Перегляд вихідного коду сторінки Первісна культура

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:
Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.
Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.
Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025
Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.
Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.
В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.
Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:
'''Первісна культу́ра'''&nbsp;— культура первісної доби, найбільшого періоду в історії [[людство|людства]]&nbsp;— від виникнення [[людина|людини]] (близько мільйона років тому) і до появи [[державність|державності]].

У різних народів цей період тривав неоднаково, деякі навіть тепер живуть за умов первісності. Тому сучасна [[наука]] розрізняє власне  культуру, що існувала до виникнення перших [[цивілізація|цивілізацій]] на [[Земля (планета)|Землі]] (початок IV&nbsp;— кінець [[III тисячоліття до н. е.]]), і [[традиційна первісна культура|традиційну первісну культуру]].

== Первісна епоха та її місце в історії людства ==

Протягом первісної епохи відбувалися такі процеси:

* [[антропогенез]]&nbsp;— біологічна еволюція людини, що завершилася приблизно 40 тисяч років тому виникненням виду «людина розумна» (Homo sapiens), а також основних людських рас;
* формування [[мислення]] (або [[інтелект]]у) людини, її мови;
* розселення людства по всіх [[континент]]ах;
* перехід людей від привласнюючого господарювання ([[мисливство]], [[збиральництво]]) до відтворюючого ([[землеробство]] і [[скотарство]]);
* [[соціогенез]]&nbsp;— формування [[суспільні форми життя|суспільних форм життя]] у вигляді [[родова організація|родової]], а потім [[родоплемінна організація|родоплемінної організації]];
* поява перших [[світогляд]]них, [[релігійні уявлення|релігійних уявлень]], [[міфологічна система|міфологічних систем]].

Серед цих найважливіших процесів, що заклали фундамент історії людства, своє місце займає формування [[культура|культури]] як особливої сфери людського [[суспільство|суспільства]]. Причому для ранніх етапів історії різних народів характерна єдність закономірностей, спільність проявів становлення культури.

Специфічною рисою первісної культури є [[синкретизм]] (нерозділеність), коли форми [[свідомість|свідомості]], господарчі [[заняття]], [[суспільне життя]], [[мистецтво]] не відокремлювалися і не протиставлялися один одному. Будь-який вид діяльності містив у собі інші. Наприклад, у [[полювання|полюванні]] були з'єднані: технологічні прийоми виготовлення [[зброя|зброї]], стихійні наукові знання про звички [[тварини|тварин]], [[соціальні зв'язки]], які виражалися в організації [[полювання]] (індивідуальне, колективне), релігійні уявлення&nbsp;— [[магія|магічні]] дії із забезпечення успіху, які, в свою чергу, включали елементи художньої культури&nbsp;— [[пісня|пісні]], [[танці]], [[живопис]]. Саме внаслідок такого синкретизму, характеристика первісної культури передбачає цілісний розгляд [[матеріальна культура|матеріальної]] і [[духовна культура|духовної культури]] та має чітке усвідомлення умовності такого розподілу. 

==Періодизація==

Первісну історію людства традиційно поділяють на [[палеоліт]], [[мезоліт]] і [[неоліт]]&nbsp;— 2&nbsp;млн р. тому&nbsp;— межа [[III тисячоліття до н. е.|III тисячоліття до н.&nbsp;е.]]; [[бронзова доба|епоху бронзи]]&nbsp;— [[II тисячоліття до н. е.]]; ранню [[залізна доба|залізну добу]]&nbsp;— [[I тисячоліття до н. е.]]

== Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва в кам'яну добу ==
{{main|Кам'яна доба}}

=== Палеоліт ===
{{main|Палеоліт}}

Епоха [[палеоліт]]у ([[давня кам'яна доба]]) починається з початком [[антропогенез]]у, а закінчується в [[Х тисячоліття до н. е.|Х тисячолітті до н.&nbsp;е.]]

Рання людина була повільнішою і слабкішою, ніж великі [[хижаки]], не мала такої природної зброї, як [[ікла]] та [[кігті]]. Люди навчилися компенсувати ці недоліки, використовуючи [[камінь]], [[кістка|кістку]], [[деревина|дерево]]. Майстри раннього палеоліту створювали гострі [[знаряддя]], сильно б'ючи каменем об камінь. Вибиралися тверді [[гірські породи]], частіше за все [[кремінь]]. Найдавніша з відомих на Землі&nbsp;— це стоянка ранніх людей, яка знайдена [[Лікі Люїс|Люїсом Лікі]] в знаменитій [[Олдувайська ущелина|Олдувайській ущелині]] в [[Танзанія|Танзанії]]. Вона має вигляд скупчення каменів і кісток тварин. Вік стоянки датують двома мільйонами років.

[[Гомініди|Предки сучасної людини]] все більше відділялися і віддалялися від [[тваринний світ|тваринного світу]]. Виготовлення [[знаряддя праці|знарядь праці]], випрямлення постави, зміна ходи, спільні узгоджені дії, що вимагали [[сигнальна система|сигнальної системи]], [[м'ясо|м'ясна]] їжа вдосконалювали наших пращурів. Близько 1,5&nbsp;млн років тому з'явилося ручне [[рубило]]&nbsp;— своєрідний тип універсального за призначенням кам'яного знаряддя листоподібно�� форми. Приблизно 300—200 тисяч років тому люди оволоділи [[вогонь|вогнем]]. Одним з його джерел, ймовірно, були [[дерева]], що загорілися від [[блискавка|блискавок]]. Невипадково у багатьох народів збереглися легенди про героя, що викрав [[небесний вогонь]] і подарував його людям (наприклад, грецький міф про [[Прометей|Прометея]]). Спочатку вогонь тільки підтримували. На одній з палеолітичних стоянок в [[Китай|Китаї]] археологи знайшли шар [[попіл|попелу]] товщиною 6 м.

