Перегляд вихідного коду сторінки Остготи

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[Файл:Ostrogothic Kingdom.png|thumb|200px|Мапа Остготського королівства]]
'''Остготи''' ('''остроготи''' {{lang-la|Ostrogothi}}) або '''грейтунги''' (''Greutungi'')&nbsp;— давньогерманський народ, східна гілка [[готи|готів]], що розділилися з кінця [[IV століття]] на [[вестготи|вестготів]] (західних готів) і остготів (східних). Межею між ними в IV&nbsp;ст. був [[Дністер]]<ref>Войтович Л. Готи на території України: результати досліджень на початок XXI століття. Археологічні дослідження Львівського університету. 2008. Вип. 11. С. 35–64.</ref>; остготи жили в степах між [[Дніпро (річка)|Дніпром]] і [[Дон]]ом{{Джерело?}}. Але незабаром обидва народи посунули на захід.
{{Історія Італії}}

== Остготи за Германаріха ==
Творцем остготської могутності був [[Германаріх]], який походив з царського роду [[Амали|амалів]], що колись правив всіма готами. Спершу він був конунгом одного племені, але потім об'єднав під своєю рукою сусідні [[угро-фінські народи|фінські]] та [[слов'яни|слов'янські]] племена. За [[Йордан (історик)|Йорданом]], володіння [[Германаріх]]а простягалися від [[Тиса|Тиси]] до [[Волга|Волги]] і гирла [[Дон]]у, від [[Чорне море|Чорного]] до [[Балтійське море|Балтійського]] або й навіть до [[Біле море|Білого моря]].

Сусіди поважали його за хоробрість та прославляли у народних переказах{{Джерело?}}. За легендами, «йому було понад сто років, коли з'явилися [[гуни]] і кинулися на багаті володіння остготів. Він хоробро виступив проти гунів, але двічі був розбитий. Не стерпівши сорому, Германаріх заколовся в [[373]] році». Його наступник [[Вінітар]] безнадійно боровся з гунами, але зазнав поразки і «поліг на полі бою». Уцілілі остготи на чолі з [[Алатей|Алатеєм]] і [[Сафракс|Сафрі]], під прикриттям табору вестготів (останні підкорилися гунам і ті залишили їх жити на рідних землях), ганебно втекли на терени Римської імперії за [[Дністер]], врятувавши малолітнього сина Вінітара.

== Звільнення з-під влади гунів ==
Багато остготських воєначальників і навіть нащадки Амалів зустрічаються серед полководців [[Аттіла|Аттіли]], до військ якого входили й загони остготів. При [[Феодосій Великий|Феодосії]] частина остготів була поселена в [[Лідія|Лідії]] і [[Фригія|Фригії]]. Після смерті Аттіли його держава розпалася, і остготи оселилися в [[Паннонія|Паннонії]], повставши проти гунів на чолі з трьома братами з роду Амалів, [[Валамер]]ом, [[Теодемер]]ом і [[Відемер]]ом. У [[454]] році відбулася вирішальна битва в Паннонії, на річці Нетаде, де син Аттіли, [[Елах]], геройськи загинув, а гуни організовано відступили. При цьому, остготи ніколи більше ніколи не наважували і носа показати на землях Північного Причорномор'я, з яких їх вигнали гуни.

== Королівство остготів ==
{{main|Остготське королівство }}
Остготи часто нападали на [[Іллірія|Іллірію]], вимагаючи сплати данини, а згодом включили Іллірію і Далмацію разом з [[Італія|Італією]] до складу своєї держави, яка в українській мові отримала назву [[Остготське королівство|Королівство остготів]]. Вони уклали союз з [[Гейзеріх]]ом для нападу на [[Візантійська імперія|Східну Римську імперію]]. У [[454]] роц�� улюблена наложниця короля [[Теодимир|Теодемира]], Ереліва (Евсевія або Єлена), народила сина [[Теодоріх Великий|Теодоріха]], якого згодом прозвали Великим. У дитинстві його відправили заручником у [[Константинополь]], де він виховувався і отримував освіту. Повернувшись до батька у 18 років, він успадкував його володіння близько [[475]] року, а [[481]] року став єдиним королем всіх остготів. З відома імператора [[Флавій Зенон|Зенона]], [[Теодоріх Великий|Теодоріх]] вирушив у похід в [[Італія|Італію]], де царював тоді [[Одоакр]].

