|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240127034759/https://whc.unesco.org/en/list/897 |date=2024-01-27 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Wartburg Castle|url=https://worldheritagegermany.com/wartburg-castle/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2024-01-23|language=en-US|last=admin|archive-date=2024-01-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20240123165325/https://worldheritagegermany.com/wartburg-castle/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240123165325/https://worldheritagegermany.com/wartburg-castle/ |date=2024-01-23 }}</ref>. || iii, vi 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''24''' || [[Файл:Wörlitzer See mit St. Petri.jpg|300X300px|300x300пкс]] <br/>'''[[Паркове королівство Дессау-Верліц]]'''<br/> ({{lang-de|Dessau-Wörlitzer Gartenreich}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/534 534] || [[Дессау]] і [[Вьорліц]] || 2000<br/> <small>(корекція меж у 2019)</small>|| Паркове королівство було ідеєю [[Леопольд III Фрідріх Франц|Леопольда III Фрідріха Франца]] та [[Фрідріх Вільгельм фон Ердмансдорф|Фрідріха Вільгельма фон Ердмансдорфа]], які надихалися парками в Англії та давніми спорудами в Італії. Мова йде про перший [[Пейзажний парк|парк англійського типу]] на континентальній Європі, який до того ж був створений на засадах гармонії у час [[Просвітництво|Просвітництва]]: і ландшафт, і покращені сільськогосподарські угіддя, і архітектура за задумом повинні були служити як для естетичних цілей, так і для навчальних (ландшафтний дизайн) та господарських цілей. Дизайн парку мав вплив на згодом створені в Європі подібні об'єкти. Локальна архітектура (понад 100 будівель) також впливала на континентальну архітектуру: палац [[Верліц]] був першою у Німеччині неокласичною будівлею, а [[Готичний будинок]] повпливав на зародження [[Неоготика|неоготичної архітектури]] в центральній Європі. З площею 140 квадратних кілометрів, парковий комплекс є одним з найвизначніших таких об'єктів XVII століття — часу зародження ландшафтного дизайну<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/534/|title=Garden Kingdom of Dessau-W&ouml;rlitz|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|accessdate=2024-02-29|archive-date=2024-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20240127040936/https://whc.unesco.org/en/list/534|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240127040936/https://whc.unesco.org/en/list/534 |date=2024-01-27 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://welterbedeutschland.de/gartenreich-dessau-woerlitz/|title=Gartenreich Dessau-Wörlitz|last=admin|website=UNESCO-Welterbestätten Deutschland e. V.|language=de-DE|accessdate=2024-02-29|archive-date=2024-02-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20240229211222/https://welterbedeutschland.de/gartenreich-dessau-woerlitz/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240229211222/https://welterbedeutschland.de/gartenreich-dessau-woerlitz/ |date=2024-02-29 }}</ref>.|| ii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''25''' || [[Файл:StGeorgReichenau-pjt.jpg|300X300px|300x300пкс]] <br/>[[Райхенау (острів)|'''Монастирський острів Райхенау''']]<br/> ({{lang-de|Klosterinsel Reichenau im Bodensee}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/974 974] || [[Боденське озеро]] || 2000 || Три церкви — базиліка Святого Петра та Павла, церква Святої Марії та Марка та церква святого Юрія&nbsp;— є важливими зразками монастирської архітектури раннього Середньовіччя, були зведені в проміжку між IX та XI століттям як складові частини бенедиктинського монастиря. Вони багаті на деталі, характерні для [[Каролінзьке мистецтво|каролінзької]], [[Оттонське мистецтво|оттонської]] та салічної архітектур, а отже важливі для розуміння розвитку монастирської архітектури загалом: [[Середохрестя|середхрестя]] базиліки є дуже раннім та чудово збереженим прикладом такого архітектурного вирішення, настінні малюнки у церкві святого Георгія є єдиними збереженими такими малюнками з першого тисячоліття на північ від Альп. Рівень образотворчого мистецтва вказує ще й на те, що монастир на Райхенау був важливим культурним центром в південній Німеччині<ref>{{Cite web|title=Monastic Island of Reichenau|url=https://whc.unesco.org/en/list/974/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2024-01-29|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2024-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20240127034556/https://whc.unesco.org/en/list/974|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240127034556/https://whc.unesco.org/en/list/974 |date=2024-01-27 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Monastic Island of Reichenau|url=https://worldheritagegermany.com/monastic-island-reichenauklosterinsel-reichenau/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2024-01-29|language=en-US|last=admin|archive-date=2024-01-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20240129125638/https://worldheritagegermany.com/monastic-island-reichenauklosterinsel-reichenau/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240129125638/https://worldheritagegermany.com/monastic-island-reichenauklosterinsel-reichenau/ |date=2024-01-29 }}</ref>. || iii, iv, vi 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''26''' || [[Файл:Essen - Zeche-Zollverein - Eingangstor - 2013.jpg|300x300пкс|300X300px]] <br/> [[Шахта «Цольферайн»|'''Індустріальний комплекс вугільної шахти Цольферайн''']]<br/> ({{lang-de|Industriekomplex Zeche Zollverein in Essen}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/975 975]|| [[Ессен]] || 2001 || Заснована ще в середині XIX століття, свого зеніту Цольферайн досягла в [[міжвоєнний період]] на фоні поступового посилення міжнародної торгівлі та [[Глобалізація|глобалізації]]. Відкрита у 1932 році шахта №12, яка є основою об'єкта ЮНЕСКО, стала уособленням цього розвитку, символом [[Ревучі двадцяті|ревучих двадцятих]] та [[Індустріалізація|індустріалізації]]. Увесь комплекс побудований відповідно до принципів [[Баугауз|баугазу]], що робить його ще й визначним архітектурним об'єктом<ref>{{Cite web|title=Zollverein Coal Mine Industrial Complex in Essen|url=https://whc.unesco.org/en/list/975/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-06-05|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-06-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230611231945/https://whc.unesco.org/en/list/975|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230611231945/https://whc.unesco.org/en/list/975 |date=2023-06-11 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Complexe industriel de la mine de charbon de Zollverein à Essen|url=https://worldheritagegermany.com/complexe-industriel-zollverein/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-06-05|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-06-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20230605094020/https://worldheritagegermany.com/complexe-industriel-zollverein/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230605094020/https://worldheritagegermany.com/complexe-industriel-zollverein/ |date=2023-06-05 }}</ref>. || ii, iii 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" | '''27'''|| [[Файл:WLM - 2020 - Stralsund - St. Nikolai Kirche.jpg|300x300px]]<br />'''Історичні центри міст [[Вісмар]] і [[Штральзунд]]'''<br /> ({{lang-de|Die historischen Altstädte Stralsund und Wismar}}) ||  [http://whc.unesco.org/en/list/1067 1067]|| Вісмар і Штральзунд || 2002|| І Вісмар, і Штральзунд були складовою частиною [[Ганза|Ганзи]] — протягом XIII—XV століть — це провідні міста її вендської частини, а протягом XVII—XVIII століття — це важливі центри [[Шведська імперія|Шведської імперії]] на окупованих німецьких землях. У цих населених пунктах бурхливо розвивалося будівництво з використанням цегли (зокрема так звана [[цегляна готика]]), а перебування у складі територіально великих держав та [[Наддержавність|наддержавних союзів]] дозволило їй звідси поширитись Північною Європою. Низка типів житлових будинків, як-от ''Kemladen'' та ''Dielenhaus'', які згодом стали візитівкою цього регіону, також виникали та поширювалися звідси. Типову архітектуру того часу можна спостерігати у збережених ще зі Середньовіччя історичних центрах міст, найяскравішими прикладами якої є [[штральзундська ратуша]], [[Церква Святої Марії (Вісмар)|церква Святої Марії]] у Вісмарі чи [[Церква Святої Марії (Штральзунд)|однойменна церква]] в Штральзунді<ref>{{Cite web|title=Historic Centres of Stralsund and Wismar|url=https://whc.unesco.org/en/list/1067/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-18|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230511125402/https://whc.unesco.org/en/list/1067|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230511125402/https://whc.unesco.org/en/list/1067 |date=2023-05-11 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Historic Centres of Stralsund and Wismar|url=https://worldheritagegermany.com/historic-centres-of-stralsund-and-wismar/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-18|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-05-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20230518145924/https://worldheritagegermany.com/historic-centres-of-stralsund-and-wismar/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230518145924/https://worldheritagegermany.com/historic-centres-of-stralsund-and-wismar/ |date=2023-05-18 }}</ref>. || ii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''28'''|| [[Файл:St.Goarshausen Loreley Burg Katz 2016-03-27-17-13-57.jpg|300x300пкс|300X300px]] <br /> '''[[Долина Верхнього Середнього Рейну|Долина Середнього Рейну]]'''<br /> ({{lang-de|Kulturlandschaft Oberes Mittelrheintal zwischen Bingen/Rüdesheim und Koblenz}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/1066 1066]|| Федеральні землі [[Рейнланд-Пфальц]] і [[Гессен]]|| 2002 || 65-кілометрова ділянка Рейну простягається від [[Бінген-ам-Райн|Бінгену-ам-Райн]] аж до так званого [[Німецький кут|Німецького кута]] в [[Кобленц]]і. Вузькість річки сприяла виникненню поселень на обох берегах, які активно торгували та взаємодіяли між собою: саме у цій ділянці річки відбувався один з найінтенсивніших обмінів ідеями та надбаннями між північною та [[Південна Європа|південною]] частинами Європи. На схилах та берегах розташовані понад 40 замків різного віку та 60 містечок, які служать наочним прикладом того, як розвивалися людські поселення та людська взаємодія у вузьких долинах річок. Долина Середнього Рейну являє собою визначні ландшафти, які виникли під впливом як природи, так і людської праці та фантазії. Місцеві краєвиди служили натхненням для [[Німецький романтизм|німецьких романтиків]] (так звана течія рейнського романтизму), зокрема тут розташована скеля [[Лорелай (скеля)|Лорелай]], яка надихнула [[Генріх Гейне|Гейне]] на написання [[Лорелай (вірш)|однойменного вірша]]<ref>{{Cite web|title=Upper Middle Rhine Valley|url=https://whc.unesco.org/en/list/1066/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-28|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-06-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20230604090029/https://whc.unesco.org/en/list/1066|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230604090029/https://whc.unesco.org/en/list/1066 |date=2023-06-04 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Upper Middle Rhine Valley|url=https://worldheritagegermany.com/upper-middle-rhine-valley/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-28|language=en-US|last=|archive-date=2023-05-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20230528105213/https://worldheritagegermany.com/upper-middle-rhine-valley/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230528105213/https://worldheritagegermany.com/upper-middle-rhine-valley/ |date=2023-05-28 }}</ref>.|| ii, iv, v 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''29'''|| [[Файл:1024 2012-1-sept-5088.jpg|300x300пкс|300X300px]] <br />  [[Парк Мускау|'''Парк Мускау/Парк Музаковскі''']]<br /> ({{lang-de|Fürst-Pückler-Park Bad Muskau}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/1127 1127]|| найближче місто [[Бад-Мускау]]|| 2004 || Парк площею 559,9 га був створений між 1815 та 1844 роками особисто [[Герман фон Пюклер-Мускау|Германом фон Пюклер-Мускау]]. На відміну від класичного підходу, парк не створювався як ідеальне фантастичне місце з екзотичними рослинами, навпаки, для його розбудови використовували місцеві рослини, а всі його складові частини органічно вписані та змішані з місцевою природою долини [[Ниса-Лужицька|Ниси-Лужицької]]. Також вони плавно переходили в парки та сквери довколишніх міст. Такий підхід (інтеграція населених пунктів до загальної композиції) згодом мав вплив на ландшафтний дизайн та планування міст в Європі та у світі, як-от в [[Бостон]]і. Свої ідеї та досвід ��творення цього парку Пюклер-Мускау опублікував у книзі «''Andeutungen über Landschaftsgärtnerei''». Також він мав учнів, які згодом створили школу ландшафтного дизайну. Таким чином, виникнення парку Мускау мало великий вплив на формування [[Ландшафтна архітектура|ландшафтної архітектури]] як дисципліни. Одна третина парку знаходиться в Німеччині, дві третини — у [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Польщі|Польщі]]<ref>{{Cite web|title=Muskauer Park &#x2f; Park Mu&#x17c;akowski|url=https://whc.unesco.org/en/list/1127/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-06-15|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-06-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230611152625/https://whc.unesco.org/en/list/1127|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230611152625/https://whc.unesco.org/en/list/1127 |date=2023-06-11 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Muskauer Park|url=https://worldheritagegermany.com/muskauer-park/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-06-15|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-03-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20230325114944/https://worldheritagegermany.com/muskauer-park/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230325114944/https://worldheritagegermany.com/muskauer-park/ |date=2023-03-25 }}</ref>.|| i, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D" | '''30'''|| [[Файл:Town Hall, Bremen, Germany.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br /> '''[[Бременська ратуша]] і [[Бременський Роланд|статуя Роланда]] на Ринковій площі'''<br /> ({{lang-de|Rathaus und Roland in Bremen}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/1087 1087]|| [[Бремен]]|| 2004 || Бременська ратуша збудована в XV столітті як готична будова, однак у XVII столітті була перебудована відповідно до канонів [[Везерський ренесанс|везерського ренесансу]] і є одним з найяскравіших прикладів цього стилю. Разом зі [[Статуя Роланда|статуєю Роланда]] вона є символом розвитку міських та громадянських свобод: статуя зайняла своє місце на площі ще у 1404 році за часів Священної Римської імперії, а ратуша була збудована опісля приєднання міста до Ганзи, союзу, що захищав торгівлю між вільними містами. У ті часи такі статуї були символом наданих свобод для певного міста, бременська статуя є найстарішою зі збережених і символізувала не тільки типові права (торгові чи судові), але також вказувала на статус Бремена як [[Імперське місто|імперського міста]]<ref>{{Cite web|title=Town Hall and Roland on the Marketplace of Bremen|url=https://whc.unesco.org/en/list/1087/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-18|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-05-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230511131516/https://whc.unesco.org/en/list/1087|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230511131516/https://whc.unesco.org/en/list/1087 |date=2023-05-11 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Town hall and Roland statue in Bremen|url=https://worldheritagegermany.com/town-hall-and-roland-statue-in-bremen/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-18|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-05-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20230518170347/https://worldheritagegermany.com/town-hall-and-roland-statue-in-bremen/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230518170347/https://worldheritagegermany.com/town-hall-and-roland-statue-in-bremen/ |date=2023-05-18 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Roland - Landesamt für Denkmalpflege|url=https://www.denkmalpflege.bremen.de/denkmaeler/roland-51660|website=www.denkmalpflege.bremen.de|accessdate=2023-05-18|archive-date=2023-05-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20230518170339/https://www.denkmalpflege.bremen.de/denkmaeler/roland-51660|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230518170339/https://www.denkmalpflege.bremen.de/denkmaeler/roland-51660 |date=2023-05-18 }}</ref>. || iii, iv, vi 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''31''' || [[Файл:Regensburg 08 2006 2.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br/> '''Старе місто [[Регенсбург]]а, включно з районом {{не перекладено|Штадтамхоф|Штадтамхоф|de|Stadtamhof}}'''<br/> ({{lang-de|Altstadt Regensburg mit Stadtamhof}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/1155 1155] || Регенсбург || 2006|| Регенсбург заснований у 179 році нашої ери, як форпост [[Римська імперія|��имської імперії]], й протягом віків перетворився у важливий політичний, культурний та торговий центр Європи. Переживши війни, у тому числі і [[Друга світова війна|Другу світову]], його [[Антична культура|антична]], [[Готична архітектура|готична]], [[Романська архітектура|романська]] та інші архітектури, збереглися до сучасності. Регенсбург є добре збереженим прикладом того, як виглядало [[Середньовічне місто|середньовічне європейське місто]]. Він був важливим транзитним пунктом для купців з різних кутків Європи та навіть Азії ([[Великий шовковий шлях]]) та, як наслідок, місцем обміну ідеями та взаємодії різних культур. Місто також було одним із центрів [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]]: з 1663 й аж по розпад імперії у 1806 році тут засідав [[Рейхстаг (Священна Римська імперія)|Райхстаг]]. Це відобразилося на архітектурі міста, зокрема наявністю залишків імператорських палаців<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1155/|title=Old town of Regensburg with Stadtamhof|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|accessdate=2024-03-03|archive-date=2024-02-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20240226124231/https://whc.unesco.org/en/list/1155|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240226124231/https://whc.unesco.org/en/list/1155 |date=2024-02-26 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://welterbedeutschland.de/altstadt-von-regensburg-mit-stadtamhof/|title=Altstadt von Regensburg mit Stadtamhof|last=admin|website=UNESCO-Welterbestätten Deutschland e. V.|language=de-DE|accessdate=2024-03-03|archive-date=2024-03-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20240303131538/https://welterbedeutschland.de/altstadt-von-regensburg-mit-stadtamhof/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240303131538/https://welterbedeutschland.de/altstadt-von-regensburg-mit-stadtamhof/ |date=2024-03-03 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.regensburg.de/buergerservice/stadtgeschichte/regensburg-in-der-antike|title=Stadt Regensburg - Stadtgeschichte - Regensburg in der Antike|website=www.regensburg.de|language=de|accessdate=2024-03-03|archive-date=2024-03-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20240321020327/https://www.regensburg.de/buergerservice/stadtgeschichte/regensburg-in-der-antike|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240321020327/https://www.regensburg.de/buergerservice/stadtgeschichte/regensburg-in-der-antike |date=2024-03-21 }}</ref>.|| ii, iii, iv 