Близько 200 тисяч років тому почалася [[льодовикова епоха]]. Люди опинилися в дуже жорстких природних умовах, проте виявили себе гідними їм протистояти. Найістотніші зміни належать до останньої стадії палеоліту&nbsp;— так званого [[верхній палеоліт|верхнього палеоліту]] (XXXV—X тисячоліття до н.&nbsp;е.). На цей час сформувалася людина сучасного антропологічного типу&nbsp;— «людина розумна»&nbsp;— [[кроманьйонець]] (за назвою грота [[Кро-Маньйон]] у [[Франція|Франції]]&nbsp;— місця перших знахідок викопних останків таких людей). '''Люди в цей період заселили всі [[континент]]и, за деякими [[скелет]]ами вже можна простежити ту чи іншу сучасну [[раса|расу]] ([[європеоїди]], [[монголоїди]], [[негроїди]])'''.

У виготовленні [[кам'яні знаряддя|кам'яних знарядь]] з'явилася нова [[техніка]]: від кам'яного ядрища-заготовки ([[нуклеус]]у) відколювали вузькі кам'яні відщепи. Виникла спеціалізація знарядь&nbsp;— [[ніж|ножі]], [[скребок|скребки]], [[пилка|пилки]], [[наконечник]]и. Від майстра вимагалася віртуозна точність обробки каменю: щоб виготовити кам'яний ніж, наприклад, треба було вдарити понад 250 разів.

Люди вже жили не тільки у створених природою схованках ([[печера]]х, [[грот]]ах), з'явилися різні види штучного [[житла]]: вириті в землі і накриті зверху кістками [[мамут|мамонт]]а; повністю побудовані з [[бивні]]в, з вогнищем у центрі; довгі, овальні, з декількома вогнищами. Дослідження житла дозволяють робити висновки про [[соціальний лад]] верхнього палеоліту. Основним осередком, очевидно, була [[родова община]], яка нараховувала біля сотні людей. Згуртованість родового колективу доводить складне полювання на [[бізон]]ів, печерних [[ведмідь|ведмедів]], [[бик]]ів, [[мамут|мамонт]]ів, [[вовнистий носорог|вовнистих носорогів]]. Мисливці заганяли тварин у ями-пастки, ущелини, прірви. Під скелею біля [[Солютре]] у Франції знайдені скелети 10 тисяч [[дикі коні|диких коней]]. Схоже кістковище бізонів знайдене в Україні біля [[Амвросіївка|Амвросіївки]] у [[Донецька область|Донецькій області]].

=== Виникнення мистецтва ===
Мистецтво зміцнювало [[соціальні зв'язки]], допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду. Види [[образотворче мистецтво|образотворчого мистецтва]] палеоліту досить різноманітні: [[петрогліфи]] (зображення [[тварини|тварин]] і [[людина|людей]], виконані на камені), [[гравюра|гравюри]] на [[кістка]]х і [[роги|рогах]], [[рельєф]]и, [[малюнок|малюнки]], глиняні і кам'яні [[скульптури]].

Більшість вчених пов'язує появу у людини потреби передати навколишній світ художніми засобами з релігійними магічними уявленнями, виникнення яких належить до того самого часу. [[Етнографія]] знає безліч прикладів, коли [[заклинання]], танці навколо зображень вважалися засобом впливу на реальних тварин. Так, [[австралія|австралійські]] [[аборигени]] і сьогодні вірять: якщо чоловіки намалюють або «освіжать» новим розфарбуванням зображення тварин або рослин на стінах священної печери, то справжні тварини і рослини будуть добре розмножуватися. Серед малюнків палеоліту рідко, але зустрічаються зображення людей у [[маска]]х. Широко відомий так званий «Чаклун» з [[печера Трьох братів|печери Трьох братів]] у Франції&nbsp;— напіволень-напівлюдина. Мистецтво танцю, ймовірно, також розвивається з імітації поведінки тварин, мисливських і військових вправ.

Питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва є складною науковою проблемою. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі [[глина|глини]] на стінах печер (їх називають «маскарони») і «відбитки» рук. Інші ж доводять, що найдавнішим було «натуральне» мистецтво&nbsp;— виготовлення [[опудало|опудал]] тварин, на цій основі виникла скульптура, а вже потім&nbsp;— [[рельєф]], [[гравюра]], [[малюнок]].

Працювали давні художники при світлі [[смолоскип]]ів або [[світильник]]ів з мохом. Рукою чи примітивними [[пензель|пензлями]] (жмут [[вовна|вовни]], пучок [[трава|трави]]) наносилися [[сажа]], [[мінеральні фарби]]. Широко застосовували [[охра|охру]]&nbsp;— природну [[червоний колір|червону]] [[фарба|фарбу]] різних відтінків&nbsp;— від [[жовтий колір|жовтуватого]] до [[пурпуровий колір|пурпурового]], її компонентами є [[глина]] і [[сполуки заліза]] або [[сполуки марганцю|марганцю]]. Охру спочатку знаходили в натуральному вигляді, а пізніше стали виготовляти, перепалюючи [[залізняк]].

