Перегляд вихідного коду сторінки Російська музика

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Росіяни}}
'''Російська музика''' має джерела в культурі племен, що населяли [[Русь]], так само як і [[українська музика]].

== До XIX століття ==

Язичницькі обряди слов'ян включали заклинання, спів, гру на музичних інструментах (уже в 6 столітті були широко поширені [[гуслі]]). Сліди давніх язичницьких вірувань збереглися в календарно-обрядових і сімейно-обрядових піснях. Бойові пісні слов'янських дружин послужили основою героїчного руського епосу (розквіт в 10-11 століттях), що склалися згодом у цикли билин (старин).

Головними носіями фольклорної традиції й професійними музикантами на Русі довгий час були [[скоморох]]и. Їхній музичний інструментарій включав [[гуслі]], труби, сопелі, бубни, гудки. Інший тип співака&nbsp;— Боян, що прославляв князя і його дружину. Із прийняттям християнства розвивається [[церковна музика]], що на Русі прийняла традицію [[Знаменний спів|знаменного співу]].

В 2-й половині 17 століття формуються нові музичні традиції, викликані зміною умов суспільного життя, а також релігійного світогляду. Одноголосний знаменний спів витісняється поширюваним з України багатоголосним [[партесний спів|партесним співом]]. Розповсюджується багатоголосна побутова пісня&nbsp;— псальма, кант. Реформи Петра I підготували ґрунт для ствердження в Росії нових форм музичного життя, запозичених у Західній Європі, спостерігається пожвавлення світського мистецтва.

У XVIII столітті в Росії виникають інструментальні капели у дворі, а також у маєтках вельмож, поміщиків, розвивається аматорське музикування. У 1730-х рр. створена придворна італійська опера (пізніше&nbsp;— також французька), в 1750-х рр. у Москві й Петербурзі з'явилися іноземні оперні антрепризи. Велике значення для розвитку російської музичної культури мала також діяльність вихованців Глухівської співацької школи, зокрема [[Дмитро Бортнянський|Дмитра Бортнянського]], що з 1796 року працював керівником придворної капели.

На початку 19 століття в російській музиці проявилися [[романтизм у музиці|романтичні тенденції]], що породили інтерес до народно-епічних і казкових сюжетів. Найбільшим представником романтичного напрямку в російській опері вважається А.&nbsp;Н.&nbsp;Верстовський, автор опери «Аскольдова могила» (1835). Широке поширення одержав романс, тісно пов'язаний з російською поезією (особливо із творчістю А.&nbsp;С.&nbsp;Пушкіна). Серед майстрів пісенної лірики&nbsp;— А.&nbsp;А.&nbsp;Аляб'єв, А.&nbsp;Е.&nbsp;Варламов, А.&nbsp;Л.&nbsp;Гурільов.

== XIX, початок XX століття ==
Принципово новий етап розвитку російської музики в XIX столітті пов'язаний із творчістю [[Михайло Іванович Глінка|Глінки]], який вважається основоположником російської композиторської школи і першим російським композитором світового рівня. Творчість Глінки стимулювала розвиток виконавського мистецтва та критичної думки в Росії. У творчості [[Даргомижський|Даргомижського]], молодшого сучасника й послідовника Глінки, знайшли втілення тенденції [[Реалізм (мистецький рух)|реалізму]] 1840-60-х рр.

Суспільний підйом 1850-60-х рр. відбився й у музичній культурі: інтенсивнішим стає концертне життя, закладаються основи професійної музичної освіти. В 1859 з ініціативи А.&nbsp;Г.&nbsp;Рубінштейна й інших діячів засноване [[Російське музичне товариство]] в Петербурзі (його відділення&nbsp;— у Москві, 1860, і інших містах), відкриваються [[Петербурзька консерваторія|Петербурзька]] (1862) і [[Московська консерваторія|Московська]] (1866) консерваторії. Демократичні ідеї 60-х років знайшли втілення у творчості групи композиторів, що одержала найменування «[[Могутня купка]]». Світовою класикою жанру стали також симфонії та опери [[Петро Чайковський|Чайковського]].

На початку [[20 століття|XX століття]] в російській музиці знайшли втілення ідеї, пов'язані з революційним підйомом (зокрема, в операх «Кащей безсмертний» і «Золотий півник» Римського-Корсакова). Відбувається переакцентування ролі жанрів, виникає новий тип [[симфонічна поема|симфонічної поеми]] («Поема екстазу» й «Прометей» Скрябіна). Високі досягнення спостерігаються в області виконавського мистецтва, насамперед фортепіанного (творчість Скрябіна, Рахманінова).

== СРСР ==
[[Жовтневий переворот|Жовтневий переворот 1917 року]] мав для музичної культури Росії серйозні та неоднозначні наслідки. Ряд провідних композиторів, ([[Сергій Рахманінов|Рахманінов]], [[Сергій Прокоф'єв|Прокоф'єв]] та [[Ігор Стравінський|Стравінський]]) емігрували на Захід, зокрема Рахманінов вважав Жовтневу революцію «кінцем старої Росії» і вважав, що за ломкою старого устрою «мистецтва, як такого бути не може».