|-
| bgcolor="#BADBAD"| '''32''' || [[Файл:Near-natural Fagus sylvatica forest, Grumsiner Forst, Brandenburg, Germany, 2013-10-08 133439.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br/> '''[[Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи]]<br />'''({{lang-de|Alte Buchenwälder und Buchenurwälder der Karpaten und anderer Regionen Europas}}) || [https://whc.unesco.org/en/list/1133 1133]|| [[Ясмунд]]<br />Серран<br /> Грумсін<br />Гайніх<br />Келлервальд|| 2007<br /><small>(розширено у 2011, 2017, 2021 та 2023 роках)</small>|| До цього об'єкту входять 94 складові частини у 18 країнах, у тому числі і в [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні|Україні]], які представлені відносно недоторканими [[Буковий ліс|буковими лісами]], які неоціненні з погляду вивчення еволюції та поширення [[бук]]ів. Ліси розташовані у різних країнах, кліматичних зонах та висотах, і таким чином демонструють широкий спектр комплексних екологічних моделей і процесів за різних умов. У Німеччині розташовані 5 частин: букові ліси національного парку Ясмунд на острові Рюкен, Серранові пагорби (частина Мекленбурського озерного плато), ліс Грумсін в біосферному заповіднику Шорфхайде-Хорін, букові ліси національного парку Гайніх та ліси національного парку Келлервальд-Едерзее<ref>{{Cite web|title=Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe|url=https://whc.unesco.org/en/list/1133/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-09|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2020-10-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20201017064553/https://whc.unesco.org/en/list/1133/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201017064553/https://whc.unesco.org/en/list/1133/ |date=2020-10-17 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Primeval Beech Forests of the Carpathians and the Ancient Beech Forests of Germany|url=https://worldheritagegermany.com/germanys-ancient-beech-forests/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-09|language=en|last=|archive-date=2023-05-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20230509093034/https://worldheritagegermany.com/germanys-ancient-beech-forests/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230509093034/https://worldheritagegermany.com/germanys-ancient-beech-forests/ |date=2023-05-09 }}</ref>. || ix 
|-
|bgcolor="#FBEC5D"| '''33''' || [[Файл:Hufeisensiedlung.jpg|300X300px|300x300пкс]] <br/> '''[[Райони житлової забудови в стилі берлінського модернізму]]'''<br/> ({{lang-de|Siedlungen der Berliner Moderne}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/1239 1239]|| [[Берлін]] || 2008 || Шість районів (місто-сад Фалькенберг, Зіменсштадт, поселення імені Карла Легіна, поселення-підкова Бріц, Шиллерпарк та «Біле місто») є наочним свідченням реформ у житловій сфері, яка пробігала протягом 10-х — 30-х років XX століття у Берліні. Окрім архітектурних, дизайнерських та гігієнічних нововведень, які стали взірцем для майбутніх архітекторів, революційним було й те, що квартири (добре освітлені, з балконами та ванними кімнатами) у цих районах були доступні для людей зі середніми та низькими доходами. Серед архітекторів, що працювали над цією забудовою, були [[Бруно Таут]], [[Мартін Вагнер (архітектор)|Мартін Вагнер]], Вальтер Гропіус, [[Ганс Шарун]], [[Отто Рудольф Зальвісберг]], [[Гуго Герінг (архітектор)|Гуго Герінг]]<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1239/|title=Berlin Modernism Housing Estates|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|accessdate=2024-02-27|archive-date=2024-03-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20240316090333/https://whc.unesco.org/en/list/1239|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240316090333/https://whc.unesco.org/en/list/1239 |date=2024-03-16 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://welterbedeutschland.de/siedlungen-der-berliner-moderne/|title=Siedlungen der Berliner Moderne|last=admin|website=UNESCO-Welterbestätten Deutschland e. V.|language=de-DE|accessdate=2024-02-27|archive-date=2024-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20240227195420/https://welterbedeutschland.de/siedlungen-der-berliner-moderne/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240227195420/https://welterbedeutschland.de/siedlungen-der-berliner-moderne/ |date=2024-02-27 }}</ref>. || ii, iv 
|-
| bgcolor="#BADBAD"| '''34''' || [[Файл:13-09-29-nordfriesisches-wattenmeer-RalfR-15.jpg|300x300пкс|300X300px]] <br/> '''[[Ватове море]]'''<br/> ({{lang-de|Wattenmeer}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/1314 1314] || Федеральні землі [[Нижня Саксонія]] та [[Шлезвіг-Гольштейн]]|| 2009
<small>(корекція меж у 2011 та 2014 роках)</small>
| Міжнародний об'єкт, його складові частини, окрім Німеччини, розташовані ще в [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах|Нідерландах]] та [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Данії|Данії]]. Мова йде про 1&nbsp;143&nbsp;403&nbsp;га безперервних [[Літораль|літоралей]] з недоторканною природою. У контексті відсутності [[Антропогенний вплив на природу|антропогенного впливу]] мова йде про одну з останніх [[Припливи та відпливи|приливно-відпливних]] зон, де [[геоморфологія]] місцевості формується виключно природним шляхом. У світовому масштабі йдеться про території з однією з найбільших [[Біологічна продуктивність|біологічних продуктивностей]] у світі: лише кількість птахів, що мігрують через Ватове море, становить 10—12 мільйонів особин, ще близько 5000 видів становлять виключно локальну флору та фауну. Ці території є також ключовими місцями перепочинку птахів, що мігрують уздовж східно-атлантичних та афро-євразійських перельотних шляхів. Унікальності Ватовому морю надає той факт, що розмаїття місцевого рельєфу ([[бар'єрні острови]], [[вати]], канали, [[марші]]) формується виключно під впливом приливів та відпливів, практично без впливу річок<ref>{{Cite web|title=Wadden Sea|url=https://whc.unesco.org/en/list/1314/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-06-05|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-09-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20230927064004/https://whc.unesco.org/en/list/1314|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230927064004/https://whc.unesco.org/en/list/1314 |date=2023-09-27 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Wadden Sea|url=https://worldheritagegermany.com/wadden-sea/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-06-05|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-06-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20230605112738/https://worldheritagegermany.com/wadden-sea/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230605112738/https://worldheritagegermany.com/wadden-sea/ |date=2023-06-05 }}</ref>.|| viii, ix, x 
|-
|bgcolor="#FBEC5D"| '''35''' || [[Файл:Fagus Gropius Hauptgebaeude 200705 wiki front.jpg|300X300px|300x300пкс]] <br/> '''[[Фабрика Фагус]] в [[Альфельд (Лайне)|Альфельді]]'''<br/> ({{lang-de|Fagus-Werk in Alfeld}})||  [https://whc.unesco.org/en/list/1368 1368]|| Альфельд<br/> || 2011 || Взуттєва фабрика в Альфельді була спроєктована [[Вальтер Ґропіус|Валтером Гропіусом]] та [[Адольф Меєр (архітектор)|Адольфом Меєром]] і є передтечією та натхненням [[баугауз]]у і [[Модернізм (архітектура)|модерністської архітектури]]. Новизною стало використання широких скляних панелей, засклених кутів, менш виражених опорних структур. Архітектори поєднали в одне архітектурне та функціональне ціле одразу 10 будівель фабрики, таким чином формуючи тренди у побудові майбутніх індустріальних об'єктів та намагаючись по-гуманістичному відповідати на соціальні та естетичні зміни, пов'язані з індустріалізацією, створити дійсно «людські» умови праці за допомогою архітектури<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1368/|title=Fagus Factory in Alfeld|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|accessdate=2024-02-27|archive-date=2024-02-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20240221072212/https://whc.unesco.org/en/list/1368/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240221072212/https://whc.unesco.org/en/list/1368/ |date=2024-02-21 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://welterbedeutschland.de/fagus-werk-in-alfeld/|title=Fagus-Werk in Alfeld|last=admin|website=UNESCO-Welterbestätten Deutschland e. V.|language=de-DE|accessdate=2024-02-27|archive-date=2024-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20240227190902/https://welterbedeutschland.de/fagus-werk-in-alfeld/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240227190902/https://welterbedeutschland.de/fagus-werk-in-alfeld/ |date=2024-02-27 }}</ref>. || ii, iv 
|-
|bgcolor="#FBEC5D"| '''36''' || [[Файл:Pfahlbauten Unteruhldingen 2005 05.jpg|300X300px|300x300пкс]]<br />'''[[Доісторичні пальові поселення в Альпах]]'''<br />({{lang-de|Prähistorische Pfahlbauten um die Alpen}})||  [http://whc.unesco.org/fr/list/1363 1363]|| [[Альпи]] || 2011 || 111 поселень з хатинами на палях розкидані уздовж Альп на території 6 європейських країн: Німеччини, [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Австрії|Австрії]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Швейцарії|Швейцарії]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Франції|Франції]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Італії|Італії]] та [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Словенії|Словенії]]. У Німеччині розташовані 18 таких місцин. Зважаючи на їхній вік (найстаріші об'єкти датують 5000 роком до нашої ери, найпізніші — 500 роко�� до нашої ери), вони є важливим джерелом вивчення побуту та звичаїв людини в цій місцевості за [[Неоліт Європи|неоліту]] та [[Бронзова доба|бронзової доби]], принципів ведення сільського господарства, маршрутів торгівлі та розвитку самих поселень. Зокрема, під час розкопок віднайдені найстаріший у Європі віз з [[Колесо|колесами]] (3400 рік до нашої ери) та зразки текстилю (3000 років до нашої ери)<ref>{{Cite web|title=Prehistoric Pile Dwellings around the Alps|url=https://whc.unesco.org/en/list/1363/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2024-01-23|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2021-07-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20210720101247/http://whc.unesco.org/en/list/1363|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210720101247/http://whc.unesco.org/en/list/1363 |date=2021-07-20 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Prehistoric Pile Dwellings around the Alps|url=https://worldheritagegermany.com/prehistoric-pile-dwellings-around-the-alps/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2024-01-23|language=en-US|last=admin|archive-date=2024-01-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20240123211911/https://worldheritagegermany.com/prehistoric-pile-dwellings-around-the-alps/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240123211911/https://worldheritagegermany.com/prehistoric-pile-dwellings-around-the-alps/ |date=2024-01-23 }}</ref>. || iv, v 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''37''' || [[Файл:Markgräfliches Opernhaus Bayreuth innen 2020-10-13 10.jpg|300x300пкс|300X300px]] <br/> '''[[Маркграфський оперний театр]]'''<br/> ({{lang-de|Markgräfliches Opernhaus}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/1379/ 1379] || [[Байройт]]<br/> || 2012|| Опера була збудована протягом 1746—1750 років у [[бароко]]вому стилі одним з найкращих тодішніх архітекторів опер [[Джузеппе Галлі Бібієнпа|Джузеппе Галлі Бібієною]] на замовлення маркграфині [[Вільгельміна Пруська|Вільгеміни]]. Хоча функціонально опера була придворовою, тобто вистави споглядали [[Фрідріх III (маркграф Бранденбург-Байройта)|маркграф]], його дружина та наближені аристократи, її розташували не в палаці, а посеред міста в заздалегідь підготовленому місці. Вважається, що надалі це впливало на розміщення інших [[Оперний театр|оперних театрів]] у майбутньому і, як наслідок, на їхню доступність широкій публіці. Маркграфська опера зберегла своє оригінальне розміщення, фасад, інтер'єр та дах, що робить її єдиним повністю збереженим бароковим театром<ref>{{Cite web|title=Margravial Opera House Bayreuth|url=https://whc.unesco.org/en/list/1379/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-28|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-06-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230611141237/https://whc.unesco.org/en/list/1379|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230611141237/https://whc.unesco.org/en/list/1379 |date=2023-06-11 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Margravial Opera House in Bayreuth|url=https://worldheritagegermany.com/margravial-opera-house-bayreuth/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-28|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-05-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20230528182844/https://worldheritagegermany.com/margravial-opera-house-bayreuth/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230528182844/https://worldheritagegermany.com/margravial-opera-house-bayreuth/ |date=2023-05-28 }}</ref>. || i, iv 
|-
|bgcolor="#FBEC5D"| '''38''' || [[Файл:Kaskaden1.JPG|300X300px|300x300пкс]]<br/> '''[[Гірський парк Вільгельма]]''' <br/> ({{lang-de|Bergpark Wilhelmshöhe}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/1413/ 1413] || [[Кассель]] || 2013 || На території парку, чия площа складає 240 гектарів, розміщено багато штучних водоспадів, гротів, фонтанів, водних каскадів, озер, ставків та каналів, що з'єднанні між собою. Завдяки своїм розмірам, монументальні водні споруди цього парку не мають аналогів у світі. На штучному пагорбі, з якого розпочинається каскад водоспадів, розміщена статуя [[Геркулес]]а, що домінує над усім парковим комплексом, згідно з ЮНЕСКО, це «найвеличніша та найпропрацьована статуя раннього [[Нова історія|Нового часу]]. Через монументальність і розміри парку, вважається, що він є чудовим прикладом і мистецьким об'єктом-символом доби [[абсолютизм]]у. З погляду художнього&nbsp;— він визначний представник [[Сад бароко|парків доби бароко]] та [[романтизм]]у<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1413/|title=Bergpark Wilhelmshöhe|publisher=|language=англ.|accessdate=2024-02-17|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|archive-date=2024-02-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20240220235157/https://whc.unesco.org/en/list/1413|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240220235157/https://whc.unesco.org/en/list/1413 |date=2024-02-20 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Bergpark Wilhelmshöhe|url=https://worldheritagegermany.com/bergpark-wilhelmshoehe/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2024-02-17|language=en-US|last=admin|archive-date=2024-02-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20240217143028/https://worldheritagegermany.com/bergpark-wilhelmshoehe/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240217143028/https://worldheritagegermany.com/bergpark-wilhelmshoehe/ |date=2024-02-17 }}</ref>.|| iii, vi 
|-