Художники палеоліту зображували переважно тварин: [[зубр]]ів, [[коні|коней]], [[олені]]в, [[Мамонтів|мамтів]]. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягла вражаючого рівня. [[Фігура|Фігури]] тварин стали малювати упевненою лінією, дотримувалися [[пропорція|пропорції]]. З'явилася [[штриховка]], суцільне [[розфарбування]], застосування різних [[колір|кольорів]], що допомагало відображенню [[об'єм]]у. Шедеври печерного живопису з печер [[Альтаміра]] ([[Іспанія]]), [[Печера Ласко|Ласко]], [[Фон-де-Гом]] ([[Франція]]) передають тварин майже в натуральний зріст з великою життєвою переконливістю. Особливістю цих розписів є те, що між реалістично зображеними фігурами окремих тварин немає [[композиція|композиційного]] зв'язку, іноді вони навіть «находять» одне на одне.

==== Первісні «Венери» ====
{{main|Палеолітична Венера}}
Характерними для палеоліту також є невеликі за розміром жіночі статуетки. Вони виконані завжди за одним загальним принципом: [[кінцівки]] ледве намічені, риси [[обличчя]] не позначені, проте різко підкреслені ознаки жінки-матері. Такі статуетки образно називають «палеолітичними Венерами». Очевидно, усім, але не вам, що основна ідея цих зображень&nbsp;— ідея [[родючість|родючості]], продовження роду. Вчені зв'язують їх з культом жінки-праматері в [[родова община|родовій общині]], де спорідненість велася по [[матріархат|материнській лінії]].

В Україні досліджено багато палеолітичних пам'яток. Одна з них&nbsp;— [[Мізінська стоянка|стоянка]] біля села [[Мізин]] на [[Десна|Десні]], поблизу [[Чернігів|Чернігова]]. Там знайдені фігурки, які зображають [[птахи|птахів]], цікавий кістковий [[браслет]], покритий складним геометричним [[орнамент]]ом, жіночі статуетки.

=== Мезоліт ===

{{main|Мезоліт}}

[[мезоліт|Середня кам'яна доба]]&nbsp;— мезоліт (X—VI тисячоліття до н.&nbsp;е.) є яскравим доказом сильного впливу [[природне середовище|природного середовища]] на [[життя]] і еволюцію людства. Закінчився [[льодовиковий період]], потеплішав [[клімат]], оновилися [[флора]] і [[фауна]]. До того часу належить важливий технічний [[винахід]]&nbsp;— [[лук]] і [[стріли]]. Відповідно великі общинні об'єднання змінилися на невеликі колективи мисливців. Після танення [[льодовик]]ів з'явилися великі водні простори, поширилося [[рибальство]]. Змінився характер [[збиральництво|збиральництва]]&nbsp;— його основою став збір диких [[злаки|злаків]]. Як матеріал для виготовлення знарядь широко використовувалася [[кістка]]. Ефективнішою була нова так звана [[Мікроліт (археологія)|мікролітична]] техніка обробки кременю: виготовлення пластин-вкладишів зовсім невеликого розміру&nbsp;— мікролітів. Наприклад, основу [[серп]]а робили з кістки, а лезо становили мікроліти. В мезоліті люди освоїли плавання на колодах і [[пліт (судно)|плотах]]. Почалося [[приручення тварин]], першим прирученим був [[собака]].

Загальний характер образотворчого мистецтва порівняно з попереднім етапом зберігся, проте, на відміну від палеоліту, в мезолітичних розписах провідне місце належить людині, її діям. З'являються [[сюжет]]ні композиції: [[полювання]], [[танок]] тощо. Художник уже прагне передати внутрішній зміст, динаміку того, що відбувається. Це свідчить про нові завдання, які вирішувало [[мистецтво]].

=== Неоліт ===

{{main|Неоліт}}

Останній етап кам'яної доби&nbsp;— [[неоліт]] (нова кам'яна доба]])&nbsp;— охоплює орієнтовно VI&nbsp;— IV тисячоліття до н.&nbsp;е. Відбулося докорінне перетворення життя людства, пов'язане з переходом від привласнюючих форм господарювання ([[мисливство|мисливства]], [[рибальство|рибальства]] і [[збиральництво|збиральництва]]) до відтворюючих ([[землеробство|землеробства]] і [[скотарство|скотарства]]). Цей процес в [[н��ука|науці]] отримав назву '''[[неолітична революція]]'''.

Для неоліту характерна поява багатьох технічних і технологічних новинок: [[свердлування]], [[пиляння]] і [[шліфування]] каменю, [[ткацький верстат]], [[гончарство]] і [[гончарний круг]], спорудження [[човен|човнів]], зародження [[монументальна архітектура|монументальної архітектури]]. Новими рисами позначено суспільне життя&nbsp;— материнську змінила [[Патріархат (епоха)|батьківська родова община]], виникла парна сім'я.

На цьому етапі зникли хронологічна, культурна одноманітність, у різних географічних зонах Землі розвиток пішов різними темпами і різними шляхами. У так званому «родючому півмісяці» ([[Єгипет]], [[Південно-Захід��а Азія]], узбережжя [[Перська затоки|Перської затоки]]) зміни відбувалися прискорено. На Півночі ж, навпаки, племена довго залишалися на тому ж самому рівні розвитку. Вже помітні дуже яскраві місцеві особливості, що дозволяють відрізнити неоліт Єгипту від неоліту [[Межиріччя]], неоліт Європи від неоліту [[Сибір]]у. Творчість людей з розвиненим землеробством відрізнялася від творчості племен з переважним розвитком скотарства і, в свою чергу, була іншою, ніж у північних лісових областях, де основним продовжувало залишатися полювання.