Взимку [[488]] готи зібралися з Паннонських рівнин у нову столицю королівства Теодоріха, і рушили на Італію. Завдяки міцним стінам [[Равенна|Равенни]], Одоакр декілька років захищався, але [[493]] року з ним був укладений мирний договір, за яким вони з Теодоріхом повинні були правити Італією разом. Через деякий час Теодоріх убив Одоакра і залишився єдиним правителем Італії, а також [[Норик (країна)|Норика]], [[Виріши]], [[Тіроль|Тіролю]]. Мрією Теодоріха було об'єднати остготів і римлян в один народ, об'єднати римський елемент з німецьким, насадити римську культуру германцям і цивілізувати [[варвар]]ів.

Але Теодоріх не був імператором: він був намісником імперії (dominus rerum) і готським королем. Його відносини з [[Візантійська імперія|Візантією]] були фальшиві. Йому необхідно було жити в мирі з нею, та одночасно він хотів бути незалежним правителем. Зовнішня політика Теодоріха мала мирний характер; він був найстаршим серед всіх варварських королів. Він бачив себе і остготів як посередників між античним і варварським світом. Родина Теодоріха отримала римську освіту. Сам [[Аріанство|аріанин]], він відрізнявся віротерпимістю, але релігійний антагонізм готів-аріан і [[католицизм|католиків]]-римлян був головною перешкодою успіху його прагнень. При дворі Теодоріха жили [[Симах]], [[Боецій]] і [[Кассіодор]]; з'явився у остготів і національний історик [[Йордан (історик)|Йордан]].
[[Файл:Gothic Kingdoms.png|thumb|250px|Мапа ґотської міграції]]
Релігійні розбрати служили приводом для зіткнень з Візантією, тому під кінець життя Теодоріх почав переслідувати римських сенаторів і католиків. [[526]] року Теодоріх помер, і з того часу почався швидкий занепад остготського королівства, яке при Теодоріху досягло найвищого ступеня своєї могутності.

Спочатку правила дочка Теодоріха [[Амаласунта]] ([[526]]—[[534]] роки), як опікунка свого малолітнього сина [[Аталаріх]]а. Вона була розумною і освіченою, але готи її не любили за покровительство римлянам. Вона повернула дітям Боеція і Симмаха конфісковані маєтки батьків, керувала в своїй діяльності радами, а свого сина Аталаріха примушувала займатися науками.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/12771205/legal/ostgoti Остготи] // {{Юридична енциклопедія|4}}
* [http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=60 Готи і гуни на території України]
* [http://maidan.org.ua/news/for-print.php3?bn=maidan_narnewslviv&key=1250515116 На Волині виявлено культову споруду племені готів]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://web.archive.org/web/20090826153913/http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=830086 Поселення готів 2-4 століть нашої ери відкрито на Рівненщині]

== Література ==
{{Commons|Ostrogoths}}
* Manso, «Geschichte des Ostgothischen Reiches in Italien» (Бреславль, 1824);
* Deltuf, «Théodoric, roi des Ostrogothes et d'Italie» (П., 1869);
* Dahn, «Die Könige der Germanen»; Wietersheim, «Geschiche der Völkerwanderung» (1880);
* «Urgeschichte der germanischen und romanischen Völker» (в сборнике Онкена);
* П.&nbsp;Н.&nbsp;Кудрявцев «Судьбы Италии»;
* Грановский, «Италия под владычеством остготов»;
* Виноградов, «Происхождение феодальных отношений в лангобардской Италии».

{{hist-stub}}
{{ethno-stub}}
{{Германські племена}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Готи]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:* (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Asbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ethno-stub (редагувати)
Шаблон:Hist-stub (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Stub-meta (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Tnavbar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Історія Італії (редагувати)
Шаблон:Історія країни (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Германські племена (редагувати)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело? (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Примітки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Остготи».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Остготи

Перегляд вихідного коду сторінки Остготи

Навігаційне меню

Пошук