|bgcolor="#FBEC5D"| '''39''' || [[Файл:Corvey 2.png|300X300px|300x300пкс]] <br/>'''[[абатство Корвей|Вестверк епохи Каролінгів і абатство Корвей]]''' <br/> ({{lang-de|Karolingisches Westwerk und Klosterstadt Corvey}})||  [http://whc.unesco.org/en/list/1447/ 1447] || [[Гекстер]]|| 2014 || [[Вестверк]] неподалік Гекстеру є єдиною спорудою такого типу, яка збереглася з часів [[Каролінги|Каролінгів]]. Вважається, що він вплинув на архітектуру культових будівель у романському, готичному та навіть бароковому періодах. [[Абатство Корвей]], складовою частиною якого є вестверк, було знищено під час [[Тридцятилітня війна|Тридцятилітньої війни]] та відновлено у бароковій формі в XVII столітті. Попри це, у Середні віки це був один з найважливіших монастирів у Європі, центр паломництва, науки та запорука влади Каролінгів на периферії їхньої держави. Місцеві монахи займалися поширенням християнства на місцевих землях, а довкола самого монастиря виникали цілі поселення з людьми зі світськими заняттями. Абатство Корвей ввійшло до списку ЮНЕСКО, адже є наочним прикладом того, яку важливу релігійну та державну функцію виконували подібні монастирі у франкській державі<ref>{{Cite web|title=Carolingian Westwork and Civitas Corvey|url=https://whc.unesco.org/en/list/1447/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2024-02-02|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2024-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20240127034330/https://whc.unesco.org/en/list/1447|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240127034330/https://whc.unesco.org/en/list/1447 |date=2024-01-27 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Carolingian Westwork and Civitas Corvey|url=https://worldheritagegermany.com/karolingisches-westwerk-und-civitas-corvey/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2024-02-02|language=en-US|last=admin|archive-date=2024-02-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20240202110515/https://worldheritagegermany.com/karolingisches-westwerk-und-civitas-corvey/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240202110515/https://worldheritagegermany.com/karolingisches-westwerk-und-civitas-corvey/ |date=2024-02-02 }}</ref>. || ii, iii, iv 
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|'''40''' || [[Файл:Hamburg, Speicherstadt, Wasserschloss -- 2016 -- 3265-71.jpg|300x300px]] <br/> '''Старовинний комплекс [[пакгауз]]ів [[Шпайхерштадт]] і район Конторхауз з будівлею [[Чиліхауз]] у [[Гамбург|Гамбурзі]]''' <br/> ({{lang-de|Speicherstadt und Chilehaus mit dem Kontorhausviertel in Hamburg}}) || [http://whc.unesco.org/en/list/1467 1467] || Гамбург || 2015 || Об'єкт сформований двома районами: Шпайхерштадтом, який збудований у 1885—1927 роках у [[Неоготика|неоготичному]] [[Цегляна готика|цегляному]] стилі та являє собою близько 300&nbsp;000&nbsp;м<sup>2</sup> [[Склад (будівля)|складських приміщень]] для потреб [[Порт Гамбурга|місцевого порту]] (найбільший такий комплекс у світі), та Конторхаузом — міською частиною площею 5 гектарів, наповненою [[Офіс|офісними будівлями,]] що збудовані між 20-ми та 40-ми роками XX століття у стилі [[Модернізм (архітектура)|модернізм]]. Офісна робота тут також здебільшого пов'язана з діяльністю порту. Таким чином обидва райони формують одне функціональне ціле, яке є взірцем змін у розвитку міста під впливом великого росту [[Міжнародна торгівля|міжнародної торгівлі]] кінця XIX — початку XX століть<ref>{{Cite web|title=Speicherstadt and Kontorhaus District with Chilehaus|url=https://whc.unesco.org/en/list/1467/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-14|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2020-06-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20200630052327/https://whc.unesco.org/en/list/1467/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200630052327/https://whc.unesco.org/en/list/1467/ |date=2020-06-30 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Speicherstadt and Kontorhaus district with Chilehaus|url=https://worldheritagegermany.com/speicherstadt-and-kontorhaus-district-with-chilehaus/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-14|language=en-US|last=|archive-date=2023-05-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20230514141742/https://worldheritagegermany.com/speicherstadt-and-kontorhaus-district-with-chilehaus/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230514141742/https://worldheritagegermany.com/speicherstadt-and-kontorhaus-district-with-chilehaus/ |date=2023-05-14 }}</ref>. || iv 
|-
|bgcolor="#FBEC5D"|'''41'''
|[[Файл:2002-08-Stuttgart-2002-15.jpg|300x300пкс]]<br/>'''[[Архітектурна творчість Ле Корбюзьє|Архітектурна спадщина Ле Корбюзьє: видатний внесок у модернізм]]'''<br/>({{Lang-de|Das architektonische Werk von Le Corbusier - ein herausragender Beitrag zur Moderne}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1321/ 1321]
|[[Штутгарт]]
|2016
|Міжнародний об'єкт, шедевр людської творчості, що складається зі 17 будівель у 7 країнах (Німеччина, [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Японії|Японія]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Франції|Франція]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Індії|Індія]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Аргентині|Аргентина]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Швейцарії|Швейцарія]] та [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії|Бельгія]]), які є втіленням ідей [[Ле Корбюзьє]], видатного архітектора, одного з основоположників архітектурного [[модернізм]]у. 50 років праці архітектора по всій земній кулі вилилися в обмін ідеями між різними континентами та поширення засад [[Модернізм (архітектура)|архітектури модернізму]], по суті мова йде про мало не першу спробу використання тієї ж самої «архітектурної мови» у планетарному масштабі. Модернізм повністю відмовився від попередніх традицій в архітектурі і намагався задовольнити потреби людини в новій епосі («потреби нової людини в епоху машин»), використовуючи нові матеріали та форми. Він багато у чому досі впливає на архітектуру XXI століття. Будівлі у цьому об'єкті стали зразком для інших модерних архітекторів: наприклад, [[вілла Ля Рош—Женнере]] стала предтечею [[Пуризм (мистецтво)|пуризму]], [[Житлова одиниця]] у Марселі&nbsp;— [[бруталізм]]у. У Німеччині частиною спадщини є будинки в [[Вайсенгоф]]і, для яких характерне новаторське використання [[Балка (конструкція)|цементних балок]]. Крім того, ці будинки слугували прикладом потенційної побудови до��тупного житла для менш заможних верств суспільства. Таким чином Ле Корбюзьє хотів показати, що ця течія&nbsp;— це рух не для малого соціального прошарку, а для суспільства загалом<ref>{{Cite web|title=The Architectural Work of Le Corbusier, an Outstanding Contribution to the Modern Movement|url=https://whc.unesco.org/en/list/1321/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-06-02|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2016-04-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20160409231831/https://whc.unesco.org/en/list/1321/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160409231831/https://whc.unesco.org/en/list/1321/ |date=2016-04-09 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Le Corbusier's work|url=https://worldheritagegermany.com/le-corbusiers-work/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-06-02|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-06-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20230602180634/https://worldheritagegermany.com/le-corbusiers-work/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230602180634/https://worldheritagegermany.com/le-corbusiers-work/ |date=2023-06-02 }}</ref>.  
|i, ii, vi
|-
|bgcolor="#FBEC5D"|'''42'''
|[[Файл:Vogelherdhoehle innen.JPG|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{нп|Печери та мистецтво Льодовикового періоду у Швабській Юрі|Печери та мистецтво Льодовикового періоду у Швабській Юрі||Caves and Ice Age Art in the Swabian Jura}}'''<br/>({{Lang-de|Höhlen und Eiszeitkunst im Schwäbischen Jura}}) 
|[https://whc.unesco.org/en/list/1527 1527]
|[[Швабський Альб]]
|2017
|Розкопки у середині XIX століття у 6 печерах у Швабському Альбі виявили фігурки, ювелірні прикраси та музичні інструменти, вік яких становить 33—43 тисячі років&nbsp;— вік тотожний часу прибуття перших [[Людина|сучасних людей]] до Європи під час останнього [[Четвертинне зледеніння|льодовикового періоду]]. Це одні з найстаріших таких об'єктів у світі. Вирізьблені фігурки зображають тогочасну фауну ([[Мамут|мамонти]], [[Лев печерний|печерні леви]] та [[Ведмідь печерний|ведмеді]]), але також людей ([[Венера з Холе-Фельс|Венера з Голе-Фельс]]) та гібридів людей та тварин ([[Людина-лев|людинолев]] зі Штаделю). Ці об'єкти неоціненні для розуміння розвитку людської культури у Європі на її самих початках<ref>{{Cite web|title=Caves and Ice Age Art in the Swabian Jura|url=https://whc.unesco.org/en/list/1527/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2024-01-24|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2017-07-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20170718062238/http://whc.unesco.org/en/list/1527|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170718062238/http://whc.unesco.org/en/list/1527 |date=2017-07-18 }}</ref><ref>{{Cite web|title=UNESCO-Welterbe Höhlen und Eiszeitkunst der Schwäbischen Alb {{!}} Deutsche UNESCO-Kommission|url=https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/hoehlen-und-eiszeitkunst-der-schwaebischen-alb|website=www.unesco.de|accessdate=2024-01-24|language=de|archive-date=2024-02-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20240222091037/https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/hoehlen-und-eiszeitkunst-der-schwaebischen-alb|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240222091037/https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/hoehlen-und-eiszeitkunst-der-schwaebischen-alb |date=2024-02-22 }}</ref>.
|iii
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''43'''
|[[Файл:Archäologisches Bodendenkmal Haithabu in der Gemeinde Busdorf im Kreis Schleswig-Flensburg in Schleswig-Holstein B1.JPG|безрамки|300x300пкс]]'''<br />Прикордонний археологічний комплекс [[Хедебю]] та [[Даневірке]]'''<br />({{Lang-de|Archäologischer Grenzkomplex Haithabu und Danewerk}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1553 1553]
|[[Шлезвіг-Гольштейн]]
|2018
|Хедебю — це археологічний об'єкт, частиною якого є колишнє данське торгове місто, розташований неподалік [[Бусдорф]]у (земля Шлезвіг-Гольштейн). Даневірке&nbsp;— оборонна лінія, побудована [[Список монархів Данії|данськими королями]], також розташована в землі Шлезвіг-Шольштейн. Розташовуючись у минулому між [[Франки|франкськими]] державними утвореннями та скандинавськими королівствами, вони були центром обміну ідеями та культурними надбаннями між Північною та Західною Європою. Завдяки добрій збереженості та розмаїттю археологічного матеріалу, ці місця мають велику цінність у вивчені побуту, основ соціального та політичного життя і принципів торгівлі та економіки [[Вікінги|вікінгів]] та їхнього впливу на Європу у VIII—XI століттях<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1553/|title=Archaeological Border complex of Hedeby and the Danevirke|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|accessdate=2024-03-04|archive-date=2024-01-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20240127032136/https://whc.unesco.org/en/list/1553|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240127032136/https://whc.unesco.org/en/list/1553 |date=2024-01-27 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://welterbedeutschland.de/archaeologischer-grenzkomplex-haithabu-und-danewerk/|title=Archäologischer Grenzkomplex Haithabu und Danewerk|last=admin|website=UNESCO-Welterbestätten Deutschland e. V.|language=de-DE|accessdate=2024-03-04|archive-date=2024-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20240304115332/https://welterbedeutschland.de/archaeologischer-grenzkomplex-haithabu-und-danewerk/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240304115332/https://welterbedeutschland.de/archaeologischer-grenzkomplex-haithabu-und-danewerk/ |date=2024-03-04 }}</ref>.   
|iii, iv
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''44'''
|[[Файл:KLG 4553 Naumburger Dom.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br />'''[[Наумбурзький собор]]<br />'''({{Lang-de|Naumburger Dom}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1470 1470]
|[[Наумбург (Заале)|Наумбург]]
|2018
|Собор має [[Нава (архітектура)|наву]], виконану в романському стилі, та два готичні [[Хор (архітектура)|хори]] (один зі західної сторони, а один&nbsp;— зі східної), і таким чином є прикладом переходу в пізньому [[Середньовіччя|Середньовіччі]] від одного стилю до іншого. Західний хор є творінням анонімного митця, відомого як «Майстер з Наумбургу»: для підсилення художнього ефекту під час творення хору він поєднував архітектуру, скульптуру та кольорове скло — унікальний для того часу синтез мистецтв, що знаменував новий підхід в образотворчому мистецтві та релігійній традиції. Дванадцять фігур засновників собору у натуральну величину та рельєфи [[Хресна дорога|хресної дороги]] також вважають видатними прикладами середньовічної скульптури. «Майстер з Наумбурга» надихався церквами Франції, свої ідеї приніс до Наумбурга (сучасна [[Саксонія-Ангальт]], тодішня [[Священна Римська імперія]]), заснував тут школу, де трудилися архітектори та скульптури, чиї напрацювання згодом ширились Європою&nbsp;— таким чином собор є ще й прикладом культурного обміну між частинами континенту<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1470/|title=Naumburg Cathedral|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|access-date=2024-03-12|archive-date=2024-02-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20240205180111/https://whc.unesco.org/en/list/1470|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240205180111/https://whc.unesco.org/en/list/1470 |date=2024-02-05 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/unesco-welterbe-naumburger-dom|title=UNESCO-Welterbe Naumburger Dom {{!}} Deutsche UNESCO-Kommission|website=www.unesco.de|language=de|access-date=2024-03-12|archive-date=2024-03-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20240312133309/https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/unesco-welterbe-naumburger-dom|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240312133309/https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/unesco-welterbe-naumburger-dom |date=2024-03-12 }}</ref>.  
|i, ii
|-
|bgcolor="#FBEC5D"|'''45'''
|[[Файл:Saigerhuette 02.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Гірничий регіон «Рудні гори»|Гірничий регіон «Рудні гори»|de|Erzgebirge/Krušnohoří mining region}}<!-- Проблема вікіфікації: Не знайдено сторінки [[:de:Erzgebirge/Krušnohoří mining region]] (SashkoR0B0T)-->'''<br/>({{Lang-de|Montanregion Erzgebirge/Krušnohoří}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1478 1478]
|[[Саксонія]]
|2019
|Транскордонний об'єкт ([[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії|Чехія]] та Німеччина). [[Гірнича справа]] у цьому регіоні розпочалася з видобування [[Срібло|срібла]], а у XX&nbsp;ст. була на піку завдяки видобуванню [[Уран (хімічний елемент)|урану]]. Загалом вона має понад 800 років історії, протягом яких задля ефективнішого видобування руд застосовувалися інноваційні технічні рішення, які згодом впливали на галузь у цілому світі. Перший дослідницький інститут, який вивчав питання гірництва, також виник на цих землях. Окрім історії самої галузі, на прикладі Рудних Гір можна простежити її вплив на побудову міст. Загалом у регіоні розташовані 22 об'єкти ЮНЕСКО, 17 з них в Німеччині: середньовічна копальня срібла в [[Діппольдісвальде]], гірничий регіон в [[Альтенберг (Саксонія)|Альтенберзі]]—{{Не перекладено|Цінвальд—Геогенфельд|Цінвальді|de|Zinnwald-Georgenfeld}}, Лявенштайн, гірничий регіон у [[Фрайберг (Саксонія)|Фрайберзі]], гірничий регіон у {{Не перекладено|Фюрстенберг (Гогер Фрост)|Гогер Фрості|de|Fürstenberg (Hoher Forst)}}, гірничий регіон у [[Шнеєберг (Саксонія)|Шнеєберзі]], {{Не перекладено|Завод з виготовлення синьої фарби Еразмуса Шиндлера|завод з виготовлення синьої фарби Еразмуса Шиндлера|de|Schindlersches Blaufarbenwerk}}, гірничий регіон в [[Аннаберг-Бухгольц|Аннаберзі—Фронау]], гірничий регіон у Пелберзі, гірничий регіон у Бухгольці, історичний центр [[Марієнберг (Рудні Гори)|Марієнбергу]], а разом з ним гірничий регіон Лявта, [[Еренфрідерсдорф]], зейгерні печі в Ґрюнталі, гірничий регіон в [[Айбеншток]]у, гірничий регіон на Червоній Горі, уранові копальні в західній частині Рудних Гір<ref>{{Cite web|title=Erzgebirge&#x2f;Kru&scaron;noho&#x159;&iacute; Mining Region|url=https://whc.unesco.org/en/list/1478/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-28|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2019-07-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20190708142329/http://whc.unesco.org/en/list/1478|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190708142329/http://whc.unesco.org/en/list/1478 |date=2019-07-08 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Erzgebirge/Krušnohoří Mining region|url=https://worldheritagegermany.com/montanregion-erzgebirge/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-05-28|language=en-US|last=admin|archive-date=2023-05-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20230528220717/https://worldheritagegermany.com/montanregion-erzgebirge/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230528220717/https://worldheritagegermany.com/montanregion-erzgebirge/ |date=2023-05-28 }}</ref>.