=== Абстрактне мистецтво ===

{{main|Абстрактне мистецтво}}

Перехід в епоху неоліту до відтворюючих форм господарювання сприяв поглибленню знань про навколишню [[природа|природу]], що вело до виникнення узагальнюючих понять, уявлень про [[світобудова|світобудову]]. Життя людей неоліту залежало від доброго або поганого врожаю, від гарної або поганої погоди. Люди почали замислюватися про явища природи, виникла необхідність втілити в мистецтві небо, сонце, воду, вогонь, землю. З'явилися такі символи, як [[хрест]], [[спіраль]], [[трикутник]], [[ромб]], [[свастика]]. Фігури [[тварини|тварин]], [[птахи|птахів]], людей також перетворилися на [[символіка|символічні]] знаки, розгадати значення яких буває нелегко. В неоліті реалістичні зображення майже повністю змінилися на [[абстракція|абстрактні]] мотиви, втілені в [[орнамент]]і.

Люди неоліту прагнули прикрасити майже все, що їх оточувало: кераміка покривалася орнаментом, дерев'яні вироби прикрашалися різьбленням, за розфарбованими глиняними статуетками можна судити, якими були тканини. Численними були особисті прикраси: намиста, браслети, каблучки, тіло розфарбовували чи татуювали. Декоративно-прикладне мистецтво становить основну прикмету мистецтва неоліту.

=== Енеоліт ===

{{main|Енеоліт}}

Приблизно в V—III тисячоліттях до н.&nbsp;е. люди почали використовувати для виготовлення [[прикраси|прикрас]] і знарядь перший [[метал]]&nbsp;— [[мідь]]. Спочатку кували чисту мідь холодною, а згодом навчилися вилучати мідь з [[руда|руди]] шляхом [[плавлення]]. Появі [[плавильна піч|плавильної печі]], ймовірно, передувало будівництво [[гончарна піч|гончарних печей]]. Але мідь поступається каменю в міцності і тому витіснити його не могла. Виділяють перехідний період&nbsp;— [[енеоліт]] (мідно-кам'яна доба). За формами життя, типом господарства він схожий на неоліт. Енеолітичною є дуже яскрава [[трипільська культура|трипільська археологічна культура]] на території сучасної України.

==== Мегаліти ====
{{main|Мегаліти}}

Важливим і принципово новим явищем, що характеризує майже повсюдно пізній неоліт і зберігається потім в [[епоха бронзи|епоху бронзи]], є [[мегалітична архітектура]] (мегаліт&nbsp;— від грецького&nbsp;— «великий камінь»). Це свідчить і про технічні можливості, що зросли, і про нові естетичні та ідеологічні потреби людей.

Раніше люди вже придбали певний досвід будівництва житла: напівземлянки палеоліту, глиняні будинки трипільської культури. Але ті споруди носили суто утилітарний, практичний характер, мегаліти ж пов'язані з [[релігійний культ|релігійним культом]]. Мегалітичні споруди були декількох видів:

* [[менгір]]&nbsp;— вертикальний камінь, висотою іноді до 20 м; у [[Франція|Франції]] зустрічаються поля таких стовпів, що тягнуться на 2—3 км; вони були або об'єктом [[поклоніння]], або позначали місце [[церемонія|церемоній:]];
* [[дольмен]]<nowiki/>і&nbsp;— кам'яний ящик, найпростіший його варіант&nbsp;— два вертикально поставлені плоскі камені, перекриті третім; дольмени, як правило, служили місцем поховання членів [[рід|роду]];
* [[кромлех]]&nbsp;— кам'яні плити або стовпи, розташовані по колу; в Україні знайдені [[курган]]и, оточені кромлехом.

Найвідоміша і складна мегалітична споруда знаходиться в [[Англія|Англії]], біля [[Стоунгендж]]а. Кам'яні стовпи різного розміру розташовані декількома концентричними колами. Зовнішнє кільце складене з невеликих каменів, а внутрішнє&nbsp;— з дуже великих менгірів, які попарно перекриті плитами. У центрі споруди лежить [[квадрат]]на плита. Деякі вчені вважають, що ця споруда могла використовуватися для [[астрономічні спостереження|астрономічних спостережень]], оскільки через вертикально поставлені пари каменів зручно стежити за рухом [[Сонце|Сонця]], [[Місяць (планета)|Місяця]]. Тому в літературі Стоунгенджський кромлех іноді називають [[обсерваторія|обсерваторією]].

<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:Lascaux 03.jpg|[[Печера Ласко]]
Файл:Lascaux 04.jpg|Печера Ласко
Файл:Lascaux painting.jpg|Печера Ласко
Файл:Lascaux, Megaloceros.jpg|Печера Ласко
Файл:Lascaux-diverticule-félins.jpg|Печера Ласко. Сцена у «котячому лазі»
Файл:Lascaux 01.jpg|Печера Ласко. Зображення людини і бізона в «шахті»
Файл:Chauvethorses.jpg|[[Печера Шове]]
Файл:Paintings from the Chauvet cave (museum replica).jpg|[[Печера Шове]]. [[Тарпан]]и, носороги й [[тур]]и
Файл:Rhinocéros grotte Chauvet.jpg|[[Печера Шове]]. [[Носоріг]]
Файл:Altamira, bison, museum.JPG|[[Альтаміра (печера)|Альтаміра]]. Бізон
Файл:Altamira, bison, museum 02.JPG|Альтаміра. Бізон
Файл:Altamira, bison, museum 03.JPG|Альтаміра. Бізон