В той же час із встановленням радянської влади починається нова епоха так званої [[радянська музика|радянської музики]], що відрізнялася і тематикою і творчими методами. Нова тематика музики складалася вже в піснях Громадянської війни 1918—1920, потім у ряді опер (у тому числі Дешевова, Дзержинського), балетів («Червоний мак» [[Глієр Рейнгольд Моріцевич|Глієра]], 1927), симфонічних та ораторіальних творів (ораторія «Путь Жовтня», написана кількома композиторами «Проколл», 1927). Епохальні зміни викликали до життя футуристичний та урбаністичний напрямок, в цій естетиці написані «Завод» Мосолова, ранні твори [[Шостакович]]а тощо. По всьому Радянському Союзу виникали нові творчі гуртки, відкривалися нові музичні театри та філармонії, зокрема в Росії&nbsp;— «[[Асоціація сучасної музики]]» та [[Асоціація пролетарських музикантів України|«асоціація пролетарських музикантів»]]

Проте вже з 1930-х років музика стає об'єктом ідеологічного тиску з боку комуністичної влади, що проголосила єдиним дозволеним методом мистецтва так званий [[соцреалізм]], що вимагав «правдивого історично-конкретного зображення дійсності в її рев. розвитку», що мусило «сполучатися з завданням ідейної переробки і виховання трудящих у дусі соціалізму». Згідно з [[Постанова ЦК ВКП про перебудову літературно-художніх організацій|Постановою ЦК ВКП про перебудову літературно-художніх організацій]] (1932) різноманітні творчі гуртки були ліквідовані, а на їхньому місці постала [[Спілка композиторів СРСР]]. Композитори, що не додержувалися соцреалістичного методу, піддавалися суворій критиці та переслідуванням, що знайшло відображення у статті в газеті «Правда» «[[Сумбур замість музики]]» (1936), а пізніше&nbsp;— у [[Постанова ЦК ВКПб про оперу «Великая Дружба» Мураделі|Постанові ЦК ВКПб про оперу «Великая Дружба» Мураделі]] (1948).

Незважаючи на ідеологічний тиск, за радянської доби постало чимало музичних шедеврів, зокрема світове значення має творчість [[Дмитро Шостакович|Шостаковича]] та [[С. Прокоф'єв|Прокоф'єва]], що повернувся в СРСР 1935 року, а також російських композиторів, що працювали в еміграції&nbsp;— [[Сергій Рахманінов|Рахманінова]] та [[Ігор Стравінський|Стравінського]].

У 1960-ті роки виниклий [[дисидентський рух]] торкнувся і музичної сфери. Ряд російських композиторів, зокрема [[Артем'єв Едуард Миколайович|Артем'єв]], [[Шнітке]], [[Губайдуліна]], Е.&nbsp;Денісов засвоюють авангардні європейські композиторські техніки, у Москві працює експериментальна студія [[Електронна музика|електронної музики]] з синтезатором [[АНС]]. Проте вже у другій половині 1970-х ці композитори зазнають критики, зокрема офіційному бойкоту в СРСР були піддані твори композиторів, що потрапили у т.&nbsp;зв. [[Хрєнніківська сімка|Хрєнніківську сімку]].

В ці ж роки активно розвивається естрадна пісня. Серед композиторів-пісенників [[Рибников Олексій Львович|Рибніков]], [[Олександра Пахмутова|Пахмутова]], [[Давид Тухманов|Тухманов]], [[Шаїнський Володимир Якович|Шаінський]]. Виникає бардівська пісня ([[Володимир Висоцький|Висоцький]], [[Булат Окуджава|Окуджава]]), пізніше&nbsp;— [[Російський рок|рок-музика]] («[[Машина времени]]», «[[Аквариум]]», «[[Наутилус Помпилиус]]», «[[Кино]]», «[[ДДТ]]» тощо)

== Сучасність ==
Росія успадкувала від СРСР розгалужену систему освітніх та концертних музичних організацій, що знаходяться у веденні Міністерства культури Російської федерації. Серед провідних музичних закладів&nbsp;— [[Большой театр|Большой]] та [[Маріїнський театр|Маріїнський]] оперні театри, консерваторії у [[Московська консерваторія|Москві]], [[Петербурзька консерваторія|Петербурзі]], [[Ростовська консерваторія|Ростові]], [[Саратовська консерваторія|Саратові]] та інших містах. В обласних центрах Російської федерації діють філармонії. Спадкоємцем Спілки композиторів СРСР стала [[Спілка композиторів Росії]].

В Росія проводять ряд престижних міжнародних конкурсів та фестивалів, серед яких [[Міжнародний конкурс імені П. І. Чайковського|конкурс ім.&nbsp;Чайковського]], фестивалі «[[Московська осінь]]», «[[Російська зима]]» та інші.

У популярній музиці знаковим явищем російської культури став [[російський шансон]], що увібрав риси «блатних» пісень та мистецтва бардів. [[Російська поп-музика|Поп-музиканти Росії]] здобувають успіху на міжнародному рівні, зокрема переможцем конкурсу [[Євробачення 2008]] став російський співак [[Діма Білан]].

== Джерела ==
* {{МЭС}}

{{Росія в темах}}

{{Музика Європи}}

[[Категорія:Російська музика| ]]
[[Категорія:Мистецтво Росії]]
[[Категорія:Музика етнічних груп]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:C (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Portal-inline (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:S (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Sidebar with collapsible lists (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МЭС (редагувати)
Шаблон:Музика Європи (редагувати)
Шаблон:Музика країн світу (редагувати)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портал в лінію (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Росія в темах (редагувати)
Шаблон:Росіяни (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal-inline (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/configuration (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Портал (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Портал/images/all (переглянути вихідний код) (частково захищено)

Повернення до сторінки «Російська музика».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Російська_музика