|ii, iii, iv
|-
|bgcolor="#FBEC5D"|'''46'''
|[[Файл:Kanalsystem Augsburg 2020-10-12 7.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Система управління водними ресурсами Аугсбургу|Система управління водними ресурсами Аугсбургу|de|Augsburger Wassermanagement-System}}'''<br/>({{Lang-de|Augsburger Wassermanagement-System}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1580 1580]
|[[Аугсбург]]
|2019
|Система управління водними ресурсами в Аугзбурзі виникла ще в XIV столітті. Завдяки своєму безперервному розвитку вона зробила місто піонером у цій [[Водопостачання|царині]]: ще у XV столітті тут почали розмежовувати питну воду та воду для виробництва, у проміжку між XV та XVII століттями побудували [[Водонапірна вежа|водонапірні вежі]], що завдяки спеціальним помпам перекачували воду з водойм до міста, у XVII столітті побудували м'ясний цех з водним охолодженням, у XIX столітті&nbsp;— нові гідравлічні станції, що серед перших використовували посудини високого тиску та перейняли на себе завдання забезпечення питною водою, згодом&nbsp;— [[Гідроелектростанція|гідроелектростанції]], що досі забезпечують Аугсбург електрикою. Загалом 22 елементи формують цей об'єкт ЮНЕСКО, серед них і три фонтани великої мистецької цінності (Август, Геркулес та Меркурій) та водонапірна башта біля Червоних воріт, що є найстарішою будівлею у своєму роді в Європі<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1580/|title=Water Management System of Augsburg|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|accessdate=2024-03-03|archive-date=2024-03-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20240306213615/https://whc.unesco.org/en/list/1580|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240306213615/https://whc.unesco.org/en/list/1580 |date=2024-03-06 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://welterbedeutschland.de/augsburger-wassermanagement-system/|title=Augsburger Wassermanagement-System|last=admin|website=UNESCO-Welterbestätten Deutschland e. V.|language=de-DE|accessdate=2024-03-03|archive-date=2024-03-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20240303182458/https://welterbedeutschland.de/augsburger-wassermanagement-system/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240303182458/https://welterbedeutschland.de/augsburger-wassermanagement-system/ |date=2024-03-03 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://wassersystem-augsburg.de/en/22-elements-augsburgs-water-system|title=The 22 elements of Augsburg's water system {{!}} Das Augsburger Wassersystem|website=wassersystem-augsburg.de|accessdate=2024-03-03|archive-date=2024-03-03|archive-url=https://web.archive.org/web/20240303182459/https://wassersystem-augsburg.de/en/22-elements-augsburgs-water-system|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240303182459/https://wassersystem-augsburg.de/en/22-elements-augsburgs-water-system |date=2024-03-03 }}</ref>.
|ii, iv
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''47'''
|[[Файл:Sunday At The Park (262765185).jpeg|безрамки|300x300пкс]]<br />'''[[Великі курортні міста Європи]]'''<br />({{Lang-de|Bedeutende Kurstädte Europas}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1613 1613]
|[[Бад-Емс|Бад Емс]]<br />[[Баден-Баден]]<br />[[Бад-Кіссінген|Бад Кіссінген]]
|2021
|До цього міжнародного об'єкта входять 11 міст, 8 поза Німеччиною ([[Баден (Австрія)|Баден]] ([[Австрія]]), [[Спа (Бельгія)|Спа]] ([[Бельгія]]), [[Віші]] ([[Франція]]), [[Карлові Вари]], [[Маріанські Лазні]] та [[Франтішкови Лазнє|Франтішкові Лазні]] ([[Чехія]]), [[Монтекатіні-Терме]] ([[Італія]]) та [[Бат (Англія)|Бат]] ([[Велика Британія]])) та 3 у ній: Бад Емс, Баден-Баден та Бад Кіссінген. Перелічені міста є прикладами розвитку [[курорт]]ної культури з XVIII&nbsp;ст. аж по 30-ті роки XX&nbsp;ст. на Європейському континенті, для якої характерні поєднання медицини та відпочинку в одному місці. Вона впливала та задавала тренди в урбаністиці таких містечок, що вилилося у проєктування типових для курортів споруд, як [[бювет]]и та [[Колонада|колонади]], а також великої кількості об'єктів для проведення вільного часу ([[театр]]и, [[казино]], парки). Курорти Європи посприяли міжнародному обміну у сфері науки та охорони здоров'я, насамперед у [[Бальнеологія|бальнеології]], сприяли поширенню таких міст по всьому світу<ref>{{Cite web|title=The Great Spa Towns of Europe|url=https://whc.unesco.org/en/list/1613/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-05-28|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2021-11-23|archive-url=https://web.archive.org/web/20211123193257/https://whc.unesco.org/en/list/1613|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211123193257/https://whc.unesco.org/en/list/1613 |date=2021-11-23 }}</ref>.
|ii, iii
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''48'''
|[[Файл:La colonie dartistes jugendstil (Mathildenhöhe, Darmstadt) (7882268852).jpg|безрамки|300x300пкс]]<br />[[Колонія митців (Дармштадт)|'''Колонія митців у Дармштадті''']]<br />({{Lang-de|Mathildenhöhe Darmstadt}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1614 1614]
|[[Дармштадт]]
|2021
|Колонія митців у Дармштадті на пагорбі Матільденгеге, чия діяльність мала великий вплив на архітектуру, дизайн житлових просторів та ландшафтний дизайн, існувала з 1897 по 1914 рік та була центром реформ в мистецтві загалом та архітектурі з урбанізмом окремо. Локальні об'єкти (загалом їх 23, як-от Весільна вежа, басейн з ліліями, павільйон «Лебединий храм») зазнали великого впливу [[Рух мистецтв і ремесел|руху мистецтв та ремесел]] і [[Віденська сецесія|сецесії]] та були предтечею [[модернізм]]у: деякі елементи та тенденції, характерні для сучасної архітектури (чіткі лінії, плоскі дахи, мінімальна кількість орнаменту) вперше використовувалися саме тут. Об'єкти створювалися на засадах [[гезамткунстверк]]у, тобто синтезу архітектури, [[дизайн]]у та образотворчого мистецтва відповідно до єдиного задуму заради створення певного цілісного об'єкта. У 1901, 1904, 1908 та 1914 роках тут проводили архітектурні експозиції, які вплинули на проведення подібних заходів у майбутньому. Зокрема чи не вперше частиною виставки стали житлові будинки<ref>{{Cite web|title=Mathildenh&ouml;he Darmstadt|url=https://whc.unesco.org/en/list/1614/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-11-07|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-10-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20231028115710/https://whc.unesco.org/en/list/1614|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20231028115710/https://whc.unesco.org/en/list/1614 |date=2023-10-28 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Darmstadt Artists’ Colony on Mathildenhöhe|url=https://worldheritagegermany.com/mathildenhoehe/|website=UNESCO World Heritage|accessdate=2023-11-07|language=en-US|first=Miles|last=Spohr|archive-date=2023-11-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20231107132022/https://worldheritagegermany.com/mathildenhoehe/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20231107132022/https://worldheritagegermany.com/mathildenhoehe/ |date=2023-11-07 }}</ref>.
|ii, iv
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''49'''
|[[Файл:Stadium (3) (archaeological park Xanten, Germany, 2005-04-23).jpg|безрамки|300x300пкс]]<br />'''[[Нижньогерманський лімес|Укріплені рубежі Римської імперії — Нижньонімецькі рубежі]]'''<br />({{Lang-de|Grenzen des Römischen Reiches – Niedergermanischer Limes}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1631 1631]
|400 км від [[Рейнські Сланцеві гори|Райнських сланцевих гір]] поблизу [[Бонн]]а до аж до узбережжя [[Північне море|Північного моря]] у [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах|Нідерландах]]
|2021
|Транскордонний об'єкт, до якого входять 102 компоненти (воєнні бази, форти, [[акведук]]и, дороги) у 44 кластерах, з них 64 — у Німеччині, що служили північним кордоном для [[Нижня Германія|Нижньої Германії]]. Побудова рубежів у цих місцинах&nbsp;— наочний приклад того, як римляни приносили на периферію своєї імперії розвинуту архітектуру та технології. Ці лімеси, хоч і були відповіддю на неможливість встановити тривалий мир зі сусідніми племенами дипломатичним шляхом, усе ж були відкриті для торгівлі та контрольованої міграції, а тому слугували місцями взаємодії між різними народами та соціальними верствами. Вони також демонструють максимальні межі, яких досягла Римська імперія, та куди сягнула романізація. Не менш важливою є можливість вивчення побуту звичайних [[Римська армія|римських солдатів]] та їх сімей<ref>{{Cite web|title=Frontiers of the Roman Empire &ndash; The Lower German Limes|url=https://whc.unesco.org/en/list/1631/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-06-12|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-06-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230611090038/https://whc.unesco.org/en/list/1631|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230611090038/https://whc.unesco.org/en/list/1631 |date=2023-06-11 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Lower German Limes {{!}} For UNESCO World Heritage Travellers|url=https://www.worldheritagesite.org/list/Lower+German+Limes|website=www.worldheritagesite.org|accessdate=2023-06-12|archive-date=2023-06-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20230612093659/https://www.worldheritagesite.org/list/Lower+German+Limes|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230612093659/https://www.worldheritagesite.org/list/Lower+German+Limes |date=2023-06-12 }}</ref>.
|ii, iii, iv
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''50'''
|[[Файл:Jüdischer Friedhof Worms-4176.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br />'''{{Не перекладено|Об'єкти в містах ШУМ: Шпаєр, Вормс і Майнц|Об'єкти в містах ШУМ: Шпаєр, Вормс і Майнц|de|SchUM-Stätten von Speyer, Worms und Mainz}}'''<br />({{Lang-de|SchUM-Stätten von Speyer, Worms und Mainz}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1636 1636]
|[[Шпаєр]], [[Вормс]], [[Майнц]]
|2021
|Об'єкт складається з єврейських цвинтарів у [[Майнц]]і та [[Вормс]]і, єврейського двора у [[Шпаєр]]і (чоловіча та жіночі синагоги, залишки єшіви, міква) та комплексу єврейських будівель у Вормсі (чоловіча та жіночі синагоги, міква та громадський зал). Споруди та кладовища дозволяють вивчити історію виникнення та розвитку [[Євреї|єврейських громад]] на північ від Альп від самого моменту їхнього виникнення, а також появу культуральних відмінностей [[Ашкеназі|євреїв-ашкеназі]]. Кількість об'єктів та їхня збереженість не має аналогів в інших частинах Центральної Європи. Архітектура локальних будівель і принципи створення кладовищ надалі були взірцями для інших єврейських громад у Центральній Європі та Англії. ШУМ є абревіатурою, де кожна літера є першою літерою назви Шпаєра ('''Ш'''піра), Вормса ('''В'''армайса; розпочинається з літери «вав») та Майнца ('''М'''агеназа) на [[Іврит|івриті]]<ref>{{Cite web|title=UNESCO-Welterbe SchUM-Stätten Speyer, Worms und Mainz {{!}} Deutsche UNESCO-Kommission|url=https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/unesco-welterbe-schum-staetten-speyer-worms-und|website=www.unesco.de|accessdate=2024-02-17|language=de|archive-date=2024-02-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20240217211135/https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/unesco-welterbe-schum-staetten-speyer-worms-und|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240217211135/https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/unesco-welterbe-schum-staetten-speyer-worms-und |date=2024-02-17 }}</ref><ref>{{Cite web|title=Home|url=https://schumstaedte.de/en/|website=SchUM Städte e.V.|accessdate=2024-02-17|language=en|archive-date=2023-01-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20230111053327/https://schumstaedte.de/en/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230111053327/https://schumstaedte.de/en/ |date=2023-01-11 }}</ref>.
|ii, iii, vi
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''51'''
|[[Файл:Römermuseum Kastell Boiotro Passau.JPG|безрамки|300x300пкс]]<br />'''[[Дунайський лімес|Укріплені рубежі Римської імперії — Дунайські рубежі (західний сегмент)]]'''<br />({{Lang-de|Grenzen des Römischen Reichs – Donaulimes (westliches Segment)}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1608 1608]
|Ділянка 600 км від Бад Геггінг (Німеччина) до Іжи (Словаччина)
|2021
|Рубежі простягаються на 600 кілометрів від Баварії через [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Австрії|Австрію]] та аж до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Словаччині|Словаччини]]. Вони є прикладом досягнень римлян у побудові [[Фортифікація|фортифікацій]], оглядових веж, таборів, доріг, а також пов'язаних з ними цивільних споруд, а також демонструють, як римляни модифікували свою військову та цивільну архітект��ру відповідно до особливостей географії. Ці табори були також центрами установлення римських звичаїв на периферії імперії та регулювали торгівлю річкою, а тому були місцем обміну ідеями та здобутками між римлянами та іншими народами. Опісля падіння Римської імперії на основі таборів і фортів розбудовувалися середньовічні міста, визначаючи адміністративний поділ у цій частині Європи<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1608/|title=Frontiers of the Roman Empire &ndash; The Danube Limes &#x28;Western Segment&#x29;|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|access-date=2024-03-17|archive-date=2024-03-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20240311203947/https://whc.unesco.org/en/list/1608|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240311203947/https://whc.unesco.org/en/list/1608 |date=2024-03-11 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/grenzen-roemisches-reich-donaulimes-westsegment|title=UNESCO-Welterbe Grenzen des Römischen Reiches - Donaulimes (westlicher Abschnitt) {{!}} Deutsche UNESCO-Kommission|website=www.unesco.de|language=de|access-date=2024-03-17|archive-date=2024-03-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20240317160741/https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/grenzen-roemisches-reich-donaulimes-westsegment|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240317160741/https://www.unesco.de/kultur-und-natur/welterbe/welterbe-deutschland/grenzen-roemisches-reich-donaulimes-westsegment |date=2024-03-17 }}</ref>.
|ii, iii, iv
|-
|bgcolor="#FBEC5D"|'''52'''
|[[Файл:Erfurter Synagoge.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Середньовічна єврейська спадщина в Ерфурті|Середньовічна єврейська спадщина в Ерфурті|de|Jüdisch-Mittelalterliches Erbe in Erfurt}}'''<br/>({{Lang-de|Jüdisch-Mittelalterliches Erbe in Erfurt}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1656 1656]
|[[Ерфурт]]
|2023
|[[Стара синагога (Ерфурт)|Синагога]], Кам'яний будинок та [[міква]] в Ерфурті є добре збереженими середньовічними єврейськими об'єктами, їхня архітектура та оздоблення є наочними прикладами того, як [[Юдаїзм|єврейська спільнота]] в Центральній Європі адаптувала свої звичаї задля співжиття з місцевими [[Християнство|християнами]]. Вони також демонструють високий рівень розвитку центральноєвропейської єврейської громади перед початком [[Чорна смерть|чуми]] та погромів<ref>{{Cite web|title=Jewish-Medieval Heritage of Erfurt|url=https://whc.unesco.org/en/list/1656/|website=UNESCO World Heritage Centre|accessdate=2023-11-09|language=en|first=UNESCO World Heritage|last=Centre|archive-date=2023-09-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20230918055534/https://whc.unesco.org/en/list/1656|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230918055534/https://whc.unesco.org/en/list/1656 |date=2023-09-18 }}</ref>.
|iv
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''53'''
|[[Файл:Vogtshof Herrnhut.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br />'''{{Не перекладено|Поселення Моравської церкви|Поселення Моравської церкви|de|Siedlungen der Herrnhuter Brüdergemeine}}'''<br />({{Lang-de|Siedlungen der Herrnhuter Brüdergemeine}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1468 1468]
|[[Геррнгут]]
| 2024
|Розширення міжнародного об'єкта «Поселення Моравської церкви», перший об'єкт якої (місто Крістіансфельд, Данія) став частиною світової спадщини ще 2015 року. 2024 року такий статус здобули Геррнгут, [[Бетлегем]] (США) та {{Не перекладено|Грейсгілл|Грейсгілл (Великобританія)|en|Gracehill}}. Кожен з цих населених пунктів побудований згідно з урбаністичними та соціальними поглядами [[Моравська церква|Моравської церкви]] та з прагненням створення ідеального міста, що виникло за часів [[Просвітництво|Просвітництва]], низку будівель досі використовують у відповідності до оригінального задуму. Наявність розкиданих по континентах міст, побудованих на подібних релігійних принципах, є важливим свідченням єдності церкви та її активної місіонерської діяльності<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1468|title=Moravian Church Settlements|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=29 жовтня 2024}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200629220324/http://whc.unesco.org/en/list/1468/ |date=2020-06-29 }}</ref>. 