Файл:Sleeping Antelope Tin Taghirt.jpg|Петрогліф. Антилопа або газель. Алжир
|Бізон нападає на людину
Image:Moai Rano raraku.jpg|[[Острів Пасхи]], [[Чилі]]
Image:Almendres_cromlech_3.jpg|[[Алмендриш]], [[Португалія]]
Image:abakan08.jpg|[[Абакан]], [[Росія]]
Image:abakan09.jpg|[[Абакан]], [[Росія]]
Image:Guam Dolmen Sites.JPG|[[Корея]]
Image:Ales stenar bred.jpg|[[Швеція]]
Image:BrynCelliDdu3.jpg|[[Уельс]]
Image:Talaiot.jpg|[[Мальорка]]
Image:Deer-stone.jpg|[[Монголія]]
Image:Bretagne Morbihan Locmariaquer 14015.jpg|[[Морбіан]], [[Франція]]
Image:Zorats Karer 2008, part of the stone circle.jpg|[[Зорац Карер]], [[Вірменія]]
Image:Armenian Qarhunj01.jpg|[[Зорац Карер]], [[Вірменія]]
Image:KameniMej.png|[[Україна]]
</gallery>

== Культура епохи бронзи і заліза ==

{{main|Бронзова доба}}

Епоха бронзи (ІІ тис. до н.&nbsp;е.) ознаменована відкриттям [[бронза|бронзи]] ([[сплав]]у [[олово|олова]] і [[мідь|міді]]) та її поширення викликали принципові зміни в житті суспільства. Поліпшилася обробка землі, що сприяло подальшому вдосконаленню [[виробництво|виробництва]]. Люди дістали можливість вести [[господарство]] однією [[сім'я|сім'єю]], в розпорядженні якої залишалися всі надлишки виробленого. Зароджувалася [[приватна власність]], [[майнова диференціація]]. Значно розширився [[обмін]] і контакти між окремими районами. Почалися [[війна|війни]] за оволодіння [[худоба|худобою]], [[орні землі|орною землею]], [[метал]]ом. З'явилися військові керівники, виник культ [[вождь|вождя]]. Особливе ставлення до вождя як до [[герой|героя]] зберігалося після його смерті. Саме в епоху металу входять у звичай великі [[поховальні споруди]]&nbsp;— [[кургани]]. Розміри курганів, кількість і якість речей, якими їх заповнювали, свідчать про [[статус соціальний|статус]] вмерлого в [[суспільство|суспільстві]]. Багато курганів епохи бронзи вивчено на території [[Україна|України]].

[[Обробка металу]] вимагала великої майстерності і спеціалізації, тому [[ливарна справа]], як і [[гончарна справа|гончарна]], а пізніше [[ткацтво|ткацька]], стає самостійною галуззю. Одним з основних видів творчості стала [[художня обробка металу|художня обробка металів]]. Досить швидко людина оволоділа різними її видами: [[кування]], [[лиття]], [[карбування]], [[гравіювання]] по металу. Виготовлялися найрізноманітніші металеві прикраси: [[браслет]]и, [[каблучка|каблучки]], [[сережка|сережки]], [[підвіска|підвіски]], [[бляшка|бляшки]], які нашивалися на [[одяг]], [[пояс]]и, [[пряжка|пряжки]]. Особлива увага приділялася [[зброя|зброї]]. З'являються дрібні литі скульптурні зображення. Зміни в [[суспільний лад|суспільному ладі]] підкреслює така обставина: жіночі зображення зникають, головним стає чоловічий образ. Подальшого розвитку набрала [[мегалітична архітектура]].

=== Залізна доба ===

{{main|Залізна доба}}

Для багатьох народів останній етап розвитку первісного ладу пов'язаний з появою [[залізо|заліза]] на початку [[I тисячоліття до н. е]]. Новий метал був міцнішим і значно поширенішим. Це дало змогу впроваджувати його у всі [[галузь|галузі]] виробництва, на відміну від [[бронза|бронзи]], <u>яку при виготовленні знарядь праці майже не використовували</u>. Там, де раніше не виникла [[державність]], залізна доба в суспільному ладі пов'язана з «[[військова демократія|військовою демократією]]». З'являється патріархальне рабство, міцнішають зв'язки між племенами (племінні союзи). Для цього часу характерні грабіжницькі війни. Вони сприяли розвитку [[військова техніка|військової техніки]], [[військова організація|військової організації]], піднесенню військових керівників. Новим у розвитку мистецтва можна вважати появу спеціалізації, виділяються [[художник]]и, [[співак]]и, [[розповідач]]і. Провідним видом творчості надалі залишається [[прикладне мистецтво]].

=== Скіфська культура ===

{{main|Скіфська культура}}

З європейських культур залізної доби одна з найяскравіших і найцікавіших для нас&nbsp;— [[скіфська культура]] (VII ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— III ст.&nbsp;н.&nbsp;е.). Скіфська культура&nbsp;— це культура багатьох [[кочові племена|кочових]], [[напівкочові племена|напівкочових]] і [[землеробські племена|землеробських племен]], які жили на широкому просторі [[Євразія|Євразії]]&nbsp;— в [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]], на [[Кубань|Кубані]] і на [[Алтай (гори)|Алтаї]]. Збереглася велика кількість скіфських [[могильник]]ів і [[городище (археологія)|городищ]]. Багато відомостей про скіфів залишили античні автори, особливо [[Геродот]]. Опис скіфських племен є в одному з творів [[Гіппократ]]а.

Скіфи-землероби отримували добрі врожаї [[пшениця|пшениці]], яка конкурувала на грецькому ринку з єгипетською. Високо цінувалися скіфські коні. У свою чергу, греки ввозили до [[Скіфія|Скіфії]] [[вино]], [[кераміка|кераміку]], [[ювелірні вироби]]. Торгівля йшла через грецькі колонії: [[Ольвія|Ольвію]] (поблизу сучасного [[Миколаїв|Миколаєва]]), [[Херсонес]] ([[Севастополь]]), [[Пантікапей]] ([[Керч]]) та інші.

За свідченням Геродота, у скіфів був звичай за межами свого поселення викладати великі горби з [[хмиз]]у, а на їх верхівку ставити [[меч]]. Такій споруді поклонялися, а потім спалювали. Скіфи зводили курганні насипи значних розмірів, іноді завершуючи їх кам'яними скульптурами чоловіків-воїнів. На [[Полтавщина|Полтавщині]] декілька десятків років ведуться розкопки так званого [[Більське городище|Більського городища]], яке, на думку деяких авторитетних фахівців, є залишками столиці Скіфії&nbsp;— легендарного міста [[Гелон]].

У похованнях скіфів знаходять чудові вироби прикладного мистецтва: [[прикраси]], парадну зброю, кінську [[збруя|збрую]], [[посуд]]. Всесвітню популярність отримала золота [[пектораль]] з кургану [[Товста могила]] на [[Дніпропетровщина|Дніпропетровщині]]. В орнаментах, дрібній пластиці, прикрасах побутових речей одне з головних місць займає [[тваринний світ]], а саме: декоративні зображення тварин або окремих частин їх тіла ([[кіготь]], [[дзьоб]], [[голова]]). Такий напрям у прикладному мистецтві отримав назву «[[звіриний стиль]]». Існували певні закономірності, наприклад, риба зображалася тільки на кінських [[налобник]]ах. Це доводить, що зображення відігравали не тільки естетичну, але й [[магія|магічну]] роль. [[Скіфський звіриний стиль]] має свої особливості, одна з яких&nbsp;— об'єднання [[реалізм]]у з декоративними мотивами. Наприклад, на золотій прикрасі для щита з [[Костромський курган|Костромського кургану]] на [[Кубань|Кубані]] тіло оленя зображене реалістично, а [[роги]]&nbsp;— абсолютно неправдоподібної форми. Але композиційно виникає єдиний образ: завитки рогів, розташовані вздовж усієї [[спина|спини]] тварини, підкреслюють легкість і стрімкість [[олень|оленя]].

Унікальні пам'ятки культури скіфського часу знайдені на [[Алтай (гори)|Алтаї]], в [[Пазирикські кургани|Пазирикських курганах]]. Завдяки кліматичним та геологічним особливостям [[вода]], що потрапила у внутрішньокурганний [[зруб]], замерзла, і таким чином збереглися вироби з [[деревина|дерева]], [[шкіра|шкіри]], [[хутро|хутра]], [[тканина|тканини]]. Археологи змогли навіть вивчити [[татуювання]] на тілі похованого вождя.

З появою [[сармати|сарматських племен]] скіфи були витіснені в [[Кримський півострів|Крим]], де склалося державне утворення на чолі з царем [[Скілур]]ом. Столицею став [[Неаполь Скіфський]], який розташовувався на місці сучасного [[Сімферополь|Сімферополя]]. Загинуло місто у [[2 століття|II столітті&nbsp;н.&nbsp;е.]], коли почастішали зіткнення з [[сармати|сарматами]], а потім з [[готи|готами]].

== Найдавніші релігійні уявлення ==
{{main|Походження релігійних уявлень}}
Походження і розвиток людської [[духовність|духовності]] є однією з найскладніших і найцікавіших наукових проблем, у розв'язанні якої беруть участь всі [[науки про людину]]. Десятки тисячоліть біологічної еволюції були також часом кристалізації людської розумності та емоційності. Людина обживала світ не тільки в прямому значенні слова, вона обживала його і своєю думкою, збагачуючи себе враженнями і знаннями, формуючи те, що називається духовною [[традиція|традицією]]. Ця традиція формувалася надзвичайно повільно, на найменше зрушення витрачалися тисячоліття, але саме в первісне [[мислення]], в первісну духовність проникає своїм корінням весь інтелектуальний світ, вся невичерпна духовна істота сучасної людини.

=== Тотемізм ===

{{main|Тотемізм}}

Перші релігійні уявлення виникають уже в палеоліті у зв'язку з особливим ставленням до тваринного світу. Надзвичайно поширеним був на території Європи своєрідний культ [[ведмідь|ведмедя]] (дослідники вважають, що мова йшла про печерного ведмедя). Археологам відомі численні культові сховища черепів цього викопного хижака&nbsp;— у [[Франція|Франції]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Австрія|Австрії]], а також в [[Україна|Україні]] ([[Іллінка (Біляївський район)|Іллінка]] [[Одеська область|Одеської області]]). З цього моменту можна впевнено говорити про виникнення [[тотемізм]]у.

Тотемізм&nbsp;— [[віра]] в [[тварина|тварину]] або [[рослина|рослину]], яку давні люди вважали предком роду, з якою зв'язували своє існування і [[добробут]]. Частіше тотем був твариною, рідше&nbsp;— рослиною. Тотему приписувалися надприродні можливості, йому [[поклоніння|поклонялися]]. Тотемізм набув значного поширення, він існував у всіх народів на первісній стадії. Племена [[індіанці]]в [[Північна Америка|Північної Америки]] під час появи там [[європейці]]в носили імена своїх тотемів. У світі тотемів вживаються такі самоназви, як «люди-леопарди», «люди-антилопи». Ставлення до тотемних тварин буває різним. В одних народів суворо заборонено полювання на тотемну тварину і вживання її [[м'ясо|м'яса]], в інших&nbsp;— особливий ритуал поїдання м'яса тотема.

Залишки тотемізму ми бачимо у світі [[фольклор]]у. У чарівних [[казка]]х тварини мають надзвичайні здібності, вони часто сильніші за [[людина|людину]], стають її другом, захисником. З тотемізмом пов'язані, очевидно, і перекази про «[[перевертень|перевертнів]]».