| iii, iv
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |'''54'''
|[[Файл:Schwerin-Schloss-gp retouched.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br />'''{{нп|Ансамбль палацу-резиденції у Шверині|Ансамбль палацу-резиденції у Шверині — культурний ландшафт романтичного історизму|de|Residenzensemble Schwerin}}'''<br />({{Lang-de|Residenzensemble Schwerin – Kulturlandschaft des romantischen Historismus}})
|[https://whc.unesco.org/en/list/1705 1705]
|[[Шверін]]
| 2024
|Шверинська резиденція є один з найяскравіших прикладів історизму в європейській архітектурі. По суті, мова йде про цілий ансамбль, який складається з будівель у різних [[Історизм (архітектура)|історичних стилях]] — неоготика, неоренесанс, необароко та неокласицизм. Попри всю свою естетичність, Шверин виконував усі необхідні для резиденції функції, як-от центр управління чи оборони, об'єкт підняття престижу та місце для організації відпочинку<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1705|title=Schwerin Residence Ensemble|website=whc.unesco.org|access-date=2024-10-27}}</ref>.
| iv
|-
|}

=== Розташування об'єктів ===
{| 
|- valign=top
|[[File:Deutschland UNESCO Welterbestätten Ukrainische Sprache-cropped.jpg|500px]]
|<small>{{columns-list|2|
# Аахенський собор
# Шпаєрський собор
# Резиденція єпископа з парком і палацовою площею у Вюрцбургу
# Паломницька церква у Вісі
# Палаци Августусбург і Фалькенлуст у Брюлі
# Кафедральний собор Св. Марії і церква Св.Михайла в Гільдесгаймі
# Давньоримські пам'ятки, кафедральний собор Св. Петра та церква Богоматері в місті Трір
# Укріплені рубежі Римської імперії
# Ганзейське місто Любек
# Палаци і парки Потсдама та Берліна
# Монастир і набрамна капела в місті Лорш
# Старовинні копальні Раммельсберга, історичне місто Гослар та водне управління Верхнього Гарца
# Історичний центр Бамбергу
# Монастирський комплекс Маульбронн
# Колегіатська церква, замок і Старе місто в Кведлінбурзі
# Залізоробний завод у місті Фельклінген
# Археологічні знахідки в кар'єрі Мессель&nbsp;🌏
# Пам'ятники архітектурної школи Баугауз в містах Веймар, Дессау та Бернау
# Кельнський собор
# Пам'ятні місця Лютера в містах Айслебен і Віттенберг
# «Класичний Ваймар»
# Музейний острів в Берліні
# Замок Вартбург
# Паркове королівство Дессау-Верліц
# Монастирський острів Райхенау
# Індустріальний комплекс вугільної шахти Цольферайн
# Історичні центри міст Вісмар і Штральзунд
# Долина Середнього Рейну
# Парк Мускау/Парк Музаковскі
# Бременська ратуша і статуя Роланда на Ринковій площі
# Старе місто Регенсбурга, включно з районом Штадтамхоф
# Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи 🌏
# Райони житлової забудови в стилі берлінського модернізму
# Ватове море 🌏
# Фабрика Фагус в Альфельді
# Доісторичні пальові поселення в Альпах
# Маркграфський оперний театр
# Гірський парк Вільгельма
# Вестверк епохи Каролінгів і абатство Корвей
# Старовинний комплекс пакгаузів Шпайхерштадт і район Конторхауз з будівлею Чиліхауз у Гамбурзі
# Архітектурна спадщина Ле Корбюзьє: видатний внесок у модернізм
# Печери та мистецтво Льодовикового періоду у Швабській Юрі
# Прикордонний археологічний комплекс Хедебю та Даневірке
# Наумбурзький собор
# Гірничий регіон «Рудні гори»
# Система управління водними ресурсами Аугсбургу
# Великі курортні міста Європи
# Колонія митців у Дармштадті
# Укріплені рубежі Римської імперії — Нижньонімецькі рубежі
# Об'єкти в містах ШУМ: Шпаєр, Вормс і Майнц
# Укріплені рубежі Римської імперії — Дунайські рубежі (західний сегмент)
# Середньовічна єврейська спадщина в Ерфурті
# Поселення Моравської церкви
# Ансамбль палацу-резиденції у Шверині — культурний ландшафт романтичного історизму
}}</small>

:<small>🌏&nbsp;— об'єкти природного типу</small>
|}

== Колишні об'єкти ==
{{Легенда|#FBEC5D|Об'єкт культурного типу|border=1px solid #AAAAAA|inline}}
{| class="wikitable" style="text-align: center; width: 100%;"
|- bgcolor="#cccccc"
! width="3%" |Тип
! width="15%" |Об'єкт
! width="6%" |№ WHC 
! width="10%" |Розташування
! width="5%" |Час перебування
! width="56%" |Інформація
! width="6%" |[[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|Критерії]]
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Dresden from Albertbrücke.jpg|300x300пкс|300X300px]]<br/> '''[[Дрезденська долина Ельби|Долина Ельби біля Дрездену]]''' <br/> ({{lang-de|Kulturlandschaft Dresdner Elbtal}})
|[http://whc.unesco.org/en/list/1156 1156] || [[Дрезден]] та його околиці
| 2004—2009 
|18-кілометрову берегову лінію [[Ельба|Ельби]], що простягалася від палацу Юбігау до палацу Пілнітц, внесли до спадщини ЮНЕСКО 2004 року як через її визначну палацову архітектуру, будівлі середнього класу, парки та приміські віли, виноградники, так і через вплив Дрездена на розвиток центральної Європи. 2009 року об'єкт позбавили статусу через побудову [[Вальдшльосхенський міст|Вальдшльосхенського мосту]] в межах ареалу<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/list/1156/|title=Dresden Elbe Valley|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|access-date=2024-03-21|archive-date=2005-11-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20051102085724/https://whc.unesco.org/en/list/1156/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051102085724/https://whc.unesco.org/en/list/1156/ |date=2005-11-02 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/news/522/|title=Dresden is deleted from UNESCO’s World Heritage List|last=Centre|first=UNESCO World Heritage|website=UNESCO World Heritage Centre|language=en|access-date=2024-03-21|archive-date=2017-07-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20170707003437/https://whc.unesco.org/en/news/522/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170707003437/https://whc.unesco.org/en/news/522/ |date=2017-07-07 }}</ref>.
| ii, iii, iv, v
|}
<center>
{| valign="top"
|
{{Карта розташування+|Німеччина|width=500|float=center|caption=<center>Колишні об'єкти Світової спадщини на мапі Німеччини</center>|places=
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=2|lon_deg=13|lon_min=49|position=right|label_size=80|label=Долина Ельби біля Дрездену}}
}}
|}
</center>

== Попередній список ==

=== Кандидати ===
{{Легенда|#FBEC5D|Об'єкт культурного типу|border=1px solid #AAAAAA|inline}}
{{Легенда|#BADBAD|Об'єкт природного типу|border=1px solid #AAAAAA|inline}}

{| class="wikitable" style="text-align: center; width: 100%;"
|- bgcolor="#cccccc"
! width="3%" |№
! width="15%" |Об'єкт
! width="6%" |№ WHC 
! width="10%" |Розташування
! width="5%" |Час внесення
! width="56%" |Інформація
! width="6%" |[[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|Критерії]]
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Franckesche Stiftungen 230713.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Соціальні установи Франке в Галле: сиротинець та освітня архітектура|Соціальні установи Франке в Галле: сиротинець та освітня архітектура|de|Franckesche Stiftungen}}'''<br/>({{Lang-de|Die Franckeschen Stiftungen zu Halle: Waisenhaus und Bildungsarchitektur}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/1368/ 1368]
|[[Галле (Саксонія-Ангальт)|Галле]]
| 1999
|Задуманий [[Август Геррман Франке|Августом Геррманом Франке]] як школа для бідних та знедолених, комплекс навчальних та соціальних установ названих на його честь є важливим символом епохи [[Просвітництво|Просвітництва]] та [[Пієтизм|пієтизму]]. Будівлі почали зводити 1695 року, основні роботи завершилися 1748 року, від того часу установа переросла роль школи та сиротинця, ставши важливим центром педагогічної науки. У співпраці з місцевим університетом, вона допомогла перетворити Галле на важливий науковий та освітній центр у першій половині XVIII століття. Частина побудованого комплексу дійшла до сьогоднішніх днів у оригінальному вигляді. 2014 року була подана заявка на отримання статусу світової спадщини, однак опісля невдалих оцінок від Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць 2016 року цю заявку скасували та повернулися до статусу кандидата<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/1368/|title=Francke Foundation Buildings|website=whc.unesco.org|language=англ.|access-date=8 листопада 2024}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230905172120/https://whc.unesco.org/en/tentativelists/1368/ |date=2023-09-05 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.luther2017.de/de/neuigkeiten/franckesche-stiftungen-uebergeben-antrag-fuer-aufnahme-in-unesco-welterbe/index.html|title=Franckesche Stiftungen übergeben Antrag für Aufnahme in Unesco-Welterbe: Luther2017|website=www.luther2017.de|access-date=2024-11-08}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.mz.de/lokal/halle-saale/bewerbung-um-aufnahme-in-unesco-welterbeliste-franckesche-stiftungen-ziehen-antrag-zuruck-3090810|title=Bewerbung um Aufnahme in Unesco-Welterbeliste: Franckesche Stiftungen ziehen Antrag zurück|last=eger|first=christian|website=www.mz.de|language=de|access-date=2024-11-08}}</ref>.
| iii, iv, vi
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Neuschwanstein bei Schnee im Spätherbst.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''Мрії, втілені в камені — палаци короля Баварії Людвіга II: [[Нойшванштайн]], [[Ліндергоф]], [[Палац Герренкімзе|Герренкімзе]] та [[королівський будинок на Шахені]]'''<br/> ({{Lang-de|Gebaute Träume – Die Schlösser Neuschwanstein, Linderhof und Herrenchiemsee des Bayerischen Königs Ludwig II}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5983/ 5983]
|[[Швангау]], <br/>гора Шахен,<br/> [[Етталь]],<br/>острів Герренкімзее
| 2015
|Чотири палаци (Нойшванштайн, Ліндергоф, Герренкімзе та королівський будинок на Шахені) є творіннями фантазії [[Людвіг II (король Баварії)|Людвіга II]], втіленими в камені: він особисто підбирав архітекторів та митців, пильно контролював, чи робота йде відповідно до його задумів, вивчав історію замків та резиденцій, що послужили зразком для побудови його палаців ([[Версальський палац|Версаль]], [[Замок Вартбург|Вартбург]], [[Блакитний грот (Капрі)|Блакитний грот]], схід), та епох ([[Середньовіччя]], [[бароко]], [[рококо]]). Кожна будівля є шаною певному ідеалізованому королем явищу з минулого чи історичній добі: Нойшванштайн — ода творінням [[Ріхард Вагнер|Вагнера]], де кімнати присвячені окремим операм ([[Тангойзер (опера)|Тангойзер]], [[Перстень Нібелунга|Перстень Нібелунгів]], [[Трістан та Ізольда (опера)|Трістан та Ізольда]]), Герренкімзе будували як копію Версалю, місце натхненне епохою [[Бурбони|Бурбонів]] та [[абсолютизм]]у, Ліндергоф є тематичним парком, де можна натрапити як на місця з опер Вагнера, так і на місцини з ідеалізованого [[Східна культура|сходу]]. Разом всі ці палаци демонструють інтелектуальні та культурні надбання Європи від доби Середніх віків до середини XIX століття. Їхнє розташування в мальовничих місцинах забезпечувало відчуття втечі від світу — явища, притаманного [[романтизм]]у. Водночас це розташування, монументальність палаців та синтез мистецтв були даниною іншій тодішній моді: [[Всесвітня виставка|всесвітнім виставкам]]. Маврський кіоск — найстаріша збережена будівля з міжнародних виставок, Людовік II придбав та встановив на території Ліндергофу<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5983/|title=Dreams in Stone – the palaces of King Ludwig II of Bavaria: Neuschwanstein, Linderhof and Herrenchiemsee|website=whc.unesco.org|access-date=2024-07-31}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230905172233/https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5983/ |date=2023-09-05 }}</ref>.
| i, iii, iv, vi
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Jüdischer Friedhof Altona 469 (3).JPG|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Єврейське кладовище в Альтоні|Єврейське кладовище в Альтоні|de|Jüdischer Friedhof Altona}}'''<br/>({{Lang-de|Jüdischer Friedhof Altona}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5973/ 5973]
|[[Гамбург]]
| 2015
|Кладовище площею 1,9 гектара засноване на початку XVII століття та складається з двох частин: поховань [[Ашкеназі|євреїв-ашкеназі]] та [[Сефарди|євреїв-сефардів]]. [[Могила|Могили]] тут багато оздоблені написами португальською, івритом, іспанською, французькою та німецькою, що є наочним символом історії міграцій євреїв (у випадку сефардів мова йде про [[Альгамбрський едикт|вигнання]] з [[Піренейський півострів|Піренейського півострова]], а також насильне прийняття християнства). Під час цих міграцій та у взаємодії з [[Католицька церква|католицизмом]] та [[Протестантизм|протестантизмом]] сформувалася нова культура (у тому числі і поховальна), що відобразилося в орнаментах на могилах. Згодом ця культура рознеслась по світу під час дальших міграцій, досягши [[Новий світ|Нового світу]]<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5973/|title=The Jewish Cemetery of Altona Königstraße. Sephardic Sepulchral Culture of the 17th and 18th century between Europe and the Caribbean|website=whc.unesco.org|access-date=2024-11-01}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210106110911/https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5973/ |date=2021-01-06 }}</ref>. 
| ii, iii, iv, vi
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Buckelwiese unterhalb Ferchenseewände mit Blick zum Karwendel.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''[[Альпійські луки|Альпійські]] та приальпійські лучні та болотні ландшафти (історичні антропогенні ландшафти {{Не перекладено|Верденфельзер-Лянд|Верденфельзер-Лянду|de|Werdenfelser Land}}, {{Не перекладено|Аммергау|Аммергау|de|Ammergau}}, {{Не перекладено|Штафельзе|Штафельзе|de|Staffelsee}}та {{Не перекладено|Мурнавер-Моос|Мурнавер-Моосу|de|Murnauer Moos}} в районі Гарміш-Партенкірхен'''<br/>({{Lang-de|Alpine und voralpine Wiesen-, Weide- und Moorlandschaften im Werderfelser Land, Ammergau, Staffelseegebiet und Murnauer Moos}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5974/ 5974]
|[[Гарміш-Партенкірхен (район)|Гарміш-Партенкірхен]]
| 2015
|Чотири ділянки [[Лука (рослинність)|лучних]] та болотних місцин, де альпійські традиції сільського господарства сягають Середньовіччя, а сформовані від взаємодії людини та природи ландшафти майже не змінюються протягом століть. Вони формувалися під впливом косіння та використання луків як пасовищ, розведення [[Велика рогата худоба|великої рогатої худоби]], побудови гірських хатин та [[Стодола|стодол]]. Попри активне використання, тутешні ландшафти не піддалися значній деградації, навпаки — завдяки сільському господарству для них характерне високе [[Біорізноманіття|біорозмаїття]]<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5974/|title=Alpine and pre-alpine meadow and marsh landscapes (historic anthropogenic landscapes in the area of “Werdenfelser Land”, “Ammergau”, “Staffelseegebiet” and “Murnauer Moos”, district Garmisch-Partenkirchen)|website=whc.unesco.org|access-date=2024-11-09}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230905172131/https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5974/ |date=2023-09-05 }}</ref>.
| v
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Torgau Schlosskirche 03.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Замкова каплиця Торгау|Замкова каплиця Торгау|de|Torgauer_Schlosskapelle}}'''<br/>({{Lang-de|Schlosskapelle Torgau}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6723/ 6723]
|[[Торгау]]
|2024
|Каплиця у [[Гартенфельс (замок)|замку Гартенфельс]] є першою у світі побудованою церковною спорудою для потреб [[Протестантизм|протестантської]] громади та єдиною, яку освятив [[Мартін Лютер|Лютер]]. Її пропорції та оздоблення створювалися відповідно до його повчань, надалі її архітектурні рішення були та досі є зразком для побудови та оформлення інших протестантських храмів: серед нововведень були мінімальна кількість оздоблення, єдиний простір для парафіян та духівництва, сидячі місця для вірян, велика простора центральна [[Нава (архітектура)|нава]] без колон, аби останні не заважали спогляданню служби, розташування [[вівтар]]я, [[амвон]]у та [[Орган (музичний інструмент)|органу]] вздовж повздовжньої та поперечної осей. 5 жовтня 1544 року каплицю особисто освятив реформатор: під час проповіді він озвучив основні принципи протестантської служби (формула Торгау) та акцентував на важливості проповіді, молитви та співу як діалогу з Богом. Вважають, що творіння першого кантору каплиці, [[Йоган Вальтер (композитор)|Йогана Вальтера]], надалі сформували канони протестантського літургійного співу<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6723/|title=Torgau Castle Chapel|website=whc.unesco.org|access-date=2024-07-12}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240712110101/https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6723/ |date=2024-07-12 }}</ref>.