=== Магія ===

{{main|Магія}}

На дуже ранніх етапах історії виникають і різноманітні магічні уявлення та відповідні дії. Деякі дослідники саме в цьому вбачають специфічну і корінну відмінність первісного мислення від сучасного. [[Магія]]&nbsp;— дії та обряди, що здійснюються з метою вплинути надприродним шляхом на [[довкілля]], тварин або людину. Основою магії є уявлення про загальний зв'язок всіх речей і явищ природи, про можливість впливати на ціле через його частину, на людину або тварину&nbsp;— через зображення, спрямовувати хід розвитку подій, заздалегідь імітуючи їх. Наприклад, практично всі племена тропічної [[Африка|Африки]], [[Австралія|Австралії]] вірять, що володіння нігтями, волоссям, частинами одягу дає владу над людиною. Тому, якщо [[волосся]] і [[нігті]] зрізують, то їх ретельно збирають і ховають. Особливо охороняється вождь, оскільки вважається, що від його самопочуття залежить доля всього племені.

Магія за своїми цілями буває багатьох видів: лікувальна (одна із складових [[народна медицина|народної медицини]]&nbsp;— [[замовляння]], [[шепотіння]]), шкідливоносна (насилання «[[причини]]», «[[зурочення]]»), любовна («[[причарування]]»), промислова (забезпечення успіху полювання), аграрна («стимулювання» сил родючості) тощо.

Одна з найпоширеніших теорій пов'язує походження [[мистецтво|мистецтва]] саме з магічними [[ритуал]]ами, які здійснювалися над зображеннями тварин і мали забезпечити вдале полювання. Типовим є етнографічний опис, що належить досліднику Африки [[Фробеніус Лео|Лео Фробеніусу]]. Його експедиція зустріла групу мисливців-[[пігмеї]]в, яка складалася з трьох чоловіків і жінки. Через нестачу провізії він звернувся з проханням убити [[антилопа|антилопу]], але був здивований, коли, в принципі погодившись, пігмеї відповіли, що сьогодні без необхідних приготувань на полювання вони не підуть. {{text|«Надто зацікавлений дізнатися, в чому ж полягають приготування цих людей,&nbsp;— пише Фробеніус,&nbsp;— я встав задовго до сходу сонця і прокрався в кущі… Вже з початком світанку чоловіки прийшли сюди, але не самі, а разом з жінкою. Вони сіли на землю, повисмикували траву на невеликій поверхні і розрівняли її руками. Потім один з чоловіків сів навприсядки і намалював щось пальцем на [[пісок|піску]]. Протягом всього цього часу чоловіки і жінка бурмотіли якесь [[заклинання]]. Далі&nbsp;— тиша очікування. Нарешті сонце з'явилося на горизонті, і один з чоловіків з натягнутим [[лук]]ом наблизився до розчищеного клаптика землі і націлив на нього лук. Минуло декілька хвилин, і промені сонця торкнулися зробленого на землі малюнка. В ту ж мить з швидкістю блискавки відбулася така сцена: жінка підвела руки, мовби для того, щоб схопити сонце, вимовляючи незрозумілі звуки, чоловік спустив стрілу, жінка закричала ще голосніше; потім чоловіки з їх зброєю стрибнули в гущавину чагарника. Жінка пішла до табору. Я, почекавши, підійшов і побачив, що на вирівняному місці була намальована антилопа, в шию якої встромилася щойно випущена [[стріла]]. Коли мисливці повернулися з антилопою, убитою в шийну вену, вони, віддавши здобич, негайно віднесли до малюнка клаптик вовни убитої антилопи і посудину, наповнену її [[кров|кров'ю]], а потім забрали стрілу і знищили зображення».}}

Система магічних дій включає особливу обрядовість і особливі предмети&nbsp;— <tt>[[фетиш]]і</tt> ([[фетиш]] — слово французького походження, воно означає талісман, [[амулет]]). [[Фетишизм]]&nbsp;— віра в надприродну силу матеріальних предметів. У стародавньої людини об'єктами поклоніння були [[камінь|камені]] (особливо незвичайних розмірів і форм), дерева (або цілі священні гаї). Форми поклоніння були різними: від [[жертвоприношення|принесення жертв]] до спричинення шкоди. В наші часи фетишизм є складовою частиною всіх розвинених релігій&nbsp;— поклоніння [[хрест]]у і носіння натільного хреста в [[християнство|християнстві]], священний камінь (метеоритного походження) в мечеті [[Кааба]] у [[мусульмани|мусульман]] і т.ін.

Виконавцями магічних обрядів поступово стають особливі люди&nbsp;— [[знахар]]і, [[чаклун]]и, [[шаман]]и, тобто виникає [[шаманізм]]. Таким людям приписувалася здатність спілкуватися з [[надприродні сили|надприродними силами]], впливати на них за своїм бажанням, подорожувати у [[потойбічний світ]]. Як показують етнографічні спостереження, шамани бувають умілими [[гіпнотизер]]ами, [[ілюзіоніст]]ами, а також і [[співак]]ами, [[поет]]ами, [[розповідач]]ами. Можна пригадати відносно недавню газетну сенсацію, пов'язану з публікацією матеріалів про «безкровні операції» філіппінських цілителів. На російській півночі, де сильно розвинений був шаманізм, знаходилося немало «свідків» того, як шамани літали, оживляли мертвих, бачили за сотні верст, створювали своїх і чужих двійників.