|ii, iv, vi
|-
| bgcolor="#BADBAD" |
|[[Файл:Das Grüne Band am Feuerberg bei Trappstadt.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Зелений пояс (Німеччина)|Зелений пояс|de|Grünes Band Deutschland}}''' <br/>({{Lang-de|Grünes Band}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6724/ 6724]
|<small>[[Бранденбург]]<br/>[[Баварія]]<br/>[[Гессен]]<br/>[[Мекленбург-Передня Померанія|Мекленбург—Передня Помаранія]]<br/>[[Нижня Саксонія]]<br/>[[Саксонія]]<br/>[[Саксонія-Ангальт]]<br/>[[Тюрингія]]<br/>[[Шлезвіг-Гольштейн|Шлезвіг-Гольштайн]]</small>
|2024
|Зелений пояс являє собою природоохоронну зону протяжністю 1393 кілометри, найдовший [[Екокоридор|екологічний коридор]], котрий знаходиться під охороною держави. Осердям об'єкта є колишній внутрішній кордон між [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|ФРН]] та [[Німецька Демократична Республіка|НДР]], де людська активність була мінімальною, а отже виникли добрі умови для розростання рослинності та життя тварин. Відіграє важливу роль для міграції тварин (особливо по осі північ—південь), запобіганню ізоляцій видів та популяцій, збереженню вразливих видів (зокрема тут ростуть чи проживають понад 1100 видів флори та фауни, які внесені до [[Червона книга Німеччини|Червоної книги Німеччини]]). Потенційно об'єкт можуть пер��вести з природного до змішаного: через проходження тут кордону між двома німецькими державами, тут водночас проходив і цивілізаційний кордон, так звана «[[залізна завіса]]»<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6724|title=Green Belt|website=whc.unesco.org|language=англ.|access-date=11 листопада 2024}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://naturschutzbund.at/newsreader-511/items/eiserner-vorhang-und-gruenes-band.html|title=Eiserner Vorhang und Grünes Band - Naturschutzbund Österreich|website=naturschutzbund.at|access-date=2024-11-09}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240421022409/https://naturschutzbund.at/newsreader-511/items/eiserner-vorhang-und-gruenes-band.html |date=2024-04-21 }}</ref>.
|ix, x
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:2022-08-21 Olympiapark München by Sandro Halank–023.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''[[Олімпійський парк (Мюнхен)|Олімпійський парк в Мюнхені]]''' <br/>({{Lang-de|Olympiapark München}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6725/ 6725]
|[[Мюнхен]]
|2024
|Олімпійський парк та території довкола нього були створені для потреб [[Літні Олімпійські ігри 1972|Літніх олімпійських ігор 1972 року]]. Відкритість новим технологіям, акцент на новому плюралістичному суспільству та шана грецьким ідеям, де людина була основою архітектурних пропорцій, формували бачення олімпійського комплексу. Стадіон для ігор чи не вперше проєктували за допомогою комп'ютера, а вже іконічний натяжний дах та вдале й органічне поєднання архітектури та ландшафту послужили прикладом для побудови подібних споруд по всьому світу. Парк також поєднав у собі функції як місця для спорту високих здобутків, так, опісля ігор, і місця для проведення вільного часу для містян, таким чином акцентуючи на тому, що у центрі створення нових споруд чи ландшафтів лежать потреби людини<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6725/|title=Olympic Park Munich|website=whc.unesco.org|access-date=2024-11-10}}</ref>. 
|i, ii, iv
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Pretziener Wehr - Flickr - tm-md (16).jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Претцинський водозлив|Претцинський водозлив|de|Pretziener Wehr}}'''<br/>({{Lang-de|Pretziener Wehr}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6726/ 6726]
|поблизу [[Шенебек (Ельбе)|Шенебека]]
|2024
|Шлюзний [[водозлив]] завершили 1875 року. Від того часу від повністю відповідає усім поставленим вимогам та виконує дві функції: з одного боку захищає [[Магдебург]] та Шенебек від розливів Ельби, з іншого забезпечує її судноплавність. Дані про технічні характеристики водозливу опублікували в низці журналів, таким чином низка інших водозливів в центральній Європі будувалася з урахуванням технічних рішень Претцинського водозливу. Відповідно одним з критеріїв внесення до спадщини ЮНЕСКО є великий вплив на інженерну думку в добу індустріалізму, розвиток захисту проти [[Повінь|повеней]] та пов'язану з цим модифікацію навколишнього ареалу (окрім водозливу, був створений і канал відведення води довжиною 21 кілометр)<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6726/|title=Pretzien Weir|website=whc.unesco.org|language=en|access-date=1 верес��я 2024}}</ref>.  
|ii, iv
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:20131003 Schoeningen Palaeon DSC08429 PtrQs.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Шенінгенські списи|Знахідка шенінгенських списів — люди та полювання 300 000 років тому|de|Schöninger Speere}}'''<br/>({{Lang-de|Fundstätte der Schöninger Speere – Mensch und Jagd vor 300.000 Jahren (Niedersachsen)}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6727/ 6727]
|поблизу Шенінгена
|2024
|[[Людина|Людська]] стоянка біля Шенінгену є однією з найстаріших збережених таких об'єктів у світі, їй приблизно 300 000 років. Знайдені тут [[Мисливство|мисливські знаряддя]] полювання є найстарішими знайденими такими об'єктами на світі. Вони є наочним прикладом еволюції людського мислення та уяви, без їхнього створення людина б не змогла очолити [[Ланцюг живлення|харчовий ланцюг]]. Також знахідка списів та палиць поклала край думці про те, що більш ранні види людей перед людиною мудрою не вміли полювати на велику здобич: знаряддя полювання тут створювали та використовували давніші [[Гайдельберзька людина|людина гейдельберзька]] та [[Неандерталець|неандертальці]]. Шенінгенська знахідка також є наочним свідченням передачі вміння створювати мисливські знаряддя та самого мисливського досвіду як між поколіннями одного виду, так і між різними людськими видами — явища, яке мало ключову роль у збереженні та процвітання людства<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6727/|title=Site of the Schöningen Spears – Humans and hunting 300,000 years ago|website=whc.unesco.org|access-date=2024-08-09}}</ref>.
|ii, iii
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Fernsehturm Stuttgart and Full Moon Summer 2013 07.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Телевізійна вежа в Штутгарті|Телевізійна вежа в Штутгарті: архетип і символ сучасної масової комунікації|de|Stuttgarter Fernsehturm}}'''<br/>({{Lang-de|Der Fernsehturm Stuttgart: Archetyp und Symbol moderner Massenkommunikation}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6728/ 6728]
|[[Штутгарт]]
|2024
|Мова йде про першу [[Радіовежа|телевізійну вежу]], побудовану зі [[Залізобетон|залізобетону]]. Збудована протягом 20 місяців та завершена 5 лютого 1956 року, вежа ознаменувала поширення по світу нового типу масової комунікації — [[телебачення]]. «Мати усіх телевеж» стала прототипом для побудови подібних об'єктів по всьому світу та сформувала типове уявлення про те, як має виглядати телевізійна вежа. Окрім передавальної функції, вежа від самого початку була і туристичним об'єктом, відкритим для публіки, зокрема через наявність ресторану та оглядового майданчика, на що рівнялися при побудові телевеж в інших країнах<ref>{{Cite web|url=https://www.fernsehturm-stuttgart.de/de/fernsehturm/|title=Gestern & Heute – SWR Fernsehturm Stuttgart|website=www.fernsehturm-stuttgart.de|access-date=2024-11-09}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6728|title=The Television Tower Stuttgart. Archetype and symbol of modern mass communication|website=whc.unesco.org|access-date=2024-11-09}}</ref>.
|ii, iv
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Taut Wilskistrasse Berlin.jpeg|безрамки|300x300пкс]]<br />'''Район  {{Не перекладено|Вальдзідлюнг Целендорф|«Вальдзідлюнг Целендорф»|de|Onkel Toms Hütte (Berlin)}} — розширення об'єкту [[Райони житлової забудови в стилі берлінського модернізму|«Райони житлової забудови в стилі берлінського модернізму»]]'''<br /> ({{Lang-de|Waldsiedlung Zehlendorf – Erweiterung der Welterbestätte „Berliner Wohnsiedlungen der Moderne“}})
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6729/ 6729]
|[[Берлін]]
|2024
|Потенційне розширення об'єкта «Райони житлової забудови в стилі берлінського модернізму» у вигляді житлового району «Вальдзідлюнг Целендорф», або «Хатин дядечка Тома», яке розташоване в берлінському районі [[Целендорф]]. Забудова у стилі баугауз постала в 1926—1932 роках, у різний час її проєктували [[Отто Рудольф Зальвісберг]], [[Гуго Герінг (архітектор)|Гуго Герінг]] та [[Бруно Таут]]. Як і інші (вже включені до ЮНЕСКО) об'єкти, будівлі проєктували разом з навколишнім середовищем, з урахуванням останніх архітектурних, просторових, гігієнічних та дизайнерських досягнень, а головним досягненням було те, що житло в цьому районі було доступне для [[Середній клас|середнього класу]]<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6729/|title=Waldsiedlung Zehlendorf - extension of the WHS "Berlin Modernism Housing Estates"|website=whc.unesco.org|access-date=2024-07-30}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.berlin.de/sehenswuerdigkeiten/3561704-3558930-waldsiedlung-zehlendorf.html|title=Waldsiedlung Zehlendorf|website=berlin.de|language=de|access-date=2024-07-30}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240730093019/https://www.berlin.de/sehenswuerdigkeiten/3561704-3558930-waldsiedlung-zehlendorf.html |date=2024-07-30 }}</ref>.
|ii, iv
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:2021 PapiermuehleAussen.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''[[Європейські паперові фабрики (з доби ручного виробництва паперу)]]'''<br/>({{Lang-de|Europäische Papiermühlen (aus der Ära des handgeschöpften Papiers)}}
|[https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6767/ 6767]
|[[Цвеніц]] <br/>[[Гомбург]]
|2024
|Міжнародний об'єкт, поданий разом з [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Польщі|Польщею]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чехії|Чехією]], [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Іспанії|Іспанією]] та [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Італії|Італією]], до якого входять [[Паперова фабрика|паперові фабрики]], на котрих зі XVI аж по раннє XX століття виробляли папір. Іспанія та Італія є місцями виникнення традиції ручної продукції паперу, Німеччина, Чехія та Польща вказують на подальше її поширення. Кандидатами від німецької сторони є фабрики у Гомбурзі (на фото) та Цвеніці<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6767/|title=European Paper Mills (from the era of hand-made paper) (Germany)|website=|publisher=UNESCO|access-date=7 листопада 2024}}</ref>.    
|ii, iii, iv
|}

=== Кандидати на мапі ===
<center>
{| valign="top"
|
{{Карта розташування+|Німеччина|width=700|float=center|caption=<center>Кандидати на потрапляння до Світової спадщини на мапі Німеччини:
Голубим ([[Файл:Blue pog.svg|10px]]) об'єкти пов'язані з Людвигом II: 1 - Нойшванштайн, 2 - Ліндергоф, 3 - королівський будинок на Шахені, 4 - палац Герренкімзе
Зеленим ([[Файл:Green pog.svg|10px]])об'єкти пов'язані з альпійськими ландшафтами: 1 - Верденфельзер-Лянд, 2 - Мурнавер-Моос, 3 - Штафельзе, 4 - Аммергау

</center>|places=
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=28|lon_deg=11|lon_min=58|position=right|label_size=|label=Соціальні установи в Галле}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=33|lon_deg=10|lon_min=44|mark=Blue pog.svg|position=left|label_size=|label=1}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=34|lon_deg=10|lon_min=57|mark=Blue pog.svg|position=right|label_size=|label=2}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=25|lon_deg=11|lon_min=06|mark=Blue pog.svg|position=right|label_size=|label=3}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=51|lon_deg=12|lon_min=24|mark=Blue pog.svg|position=right|label_size=|label=4}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=47|lon_deg=11|lon_min=19|mark=Green pog.svg|position=right|label_size=|label=1}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=47|lon_deg=11|lon_min=12|mark=Green pog.svg|position=left|label_size=|label=2}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=60|lon_deg=10|lon_min=98|mark=Green pog.svg|position=left|label_size=|label=3}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=38|lon_deg=11|lon_min=9|mark=Green pog.svg|position=right|label_size=|label=4}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=53|lat_min=33|lon_deg=9|lon_min=57|position=right|label_size=|label=Єврейське кладовище в Альтоні}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=52|lat_min=27|lon_deg=13|lon_min=15|position=right|label_size=|label=Берлінський модернізм}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=45|lon_deg=9|lon_min=11|position=right|label_size=|label=Телевізійна вежа в Штутгарті}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=52|lat_min=08|lon_deg=10|lon_min=59|position=right|label_size=|label=Шенінгенські списи}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=52|lat_min=02|lon_deg=11|lon_min=49|position=right|label_size=|label=Претцинський водозлив}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=10|lon_deg=11|lon_min=32|position=right|label_size=|label=Олімпійський парк}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=55|lon_deg=13|lon_min=00|position=right|label_size=|label=Торгау}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=47|lon_deg=9|lon_min=37|position=right|label_size=|label=Гомбург}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=38|lon_deg=12|lon_min=49|position=right|label_size=|label=Цвенітц}}
}}
|}
</center>
[[Файл:Karte Deutschland Grünes Band.png|центр|міні|533x533пкс|Зелений пояс Німеччини]]


== Колишні кандидати ==

=== Список ===
Низка об'єктів протягом історії мала шанси стати складовою частиною Світової спадщини, однак з різних причин їм цього статусу не надали? зокрема й тому, що вони не мали «виключної універсальної цінності». Ще під час третьої сесії комітету Світової спадщини пролунало прохання про те, що кожна країна мала б підготувати список потенційних кандидатів. Уже через рік Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) разом з Канадою були першими двома країнами, які опублікували такі переліки. До німецького списку ввійшли як успішні у майбутньому номінації (Шпаєрський собор, церква у Візі, у Гільдесгаймі, резиденція у Вюрцбурзі, історичний центр Любеку та поселення-підкова у Берліні), так і три номінації, які не стали успішними<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/archive/1980/cc-80-conf016-9e.pdf|title=List of cultural and natural properties suitable for inclusion in the World Heritage List|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=25 березня 2024|archive-date=2024-03-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20240325102237/https://whc.unesco.org/archive/1980/cc-80-conf016-9e.pdf|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240325102237/https://whc.unesco.org/archive/1980/cc-80-conf016-9e.pdf |date=2024-03-25 }}</ref>:
{| class="wikitable" style="text-align: center; width: 100%;"
|- bgcolor="#cccccc"
! width="3%" |Тип
! width="15%" |Об'єкт
! width="6%" |№ WHC 
! width="10%" |Розташування
! width="5%" |Час перебування
! width="56%" |Інформація
! width="6%" |[[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|Критерії]]
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|
|[[Файл:Elisabethkirche, vom Kaiser-Wilhelm-Turm Marburg 20200902 001.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Церква Святої Єлизавети (Марбург)|Церква Святої Єлизавети|de|Elisabethkirche (Marburg)}}''' <br/>({{Lang-de|Elisabethkirche}})
|—
|[[Марбург (місто)|Марбург]]
|1980—1996
|Номінація ґрунтувалася на великій культурній та архітектурній цінності церкви: разом з церквою Богоматері у Трірі, церква Святої Єлизавети була одним з найперших готичних храмів у Німеччині та слугувала прикладом для інших церков надалі. Також тут зберігаються кістки [[Єлизавета Угорська|Єлизавети Угорської]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/archive/1981/cc-81-conf003-inf3e.pdf|title=List of cultural and natural properties suitable for inclusion in the World Heritage List|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=26 березня 2024|archive-date=2020-07-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20200710130537/https://whc.unesco.org/archive/1981/cc-81-conf003-inf3e.pdf|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200710130537/https://whc.unesco.org/archive/1981/cc-81-conf003-inf3e.pdf |date=2020-07-10 }}</ref>. Номінація була наявна в оновленому списку кандидатів 1993 року<ref name=":1">{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/archive/1995/whc-95-conf203-inf7e.pdf|title=Tentative Lists|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=4 квітня 2024}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230821074532/https://whc.unesco.org/archive/1995/whc-95-conf203-inf7e.pdf |date=2023-08-21 }}</ref>, але відсутня в оновленні за 1996 рік<ref name=":2">{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/archive/1996/whc-96-conf201-8e.pdf|title=Information on Tentative Lists|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=4 квіня 2024}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240619144149/https://whc.unesco.org/archive/1996/whc-96-conf201-8e.pdf |date=2024-06-19 }}</ref>. 