=== Анімістичні уявлення ===

{{main|Анімістичні уявлення}}

Перші поховання належать [[неандертальці|неандертальцям]]. Одна з найцікавіших для науки знахідок&nbsp;— поховання двох хлопчиків на річці [[Сунгір]] (північ [[Росія|Росії]]) 23 тисяч років тому. [[Одяг]] похованих був багато прикрашений намистинами, [[спис]]и і [[кинджал]]и з бивня мамута красиво оздоблені різьбленням. Вивчаючи поховання в горах [[Загра]] ([[Ірак]]), вчені за [[пилковий аналіз|аналізом пилку]] встановили, що останки покоїлися на ложі з квітів. Якщо [[смерть]] супроводжувалася [[ритуал]]ом, це означає, що вона була пов'язана з низкою відповідних [[релігійні уявлення|уявлень]]. Цей комплекс уявлень отримав назву&nbsp;— [[анімізм]] (від латинського&nbsp;— «душа»).

'''''Анімізм'''''&nbsp;— віра в існування душ і духів. Анімістичні образи&nbsp;— це, по-перше, душі живих людей; по-друге, духи померлих пращурів (тому анімізм нерозривно пов'язаний з культом предків); по-третє, уособлення сил природи (душі озер, гаїв, вітрів тощо).

Обряд поховання у давніх людей був досить складний. Померлих ховали в заглибленнях і ямах, клали на [[спина|спину]], чи на бік в зігнутому положенні, іноді голови огороджували кам'яними плитами. Мертвих наряджали і клали поруч з ними посуд, [[знаряддя праці]], [[їжа|їжу]] і різні цінні предмети. Наявність поховального інвентарю пояснюється по-різному: або люди намагалися таким чином відігнати смерть від себе, запобігти помсті померлого, або хотіли забезпечити всім необхідним для життя в потойбічному світі, або давали речі в дорогу, щоб померлий добрався до світу предків і знайшов там [[спокій]]. У більшості поховань знаходять червону [[охра|охру]]&nbsp;— своїм кольором вона нагадує [[кров]]&nbsp;— символ [[життя]]. Вичерпного пояснення цього ритуалу поки що не існує.

=== Есхатологія ===
{{main|Есхатологія}}
[[Етнограф]]и зібрали великий матеріал, що характеризує первісні уявлення про [[душа|душу]] і [[потойбічний світ]]. Адже анімізм властивий усім народам. Ці уявлення містять картини «відлітання» душі вмерлої людини з світу живих, її мандрівок в далеку країну мертвих (в українців це&nbsp;— [[вирій]]), а також описи [[життя]], що чекає душу в потойбічному світі. Як писав відомий дослідник первісності Е. Тайлор, «небагато предметів будять в умах поетів-дикунів такі сміливі і живі уявлення, як думка про майбутнє життя».

Розташування країни духів могло бути різним&nbsp;— під землею, на землі, на Місяці, на зірках. Але вони чітко діляться на дві великі категорії: на думку одних&nbsp;— життя душі в царстві мертвих буде щасливим, а на думку інших&nbsp;— частина душ у потойбічному світі втішається, а частина&nbsp;— страждає. Більшість народів вважала, що душі померлих можуть приходити з царства тіней, відвідувати живих у сні, протегувати їм у земних справах або ж, навпаки, заважати.

Можна простежити, як разом з розвитком самої людини, ускладненням її діяльності, суспільного устрою розвивалися уявлення про навколишній світ. Імовірно, що перші магічні, тотемічні, анімістичні вірування переважають протягом усього верхнього палеоліту. Наприкінці цього періоду вони переросли у певні культи. Таким був, імовірно, культ жінки-праматері («палеолітичні Венери»). З виникненням землеробства і скотарства у неоліті пов'язана поява [[землеробський культ|землеробських культів]], [[Сонцепоклоніння|поклоніння Сонцю]], [[поклоніння стихіям|стихіям]], виникнення певної [[картина світу|картини світу]]. Поступово утвердилася трирівнева система [[світобудова|світобудови]]: '''підземний світ'''&nbsp;— помешкання [[божество|божеств]], [[змій|зміїв]], [[чудовисько|чудовиськ]], '''земний світ'''&nbsp;— світ людей, живої природи, '''небесний''' світ&nbsp;— помешкання більшості божеств і душ померлих. Три цих світи втілювали в [[орнамент]]ах на неолітичній кераміці, уявлення про них залишаються й потім. Виникли стійкі міфологічні образи, що пізніше склалися в цільну [[міфологія|міфологію]].

Протягом первісної епохи внаслідок дуже тривалого біологічного розвитку самої людини, вдосконалення її [[матеріальна культура|матеріальної культури]], розвитку видів діяльності (від [[мисливство|мисливства]] і [[збиральництво|збиральництва]] до [[землеробство|землеробства]] і [[скотарство|скотарства]]), еволюції [[мистецтво|мистецтва]] (від перших примітивних зображень через розквіт первісного реалістичного мистецтва до складних абстрактних образів, виражених в орнаменті), ускладнення і [[розшарування суспільства]], поглиблення уявлень про [[навколишній світ]] були закладені фундаментальні основи всієї сучасної [[людська культура|людської культури]].

== Див. також ==
* [[Первісне мистецтво]]
*[[Печерний живопис]]
* [[Первісне суспільство]]
* [[Первісна культура (монографія)]]

== Література ==

* Adam Kuper , ''The Reinvention of Primitive Society. Transformations of a Myth'' , Taylor & Francis Ltd. 2005, ISBN 0-415-35761-6
* Joseph Campbell, '' The Masks of God: Primitive Mythology'', Viking, 1959; reissued by Penguin, 1991 ISBN 978-0-14-019443-2

[[Категорія:Культура]]
[[Категорія:Доісторична доба]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Первісна людина]]
Шаблони, використані на цій сторінці:
Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Text (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Text/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Повернення до сторінки «Первісна культура».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Первісна_культура