|—
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|
|[[Файл:Heidelberg-2726936.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''[[Гайдельберг|Замок та історичний центр Гайдельбергу]]'''<br/> ({{Lang-de|Heidelberger Schloss und Altstadt}})
|—
[https://web.archive.org/web/20070626003908/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/1359/ 1359]
|Гайдельберг
|1980—1996<br/>1999—2015
|Перша номінація відбулася 1980 року, апліканти вказували як на його велику художню цінність («одне з найкращих свідоцтв поширення [[Німецьке Відродження|Ренесансу на північ від Альп]]»), так і на культурну важливість (зв'язок з історичним центром Гайдельберга, з його [[Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла|університетом]] — одним з найперших в Європі)<ref name=":0" />. У списку кандидатів за 1985 рік номінація видозмінилася: номінували не тільки замок, а й увесь історичний центр міста<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/archive/1985/sc-85-conf008-2e.pdf|title=Tentative lists of cultural and natural properties received since the Eighth Ordinary Session of the Comittee|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=26 березня 2024|archive-date=2023-04-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20230402004633/https://whc.unesco.org/archive/1985/sc-85-conf008-2e.pdf|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230402004633/https://whc.unesco.org/archive/1985/sc-85-conf008-2e.pdf |date=2023-04-02 }}</ref>. Список за серпень 1993 знову наводив лише замок<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/archive/1995/whc-95-conf203-inf7e.pdf|title=Tentative lists|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=26 березня 2024|archive-date=2023-08-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20230821074532/https://whc.unesco.org/archive/1995/whc-95-conf203-inf7e.pdf|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230821074532/https://whc.unesco.org/archive/1995/whc-95-conf203-inf7e.pdf |date=2023-08-21 }}</ref>. У 1996 році номінацію закрили<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/archive/1996/whc-96-conf202-3ae.pdf|title=Information on tentative lists|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=26 березня 2024|archive-date=2022-01-11|archive-url=https://web.archive.org/web/20220111023942/http://whc.unesco.org/archive/1996/whc-96-conf202-3ae.pdf|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220111023942/http://whc.unesco.org/archive/1996/whc-96-conf202-3ae.pdf |date=2022-01-11 }}</ref>, але 1999 року повторно спробували здобути статус, номінуючи як замок, так й історичний центр, знову вказуючи на нього, як на визначний приклад німецького Відродження, центр [[Німецький романтизм|німецького романтизму]] в XIX столітті, а також приклад однієї з перших сучасних [[Консервація та реставрація нерухомих культурних цінностей|консервацій]] архітектурного об'єкта. Під час голосування у 2007 році, комітет відмовив у статусі Світової спадщини<ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/en/decisions/1352/|title=Nomination of natural, mixed and cultural properties to the world heritage list - Heidelberg Castle and Old Town|publisher=UNESCO|access-date=26 березня 2024|archive-date=2024-03-26|archive-url=https://web.archive.org/web/20240326172506/https://whc.unesco.org/en/decisions/1352/|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240326172506/https://whc.unesco.org/en/decisions/1352/ |date=2024-03-26 }}</ref>, а 2015 року заявка була скасована<ref>{{Cite web|url=http://whc.unesco.org/en/tentativelists/state=de|title=UNESCO World Heritage Centre - Tentative Lists|date=2014-10-11|website=web.archive.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20141011014626/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/state%3Dde|archive-date=11 жовтня 2014|url-status=dead|access-date=2024-03-26}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200126174220/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/state%3Dde |date=2020-01-26 }}</ref><ref>{{Cite web|url=http://whc.unesco.org/en/tentativelists/state=de|title=UNESCO World Heritage Centre - Tentative Lists|date=2015-03-23|website=web.archive.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20150323003056/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/state%3Dde|archive-date=23 березня 2015|url-status=dead|access-date=}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200126174220/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/state%3Dde |date=2020-01-26 }}</ref>.
|—<br/>ii, iii, iv, vi
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|
|[[Файл:Walhalla Gedenkstätte 06.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>[[Валгалла (меморіал)|'''Валгалла''']]<br/> ({{Lang-de|Walhalla}})
|—
|[[Донаустауф]]
|1980—1996
|Побудована як місце слави великих [[германці]]в. Висувалася як один з найвеличніших німецьких національних пам'ятників, зі стилістичним зв'язком з [[Античність|Античністю]] та ідейним зв'язком з [[лицарство]]м зі [[Середньовіччя]]<ref name=":0" />. Номінація була наявна в оновленому списку кандидатів 1993 року<ref name=":1" />, але відсутня в оновленні за 1996 рік<ref name=":2" />. З 1984 по 1993 кандидатом на включення була не тільки сама Валгалла, але й долина Дунаю поблизу неї<ref name=":3">{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/archive/1985/sc-85-conf008-2e.pdf|title=Tentative Lists|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=6 квітня 2024}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230402004633/https://whc.unesco.org/archive/1985/sc-85-conf008-2e.pdf |date=2023-04-02 }}</ref>. 
|—
|}
1984 року ФРН видала оновлений список кандидатів. Він складався з 52 об'єктів, зокрема успішних у майбутньому об'єктів у Трірі, монастиря у Лорші, острова Райхенау, історичних центрів Бамбергу, Гослару та Регенсбургу, монастиря Маульбронн, ратуші у Бремені, опери у Байроті, торгових кварталів у Гамбурзі, павичевого острова в Берліні разом з палацом Ґлініке (згодом складова частина палаців і парків Постдаму). Решта об'єктів, що не стали спадщиною ЮНЕСКО, перелічені нижче (ані критерії, ані висвітлення унікальності та важливості цих документів не наведені)<ref name=":3" />:

<gallery class="center" mode="nolines" widths="300" heights="200" perrow="4">
Файл:Remote views of St. Peter's Cathedral (Worms) 01 (bearb Sp).jpg|[[Вормський собор]]<br/>1984—1993
Файл:00 0439 Abtei Maria Laach - Deutschland.jpg|[[Абатство Марії Лаах]]<br/>1984—1993
Файл:2016 Externsteine 09.jpg|[[Екстернське каміння]]<br/>1984—1996
Файл:Braunschweiger Löwe, original in the Dankwarderode Castle - Braunschweig, Germany - DSC04562.JPG|{{Не перекладено|Бравншвайзький лев|Бравншвайзький лев|de|Braunschweiger Löwe}}<br/>1984—1996
Файл:Blick auf dem Freiburger Münster vom Schauinsland im Dezember 2022.jpg|[[Фрайбурзький собор]]<br/>1984—1996
Файл:Kloster Eberbach fg01.JPG|{{Не перекладено|Монастир Ебербах|Монастир Ебербах|de|Kloster Eberbach}}<br/>1984—1996
Файл:Gelnhausen - Kaiserpfalz 2.jpg|{{Не перекладено|Імператорський пфальц Гельнгаузен|Імператорський пфальц Гельнгаузен|de|Kaiserpfalz Gelnhausen}}<br/>1984—1996
Файл:Burg Eltz (45368638054).jpg|[[Замок Ельц]]<br/>1984—1996
Файл:Historic City Hall and Market Square in Lüneburg.jpg|{{Не перекладено|Люненбурзька ратуша|Ратуша|de|Rathaus Lüneburg}} в [[Люнебург|Люнебурзі]]<br/>1984—1993
Файл:Zitadelle B-Spandau 07-2017 img2.jpg|[[Фортеця Шпандау]]<br/>1984—1996
Файл:Aerial image of Weingarten Abbey (view from the southwest).jpg|{{Не перекладено|Абатство Вайнгартен|Абатство Вайнгартен|de|Abtei Weingarten}}<br/>1984—1996
Файл:BasilikaOttobeurenHauptschiff02.JPG|{{Не перекладено|Монастир Оттобойрен|Монастир Оттобойрен|de|Kloster Ottobeuren}}<br/>1984—1993
Файл:Pommersfelden Schloss Weissenstein-20210801-RM-170531.jpg|[[Палац Вайсенштайн]]<br/>1984—1996
Файл:Nymphenburg Winter 2021.jpg|[[Палац Німфенбург]]<br/>1984—1996
Файл:Bayreuth Festspielhaus Vorderansicht.JPG|[[Театр у Байройті|Театр у Байроті]]<br/>1984—1993
Файл:Fort Ob. Kuhberg 1.jpg|{{Не перекладено|Ульмська фортеця|Ульмська фортеця|de|Bundesfestung Ulm}}<br/>1984—1993
Файл:Augsburg, Maximilanstraße, Herkulesbrunnen, 001.jpg|{{Не перекладено|Вулиця Максиміліана (Аузбург)|Вулиця Максиміліана|de|Maximilianstraße (Augsburg)}} в [[Аугсбург|Аузбурзі]]<br/>1984—1993
Файл:Siegestor bei Nacht.JPG|{{Не перекладено|Вулиця Людвіга (Мюнхен)|Вулиця Людвіга|de|Ludwigstraße}} в [[Мюнхен]]і<br/>1984—1993
Файл:Saarbrücken - Ludwigskirche - 20200507201600.jpg|[[Площа Людвіга (Саарбрюкен)|Площа Людвіга]] в [[Саарбрюкен]]і<br/>1984—1996
Файл:Rothenburg BW 4.JPG|[[Ротенбург-на-Таубері]], [[Нердлінген]] та [[Дінкельсбюль|Дінкельсбуль]]<br/>1984—1993
Файл:Landshut - Kirche St. Martin 14-15. Jh. Sicht von der Burg.jpg|Історичний центр [[Ландсгут]]у<br/>1984—1993
Файл:Passau-(Sankt Stephan Dom und Sankt Johannis-Stift von Donauseite)-damir-zg.jpg|Історичний центр [[Пассау]]<br/>1984—1993
Файл:Skulptur vor dem Schloss Wolfenbüttel IMG 2962.jpg|Історичний центр [[Вольфенбюттель|Вольфенбюттелю]]<br/>1984—1993
Файл:Kloster Banz Luftbild Winter-20240120-RM-160254.jpg|Долина [[Майн]]у між {{Не перекладено|Монастир Банц|монастирем Банц|de|Kloster Banz}} та {{Не перекладено|Базиліка чотирнадцяти святих помічників|Базилікою чотирнадцяти святих помічників|de|Basilika Vierzehnheiligen}}<br/>1984—1993
Файл:Kloster Weltenburg Luftbild.jpg|Долина Дунаю біля {{Не перекладено|Монастир Вельтенбург|Вельтенбургу|de|Kloster Weltenburg}}<br/>1984—1993
Файл:Ea h4 5 wehlburg.jpg|{{Не перекладено|Артланд|Артланд — ландшафт з фермами|de|Artland (Landschaft)}}<br/>1984—1993
</gallery>

Велика кількість об'єктів у цьому списку не мала глобальної цінності, а тому на прохання ЮНЕСКО 1993 року відбувся перегляд кандидатів. У новому списку серед неуспішних потенційних номінацій з'явилися:
<gallery class="center" mode="nolines" widths="300" heights="200" perrow="4">
Файл:Aerial image of the Münzenberg Castle (view from the south).jpg|{{Не перекладено|Замок Мюнценбург|Замок Мюнценбург|de|Burg Münzenberg}}1993—1996 
Файл:Zitadelle Juelich-DSC 0015w.jpg|{{Не перекладено|Юліх (фортеця)|Фортеця Юліх|de|Festung Jülich}}1993 —1996 
Файл:Frankfurt Am Main-Goethe-Haus-Ansicht am Grossen Hirschgraben.jpg|{{Не перекладено|Будинок Гете|Будинок Гете|de|Goethe-Haus}}1993—1996 
Файл:HölderlinturmTübingen.jpg|{{Не перекладено|Вежа Гельдеріна|Вежа Гельдеріна|de|Hölderlinturm}}1993—1996 
Файл:Paulskirche from Frankfurter Dom during Weihnachtsmarkt 2012.jpg|[[Церква Святого Павла (Франкфурт-на-Майні)|Церква Святого Павла]] 1993—1996 
Файл:AEG by Peter Behrens.jpg|{{Не перекладено|Фабрика турбін АЕГ|Фабрика турбін АЕГ|de|AEG-Turbinenfabrik}}1993—1996 
Файл:2020-02-21-Philharmonie.jpg|[[Берлінська філармонія]] 1993—1996 
Файл:Aerial image of the Königsplatz in Munich (view from the southeast).jpg|[[Королівська площа (Мюнхен)|Королівська площа в Мюнхені]] 1993—1996 
Файл:Augsburg Zeughaus.jpg|{{Не перекладено|Арсенал (Аусбург)|Арсенал в Аусбурзі|de|Augsburger Zeughaus}}1993—1996 
Файл:Römisches Mosaik Nennig 10.jpg|Римська вілла з мозаїками у Неннігу 1993—1996 
</gallery>
{| class="wikitable" style="text-align: center; width: 100%;"
|- bgcolor="#cccccc"
! width="3%" |Тип
! width="15%" |Об'єкт
! width="6%" |№ WHC 
! width="10%" |Розташування
! width="5%" |Час перебування
! width="56%" |Інформація
! width="6%" |[[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|Критерії]]
|-
| bgcolor="#FBEC5D"|
|[[Файл:Schwetzingen BW 2014-07-22 16-43-37.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>[[Шветцингенський палац|'''Палац Шветцинген: літня резиденія курфюрстів — садовий дизайн та масонські алюзії''']] <br/>({{Lang-de|Schwetzingen: Eine Kurpfälzische Sommerresidenz – Gartendesign und freimaurerische Anspielungen}})
|[https://web.archive.org/web/20070626003707/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/1361/ 1361]
|[[Шветцинген]]
|1999—2012
|Резиденція курфюрстів [[Карл III Філіпп (курфюрст Пфальцу)|Карла III Філіппа]] та [[Карл Теодор (курфюрст Пфальцу)|Карла Теодора]] з'явилась у списку кандидатів 1999 року. Апліканти вважали, що палац та сади довкола нього є унікальною пам'яткою садівництва, де два типи садів, що були популярні у XVIII столітті — [[Сад бароко|французький]] та [[Пейзажний парк|англійський]] — найкраще поєднані між собою зі всіх відомих подібних об'єктів. 2007 року палац під час сесії ЮНЕСКО не отримав бажаний статус пам'ятки світової спадщини, вдруге не отримав її під час сесії у Санкт-Петербурзі у 2012 році<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20070626003707/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/1361/|title=Schwetzingen: A Prince Elector's Summer Residence - garden design and Freemasonic allusions - UNESCO World Heritage Centre|date=2007-06-26|website=web.archive.org|access-date=2024-08-26}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.sueddeutsche.de/reise/deutsche-antraege-zum-unesco-welterbe-nur-einer-wird-gewinnen-1.1399050|title=Schwetzingen erhält Unesco-Titel abermals nicht|date=2012-06-26|website=Süddeutsche.de|language=de|access-date=2024-08-26}}</ref>. Дальші номінації не проводились<ref>{{Cite web|url=https://www.stuttgarter-zeitung.de/inhalt.unesco-welterbe-schwetzingen-nimmt-keinen-neuen-anlauf.1742a8d8-8366-4bc0-85f7-82e108b12ae6.html|title=Unesco Welterbe: Schwetzingen nimmt keinen neuen Anlauf|last=Zeitung|first=Stuttgarter|website=stuttgarter-zeitung.de|language=de|access-date=2024-08-26}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.unser-stadtplan.de/stadtplan/schwetzingen/kartenstartpunkt/stadtplan-schwetzingen.map?appmode=0|title=Stadtplan Schwetzingen|website=www.unser-stadtplan.de|access-date=2024-08-26}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240826100415/https://www.unser-stadtplan.de/stadtplan/schwetzingen/kartenstartpunkt/stadtplan-schwetzingen.map?appmode=0 |date=2024-08-26 }}</ref>.
|i, iii, iv, vi
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Schloss Wilhelmsthal - Wilhelmsthal.JPG|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''Сади та помістя в Касселі та поблизу нього'''<br/>({{Lang-de|Gärten und Landgüter in und um Kassel}})
|1365
|[[Кассель]]<br/>[[Кальден]]
|1999—2013
|Окрім гірського парку Вільгельма, свого часу номінантами на входження до ЮНЕСКО були {{Не перекладено|Вільгельмшталь|палац Вільгельмшталь|de|Schloss Wilhelmsthal (Calden)}} у Кальдені (на фото) та {{Не перекладено|Площа Фрідріха (Кассель)|площа Фрідріха|de|Friedrichsplatz (Kassel)}} в Касселі. 2013 року статус світової спадщини отримав тільки парк<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20090701010314/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/1365/|title=Gardens of the Landgraves in and around Kassel - UNESCO World Heritage Centre|date=2009-07-01|website=web.archive.org|access-date=2024-11-04}}</ref>.
|i, ii, iv
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Bad Kösen Saaleck Rudelsburg 2012-04-29-19-04-25.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''{{Не перекладено|Наумбурзький собор та ландшафти Високого Середньовіччя на річках Заале та Унструт|Наумбурзький собор та ландшафти Високого Середньовіччя на річках Заале та Унструт|en|Naumburg Cathedral and the High Medieval Cultural Landscape of the Rivers Saale and Unstrut}}'''<br/>({{lang-de|Der Naumburger Dom und die hochmittelalterliche Kulturlandschaft an Saale und Unstrut}})
|1369
|[[Бургенланд (район)|Бургерланд]]
|1999—2017
|Разом із собором в Наумбурзі низка інших об'єктів були кандидатами на потрапляння до списку ЮНЕСКО, серед яких весь історичний центр цього міста, історичний центр [[Фрайбург (Унструт)|Фрайбургу]] з монастирем Цшайплітц, замок Шенбург, монастир Пфорта, палац у Госеку, замок Рудельсбург в Заалеку (на фото). Статус світової спадщини отримав тільки монастир 2017 року<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20141129135922/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/1369/|title=The Naumburg Cathedral and the landscape of the rivers Saale and Unstrut an important dominion in the High Middle Ages - UNESCO World Heritage Centre|date=2014-11-29|website=web.archive.org|access-date=2024-11-04}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/en/germanys-naumburg-cathedral-wins-world-heritage-designation/a-44481701|title=German Cathedral wins World Heritage designation – DW – 07/01/2018|website=dw.com|language=en|access-date=2024-11-04}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240227034008/https://www.dw.com/en/germanys-naumburg-cathedral-wins-world-heritage-designation/a-44481701 |date=2024-02-27 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://whc.unesco.org/document/157758|title=Nominations to the World Heritage List|publisher=UNESCO|language=англ.|access-date=4 листопада 2024}}</ref>.
|i, iii, iv
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Bergbaumuseum in Oelsnitz im Erzgebirge IMG 1661WI.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''[[Гірний регіон Рудні Гори|Гірничий регіон Рудні Гори]]'''<br/>({{Lang-de|Montanregion Erzgebirge / Kruśnohoří}})
|5776
|[[Саксонія]]
|2012—2018
|79 об'єктів входили до первинного списку кандидатів, однак після порад комітету ЮНЕСКО сфокусуватися на об'єктах, що безпосередньо пов'язані з видобуванням руд, фінальна успішна заявка містила тільки 17 місць зі сторони Німеччини (і 5 зі сторони Чехії)<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20150227010959/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/5776/|title=Mining Cultural Landscape Erzgebirge/Krušnohoří - UNESCO World Heritage Centre|date=2015-02-27|website=web.archive.org|access-date=2024-11-06}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.montanregion-erzgebirge.de/welterbe-aktuell/aktuelles/neuigkeiten/welterbeantrag-montane-kulturlandschaft-erzgebirgekrusnohori-geht-anfang-2018-erneut-ins-rennen.html|title=World Heritage application “Montane Cultural Landscape Erzgebirge/Krušnohoří” will be re-submitted in early 2018|publisher=Montanregion Erzgebirge|language=англ.|access-date=6 листопада 2024}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170318052313/http://www.montanregion-erzgebirge.de/welterbe-aktuell/aktuelles/neuigkeiten/welterbeantrag-montane-kulturlandschaft-erzgebirgekrusnohori-geht-anfang-2018-erneut-ins-rennen.html |date=2017-03-18 }}</ref>.
|ii, iii, iv, v, vi
|-
| bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Bad-homburg-kurpark-kaiser-wilhelms-bad-002.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br/>'''[[Великі курортні міста Європи]]'''<br/>({{Lang-de|Bedeutende Kurstädte Europas}})
|5934
|[[Бад-Гомбург]]<br/>[[Вісбаден]]<br/>[[Бад-Пірмонт]]
|2014—2018
|Бад-Гомбург, Вісбаден та Бад-Пірмонт були у ширшому списку кандидатів на входження до списку ЮНЕСКО, однак опісля зміни критеріїв 2018 були вилучені з цього переліку<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20141123045046/http://whc.unesco.org/en/tentativelists/5934|title=Great Spas of Europe - UNESCO World Heritage Centre|date=2014-11-23|website=web.archive.org|access-date=2024-11-02}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.fnp.de/lokales/hochtaunus/bad-homburg-ort47554/traum-great-ausgetraeumt-10605532.html|title=Traum vom Great Spa ist ausgeträumt|date=2018-11-16|website=www.fnp.de|language=de|access-date=2024-11-02}}</ref>. 
|ii, iii, iv, vi
|-
|bgcolor="#FBEC5D" |
|[[Файл:Veste Coburg Luftbild-20240811-RM-162619.jpg|безрамки|300x300пкс]]<br>'''Місця Лютера'''<br>({{lang-de|Lutherstädte}})
|5986
|[[Саксонія-Ангальт]]<br>Саксонія<br>[[Баварія]]<br>[[Тюрингія]]
|2015—2024
|Низку об'єктів розглядали як потенційне розширення пам'ятних місць, пов'язаних з Лютером чи його найближчими послідовниками. Серед кандидатів були церква Святого Петра і Павла, церква Святої Анни, церква Святого Андрія в [[Айслебен|Айслебені]], церква Святого Георгія та дім родини Лютера в [[Мансфельд (місто)|Мансфельді]], замок, Collegium Augusteum, дім Бугенгагена та Кранаха в [[Віттенберг|Віттенберзі]], замкова каплиця в Торгау, [[Фортеця Фесте Кобург|фортеця в Кобурзі]] та августинський монастир в Ерфурті. 2024 року заявка була скасована, лише каплиця в Торгау продовжує бути кандидатом, але вже як окрема номінація<ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20210427160853/https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5986/|title=Luther memorials in Saxony-Anhalt, Saxony, Bavaria and Thuringia - UNESCO World Heritage Centre|date=2021-04-27|website=web.archive.org|access-date=2024-11-06}}</ref>.
|iv, vi
|}

=== Колишні кандидати на мапі ===
{| valign="top" style="margin: 1em auto;"
|
{{Карта розташування+|Німеччина|width=1000|float=center|caption=<div style="padding:10px;">
Колишні кандидати на потрапляння до Світової спадщини на мапі Німеччини:
* Порпуровим ([[Файл:Purple pog.svg|10px]]) у Берліні позначені всі кол��шні кандидати, які розміщені у цьому місті: цитадель Шпандау, фабрика турбін АЕГ, Берлінська філармонія
* Оранжовим ([[Файл:Orange pog.svg|10px]]) в Аузбурзі позначені всі колишні кандидати, які розміщені у цьому місті: Максиміліанштрасе та арсенал
* Жовтим ([[Файл:Yellow pog.svg|10px]]) у Мюнхені позначені всі колишні кандидати, які розміщені у цьому місті: палац Німфенбург, Людвігштрасе та Королівська площа
* Коричневим ([[Файл:Brown pog.svg|10px]]) позначені колишні об'єкти в долині Майнцу: (зліва направо) монастир Банц та Базиліка чотирнадцяти святих помічників
* Рожевим ([[Файл:Pink pog.svg|10px]])позначені колишні об'єкти у Франкфурті-на-Майні: будинок Гете та церква Святого Павла
* Колишні міста-курорти позначені чорним маркером ([[Файл:Black pog.svg|10px]])
* Об'єкти, що належать до помість Касселя та прилеглих територій позначені бірюзовим ([[Файл:Turquoise pog.svg|10px]])
* Колишні об'єкти, пов'язані зі життям Лютера та його послідовників позначені зеленим маркером ([[Файл:Green pog.svg|10px]])
* Голубим ([[Файл:Blue pog.svg|10px]]) позначені колишні об'єкти на території Рудних гір. Через їхню велику кількість наведено лише три кандидати, а саме (зліва направо) гора Шайбенберг, мисливський палац Августусбург та палац Шварценберг
</div>|places=
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=48|lon_deg=8|lon_min=46|position=right|label_size=|label=Церква Св. Єлизавети}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=24|lon_deg=8|lon_min=42|position=right|label_size=|label=Гайдельберг}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=1|lon_deg=12|lon_min=13|position=right|label_size=|label=Вальгалла}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=52|lon_deg=8|lon_min=55|position=left|label_size=|label=Екстернське каміння}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=37|lon_deg=8|lon_min=21|position=left|label_size=|label=Вормський собор}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=24|lon_deg=7|lon_min=15|position=left|label_size=|label=Абатство Марії Лаах}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=52|lat_min=15|lon_deg=10|lon_min=31|position=right|label_size=|label=Брауншвайзький лев}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=59|lon_deg=7|lon_min=51|position=right|label_size=|label=Фрайбурзький собор}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=2|lon_deg=8|lon_min=2|position=left|label_size=|label=Монастир Ебербах}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=12|lon_deg=9|lon_min=11|position=right|label_size=|label=Гельнгаузен}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=12|lon_deg=7|lon_min=20|position=right|label_size=|label=Ельц}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=53|lat_min=15|lon_deg=10|lon_min=24|position=right|label_size=|label=Люненбурзька ратуша}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=52|lat_min=32|lon_deg=13|lon_min=12|mark=Purple pog.svg|position=left|label_size=|label=Берлін}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=48|lon_deg=9|lon_min=38|position=left|label_size=|label=Абатство Вайнгартен}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=47|lat_min=56|lon_deg=10|lon_min=17|position=right|label_size=|label=Абатство Оттобойрен}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=45|lon_deg=10|lon_min=49|position=left|label_size=|label=Вайсенштайн}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=57|lon_deg=11|lon_min=34|position=right|label_size=|label=Театр у Байроті}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=24|lon_deg=9|lon_min=58|position=left|label_size=|label=Ульмська фортреця}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=21|lon_deg=10|lon_min=53|mark=Orange pog.svg|position=right|label_size=|label=Аусбург}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=8|lon_deg=11|lon_min=34|mark=Yellow pog.svg|position=left|label_size=|label=Мюнхен}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=13|lon_deg=6|lon_min=59|position=right|label_size=|label=Площа Людвіга}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=22|lon_deg=10|lon_min=11|position=right|label_size=|label=Ротенбург-на-Таубері}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=51|lon_deg=10|lon_min=29|position=right|label_size=|label=Нердлінген}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=4|lon_deg=10|lon_min=19|position=right|label_size=|label=Дінкельсбюль}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=32|lon_deg=12|lon_min=9|position=right|label_size=|label=Ландсгут}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=34|lon_deg=13|lon_min=27|position=right|label_size=|label=Пассау}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=52|lat_min=10|lon_deg=10|lon_min=32|position=left|label_size=|label=Вольфенбюттель}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=7|lon_deg=11|lon_min=0|mark=Brown pog.svg|position=right|label_size=|label=}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=6|lon_deg=11|lon_min=3|mark=Brown pog.svg|position=left|label_size=|label=}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=53|lon_deg=11|lon_min=49|position=right|label_size=|label=Вельтенбург}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=52|lat_min=41|lon_deg=7|lon_min=57|position=right|label_size=|label=Артланд}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=27|lon_deg=8|lon_min=46|position=right|label_size=|label=Мюнценбург}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=55|lon_deg=6|lon_min=21|position=right|label_size=|label=Цитадель Юліх}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=06|lon_deg=8|lon_min=40|mark=Pink pog.svg|position=right|label_size=|label=Франкфурт}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=48|lat_min=31|lon_deg=9|lon_min=3|position=left|label_size=|label=Вежа Гердерлінга}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=32|lon_deg=6|lon_min=23|position=right|label_size=|label=Ненніг}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=49|lat_min=23|lon_deg=8|lon_min=33|position=left|label_size=|label=Шветцинген}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=13|lon_deg=8|lon_min=36|mark=Black pog.svg|position=left|label_size=|label=Бад-Гомбург}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=5|lon_deg=8|lon_min=5|mark=Black pog.svg|position=right|label_size=|label=Вісбаден}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=59|lon_deg=9|lon_min=15|mark=Black pog.svg|position=right|label_size=|label=Бад-Пірмонт}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=25|lon_deg=9|lon_min=24|mark=Turquoise  pog.svg|position=right|label_size=|label=Кальден}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=19|lon_deg=9|lon_min=29|mark=Turquoise  pog.svg|position=left|label_size=|label=Кассель}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=9|lon_deg=11|lon_min=49|position=left|label_size=|label=Наумбург та околиці}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=31|lon_deg=11|lon_min=33|mark=Green pog.svg|position=right|label_size=|label=Айслебен}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=35|lon_deg=11|lon_min=27|mark=Green pog.svg|position=left|label_size=|label=Майнсфелд}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=51|lat_min=52|lon_deg=12|lon_min=38|mark=Green pog.svg|position=left|label_size=|label=Віттенбург}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=15|lon_deg=10|lon_min=57|mark=Green pog.svg|position=left|label_size=|label=Фортеця Кобург}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=32|lon_deg=12|lon_min=55|mark=Blue pog.svg|position=right|label_size=|label=}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=32|lon_deg=12|mark=Blue pog.svg|lon_min=47|position=right|label_size=|label=}}
{{Карта розташування~|Німеччина|lat_deg=50|lat_min=32|lon_deg=13||lon_min=5|mark=Blue pog.svg|position=right|label_size=|label=}}
}}
|}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{commonscat|World Heritage Sites in Germany}}
* {{cite web|title=Список об'єктів Світової спадщини на сайті ЮНЕСКО|url=https://whc.unesco.org/en/statesparties/de|publisher=UNESCO|language=англ.|accessdate=12 листопада 2024}}
* {{cite web|title=Список кандидатів на потрапляння до Світової спадщини на сайті ЮНЕСКО|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/?action=listtentative&state=de&order=states|accessdate=12 листопада 2024|publisher=UNESCO|language=англ.}}

{{Світова спадщина ЮНЕСКО в Європі та Північній Америці}}
{{Світова спадщина в Німеччині}}
{{Вибраний список}}
[[Категорія:Списки Світової спадщини в Європі|Німеччина]]
[[Категорія:Світова спадщина в Німеччині|*]]
[[Категорія:Списки:Німеччина]]
Шаблони, використані на цій сторінці:
Шаблон:* (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Columns-list (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commonscat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Fmbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Imagemap (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вибраний список (редагувати)
Шаблон:Карта розташування+ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Карта розташування~ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Легенда (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни Німеччина (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор Німеччина (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Світова спадщина ЮНЕСКО в Європі та Північній Америці (редагувати)
Шаблон:Світова спадщина в Європі і Північній Америці (редагувати)
Шаблон:Світова спадщина в Німеччині (редагувати)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map/data/Німеччина (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Location map/multi (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Location map/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/fmbox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Повернення до сторінки «Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_об%27єктів_Світової_спадщини_ЮНЕСКО_в_Німеччині